Ухвала

від 21.11.2024 по справі 922/3935/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"21" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3935/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Комерційний Альянс" про стягнення 321357,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Комерційний Альянс" про стягнення кошти у розмірі 321357,61 грн. та судові витрати.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором фінансового лізингу №АРDN000000000136902 від 18.06.2021 в частині сплати лізингових платежів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 позовну заяву залишено без руху. Разом з тим, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п`ять днів з дня отримання копії відповідної ухвали. Одночасно роз`яснено, що у разі невиконання зазначеної ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу з всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.

20.11.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про усунення недоліків разом із доданими до неї документами (вх. №29164), що сформована в системі "Електронний суд" 19.11.2024.

Дослідивши вище вказану заяву, а також додані до неї документи та матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до імперативних приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ухвала Господарського суду Харківської області про залишення позовної заяви без руху від 11.11.2024 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Окрім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 11.08.2020 по справі №404/4551/19, оприлюднення рішення не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм такі копії у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

Положеннями п. 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено способи належного повідомлення сторону про вчинення судом процесуальної дії - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20, від 27.03.2023 у справі №910/16794/19.

Матеріали справи свідчать, що позивач зареєстрував "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі. При цьому документ в електронному вигляді "Ухвала про залишення позовної заяви без руху" від 11.11.2024 по справі №922/3935/24 було надіслано позивачу в його "Електронний кабінет" та документ доставлено 11.11.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

З огляду на наведене, судом дотримано вимоги законодавства в частині своєчасного оприлюднення в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень означеної ухвали суду та направлено до зареєстрованого позивачем "Електронного кабінету" копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, що свідчить про вжиття необхідних заходів для повноцінної реалізації позивачем права на ознайомлення зі змістом вказаної ухвали суду та подання заяви про усунення недоліків позовної заяви в межах встановленого процесуального строку.

Відповідно до статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Положеннями частини 1, 4 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, під процесуальними строками розуміють проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Як зазначено судом вище, документ в електронному вигляді "Ухвала про залишення позовної заяви без руху" від 11.11.2024 по справі №922/3935/24 було надіслано позивачу в його "Електронний кабінет" та документ доставлено 11.11.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, яка долучена судом до матеріалів справи.

Враховуючи вище вказані положення законодавства, позивач мав можливість реалізувати своє право на звернення до суду з заявою про усунення недоліків позовної заяви в межах встановленого судом процесуального строку до 18.11.2024 включно (понеділок), оскільки закінчення строку на усунення недоліків позовної заяви припадає на вихідний день.

Відтак, встановлений в ухвалі Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 процесуальний строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви станом на дату звернення до суду із відповідною заявою є таким, що сплив.

Водночас відповідно до частини 1, 2 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Разом з тим, згідно з частиною 4 статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Варто зазначити, що норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, процесуальною пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення кожного із процесуальних строків.

Втім, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення процесуального строку. Тобто, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього важливо вчинити процесуальну дію та заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, одночасного подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та відповідних доказів в її обґрунтування, а також визнання причин пропуску строку поважними, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 04.04.2022 по справі 911/2257/20.

Верховний Суд у постанові від 18.04.2023 по справі №922/1116/22 зазначив, що відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Для поновлення строку необхідним є наведення конкретних обставин, надання відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації особою своїх прав.

Натомість звертаючись до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви після закінчення встановленого строку для вчинення відповідної процесуальної дії, позивачем не порушується перед судом питання про поновлення пропущеного процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви з поданням відповідних доказів, що у своїй сукупності підтверджують обґрунтованість та поважність причин пропуску встановленого процесуального строку.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом частини 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

Отже, застосування відповідних процесуальних положень є передбачуваним, а тому відповідає принципу юридичної визначеності.

Окрім того, слід зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України у статті 129 визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Отже, прийняття до розгляду позовної заяви з пропуском встановленого процесуального строку для усунення її недоліків та без реалізації імперативно визначеного обов`язку сторони на подання заяви про його поновлення, може бути витлумачено як надання переваги позивачу, що порушить окреслені вище засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у відповідача щодо об`єктивності та неупередженості суду, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, а також враховуючи подання заяви про усунення недоліків позовної заяви після закінчення встановленого процесуального строку без відповідного клопотання про його поновлення, суд приходить до висновку, що позовна заява разом із доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що в ухвалі Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 звернуто увагу на необхідність приведення прохальної частини позовної заяви у відповідність до вимог частини 1 статті 162, пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України шляхом чіткого та окремого визначення кожної із розрахованих та заявлених до стягнення з відповідача сум коштів, а також визначення їх правової природи, що позивачем у прохальній частині позовної заяви усунуто не було.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Враховуючи наведені норми права та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений процесуальний строк, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.

Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод у доступі до правосуддя.

Керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву ТОВ "Автокредит Плюс" разом із доданими до неї документами.

Ухвала набирає чинності з дати її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 256-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 21.11.2024 р.

Суддя Сальнікова Г.І.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).