Ухвала

від 18.11.2024 по справі 175/9659/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/2060/24 Справа № 175/9659/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі, матеріали з кримінального провадження № 42023042150000243 за апеляційною скаргоюпрокурора Слобожанськоїокружної прокуратуриДніпропетровської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2024 року, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного за ч.2ст.364 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді застави,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді від 30 жовтня 2024 року визначено ОСОБА_7 заставу в 40 розмірах прожиткових мінімумів доходів громадян, що складає 121 120 грн. та покладено обов`язки до 28 грудня 2024 року.

Своє рішення слідчий суддя мотивував обґрунтованою підозрою стосовно ОСОБА_7 та встановив наявність ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування, впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню. Врахувавши обставини, які перелічені в ст. 178 КПК України, слідчий суддя визначив розмір застави.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання та визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 1089 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, так як не враховано суму спричиненої шкоди та наявність ризиків, тому визначена слідчим суддею сума застави не забезпечить належну поведінку підозрюваного.

В апеляційному суді прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги.

Захисник та підозрюваний просили залишити без змін ухвалу слідчого судді.

Заслухавши доводи апеляційної скарги, пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали клопотання, мотиви слідчого судді, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. ст. 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. ч 1, 2, 4, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, з матеріалів клопотання видно, що ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023042150000243 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.(а.с.11)

14 жовтня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч.2 ст. 364 КК України.(а.с.147-157)

Слідчий суддя встановив стосовно ОСОБА_7 наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України; ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування або суду, впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню; неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, тому зазначив про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Колегія суддів вважає, що частково задовольняючи клопотання слідчого та застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчим суддею вищезазначені вимоги закону дотримано в повному обсязі.

Що стосується доводів прокурора про те, що визначений слідчим суддею розмір застави не може забезпечити його належну поведінку, а отже не може бути ефективним стримуючим запобіжником до утримання від реалізації ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, то їх колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим фактором, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також з врахуванням обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу підозрюваного та інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

Щодо тверджень прокурора про те, що наявний саме виключний випадок до визначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму, а саме у розмірі 1089 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає розміру завданих збитків, то їх обгрунтованими колегія суддів вважати не може, оскільки як правильно зауважив слідчий суддя, що виключних підстав не має, та беручи до уваги, що в підозрі не зазначається отримання ОСОБА_7 даної суми, і враховуючи, що до клопотання не долучено доказів щодо майнового стану останнього.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст. ст. 405, 407,419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргупрокурора Слобожанськоїокружної прокуратуриДніпропетровської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2024 року, якою визначено ОСОБА_7 заставу в 40 розмірах прожиткових мінімумів доходів громадян, що складає 121 120 грн. та покладено обов`язки до 28 грудня 2024 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4