Постанова

від 21.11.2024 по справі 212/6826/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8587/24 Справа № 212/6826/23 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

справа №212/6826/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»

відповідачі Державна установа «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», правонаступником якого є Відокремлений підрозділ «Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України ім. П.Л. Шупика»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2024 року,яке ухвалено суддею Колочко О.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області області, та повне судове рішення складено 01 липня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Приватне акціонернетовариство «ДТЕКПавлоградвугілля» (далі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») звернулось до суду з позовом до Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», треті особи: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, ОСОБА_1 , про скасування висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння).

В обґрунтування позову посилалися на те, що 25 липня 2023 року на адресу позивача від відповідача надійшло повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 вих. № 08/21-1515 від 21 липня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено наступні діагнози: хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфіземи легень другої стадії, група В.ЛН другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеню (з помірним зниженням слуху) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Захворювання професійні (20 липня 2023 року).

У вказаному повідомленні серед факторів виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили хронічне захворювання у ОСОБА_1 зазначено пил фіброгенної дії, шум.

Повідомлення складено за результатами висновку лікарсько-експертної комісії, який позивач вважає не відповідає дійсним обставинам справи і підлягає скасуванню, оскількине містить повної та об`єктивної інформації про стан здоров`я ОСОБА_1 , ЛЕК не враховано використання працівниками ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», у тому числі ОСОБА_1 , засобів індивідуального захисту органів дихання, зокрема респіратора РПА-ТД, який забезпечує очищення повітря, що вдихається, до концентрацій шкідливих речовин, які не перевищують норми, а також не розглянуто альтернативні причини виникнення захворювання, зокрема паління.

На підставі наведеного вище позивач просив суд скасувати медичний висновок ЛЕК про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) в частині встановлення ОСОБА_4 професійного захворювання хронічного обструктивного захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфіземи легень другої стадії, група В.ЛН другого ступеня.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ЦК України не містить визначення терміну «досить істотного строку». Оскарження висновку лікарсько-експертної комісії стосовно ОСОБА_1 , на підставі якого складено повідомлення за формою П-3, та оскарження акту за формою П-4 є належним способом захисту їх інтересів, оскільки на підставі цих документів у ОСОБА_1 виникає право на пред`явлення вимоги про стягнення з них моральної шкоди. ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків був забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання, а тому вважають, що концентрація шкідливих речовин у повітрі, яке пройшло фільтрацію через респіратор РПА-ТД та яке безпосередньо вдихав ОСОБА_1 , не перевищували гранично допустимі норми. Зазначали, що головний фактор ризику ХОЗЛ становить паління (в т.ч. пасивне), поєднання куріння з бронхіальною гіперреактивністю та гіперімуноглобулінемією Е прискорює формування ХОЗЛ.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» - Єлістратова Р.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Котлярову Т.С., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючипозов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 20 липня 2023 року Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», на підставі протоколу засідання № 779 складено медичний висновок лікарсько-експертної комісії, про встановлення ОСОБА_1 професійного характеру захворювання: Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В. ЛН другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху) за класифікацією ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Захворювання професійні.

Діагноз професійного захворювання встановлений на підставі тривалого стажу роботи в шкідливих умовах (15 років 09 місяців), даних інформаційної довідки про умови праці № ПС/3.1/12774-23 від 30 травня 2023 року, клініко-функціональних та РГ даних, характерних для проф. обумовленого ХОЗЛ другої стадії, об`єктивного огляду, аускультації, при обстеженні, на спірограмі, анамнезу захворювань (виписки амбулаторної картки КНП «Павлоградська ЛІЛ» ПМР (том 1 а.с.178-179).

21 липня 2023 року вих. 08/21-1515 Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», складено повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3, у якому зазначено найменування підприємства ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «Павлоградвугілля», діагноз основний 1) хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В. ЛН другого ступеня, 2) хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху) за класифікацією ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Захворювання професійні, дата встановлення остаточного діагнозу 20 липня 2023 року (том 1 а.с. 5).

01 грудня 2023 року відповідною комісією, до складу якої входив представник роботодавця, проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, за результатами якого 01 грудня 2023 року був складений акт за формою П-4, а 15 січня 2024 року ОСОБА_1 був визнаний особою з інвалідністю профпатологічною обласною МСЕК та йому було встановлено 40 % втрати працездатності.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до складу комісії, яка проводила розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, увійшов представник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», який не зазначав щодо недостатності медичної документації стосовно ОСОБА_1 , не надавав на дослідження документів щодо умов праці на підприємстві, не висловлював будь-яких незгод у виді окремої думки та не посилався на порушення комісією Порядку № 337 (зокрема на те, що не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподіл функцій між членами комісії). Лікарсько-експертна комісія врахувала виписку із медичної карти хворого, який містить хронологію виникнення захворювань; копію трудової книжки у якій вказано про роботу ОСОБА_1 у позивача протягом 15 років 09 місяців; інформаційну довідку про умови праці, у якій вказано зокрема про те, що ОСОБА_1 підпадав під вплив пилу, що перевищував ГДР, впродовж 82-85% зміни, кл.шкідливості по пилу 3.3 (шкідливий). Позивачем не надано жодного документу на спростування висновків інформаційної довідки про умови праці.

Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до частин першої, другої статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» професійне захворювання це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

У частині другій статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, врегульована Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337 , який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 81 Порядку № 337 на не працюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах.

У пункті 89 Порядку № 337 передбачено, що усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з цим Порядком та Переліком професійних захворювань, затвердженим постановоюКабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662 (пункт 91 Порядку № 337).

Для встановлення остаточного діагнозу та зв`язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, якому МОЗ надало право встановлювати остаточний зв`язок захворювання з умовами праці, з відповідними документами. До високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я у разі потреби для встановлення діагнозу можуть направлятися також хворі, які проходять обстеження у науково-дослідних інститутах (установах) медичного профілю (пункт 93 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 94 Порядку № 337 високоспеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння). Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений високоспеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров`я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників таких закладів і голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.

У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь лікарі з гігієни праці територіального органу Держпраці, закладу охорони здоров`я, територіального органу Пенсійного фонду України, представники підприємства (установи, організації), первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представники вищого органу профспілки. Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку (пункт 95 Порядку № 337).

У пункті 97 Порядку № 337 передбачено, що професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (далі лікарсько-експертна комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу. У разі потреби до роботи лікарсько-експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) територіальних органів Держпраці, підприємства (установи, організації), територіального органу Пенсійного фонду України, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня).

Згідно з пунктом 99 Порядку № 337 рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: трудовій книжці для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога; санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

У пункті 100 Порядку № 337 зазначено, що висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології області або міста за місцем роботи або проживання працівника та територіальному органові Пенсійного фонду України. Хворому видається довідка про стаціонарне обстеження у високоспеціалізованому профпатологічному закладі охорони здоров`я. У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов`язково зазначаються відомості про наявність (відсутність) професійного захворювання та придатність (непридатність) до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці.

Високоспеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.Строк дії повідомлення за формоюП-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника. У разі коли хворий працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях), де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), повідомлення за формою П-3 надсилається на останнє підприємство (в установу, організацію), де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) (пункт 101 Положення № 337).

У пункті 103 Положення № 337 передбачено, що працівникові видається під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою згідно з додатком 20. Медичний висновок також надсилається лікарю-профпатологу, який направляв хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я за місцем його роботи або проживання (якщо він не працює).

Згідно з пунктом 105 Положення № 337 після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Пунктом 110 Порядку № 337 зобов`язано роботодавця в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

У пункті 112 Порядку № 337 визначено, що комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Відповідно до пункту 113 Порядку № 337комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

За результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі акт за формою П-4) згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства (пункт 117 Порядку № 337).

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджується керівником територіального органу Держпраці та завіряється печаткою (пункт 118 Порядку № 337).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Колегія суддів наголошує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У справі, що переглядається, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» просило суд скасувати медичний висновок ЛЕК про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) в частині встановлення ОСОБА_4 професійного захворювання - хронічного обструктивного захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфіземи легень другої стадії, група В.ЛН другого ступеня.

Колегія суддів звертає увагу, що для складання медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність хронічного професійного захворювання від 30 квітня 2021 року та складене на його підставі повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про хронічне професійне захворювання за формою П-3 вих. № 08/21-1515 від 21 липня 2023 року, остання мала усі потрібні дані, визначені у Порядку № 337 для прийняття рішення про зв`язок захворювання ОСОБА_4 з умовами його праці.

Позивач не надав до суду доказів на підтвердження того, що він, як роботодавець, виявляв бажання брати участь у лікарсько-експертній комісії для встановлення наявності або відсутності професійного захворювання у ОСОБА_4 та повідомляв про це ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини».

Представники ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» будь-яких незгод не висловлювали та не зазначили, що було порушено Порядок № 337, зокрема: не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподілу функцій між членами комісії; не проводилися засідання комісії; не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць; не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а навпаки погодилися з хронічними професійними захворюваннями потерпілого, зазначили причини та обставини виникнення професійного захворювання шкідливими, про що свідчить їхні підписи.

Отже, представники роботодавця, які були у складі комісії під час проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання, жодного зауваження щодо порушення порядку його проведення не висловлювали, не вносили пропозиції стосовно додаткового вивчення умов праці і протоколу важкості та напруженості праці або необхідності одержання письмових пояснень.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підписавши акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання без зауважень, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», від імені якого діяли уповноважені представники, погодилося з наявністю у ОСОБА_1 професійного захворювання, причинами та обставинами, які зумовили виникнення цього захворювання.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що позивач, в межах своїх повноважень, мав усі потрібні дані, визначені у Порядку № 337, для складання медичного висновку лікарсько-експертної комісії для прийняття рішення про зв`язок захворювання ОСОБА_1 з умовами його праці, при цьому позивач не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження наявності істотних порушень при складанні медичного висновку за формою П-3, які б стали підставою для його скасування, а тому суд відмовляє у позові.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення і, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що ЦК України не містить визначення терміну «досить істотного строку». Оскарження висновку лікарсько-експертної комісії стосовно ОСОБА_1 , на підставі якого складено повідомлення за формою П-3, та оскарження акту за формою П-4 є належним способом захисту їх інтересів, оскільки на підставі цих документів у ОСОБА_1 виникає право на пред`явлення вимоги про стягнення з них моральної шкоди. ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків був забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання, а тому вважають, що концентрація шкідливих речовин у повітрі, яке пройшло фільтрацію через респіратор РПА-ТД та яке безпосередньо вдихав ОСОБА_1 , не перевищували гранично допустимі норми. Зазначали, що головний фактор ризику ХОЗЛ становить паління (в т.ч. пасивне), поєднання куріння з бронхіальною гіперреактивністю та гіперімуноглобулінемією Е прискорює формування ХОЗЛ, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2024 року.

Головуючий:

Судді: