Ухвала

від 22.11.2024 по справі 404/2169/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/2169/23

Номер провадження 2/404/1907/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Шевчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Кропивницькому матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи: Житлово-будівельний кооператив «»Автомобіліст (місцезнаходження: 25028, місто Кропивницький, вулиця Героїв України, будинок № 22, корпус № 1), Управління комунальної власності Кропивницької міської ради (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 41), про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кіровського районного суду міста Кіровограда знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Житлово-будівельний кооператив «Автомобіліст», Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26 квітня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. На підставі частини третьої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Житлово-будівельний кооператив «Автомобіліст» (том 1, а.с.35-36).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 квітня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління комунальної власності Кропивницької міської ради (том 1, а.с. 210-211).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 липня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи: Житлово-будівельний кооператив «»Автомобіліст, Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, про визнання права власності на спадкове майно, залишено без руху, та надано строк на усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 липня 2024 року відповідачем подано зустрічну позовну заяву (вх. № 33977 від 12.08.2024 року), в новій редакції, відповідно до якої ОСОБА_1 просить визнати за нею в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , право власності на ? частку квартири АДРЕСА_3 . В обгрунтування зустрічної позовної заяви зазначила, що її дід ОСОБА_3 будучи членом житлово-будівельного кооперативу повністю виплатив пайовий внесок за квартиру та викупив її, він став її власником. При цьому, на момент набуття права власності ОСОБА_3 на кооперативну квартиру законодавство не передбачало ні видачі свідоцтв про право власності на кооперативну квартиру, ні обов`язкової державної реєстрації права власності на таку квартиру. Зазначає, що вона прийняла спадщину після смерті батька, ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , але не оформив її. Отже, не маючи можливість оформити право власності на квартиру в порядку спадкування за законом через нотаріальні органи, але будучи спадкоємцем, який прийняв спадщину у встановлений законом строк, відповідач звернулась до суду з зустрічним позовом (том 2, а.с.63-77).

Учасники справи в підготовче засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялись, причини неявки суду не відомі.

Розглянувши зустрічну позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах справи, та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Статтею 193 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

Таким чином, зі змісту статті 193 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому суд визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.

За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. і, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

У пункті 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 вказано, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: - обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

За правилами частини третьої статті 194 Цивільного процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що розгляд первісного позову про визнання права власності в порядку спадкування та зустрічного позову про визнання права власності на частку у спадковому майні, не є доцільним, більш того зустрічний позов не пов`язаний з первісним (відповідач помилково вбачає взаємов`язаність цих позовів, оскільки йдеться про один і той же об`єкт нерухомості). Взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), однак зустрічний позов не відповідає суті зустрічного позову, є необгрунтованим, а відтак, суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви, як такої яка подана з порушенням вимог статті 193 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 193, 194, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи: Житлово-будівельний кооператив «»Автомобіліст (місцезнаходження: 25028, місто Кропивницький, вулиця Героїв України, будинок № 22, корпус № 1), Управління комунальної власності Кропивницької міської ради (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 41), про визнання права власності на спадкове майно, повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 22.11.2024 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка