Ухвала

від 22.11.2024 по справі 461/5695/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/5695/24

Провадження № 2/461/3724/24

УХВАЛА

22.11.2024 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючогосудді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_3

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

до

ОСОБА_4

( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ? Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування

(79005, м. Львів, вул. Ф.Ліста, 1)

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

встановив:

I.Фактичні обставини справи, суть клопотання та дані про особу, яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ? Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, з підстав наведених у позовній заяві.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.09.2024 року відкрито провадження у вищезазначеній справі та вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.

На стадії підготовчого судового засідання 19.11.2024 представником ОСОБА_4 адвокатом Бойко В.В. подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Франківський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану умісті ЛьвовіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції провиключення записупро батьказ актовогозапису пронародження дитини. Згідно позовних вимог ОСОБА_5 просить виключити відомості про нього як батька відповідача з відповідного актового запису.

Представник ОСОБА_6 адвокат Когут Л.І. не заперечила стосовно прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом. Зауважила, що представником відповідача подану зустрічну позовну заяву з порушенням строку встановленого ст. 193 ЦПК України. Окрім того, вказала, що позивач зацікавлений у максимальному швидкому розгляді справи.

Представник ОСОБА_4 адвокат Бойко В.В. просила прийняти зазначену зустрічну позовну заяву до спільного розгляду із первісним позовом.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та зустрічну позовну заяву, а також оцінивши доводи сторін, суд прийшов до наступних висновків.

Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу

Згідно положень ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Таким чином, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Як убачається зі змісту зустрічної позовної заяви, ОСОБА_4 просить виключити відомості про нього як батька ОСОБА_3 з відповідного актового запису.

Оцінюючи порушене перед судом питання прийняття зустрічної позовної заяви, суд виходить з наступного.

Дійсно спір виник між тими самими сторонами, але треті особи у цих справах сторонами визначено різні.

У первісному позові ставить питання про позбавлення батьківських прав та сплату аліментів на дитину. У зустрічній позовній заяві фактично ставиться питання про оспорення позивачем батьківства.

Таким чином, у даних спорах хоча і є спільні елементи, зокрема необхідність дослідження питання стосунків між сторонами, але їх спільний розгляд очевидно збільшить тривалість судового провадження та є недоцільним.

До такого висновку суд приходить виходячи з того, що ОСОБА_3 у своєму позові порушує питання щодо неналежного виконання батьківських обов`язків, тобто правовідносини які мали місце до звернення до суду. У свою чергу, ОСОБА_4 , в особі уповноваженого представника, фактично ініціює питання, яке матиме юридичні наслідки після ухвалення рішення у справі та за умови, що таке рішення буде на його користь. Більше того, ОСОБА_4 ініціює питання про призначення експертного дослідження, що очевидно вплине на строки розгляду справи, у разі задоволення відповідного клопотання. Крім того, суд приймає до уваги доводи представника позивача про те, що зволікання розгляду справи призводить до порушення прав ОСОБА_3 , адже вона не може реалізовувати свої права такі як оформлення дозволу на виїзд за кордон, отримання документів, реєстрація за місцем проживання без дозволу батьків.

Суд виходить з того, що предмет розгляду у справі за первісним позовом, який пов`язаний із захистом інтересів неповнолітньої особи, вказує на необхідність вжиття дієвих заходів для уникнення затягування процедури судового провадження.

При цьому, суд виходить з того, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучати нових учасників процесу.

Як роз`яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, об`єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.

Також, судом встановлено, що представником відповідача подану зустрічну позовну заяву із значним пропуском строку встановленого ч. 1 ст. 193 ЦПК України. Так, за нормою згаданої статті процесуального закону, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Примірник позовної заяви з додатками та ухвалою про відкриття провадження відповідачем було отримано у вересні поточного року, а про наявність даного позову у провадженні суду ОСОБА_4 дізнався щедо цьогопід часрозгляду апеляційноїскарги наухвалу пропередачу нарозгляд позовудо іншогосуду. Таким чином, представником відповідача пропущений строк для звернення до суду із зустрічною позовною заявою. У свою чергу, доводи представника ОСОБА_4 про те, що такий строк пропущений внаслідок намагання врегулювати цей спір у позасудовому порядку є безпідставним, адже виконання будь-яких дій спрямованих на врегулювання спору у позасудовому порядку не перешкоджали ОСОБА_5 своєчасно звернутись до суду із зустрічним позовом.

Згідно ч.ч.1,2ст.121ЦПК України,суд маєвстановлювати розумністроки длявчинення процесуальнихдій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Право навчинення процесуальноїдії втрачаєтьсяіз закінченнямстроку,встановленого закономабо судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.ч.1,2 ст. 126 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У свою чергу, частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Згідно статті 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Наведене свідчить про те, що право на подання зустрічної позовної заяви може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Згідно положень ч.3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що спільний розгляд вказаних первісного та зустрічного позовів є недоцільним, а тому суд вбачає визначені законом підстави для повернення зустрічної позовної заяви заявнику.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зауважити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутись до суду з окремим позовом у загальному порядку.

Керуючись ст.ст.260,193, 353 ЦПК України,

постановив:

У прийнятті зустрічної позовної заяви представника ОСОБА_4 адвоката Бойко В.В. до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Франківський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану умісті ЛьвовіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції провиключення записупро батьказ актовогозапису пронародження дитини відмовити.

Зустрічну позовну заяву повернути представнику ОСОБА_4 адвокату БойкоВ.В. та роз`яснити право звернутися до суду з цими позовними вимогами в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду.

Повнийтекстухвалискладено22листопада2024року

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький