Ухвала

від 21.11.2024 по справі 916/4158/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"21" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4158/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Херсонгаз" про розстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (код ЄДРПОУ 42795490, 03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44)

до відповідача: Акціонерного товариства "Херсонгаз" (код ЄДРПОУ 03355353, 73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3)

про стягнення 4136177,51 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача (стягувача): Митюк Сергій

від відповідача (боржника): Лук`янов Олексій

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Херсонгаз" про стягнення 4136177,51 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 (суддя Малярчук І.А.), окрім іншого, закрито провадження у справі №916/4158/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Херсонгаз" в частині заявлених позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 2850163,51 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Малярчук І.А.) від 05.02.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Херсонгаз" про стягнення заборгованості у розмірі 4136177,51 грн. задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Херсонгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 368699,33 грн. пені, 122740,05 грн. три проценти річних, 425875,29 грн. інфляційних втрат, 19289,31 грн. судового збору; в решті заявлених позивачем позовних вимог відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Херсонгаз" задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про закриття провадження по справі №916/4158/23 змінено; виключено із резолютивної частини ухвали пункт 3 "Стягнути з Акціонерного товариства "Херсонгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 42752 грн. 45. коп судового збору"; в решті ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 по справі №916/4158/23 залишено без змін.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/4158/23 залишено без змін.

11.06.2024 до суду від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 строком на 12 місяців.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вищевказану заяву розподілено для розгляду судді Малярчук І.А.

19.06.2024 від позивача (стягувача) до суду надійшли заперечення.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області від 21.06.2024 №168, відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 6.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області в редакції від 05.12.2019 №17-06/2019 (зі змінами від 22.12.2023 №916-6/2023), у зв`язку з поверненням матеріалів справи №916/4158/23 з Південно-західного апеляційного господарського суду 20.06.2024 та надходженням до суду заяви про розстрочення виконання судового рішення (вх.№2-977/24 від 11.06.2024) у справі №916/4158/23, а також перебуванням судді Малярчук І.А. у відпустці з 20.06.2024 по 05.07.2024, з метою дотримання положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України, призначено повторний автоматичний розподіл вищезазначеної заяви по справі №916/4158/23.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2024 заяву розподілено для розгляду судді Сулімовській М.Б.

Ухвалою від 27.06.2024 заяву АТ "Херсонгаз" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/4158/23 прийнято до провадження; для розгляду заяви призначено судове засідання на 10.07.2024.

04.07.2024 від Верховного Суду надійшов запит (ухвала) про направлення до суду касаційної інстанції матеріалів справи №916/4158/23 у зв`язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024.

Ухвалою суду від 05.07.2024 зупинено провадження у справі №916/4158/23 в частині розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду до розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.08.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишено без задоволення.; рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 (суддя Малярчук І.А.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі № 916/4158/23 залишено без змін.

04.09.2024 матеріали справи №916/4158/23 повернуто до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 09.09.2024 провадження з розгляду заяви у справі №916/4158/23 поновлено; призначено судове засідання для розгляду заяви Акціонерного товариства "Херсонгаз" про розстрочення виконання рішення суду у цій справі на 25.09.2024.

24.09.2024 від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит (ухвала) про направлення до суду апеляційної інстанції матеріалів справи №916/4158/23.

Ухвалою суду від 24.09.2024 зупинено провадження у справі №916/4158/23 в частині розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду до повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 відмовлено Акціонерному товаристві "Херсонгаз" у розподілі судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Херсонгаз" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про закриття провадження у справі №916/4158/23.

01.11.2024 матеріали справи №916/4158/23 повернуто до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 06.11.2024 провадження з розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі №916/4158/23 поновлено; постановлено розглянути заяву Акціонерного товариства "Херсонгаз" про розстрочення виконання рішення суду у справі №916/4158/23 впродовж розумного строку; призначено судове засідання для розгляду заяви Акціонерного товариства "Херсонгаз" про розстрочення виконання рішення суду у справі на 21.11.2024.

У судове засіданні 21.11.2024 з`явились представники сторін.

Представник відповідача повністю підтримав подану ним заяву, просив суд її задовольнити. Представник позивача, в свою чергу, заперечив щодо означеної заяви.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Херсонгаз" про розстрочення виконання рішення суду у справі №916/4158/23, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Вказані положення кореспондуються з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Відповідно до частини 1 статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною 1 статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як передбачено статтею 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", №22774/93, п.74, ECHR 1999-V).

Господарський суд, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року (пункт 43), зазначає, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Відтак, особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Згідно з ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

При цьому, при вирішенні заяви сторони про розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаної заяви можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Так, в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на скрутне фінансове становище та на відсутність його вини у виникненні спору.

Відповідач наголошує, що місто Херсон перебувало у тимчасовій окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022, а лівобережжя Херсонщини й досі залишається тимчасово окупованим. Водночас, через тривалу окупацію Херсонської області збройними формуваннями російської федерації відбулось захоплення АТ "Херсонгаз" та позбавлення товариства всього рухомого майна, зокрема: автомобільного транспорту, землерийної техніки, механізмів, технологічного обладнання та пошукових приладів, інструментів, комп`ютерної та офісної техніки тощо. Товариство також втратило доступ до програмного забезпечення обліку послуг розподілу природного газу.

Наголошує, що з початку повномасштабного вторгнення АТ "Херсонгаз" також втратило 105148 побутових споживачів лівобережної частини Херсонщини (яка наразі залишається тимчасово окупованою, без врахування підприємств, які також припинили діяльність).

Заявник додає, що станом на сьогодні АТ "Херсонгаз" працює в "аварійному режимі", із залученням підрозділів аварійно-диспетчерської служби (за рахунок гуманітарної/благодійної допомоги) з метою локалізації і ліквідації аварійних ситуацій в газорозподільній системі внаслідок постійних обстрілів та з метою забезпечення можливості користування природним газом споживачів звільнених територій Херсонської області.

При цьому, за твердженням АТ "Херсонгаз", за весь період діяльності товариство жодного разу не було визнано порушником на ринку природного газу, про що свідчить відсутність штрафів з боку регулятора, у тому числі за нецільове використання отриманих тарифних коштів. Отже, ступінь вини відповідача у виникненні спору, на його думку, має об`єктивне підґрунтя та виникнення заборгованості не залежало від відповідача.

В свою чергу, обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення, за думкою АТ "Херсонгаз", є об`єктивна необхідність товариства в умовах воєнного стану та постійних обстрілів, у акумулюванні коштів для локалізації і ліквідації аварійних ситуацій, що постійно виникають внаслідок обстрілів, для забезпечення газопостачанням, у тому числі, населення, соціальних об`єктів (лікарень, а також дитячих садочків та шкіл, які наразі використовуються як пункти незламності та пункти обігріву), бюджетних організацій.

Зазначає, що Херсонська міська територіальна громада з 01.05.2023 знаходиться у переліку територій активних бойових дій та, крім постійних обстрілів, які щоденно завдають збитків Товариству, внаслідок підриву 06.06.2023 Каховської ГЕС відбулось затоплення населених пунктів поблизу річки Дніпро, було затоплено також м. Херсон. Внаслідок затоплення м. Херсона та деокупованої частини Херсонської області багатьом споживачам було припинено постачання/розподіл природного газу.

Таким чином, відповідач зауважує, що АТ "Херсонгаз" не відмовляється від виконання рішення суду, однак просить суд надати можливість виконати його частинами у зв`язку із вищенаведеними об`єктивними та надзвичайними подіями, та розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців, де щомісячний розмір погашення боргу становитиме 78050,33 грн.

Також відповідач посилається на те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 у справі № 923/512/21 відповідачу надано розстрочку для виконання рішення суду з аналогічних правовідносин, яка відповідачем виконується належним чином.

В свою чергу, позивач у своїх запереченнях вважає, що в контексті розгляду заяви про розстрочення заборгованості, АТ "Херсонгаз" мало надати докази щодо свого реального майнового стану та своєї платоспроможності, оскільки встановлення даних обставин є одним з головних.

Позивач наголошує, що АТ "Херсонгаз" не надало інформацію про всі розрахунки; докази відсутності руху коштів по банківських рахунках; докази відсутності майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів; доказів того, що задоволення вимог позивача приведе до неможливості виконання грошових зобов`язань відповідача в повному обсязі перед іншими кредиторами.

У той же час позивач зазначає, що ним було проаналізовано інформацію з відкритих джерел, а саме з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (https://spending.gov.ua) та встановлено, що за останній час на рахунки АТ "Херсонгаз" надійшли грошові кошти у обсязі, достатньому для сплати заборгованості в сумі 936603,98 грн., яку АТ "Херсонгаз" просить розстрочити. Зокрема, але не тільки, 01.06.2024 від МКП "Херсонтеплоенерго" на користь АТ "Херсонгаз" надійшли кошти в сумі 2221381,12 грн., що більше ніж у 2 рази суми, яку просить розстрочити АТ "Херсонгаз".

Враховуючи наведене позивач стверджує, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами неможливість погашення заборгованості без її розстрочення, а факти, наведені вище, свідчать про зворотнє.

Далі позивач наголошує, що для забезпечення функціонування газотранспортної системи, яка належить на праві власності державі Україна, ТОВ "Оператор ГТС України" за власні кошти постійно здійснює проведення ремонтів, пов`язаних із ліквідацією наслідків бойових дій, з метою не допущення припинення транспортування природного газу як для замовників, які здійснюють свою господарську діяльність на території України, так і до країн Європейського Союзу.

Наголошує, що з газотранспортної системи позивача надходять до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам.

Забезпечення безпечної експлуатації ГТС та транспортування природного газу потребує значних зусиль і коштів. У свою чергу, замовники послуг транспортування своїми протиправними діями по безпідставному відбору природного газу створили значні обсяги небалансів, які оператор змушений був врегульовувати та придбавати природний газ для балансування ГТС за власні кошти.

Так, відповідно до бухгалтерської довідки ТОВ "Оператор ГТС України" станом на 23.04.2024 заборгованість замовників послуг транспортування за договорами транспортування природного газу з оплати обсягів негативних щодобових небалансів перед оператором ГТС за період з 01.01.2020 по 31.03.2024 складає - 38524548991,40 грн.

Позивач зауважує, що зупинення транспортування природного газу, з огляду на вказані вище причини (наявність значної дебіторської заборгованості з боку замовників послуг природного газу), матиме наслідком неможливість здійснення транзиту газу через Україну, що в сукупності є реальною загрозою енергетичній безпеці України в цілому.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення, реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Водночас, при зверненні до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду відповідачем (боржником) не подано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. Так, відповідачем не подано доказів, що діяльність боржника є збитковою; в матеріалах справи відсутні відомості банківських установ щодо руху грошових коштів на рахунках боржника, з яких можна встановити, що боржник не витрачає кошти на інші цілі; відповідачем не подано належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість виконання рішення суду саме у строк, що визначений відповідачем, як не надано й доказів на підтвердження існування виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Як зазначалось судом, в обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення у цій справі відповідач посилається на обставину відсутності його вини у виникненні спору та на скрутний фінансовий стан, який спричинений наслідками неспровокованої збройної агресії російської федерації проти України.

Оцінивши викладені відповідачем у заяві підстави, якими він обґрунтовує необхідність розстрочення рішення суду, суд відзначає, що складне фінансове становище відповідача, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється відповідачем на власний ризик, не може бути безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення, при цьому збройна агресія російської федерації проти України є загальною обставиною, негативні наслідки якої вплинули на більшість громад та підприємств, які здійснюють господарську діяльність в Україні.

Суд зазначає, що обставини, якими заявник обґрунтовує підставність заяви про розстрочення виконання судового рішення, мають бути виключними та об`єктивно свідчити про неможливість повного виконання відповідачем на даний час рішення суду. При цьому, як вбачається з матеріалів заяви відповідача, останнім не надано суду жодних доказів його фінансового (матеріального) стану, зокрема, останню звітність, довідку по рахункам відповідача у банках щодо залишку коштів, по майну, на яке можливо звернути стягнення чи яке знищене, тощо.

Між цим, визначаючи, чи не призведе розстрочення виконання рішення до негативних наслідків для позивача, як кредитора, суд повинен також переконатись, що відповідач має реальну можливість виконати рішення суду в ті строки, які ним зазначені, натомість, належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість виконання рішення суду саме у строк, що визначений відповідачем, ним також не долучено.

З урахуванням викладеного, виходячи із збалансованості інтересів обох сторін та враховуючи матеріальні інтереси кожної із них, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів щодо фактичного фінансового (майнового) стану відповідача та доказів спроможності виконання відповідачем рішення суду у разі його розстрочення, суд дійшов висновку, що заява Акціонерного товариства "Херсонгаз" про розстрочення виконання рішення у даній справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.13, 74-80, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Херсонгаз" про розстрочення виконання рішення суду у справі №916/4158/23 відмовити.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала набрала законної сили 21.11.2024 та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 22.11.2024.