Рішення

від 20.11.2024 по справі 646/6251/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/6251/23

№ провадження 2-др/646/31/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Задерей Олександра Віталійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про поновлення на роботі, -

встановив:

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.08.2024 позов ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про поновлення на роботі задоволено.

Скасовано наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №7206/04 від 04.08.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори з 05 серпня 2023 року.

06.08.2024 представник позивача ОСОБА_1 , адвоката Задерей Олександра Віталійовича звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині витрат, понесених позивачем на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення заявник посилався на таке.

В матеріалах цивільної справи міститься підписані представником процесуальні документи, а саме: позовна заява; відповідь на відзив; клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; додаткові пояснення; інші процесуальні заяви.

Представник ОСОБА_1 приймав участь у двох судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Таким чином, надання правової допомоги підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи.Докази оплати гонорару клієнтом також надаються.

Відповідно до Рішення Ради Адвокатів Харківської області від 21.07.2021« Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки мінімальних ставок адвокатського гонорару» за участь у суді першої інстанції у немайновому спорі гонорар має становити - від 2 мінімальних заробітних плат+0,5 мінімальних заробітних плат за судодень.

Таким чином, рекомендаційна мінімальна оплата за участь адвоката . судове справі №646/6251/23 має становити від 2 мінімальних заробітних плат +0,5 мінімальних зарплат за судодень. Таким чином, згідно рекомендованих Радою адвокатів Харківської області послуг за супроводження вказаної справи мав би становити 6700*2 +3350 +3350 = 20 100,00 грн.

В той же час, між адвокатом Задерей Олександром Віталійовичем та ОСОБА_1 укладено договір, яким передбачено фіксований розмір гонорару 20 тисяч гривень за супроводження справи в суді першої інстанції.

Таким чином, фіксований розмір гонорару фактично дорівнює мінімально рекомендованому мінімальному розміру гонорару, хоча згідно погодинного розрахунку гонорар має бути щонайменше на 30%.

Так як розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, він не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Саме тому, враховуючи фіксовану суму гонорару, вважає розмір є спів розмірним витраченому часу.

13.08.2024 представником відповідача Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 до суду подані заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, в який представник посилається на таке.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття ЗО Закону № 5076-VI).

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В той же час, для визначення розміру витрат на професійну правничу до: метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт і послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для правничої допомоги, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливого пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказані висновки містяться у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 по справі №905/1795/18 від 08.04.2020 по справі № 922/2685/19 та від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.

При визначенні суми відшкодування адвокатських витрат, суд має виходити із критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи кількість судових засідань, які відбулись, та реальну тривалість участі у них представника позивачки, складність справи з урахуванням предмета доказування, а також дотримуючись критеріїв дійсності, необхідності, співмірності та розумності стосовно проведених процесуальних дій, з урахуванням заперечень представника Відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважаємо наявні підстави для їх зменшення та відмови судом у задоволенні заяви про відшкодування витрат у розмірі, що заявлено.

Відтак, відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.

Судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення призначено на 20.11.2024.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Враховуючи наведене та те, що участь сторін у судовому засіданні є необов`язковою, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про ухвалення додаткового рішення за наявними у справі доказами.

Згідно вимогстатті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

При вирішенні заяви позивача про розподіл витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача адвокатом Задерей О.В. при зверненні до суду надано такі документи:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР №000563 та ордер про надання правничої допомоги від 01.09.2023;

- договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 29.07.2023, що укладений між адвокатом Задерей О.В. та ОСОБА_1 , відповідно до якого сторони погодили розмір фіксованого гонорару за представництво інтересів у суді першої інстанції у розмірі 20000,00 грн.;

- квитанцію до прибуткового касового ордеру №1 від 29.07.2023 на суму 20000,00 грн.;

- розрахунок часу наданої правової допомоги адвокатом Задерей О.В. з 29.07.2023 по 07.06.2024 по справі №646/6251/23;

- рішення адвокатів Харківської області від 21.07.2021 №13/17.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, як встановлено судом у цій справі, відповідач подав заперечення щодо стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, що відповідає ч. 6ст. 137 ЦПК України, виконавши обов`язок доведення неспівмірності витрат, що покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Відповідач зазначав про неспівмірність із розміром позовних вимог витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у суді першої інстанції у цій справі, а також взагалі заперечував доведеність позивачем таких витрат .

З огляду на вказане, беручи до уваги заперечення відповідача, наявність доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та з у рахуванням обставини, що позов не містить вимог майнового характеру, складності даної справи, час її розгляду та сталої позиції позивача в суді першої інстанції, що не потребувало затрат значного часу для надання правової допомоги адвокатом, суд дійшов висновку про зменшення розміру компенсації за витрати на професійну правничу допомогу в суді.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїпідлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн. Визначена судом сума є співмірною з наданими учаснику справи послугами, що відповідає принципу розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 133, 137, 141, п. 3 ч. 1 ст. 270, ст. 273ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Задерей Олександра Віталійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про поновлення на роботі - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про поновлення на роботі.

Стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїпідлягає стягненню на користь ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

У іншій частині заяви відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.В. Барабанова