Рішення

від 19.11.2024 по справі 920/1153/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.2024м. СумиСправа № 920/1153/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/1153/24

за позовом: Заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах позивачів:

1. Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби у Донецькій області (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ40477689)

2. Донецька обласна державна адміністрація, Донецька обласна військова адміністрація (вул. О.Тихого, буд. 6, м. Краматорськ, Донецька область, 84306, код ЄДРПОУ 00022473

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Варнел Трейдд попередня назва: Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Корнер-ПАК" (вул. Скоропадського Павла Гетьмана, 10, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 13535033)

2. Комунальної установи Покровський психоневрологічний інтернат (вул. Степана Бовкуна, 1, м. Покровськ, Донецька область, 85301, код ЄДРПОУ 03190679)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 158937,27 грн.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 23.04.2020 до договору № 42 від 10.03.2020, укладеного між Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ Корнер-ПАК.

- Визнати недійсною додаткову угоду №3 (четверта підписана додаткова угода) від 12.05.2020 до договору № 42 від 10.03.2020, укладеного між Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ Корнер-ПАК.

- Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 25.05.2020 до договору № 42 від 10.03.2020, укладеного між Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ Корнер-ПАК.

- Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 01.07.2020 до договору № 42 від 10.03.2020, укладеного між Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ Корнер-ПАК.

- Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 31.07.2020 до договору № 42 від 10.03.2020, укладеного між Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ Корнер-ПАК.

- Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 20.08.2020 до договору № 42 від 10.03.2020, укладеного між Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ Корнер-ПАК.

- Стягнути з ТОВ ВАРНЕЛ ТРЕЙДД (юридична адреса: вул. Скоропадського Павла Гетьмана,10, м. Суми, 40004, ЄДРПОУ 13535033) на користь Донецької обласної державної адміністрації, повноваження якої на даний час виконує Донецька обласна військова адміністрація (юридична адреса: вул. Олекси Тихого, 6, м. Краматорськ, Донецька обл., 84333, ЄДРПОУ 00022473) безпідставно сплачені кошти за додатковими угодами до договору № 42 від 10.03.2020 в сумі 158 937,27 грн.

- Стягнути з ТОВ ВАРНЕЛ ТРЕЙДД на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви в сумі 16956,80 грн (реквізити отримувача: ЄДРПОУ 25707002, юридична адреса: вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, розрахунковий рахунок № UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України, отримувач Донецька обласна прокуратура).

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що внаслідок укладення спірних додаткових угод збільшилися ціна на товар (вершкове масло) збільшилась загалом на 114,3% від початкової вартості товарів, визначеної договором №42 про закупівлю продуктів харчування від 10.03.2020; спірні додаткові угоди були укладені без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на товар, чим порушено норми Закону України Про публічні закупівлі та положення договору. Враховуючи безпідставність підписання спірних додаткових угод, відповідачу 1 надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 158937 грн 27 коп., тому вказані кошти підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача 2 - Донецької обласної державної адміністрації (на даний час Донецька обласна військова адміністрація).

Відповідно до ухвали суду від 16.09.2024 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та за наявними у справі матеріалами.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала про відкриття провадження, надіслана на адресу відповідача 1, зазначену в позовній заяві, повернута на адресу суду з відміткою на поштовому конверті адресат відсутній за вказаною адресою. Судом отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.11.2024 та встановлено, що ухвала надіслана на адресу реєстрації юридичної особи (40004, Сумська область, вул. Скоропадського Павла Гетьмана, буд. 10), а отже відповідач 1 вважається повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі.

Від позивача 1 до суду надійшли письмові пояснення (вх. №2985 від 02.10.2024), у яких він зазначив про те, що враховуючи, що заходи державного фінансового контролю Управлінням, під час яких здійснювалось дослідження процедури закупівлі UA-2020-01-15-001917-с, не проводились, встановлення та документування порушень не відбувалось, тому Східний офіс Держаудитслужби позбавлений можливості надати пояснення щодо суті позовних вимог.

Прокурором надано до суду через систему «Електронний суд» письмові пояснення (вх. № 3428 від 06.11.2024).

Відповідачі відзив на позовну заяву до суду не надали, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби у Донецькій області та Донецької обласної державної адміністрації (Донецької обласної військової адміністрації).

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Заступник керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби у Донецькій області та Донецької обласної державної адміністрації (Донецької обласної військової адміністрації), зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачами як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби у Донецькій області з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про публічні закупівлі (надалі - Закон) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, таким органом є Державна аудиторська служба України. На неї покладається здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.

На території Донецької області компетентним суб`єктом Державної аудиторської служби України виступає її Східний офіс, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби, наказом Держаної аудиторської служби України № 23 від 02.06.2017 Про затвердження Положення про Східний офіс Державної аудиторської служби України.

Згідно пункту 1 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 №23 у складі офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях, які здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Таким чином, саме Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області наділене повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Донецької області.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Донецької обласної державної адміністрації (Донецької обласної військової адміністрації) з огляду на наступне.

На виконання Закону України Про правовий режим воєнного стану Президентом України 24.02.2022 виданий Указ № 68/2022 про утворення Донецької обласної військової адміністрації, статусу якої відповідно до Закону України Про правовий режим воєнного стану набула Донецька обласна державна адміністрація.

Повноваження військових адміністрацій передбачені ст. 15 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Обласні військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, зокрема щодо складання та затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання; розподілу переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення.

Враховуючи викладене, функції Донецької обласної ради в частині бюджетних повноважень наразі здійснює Донецька обласна військова адміністрація, обласна державна адміністрація.

На території Донецької області таким органом місцевого самоврядування є Рада (до відкриття першої сесії новообраної Донецької облради здійснює Донецька облдержадміністрація, обласна військово-цивільна адміністрація).

Статей 43, 44 Закону України Про місцеве самоврядування органом державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є орган місцевого самоврядування, який визначає основне розподілення коштів та має повноваження щодо контролю використання бюджетних коштів розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів нижчого рівня).

Відповідно до статті 5 Бюджетного Кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевими державними адміністраціями, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне, і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі та відповідно до вимог пункту 9 здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Частиною 3 ст. 47 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує зокрема досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності та результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п. 3 ч. 1 ст.26).

Відповідно до п.1.2 Положення про КУ "Покровський психоневрологічний інтернат", затвердженого Розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 05.07.2019 № 682/5-19, засновником цього інтернату є Донецька обласна рада. Повноваження Донецької облради щодо управління інтернатом до відкриття першої сесії новообраної Донецької облради здійснює Донецька облдержадміністрація, обласна військово-цивільна адміністрація згідно з Законом України "Про військово-цивільні адміністрації".

Згідно з пунктом 1.3 Положення, управління інтернатом в межах повноважень, визначених рішенням облради від 04.03.1999 № 23/5-116 здійснює Донецька облдержадміністрація.

Відповідно до пункту 6.5 Положення майно інтернату є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні обласної ради, та закріплюється за інтернатом на праві оперативного управління.

Пунктом 6.6 визначено, що джерелом формування майна закладу є кошти обласного бюджету.

Так, як вказує прокурор, на підставі спірних додаткових угод КУ Покровський психоневрологічний інтернат на рахунок ТОВ ВФ Корнер-Пак за договором № 42 від 10.03.2020 надміру безпідставно сплачено коштів на суму 158937 грн. 27 коп., що призвело до їх нераціонального та неефективного використання.

Отже, оскільки засновником КУ Покровський психоневрологічний інтернат та власником його майна є територіальна громада в особі Донецької облдержадміністрації, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, здійснює управління його діяльністю, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

Таким чином, у Донецької облдержадміністрації, повноваження якої на даний час виконує Донецька обласна військова адміністрація наявні контрольні повноваження щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів на суму 158937 грн 27 коп. за договором №42 від 10.03.2020.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 по справі №910/5591/23.

Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для звернення з даним позовом прокурора в інтересах держави.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави уповноваженими суб`єктами владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором.

Покровською окружною прокуратурою повідомлено листом №56/3-1077ВИХ-24 від 10.06.2024 Східний офіс Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про виявлені порушення під час укладання додаткових угод КУ Покровський психоневрологічний інтернат з ТОВ ВФ Корнер-Пак. Згідно отриманої відповіді за № 040525-17/1194-2024 від 17.06.2024 заходи державного фінансового контролю стосовно вказаного питання у КУ Покровський психоневрологічний інтернат не проводились, тому правові підстави щодо звернення до суду відсутні.

Покровською окружною прокуратурою листом № 56/3-1075ВИХ-24 від 10.06.2024 повідомлено Донецьку обласну державну адміністрацію, повноваження якої на даний час виконує Донецька обласна військова адміністрація, про виявлені порушення під час укладання додаткових угод КУ Покровський психоневрологічний інтернат з ТОВ ВФ Корнер-Пак. При цьому згідно отриманої відповіді за № 0.6/24-2600/4-24 від 18.06.2024 заходи щодо стягнення безпідставно сплачених коштів за договором №42 від 10.03.2020 не вживались.

Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а вищевказаними уповноваженим органом державної влади допущено неналежне здійснення повноважень, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру до звернення до суду Покровською окружною прокуратурою направлено Східному офісу Держаудитслужби, Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, Донецькій обласній державній адміністрації, повноваження якої на даний час виконує Донецька обласна військова адміністрація повідомлення про представництво їх інтересів в суді.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що саме пасивна поведінка позивачів після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з даним позовом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Як зазначає Прокурор, вивченням даних веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель встановлено, що Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат 14.01.2020 було оголошено відкриті торги щодо закупівлі ДК021-2015: 15530000-2 Вершкове масло з очікуваною вартістю 840 000 грн (кошти місцевого бюджету).

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті Prozorro за №UA-2020-01-15-001917-c.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, розміщеного на вебсайті Prozorro, учасниками торгів подано наступні пропозиції:

- ТОВ Виробнича фірма Корнер-ПАК-398 958 грн;

- ТОВ «Екоіллічпродукт» -399 000 грн;

- ФОП ОСОБА_1 - 414960,00 грн;

- ТОВ ПРОДИНФО-554400 грн.

Під час обрання переможця торгів, основним критерієм є ціна та відповідність тендерній документації.

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визнано ТОВ ВФ Корнер-ПАК з остаточною пропозицією 398 958 грн., у тому числі ПДВ в сумі 66493,00 грн.

Після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, між КУ Покровський психоневрологічний інтернат та ТОВ Виробнича фірма Корнер-ПАК 10.03.2020 укладено договір про закупівлю продуктів харчування №42 (далі - Договір).

Відповідно до Розділу №1 Договору Постачальник зобов`язується у 2020 році поставити Замовнику товар (код ДК-021:2015:15530000-2 Вершкове масло, а Замовник прийняти і оплатити товар, який постачається згідно умов Договору.

Найменування товару, його асортимент, номенклатура, одиниці виміру товару (кілограми, штуки, тощо) та його загальна кількість, зазначені в Специфікації до Договору, яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.5 Договору у залежності від коливання ціни товару на споживчому ринку, ціна за одиницю товару на протязі 2020 року може змінюватися не більше ніж на 10 відсотків кожного разу, з урахуванням попередніх змін за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідно до п. 10.1 Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2020 року.

У тендерній пропозиції ТОВ ВФ Корнер-ПАК брав на себе зобов`язання постачати: масло вершкове 72% -73% за ціною 94,99 грн. за одиницю (кг). При цьому переможцем взято зобов`язання про те, що вивчивши тендерну документацію, він гарантує їх виконання на умовах Договору.

У подальшому після укладання договору між КУ Покровський психоневрологічний інтернат та ТОВ ВФ Корнер-ПАК укладено Додаткові угоди до Договору, відповідно до яких збільшено ціну за одиницю товару та зменшено обсяг поставленого товару, а саме:

1. Додаткова угода №1 від 23.03.2020 ціну на товар збільшено до 104,48 грн,

тобто на 9,99%, та зменшено обсяг товару до 3827,593 кг (на 372,407 кг).

2. Додаткова угода №2 від 07.04.2020 ціну на товар збільшено до 114,92 грн,

тобто на 9,99%, та зменшено обсяг товару до 3508,94 кг (ще на 318,653 кг).

3. Додаткова угода №3 від 23.04.2020 ціну на товар збільшено до 126,41 грн,

тобто на 9,99%, та зменшено обсяг товару до 3235,446 кг (ще на 273,494 кг).

4. Додаткова угода №3 (четверта підписана додаткова угода) від 12.05.2020 ціну на товар збільшено до 139,05 грн, тобто на 9,99%, та зменшено обсяг товару до 3006,786 кг (ще на 228,66 кг).

5. Додаткова угода №5 від 25.05.2020 ціну на масло вершкове фасоване 72%- 73% збільшено до 152,95 грн, тобто на 9,99%, та зменшено обсяг товару до 2815,323 кг (ще на 191,463 кг).

6. Додаткова угода №6 від 01.07.2020 ціну на товар збільшено до 168,24 грн, тобто на 9,99%, та зменшено обсяг товару до 2679,425 кг (ще на 135,898 кг).

7. Додаткова угода №7 від 31.07.2020 ціну на товар збільшено до 185,06 грн, тобто на 9,99%, та зменшено обсяг товару до 2589,95 кг (ще на 89,475 кг).

8. Додаткова угода №8 від 20.08.2020 ціну на товар збільшено до 203,56 грн, тобто на 9,99%, та зменшено обсяг товару до 2526,792 кг (ще на 63,158 кг).

Загалом додатковими угодами №1-8 збільшено ціну за одиницю товару на 108,57 грн (114,3%) та зменшено його обсяги на 1673,208 кг, що в свою чергу призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначає що додаткові угоди № 1-8 до Договору № 42 від 10.03.2020 на закупівлю «Вершкове масло», укладено в порушення вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі.

Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України Про публічні закупівлі.

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

У цій справі, як вже раніше зазначалося, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно ст. 3 Закону закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії та ефективності.

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі (дійсним на момент виникнення правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Так, після укладання вказаного договору Виконавець звернувся до Замовника з листом № 20/03-3 від 20.03.2020 з проханням щодо підвищення ціни на масло вершкове фасоване 72%-73% до 104,48 грн за одиницю.

При цьому, в обґрунтування необхідності підвищення ціни, Постачальник зазначив як підставу підвищення ціни за одиницю: сезонне зростання цін на сировину, подорожчанням пакувальних матеріалів, енергоносіїв та транспортних послуг, відпускні ціни заводів-виробників та запровадження карантину, у зв`язку з чим виникли певні труднощі та перебої з виконанням договірних зобов`язань, долучивши при цьому лист ГУ статистики у Донецькій області від 16.03.2020 №01-03/961-20 щодо середніх споживчих цін на вершкове масло в лютому 2020 року. Будь-які інші документи, які б підтверджували зазначені підстави для підвищення ціни на вказаний товар не надано.

За результатами розгляду вказаного листа між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 23.03.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 та збільшено ціну за одиницю пропонованого товару.

Вказана додаткова угода № 1 суперечить вимогам ч. 2 ст. 632 ЦК України та п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону щодо порядку та підстав зміни ціни договору, а саме:

ТОВ ВФ «Корнер-ПАК» не надано в зверненні до КУ «Покровський психоневрологічний інтернат» документальні дані, які б обґрунтовували коливання ціни як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення з 10.03.2020 до 23.03.2020.

Використана статистична інформація свідчить лише про середні споживчі ціни на окремі продукти харчування, що склались у торгівельній мережі Донецької області і згідно примітки наведені середні ціни призначені лише для розрахунків індексів споживчих цін та визначення вартісної величини прожиткового мінімуму і не можуть використовуватись для інших цілей.

Окрім того, в листі ГУ статистики у Донецькій області № 01-03/961-20 від 16.03.2020 зазначено про ціни за лютий 2020 року, а тому такий факт не може бути підставою для збільшення ціни в березні 2020 року.

Законом України «Про публічні закупівлі» (як у попередній редакції, так і у новій редакції) не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Таким чином, самі по собі дані, викладені в довідці ГУ статистики у Донецькій області не можуть підтверджувати наявність/відсутність коливання ціни станом на 23.03.2020 (момент укладення додаткової угоди №1).

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18.

При цьому, згідно інформацій ГУ статистики у Донецькій області середні споживчі ціни складали: Ціна масла вершкового на лютий 2020 року (лист ГУ статистики у Донецькій області № 01-03/961-20 від 16.03.2020) 41,63 грн (200 г), ціна на березень 2020 року (лист ГУ статистики у Донецькій області №01-03/169-23 від 09.02.2023) - 41,98 грн (200г)

За таких обставин, укладання додаткової угоди №1 від 23.03.2020 про збільшення ціни за одиницю товару є безпідставним, оскільки за цей період коливання ціни фактично не відбулося, при тому, що Додатковою угодою №1 ціну на товар за специфікацією збільшено на 9,99%.

Також слід звернути увагу, на те, що Постачальником під час надання пропозиції свідомо занижено ціну на пропонований товар, оскільки відповідно до відомостей ГУ статистики у Донецькій області ціна на масло вершкове у лютому 2020 року складала 208,15 грн за кілограм (41,63*5), а постачальником під час участі в тендері запропоновано остаточну ціну в сумі 94,99 грн. (26.02.2020 дата подачі тендерної пропозиції), що є значно нижчою ціною. Вказані дані свідчать про умисні дії ТОВ ВФ «Корнер Пак» з метою виграти у тендері, та в подальшому необґрунтовано збільшувати ціну за одиницю товару.

Далі, Постачальник звернувся до Замовника з листом №06/04-3 від 06.04.2020 з проханням щодо підвищення ціни на масло вершкове фасоване 72%-73% до 114,92 грн за одиницю (кг), не долучивши жодного документу на підтвердження коливання ціни.

Обґрунтуванням необхідності підвищення ціни зазначено сезонне зростання цін на сировину, подорожчанням пакувальних матеріалів, енергоносіїв та транспортних послуг, відпускні ціни заводів-виробників та запровадження карантину, у зв`язку з чим виникли певні труднощі та перебої з виконанням договірних зобов`язань. Будь-яких документів щодо коливання ціни на ринку на вказаний товар взагалі не надано.

За результатами розгляду листа сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 07.04.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 та збільшено ціну за одиницю товару.

Вказана додаткова угода № 2 від 07.04.2020 суперечить вимогам ч. 2 ст. 632 ЦК України та п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону щодо порядку та підстав зміни ціни договору, а саме:

- розрахунок підвищення ціни проведено з урахуванням ціни на товар, визначеної додатковою угодою № 1, яка в силу викладених вище обставин є нікчемною;

- до звернення ТОВ «ВФ «Корнер-ПАК» не тільки не долучено будь-яких документальних даних, які б підтверджували коливання ціни на «Масло вершкове» з 23.03.2020 по 07.04.2020, а й взагалі жодних документів від уповноважених органів щодо такого коливання цін на продукти.

При цьому, дослідженням відомостей, які містяться в повідомлені ГУ статистики у Донецькій області (лист ГУ статистики у Донецькій області №01-03/169-23 від 09.02.2023) вбачається, що середні ціни складали: масло вершкове: ціна на березень 2020 року - 41,98 грн. (200 г), ціна на квітень 2020 року- 43,01 грн. (200 г).

Тобто, за даними ГУ статистики у Донецькій області ціна на вказаний товар збільшилась лише на 2,5%, при тому, що Додатковою угодою №2 збільшено ціну за одиницю товару на 9,99%.

З викладеного слідує, що додаткова угода № 2 від 07.04.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 про закупівлю «Масло вершкове» за державні кошти, укладена за відсутності відповідного коливання ціни на товар, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 4

ст. 36 Закону, а тому є нікчемною.

Далі, Постачальник звернувся до Замовника з листом від 21.04.2020 № 21/01-3 з проханням щодо підвищення ціни на масло вершкове фасоване 72%-73% до 126,41 грн за одиницю (кг), долучивши лист ГУ статистики у Донецькій області №01-03/1295-20 від 15.04.2020 щодо середніх споживчих цін на продукцію у березні 2020 року.

За результатами розгляду листа сторонами укладено додаткову угоду № 3 від 23.04.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 та збільшено ціну за одиницю товару на 9,99%.

Вказана додаткова угода № 3 суперечить вимогам ч. 2 ст. 632 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону щодо порядку та підстав зміни ціни договору, а саме:

- розрахунок підвищення ціни проведено з урахуванням ціни на товар, визначених додатковими угодами № 1, 2, які в силу вищевказаного є нікчемними;

- до звернення ТОВ «Виробнича фірма «Корнер-ПАК» не долучено документальні дані, які б підтверджували коливання ціни на «Масло вершкове» з 07.04.2020 по 23.04.2020.

При цьому, відповідно до інформації ГУ статистики у Донецькій області №01- 03/169-23 від 09.02.2023 середні споживчі ціни на «Масло вершкове» у квітні 2020 року порівняно з березнем 2020 року збільшились лише на 2,5%.

З викладеного слідує, що додаткова угода № 3 від 23.04.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 про закупівлю «Масло вершкове» укладена за відсутності відповідного коливання ціни на товар, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону (у редакції, чинній з 19.04.2020), а тому підлягає визнанню недійсною.

Слід зазначити, що додатковими угодами №2 та №3, які були укладені в квітні 2020 року, двічі підвищувалась ціна на 9,99% кожного разу, тоді як таке коливання по відношенню до березня за відомостями ГУ статистики у Донецькій області склало всього 2,5 %.

Далі, Постачальник звернувся до Замовника з листом від 08.05.2020 №08/05-3 з проханням щодо підвищення ціни на масло вершкове фасоване 72%-73% до 139,05 грн за одиницю (кг), не долучивши жодного документу на підтвердження коливання ціни.

За результатами розгляду листа сторонами укладено додаткову угоду №3 (четверта підписана додаткова угода) від 12.05.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 та збільшено ціну за одиницю пропонованого товару на 9,99 %.

Вказана додаткова угода від 12.05.2020 №3 (четверта підписана додаткова угода) суперечить вимогам ч. 2 ст. 632 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону щодо порядку та підстав зміни ціни договору, а саме:

- розрахунок підвищення ціни проведено з урахуванням ціни на товар, визначених додатковими угодами № 1, 2 які в силу вищевказаного є нікчемними та №3 яка підлягає визнанню недійсною;

- до звернення ТОВ «Виробнича фірма «Корнер-ПАК» не тільки не долучено будь-яких документальних даних, які б підтверджували коливання ціни на «Масло вершкове» з 23.04.2020 по 12.05.2020, а й взагалі жодних документів від уповноважених органів щодо такого коливання цін на продукти.

При цьому, відповідно до інформації ГУ статистики у Донецькій області №01- 03/169-23 від 09.02.2023 середні споживчі ціни на «Масло вершкове» у травні 2020 року порівняно з квітнем 2020 року збільшились лише на 0,7%, водночас, ціна запропонована постачальником підвищена на 9,99%.

Зокрема відповідно до лист ГУ статистики у Донецькій області №01-03/169-23 від 09.02.2023 ціна масла вершкового у квітні 2020 дорівнює 43,01 грн. (200 г), у травні 2020 - 43,33 грн. (200 г)

З викладеного слідує, що додаткова угода №3 (четверта підписана додаткова угода) від 12.05.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 про закупівлю «Масло вершкове» укладена за відсутності відповідного коливання ціни на товар у бік збільшення, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону (у редакції, чинній з 19.04.2020), а тому підлягає визнанню недійсною.

Далі, Постачальник звернувся до Замовника з листом від 18.05.2020 № 18/05-3 з проханням щодо підвищення ціни на масло вершкове фасоване 72%-73% до 152,95 грн за одиницю (кг), долучивши лист ГУ статистики у Донецькій області №01-03/1557-20 від 15.04.2020 щодо середніх споживчих цін на продукцію у квітні 2020 року.

За результатами розгляду листа сторонами укладено додаткову угоду № 5 від 25.05.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 та збільшено ціну за одиницю пропонованого товару ще на 9,99 %.

Вказана додаткова угода № 5 суперечить вимогам ч. 2 ст. 632 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону щодо порядку та підстав зміни ціни договору, а саме:

- розрахунок підвищення ціни проведено з урахуванням ціни на товар, визначених додатковими угодами № 1, 2 які в силу викладених вище обставин є нікчемними та №3, 3 (четверта підписана додаткова угода) які підлягають визнанню недійсними;

- до звернення ТОВ «Виробнича фірма «Корнер-ПАК» не долучено документальні дані, які б підтверджували коливання ціни на «Масло вершкове» з 12.05.2020 по 25.05.2020. Рівень коливання ціни на «Масло вершкове» протягом квітня-травня 2020 року вказано вище.

З викладеного слідує, що додаткова угода № 5 від 23.05.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 про закупівлю «Масло вершкове», укладена за відсутності відповідного коливання ціни на товар у бік збільшення, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону (у редакції, чинній з 19.04.2020), а тому підлягає визнанню недійсною.

Слід зазначити, що додатковими угодами №3 (четверта підписана додаткова угода) та №5, які були укладені в травні 2020 року, двічі підвищувалась ціна на 9,99% кожного разу, тоді як таке коливання по відношенню до квітня за відомостями ГУ статистики у Донецькій області склало всього 0,7 %.

Далі, Постачальник звернувся до Замовника з листом від 18.06.2020 № 18/06-1 з проханням щодо підвищення ціни на масло вершкове фасоване 72%-73% до 168,24 грн за одиницю (кг), долучивши лист ГУ статистики у Донецькій області №01-03/1883-20 від 15.06.2020 щодо середніх споживчих цін на продукцію у травні 2020 року.

За результатами розгляду листа сторонами укладено додаткову угоду № 6 від т01.07.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 та збільшено ціну за одиницю пропонованого товару ще на 9,99 %.

Вказана додаткова угода № 6 суперечить вимогам ч. 2 ст. 632 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону щодо порядку та підстав зміни ціни договору, а саме:

- розрахунок підвищення ціни проведено з урахуванням ціни на товар, визначених додатковими угодами № 1, 2 які в силу викладених вище обставин є нікчемними та №3, 3 (четверта підписана додаткова угода), 5 які підлягають визнанню недійсними;

- до звернення ТОВ «Виробнича фірма «Корнер-ПАК» не долучено документальні дані, які б підтверджували коливання ціни на «Масло вершкове» з 25.05.2020 по 01.07.2020. При цьому, відповідно до інформації ГУ статистики у Донецькій області №01-03/169-23 від 09.02.2023 середні споживчі ціни на «Масло вершкове» у червні 2020 року порівняно з травнем 2020 року збільшились лише на 0,7%, водночас, ціна запропонована постачальником підвищена на 9,99%.

Відповідно до листа ГУ статистики у Донецькій області №01-03/169-23 від 09.02.2023, вартість масла вершкового у травні склала 43,33 грн. (200 г), у червні - 43,64 грн (200г)

З викладеного слідує, що додаткова угода № 6 від 01.07.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 про закупівлю «Масло вершкове», укладена за відсутності відповідного коливання ціни на товар у бік збільшення, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону (у редакції, чинній з 19.04.2020), а тому підлягає визнанню недійсною.

Далі, Постачальник звернувся до Замовника з листом від 21.07.2020 №21/07-1 з проханням щодо підвищення ціни на масло вершкове фасоване 72%-73% до 185,06 грн за одиницю (кг), долучивши лист ГУ статистики у Донецькій області №01-03/2257-20 від 15.07.2020 щодо середніх споживчих цін на продукцію у червні 2020 року.

За результатами розгляду листа сторонами укладено додаткову угоду №7 від 31.07.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 та збільшено ціну за одиницю пропонованого товару на 9,99 %.

Вказана додаткова угода суперечить вимогам ч. 2 ст. 632 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону щодо порядку та підстав зміни ціни договору, а саме:

- розрахунок підвищення ціни проведено з урахуванням ціни на товар, визначених додатковими угодами № 1,2 які в силу вищевказаного є нікчемними та №3-6 які підлягають визнанню недійсними;

- до звернення ТОВ «Виробнича фірма «Корнер-ПАК» не долучено документальні дані, які б підтверджували коливання ціни на «Масло вершкове» з 01.07.2020 по 31.07.2020.

При цьому, відповідно до інформації ГУ статистики у Донецькій області №01- 03/169-23 від 09.02.2023 середні споживчі ціни на «Масло вершкове» у липні 2020 року порівняно з червнем 2020 року збільшились лише на 0,5%, водночас, ціна запропонована постачальником підвищена на 9,99%.

Так відповідно до листа ГУ статистики у Донецькій області №01-03/169-23 від 09.02.2023, вартість Масла вершкового у червні склала 43,64 грн. (200 г), у липні -43,88 грн (200г)

З викладеного слідує, що додаткова угода №7 від 31.07.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 про закупівлю «Масло вершкове» укладена за відсутності відповідного коливання ціни на товар у бік збільшення, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41

Закону (у редакції, чинній з 19.04.2020), а тому підлягає визнанню недійсною. Далі, Постачальник звернувся до Замовника з листом від 18.08.2020 № 18/08-2 з проханням щодо підвищення ціни на масло вершкове фасоване 72%-73% до 203,56 грн за одиницю (кг), долучивши лист ГУ статистики у Донецькій області №01-03/2584-20 від 14.08.2020 щодо середніх споживчих цін на продукцію у липні 2020 року.

За результатами розгляду листа сторонами укладено додаткову угоду № 8 від 20.08.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 та збільшено ціну за одиницю пропонованого товару ще на 9,99 %.

Вказана додаткова угода № 8 суперечить вимогам ч. 2 ст. 632 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону щодо порядку та підстав зміни ціни договору, а саме:

- розрахунок підвищення ціни проведено з урахуванням ціни на товар, визначених додатковими угодами № 1,2 які в силу вищевказаного є нікчемними та №3-7 які підлягають визнанню недійсними;

- до звернення ТОВ «Виробнича фірма «Корнер-ПАК» не долучено документальні дані, які б підтверджували коливання ціни на «Масло вершкове» з 31.07.2020 по 20.08.2020.

При цьому, відповідно до інформації ГУ статистики у Донецькій області №01- 03/169-23 від 09.02.2023 середні споживчі ціни на «Масло вершкове» у серпні 2020 року порівняно з липнем 2020 року взагалі зменшились на 1,5%, водночас, ціна запропонована Постачальником підвищена на 9,99%.

Зокрема, відповідно до листа ГУ статистики у Донецькій області №01-03/169-23 від 09.02.2023 вартість Масла вершкового у липні 2020 року становить 43,88 грн. (200 г), у серпні 2020 - 43,20 грн (200г)

З викладеного слідує, що додаткова угода № 8 від 20.08.2020 до договору № 42 від 10.03.2020 про закупівлю «Масло вершкове», укладена за відсутності відповідного коливання ціни на товар у бік збільшення, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону (у редакції, чинній з 19.04.2020), а тому підлягає визнанню недійсною.

Загалом за укладеними додатковими угодами ціну за одиницю товару «Масло вершкове» збільшено на 108,57 грн., тобто на 114,3%, при цьому відповідно до даних наданих ГУ статистики у Донецькій області встановлено, що ціни на відповідний товар протягом лютого-серпня 2020 року збільшилась лише на 3,7%.

Подання відповідачем 1 при проведенні торгів найменшої цінової пропозиції, яка була суттєво менша від очікуваної вартості та пропозиції іншого учасника та одразу ж після укладення договору ініціювання укладення додаткових угод з більшою ціною за товар порушує основні принципи, що передбачені ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

При цьому, у зв`язку зі зменшенням обсягу товару за договором №42 від 10.03.2020, КУ «Покровський психоневрологічний інтернат» змушена була провести новий тендер на закупівлю «Вершкове масло», що призвело до неефективного використання бюджетних коштів.

Так, моніторингом веб-сайту «Prozorro» (ID: UA-2020-08-27-002925-c) встановлено, що 14.08.2020 КУ «Покровський психоневрологічний інтернат» було оголошено тендер на закупівлю 1200 кг (Вершкове масло фасоване 72%-73%) ДК 021:2015:15530000-2 Вершкове масло. За результатами проведення торгів, переможцем визнано ТОВ «ВФ «Корнер-ПАК» та 23.11.2022 з останнім укладено договір №171 на загальну суму 88 710 грн.

Особливу увагу слід звернути на те, що ціна запропонована ТОВ ВФ «Корнер-Пак» за вказаним договором, відповідно до специфікації на Вершкове масло фасоване 72%-73%, тобто аналогічний товар, що і за договором №42 від 10.03.2020, склала: 800 кг - за ціною 78 грн. за кг, 399 кг за ціною 65,77 грн за кг та 1 кг за ціною 67,77 грн за кг.

При цьому, ціна на відповідний товар за договором №42 від 10.03.2020 відповідно до останньої додаткової угоди №8 від 20.08.2020 склала 203,56 грн.

Таким чином, аналіз ціноутворення відповідно до зазначеного вище договору, свідчить про відсутність належного обґрунтування відповідачем ТОВ «ВФ «Корнер-ПАК» підвищення ціни на продукцію під час укладення додаткових угод. Підвищення ціни постачальником відбувається на власний розсуд без належних обґрунтувань.

Вказане також свідчить про необґрунтоване підвищення ціни за одиницю товару.

Варто зазначити, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Законом України Про публічні закупівлі (як у попередній редакції, так і у новій редакції) не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, постанова від 13.10.2020 справа №912/1580/18).

Відповідно до роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 Щодо зміни істотних умов договору, внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.

На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 913/368/19).

Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, а тим паче лист, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Зокрема, в самих повідомленнях ГУ статистики у Донецькій області зазначено, що наведені середні ціни є первинною базою для розрахунків індексів споживчих цін і, відповідно до мети спостереження, не призначені для інших цілей, зокрема, для оцінки тендерних пропозицій та визначення переможців під час проведення торгів згідно з процедурами, встановленими ЗУ Про публічні закупівлі.

Зокрема, в самих повідомленнях ГУ статистики у Донецькій області зазначено, що наведені середні ціни є первинною базою для розрахунків індексів споживчих цін і, відповідно до мети спостереження, не призначені для інших цілей, зокрема, для оцінки тендерних пропозицій та визначення переможців під час проведення торгів згідно з процедурами, встановленими ЗУ Про публічні закупівлі.

Повідомлення ГУ статистики не містять у собі жодної інформації щодо коливання ціни на товар в межах періодів: з 10.03.2020 (укладення договору) по 23.03.2020 (додаткова угода № 1), з 23.03.2020 (додаткова угода № 1) по 07.04.2020 (додаткова угода № 2), з 07.04.2020 (додаткова угода № 2) по 23.04.2020 (додаткова угода № 3), з 23.04.2020 (додаткова угода № 3) по 12.05.2020 (додаткова угода №3 (четверта підписана додаткова угода), з 12.05.2020 (додаткова угода №3 (четверта підписана додаткова угода) по 25.05.2020 (додаткова угода № 5), з 25.05.2020 (додаткова угода № 5) по 01.07.2020 (додаткова угода № 6), з 01.07.2020 (додаткова угода № 6) по 31.07.2020 (додаткова угода № 7), з 31.07.2020 (додаткова угода № 7) по 20.08.2020 (додаткова угода № 8).

Середні ціни визначені на підставі зареєстрованих цін на підприємствах торгівлі, які включені до вибіркового статистичного спостереження та розраховуються в середньому за місяць, а не на дату, і не по окремих видах товарів.

При обґрунтуванні збільшення ціни необхідно орієнтуватися не на зміну ціни товару, а на її коливання. Тобто документ, що підтверджує таке коливання має вказувати не на середньоринкові ціни, а містити відображення у числовому (ціновому) та відсотковому співвідношенні зміни рівня цін між датою початку строку дії договору або відповідної додаткової угоди та датою внесення змін.

Тож, визначити відсоток коливання ціни між датою початку строку дії договору (датою внесення змін) та датою внесення наступних змін з урахуванням цих повідомлень неможливо.

На момент підписання Договору Відповідачеві 1 було відомо про ціни на масло вершкове, що існували на ринку. Підписавши Договір, Відповідач 1 погодився з його умовами, в тому числі щодо ціни товару.

Поряд із цим, TOB Корнер-ПАК мало право відмовитися від укладення відповідного договору згідно з ч. 7 ст. 33 Закону України Про публічні закупівлі, в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, однак не скористалося цим.

При цьому, ст. 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тож рішення Відповідача 1 про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він згоден на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі в редакції на час укладення договору).

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі- продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі- продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України Про внесення змін до Закону України Про публічні закупівлі та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії ціновому демпінгу коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати ціновий демпінг з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

У абзаці 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, зокрема, - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Тобто, неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку та встановлення саме пропорції такого коливання.

Аналогічну правову позицію щодо підстав зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю підтримав суд касаційної інстанції (постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22.

Так, суди переглядаючи справи за касаційними скаргами відповідачів погодились із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін.

До того ж, законодавець не пов`язує підвищення закупівельних цін для постачальника як підставу для зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачену ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 звертає увагу, що право тлумачити норму права є виключним правом суду.

У цій же постанові Верховний Суд зазначає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (п. 123-124 постанови ВСУ від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 року у справі №922/2321/22.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

З викладеного слідує, що додаткові угоди № 1-2 до договору №42 від 10.03.2020 про закупівлю «Масло вершкове» за державні кошти укладені в порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону, а тому відповідно до ст. 37 Закону, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемними, додаткові угоди №3-8 до договору №42 від 10.03.2020 укладені в порушення вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, а тому підлягають визнанню недійсними.

Крім того, вбачаються всі підстави вважати, що кошти, які отримані на підставі вказаних угод, отримано безпідставно.

Оскільки додаткові угоди № 1-2 до Договору визнаються судом нікчемною, а Додаткові угоди №№3-8 визнаються недійсними, сторони повинні керуватись умовами договору №42 від 10.03.2020 щодо ціни масла вершкового, встановленій саме у договорі.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що КУ Покровський психоневрологічний інтернат на підставі Договору № 42 та укладених додаткових угод фактично отримано товару на загальну суму 240020 грн 73 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними та платіжними дорученнями, які містяться матеріалах справи (а.с. 45-75).

Відповідно до поданого Прокурором розрахунку загальний розмір зайво сплачених коштів становить 158 937 грн. 27 коп.

Зазначена сума обрахована як різниця між сумою коштів, які фактично перераховано TOB Виробнича Фірма Корнер-ПАК за товар по цінам згідно оспорюваних додаткових угод №1-8 та вартістю товару, виходячи з ціни по Договору.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що у результаті підписання Додаткових угод №1-№8 у надмірному розмірі сплачено на користь ТОВ Виробнича Фірма Корнер-ПАК бюджетні кошти у сумі 158 937 грн. 27 коп., чим порушено інтереси держави, а тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача 2, а позов в цій частині задоволенню.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позивних вимог прокурором та задоволення їх у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги задоволені повністю, то витрати зі сплати судового збору в розмірі 16956 грн 80 коп. покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі: 1. Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби у Донецькій області, 2. Донецької обласної державної адміністрації (Донецької обласної військової адміністрації) до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Варнел Трейдд попередня назва: Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Корнер-ПАК, 2. Комунальної установи Покровський психоневрологічний інтернат про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 158 937 грн. 27 коп. задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 23.04.2020 до договору № 42 від 10.03.2020, укладеного між Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ Корнер-ПАК.

3. Визнати недійсною додаткову угоду №3 (четверта підписана додаткова угода) від 12.05.2020 до договору № 42 від 10.03.2020, укладеного між Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ Корнер-ПАК.

4. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 25.05.2020 до договору № 42 від 10.03.2020, укладеного між Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ Корнер-ПАК.

5. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 01.07.2020 до договору № 42 від 10.03.2020, укладеного між Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ Корнер-ПАК.

6. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 31.07.2020 до договору № 42 від 10.03.2020, укладеного між Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ Корнер-ПАК.

7. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 20.08.2020 до договору № 42 від 10.03.2020, укладеного між Комунальною установою Покровський психоневрологічний інтернат та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ Корнер-ПАК.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Варнел Трейдд (вул. Скоропадського Павла Гетьмана, 10, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 13535033) на користь Донецької обласної державної адміністрації (Донецької обласної військової адміністрації) (вул. О.Тихого, буд. 6, м. Краматорськ, Донецька область, 84306, код ЄДРПОУ 00022473) безпідставно сплачені кошти в сумі 158937 грн 27 коп.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Варнел Трейдд (вул. Скоропадського Павла Гетьмана, 10, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 13535033) на користь Донецької обласної прокуратури (вул. Університетська, буд. 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 25707002) 16956 грн 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

10. Видати Донецькій обласній державній адміністрації (Донецькій обласній військовій адміністрації), Донецькій обласні прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили

11. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

12. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п.п. 8-9 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 22.11.2024.

СуддяС.В. Заєць