Постанова

від 11.11.2010 по справі 5/211-нм

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 листопада 2010 р.                                                                                    

№ 5/211-НМ  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      

Грейц К.В.,

суддів :

Бакуліної С.В.,

Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги  

Першого заступника прокурора Житомирської області

на постанову

від 16.09.2010 року Житомирського апеляційного

господарського суду

у справі

№ 5/211-НМ

господарського суду

Житомирської області

за позовом

Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі: Житомирської обласної державної адміністрації, Головного управління Держкомзему в Житомирській області

до

1.          Приватного підприємства “Фокусс”;

2.          Житомирської районної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Василівська сільська рада

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Державне підприємство “Житомирське лісове господарство”

про

визнання незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №69 від 20 січня 2009 року та визнання недійсним договору оренди землі від 05 лютого 2009 року

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивачів:

не з’явились

від відповідача-1:

від відповідача-2:

від третіх осіб:

від прокуратури:

не з’явились

не з’явились

не з’явились

Гаврилова Ю.Ю. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Житомирської області (суддя Брагіна Я.В.) від 24.06.2010 року у справі № 5/211-НМ, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 року (судді: Веденяпін О.А., Будішевська Л.О., Іоннікова І.А.), припинено провадження у справі щодо визнання незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №69 від 20.01.09р. “Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ПП “Фокусс” для будівництва комплексу по торгівельно-побутовому обслуговуванню населення на території Василівської сільської ради”, оскільки спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України; відмовлено в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,6844 га укладеного між Приватним підприємством “Фокусс” та Житомирською районною державною адміністрацією 05.02.09р.

У касаційній скарзі перший заступник прокурора Житомирської області просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Відзиву на касаційну скаргу відповідачі та третя особа не надіслали.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника Генеральної прокуратури України, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Прокурор та позивач просять визнати незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №69 від 20 січня 2009 року №69 “Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ПП “Фокусс” для будівництва комплексу по торговельно-побутовому обслуговуванню населення на території Василівської сільської ради” та недійсним договір оренди землі від 05 лютого 2009 року, укладений між Приватним підприємством “Фокусс” та Житомирською районною державною адміністрацією, про передачу ПП “Фокусс” земельної ділянки площею 0,6844 га.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За висновком судів, спір в частині визнання незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №69 від 20 січня 2009 року №69 “Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ПП “Фокусс” для будівництва комплексу по торговельно-побутовому обслуговуванню населення на території Василівської сільської ради” підвідомчий адміністративним судам та повинен розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійшовши висновку, що вищенаведені позовні вимоги не підлягають вирішенню в господарських судах України за правилами ГПК України, суди припинили провадження у цій частині позивних вимог на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Проте касаційна інстанція не погоджується з висновком судів щодо припинення провадження по справі по п.1 ч.1 ст.80 ГПК України з огляду на таке.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Земельні відносини поділяються на публічні і приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими). Держава Україна є учасником цивільних відносин; діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч.2 ст.2, ч.1 ст.167, ч.1 ст.170 ЦК України).

Житомирська районна державна адміністрація у справі, що розглядається, виступає як суб’єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності, держава, в особі Житомирської районної державної адміністрації, відповідно до ст.5 ЗК України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто при здійсненні повноважень власника землі відповідач-2 є рівноправним суб’єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатись землею. У даному випадку відсутня підпорядкованість одних учасників земельних правовідносин іншим, яка має місце під час здійснення органом державної влади владних управлінських функцій.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право власності є непорушним. Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права оренди спірної земельної ділянки та правомірності підстав його набуття. Житомирська районна державна адміністрація від імені держави як власника землі вільна у виборі суб’єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом. Разом з цим, Житомирська районна державна адміністрація владних управлінських функцій на будь-якій стадії правовідносин і з позивачами, і з відповідповідачем-1, і з третьою особою не здійснювала і суб’єктом владних повноважень у цих відносинах не виступала. Так само як і Житомирська обласна державна адміністрація владних управлінських функцій щодо відповідачів та третьої особи не здійснює. Житомирську обласну державну адміністрацію визначено стороною спору лише тому, що прокурор намагається довести, що право розпорядження від імені власника спірною земельною ділянкою належить не відповідачу-2, а саме Житомирській обласній державній адміністрації, оскільки в оренду, на переконання прокурора, передано землі лісового фонду.

Господарським судам необхідно розрізняти участь державних органів та органів місцевого самоврядування у земельних відносинах як суб’єктів владних повноважень та як органів, що реалізують права держави, територіальних громад та Українського народу в цілому, як власників землі.

Владні повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування реалізуються у відносинах, пов’язаних з управлінням в галузі використання земель, врегульованих розділом VІІ Земельного кодексу України, зокрема, встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень, планування використання земель, землеустрій, контроль за використанням та охороною земель, моніторинг земель, ведення державного земельного кадастру, у відносинах охорони земель, врегульованих розділом VІ Земельного кодексу України; у відносинах, визначених частиною 1 статті 16 Закону України “Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності” від 17.11.2009 року №1559-VI, та у інших відносинах, пов’язаних із застосуванням земельного законодавства.

Враховуючи викладене, суди дійшли помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, має бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно відмови в позові про визнання недійсним укладеного відповідачами договору оренди землі від 05 лютого 2009 року, яка ґрунтується на висновку, що цей договір укладено на підставі розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №69 від 20 січня 2009 року, яке не скасовано і не визнано недійсним, то з урахуванням того, що справа в частині вимог про визнання такого розпорядження недійсним незаконно припинена провадженням, наведений висновок є передчасним.

З огляду на викладене, судові рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 року у справі № 5/211-НМ задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 року та рішення Господарського суду Житомирської області від 24.06.2010 року у справі № 5/211-НМ –скасувати.

Справу № 5/211-НМ направити на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Головуючий-суддя                                          

К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна

О.Глос