Постанова

від 20.11.2024 по справі 606/1898/24

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1898/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С., прокурора Теребовлянської окружної прокуратури Гульовської О.Г., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 , захисника Ізай Р.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Начальником 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР Національної поліції України капітаном поліції Смітюх Ю.О. складено протоколи від 02.09.2024 № 318 та № 319 про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

09.09.2024 з Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР НП України до суду надійшли вказані протоколи з додатками. Матеріалам присвоєно номери справ: №606/1898/24 (провадження №3/606/1142/24) та №606/1899/24 (провадження №3/606/1143/24).

У судовому засіданні постановою від 10.10.2024 суддею об`єднано в одне провадження вказані справи та присвоєно об`єднаній справі єдиний номер №606/1898/24.

Згідно протоколів №318 та №319 від 02.09.2024, ОСОБА_1 , будучи депутатом Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п.2, п. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила у встановлених Законом випадках та порядку Комісію з реорганізації комунального підприємства Микулинецької селищної ради «Дружба» та Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність у неї реального конфлікту інтересів перед та під час вчинення дій та вчинила дії і прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме особисто написала та надіслала Микулинецькому селищному голові, Теребовлянському міському голові та начальнику шостого відділу Тернопільського районного ТЦК та СП депутатське звернення б/н від 05.04.2024 про надання інформації стосовно ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

У протоколах вказані наступні обставини вчинення правопорушень.

За результатами розгляду депутатського звернення ОСОБА_2 №14 від 06.03.2023 розпорядженням Микулинецького селищного голови №69 від 09.03.2023 та наказом відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму №22-К від 10.03.2023 скасовано преміювання директора Микулинецького міського будинку культури ОСОБА_1 у розмірі 100% посадового окладу щомісячно.

Окрім того, відповідно до заяви ОСОБА_2 від 13.05.2024, адресованої НАЗК, останній перебуває у неприязних та недружніх відносинах із ОСОБА_1 .

Рішенням сесії Микулинецької селищної ради №2772 від 27.03.2024 «Про реорганізацію комунального підприємства» вирішено реорганізувати комунальне підприємство Микулинецької селищної ради «Дружба» (код ЄДРПОУ 36974707), директором якого був ОСОБА_2 . Пунктом 4 вказаного рішення створено комісію з реорганізації КП Микулинецької селищної ради «Дружба», до складу якої включено, зокрема, депутата Микулинецької селищної ради ОСОБА_1 .

Надалі, 01.04.2024 за №619 за підписом голови комісії з реорганізації комунального підприємства Микулинецької селищної ради «Дружба» ОСОБА_3 надіслано запит на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання інформації про військовозобов`язаного ОСОБА_2 . Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.04.2024 №2379 роз`яснено порядок звіряння даних військовозобов`язаних.

Водночас, ОСОБА_1 05.04.2024 звернулась до Микулинецького селищного голови, Теребовлянського міського голови та начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з депутатським зверненням б/н про надання їй інформації щодо громадянина ОСОБА_2 , зокрема, з приводу оформлення опіки (піклування), догляду чи з інших питань соціального захисту його та/або його родичів чи інших осіб. Також, у зверненні вказано, що вказана інформація необхідна для звернення у правоохоронні органи.

Отримання зазначеної інформації становило для ОСОБА_1 приватний інтерес немайнового характеру, зумовлений негативним ставленням до ОСОБА_2 в цілому, та полягав у бажанні створення для нього негативних наслідків шляхом її надсилання до правоохоронних органів.

Суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями обумовлено тим, що депутат Микулинецької селищної ради ОСОБА_1 наділена правом на депутатське звернення та будучи зацікавленою особою та маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішень, реалізувала такі повноваження стосовно гр. ОСОБА_2 з яким у неї неприязні відносини.

Таким чином, реальний конфлікт інтересів у зазначеному випадку полягає в суперечності між депутатськими повноваженнями ОСОБА_1 , які виражались у праві звертатися із депутатським зверненням, та приватним інтересом останньої, обумовленим неприязними відносинами із ОСОБА_2 в цілому, та полягав у бажанні створення для нього негативних наслідків шляхом надсилання інформації до правоохоронних органів, що вплинуло на об`єктивність та неупередженість вчинення дій.

Прокурор в судовому засіданні підтримала позицію, викладену в протоколах про адміністративні правопорушення, вважає, що в діях ОСОБА_1 є склади адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та просила суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованих їй адміністративних правопорушень не визнала та пояснила, що у неї немає неприязних стосунків із ОСОБА_2 , жодного конфлікту інтересів також немає. Преміювання її як директора ОСОБА_4 міського будинку культури у розмірі 100% посадового окладу було скасовано у зв`язку із зняттям з неї обов`язків відповідальної особи за координацію діяльності пунктів незламності по забезпеченню безперебійної роботи пункту незламності комунікацію з людьми на підставі поданої нею заяви, а не за результатами розгляду депутатського звернення ОСОБА_5 , як про це зазначено у протоколах. Також, ОСОБА_1 зазначила, що вона є депутатом Микулинецької селищної ради та її включено до складу комісії з реорганізації комунального підприємства Микулинецької селищної ради «Дружба». Депутатське звернення було подано нею саме при здійсненні повноважень як члена такої комісії, оскільки при підготовці документів щодо процедури реорганізації КП «Дружба» було виявлено, що у особовій справі начальника КП «Дружба» ОСОБА_5 відсутній військово-обліковий документ. Члени комісії уповноважили її подати звернення, текст якого із ними узгоджувався. Жодного приватного інтересу, бажання створення негативних наслідків для ОСОБА_2 у неї не було. Після отримання відповідей на подане звернення нікуди не зверталась, отриману інформацію не використовувала.

ОСОБА_1 та її захисник в судовому засіданні заперечили щодо обставин викладених у вищевказаних протоколах, просили справу про адміністративне правопорушення за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП закрити на підставі ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, про що до матеріалів справи захисником подано відповідне клопотання.

У судовому засіданні суддею задоволено клопотання прокурора про допит свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, пояснив, що він звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції стосовно порушення депутатом Микулинецької селищної ради ОСОБА_1 вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, при цьому, повідомив, що не бажає приймати участь у справі в статусі потерпілого. Зазначив, що ним було подано депутатське звернення від 06.03.2023 щодо встановлення необґрунтованої та безпідставної щомісячної премії ОСОБА_1 , за наслідками розгляду якого розпорядженням Микулинецького селищного голови №69 від 09.03.2023 та наказом відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму №22-К від 10.03.2023 скасовано преміювання директора Микулинецького міського будинку культури ОСОБА_1 у розмірі 100% посадового окладу щомісячно. Через вказані обставини між ним та ОСОБА_1 дійсно були неприязні стосунки.

Також свідок зазначив, що ОСОБА_1 , будучи депутатом, за наявності у неї реального конфлікту інтересів використала свої депутатські повноваження у власних інтересах та надіслала депутатське звернення з приводу оформлення опіки (піклування), догляду чи з інших питань соціального захисту його та/або його родичів чи інших осіб. У зверненні вказано, що інформація необхідна для звернення у правоохоронні органи. ОСОБА_2 вказав, що звернення у правоохоронні органи буде мати для нього саме негативні наслідки, оскільки правоохоронні органи можуть здійснювати його переслідування, також, враховуючи, що на даний час в Україні введено воєнний стан, його переслідування можуть здійснювати центри комплектування та соціальної підтримки.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який приймав участь у засіданні в режимі відеоконференції, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, пояснив, що він входив у склад комісії з реорганізації КП Микулинецької селищної ради «Дружба». У склад комісії входили також, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Свідок розповів, що йому відомо про те, що на засіданні комісії її члени обговорювали необхідність звернення із депутатським зверненням для отримання інформації стосовно уточнення облікових даних ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_3 відповіді на звернення не отримав. Члени комісії усно уповноважили звернутись із зверненням ОСОБА_1 , вона не заперечувала. Тексту звернення ОСОБА_7 не читав, яку інформацію було отримано за наслідками розгляду звернення та чи використовувалась вона надалі, свідку невідомо. Також свідок вказав, що він не помічав жодної неприязні ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 , конфліктних ситуацій також не бачив. Свідок підтвердив надані ним письмові пояснення, які наявні у матеріалах справи.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, підтвердила надані нею письмові пояснення, які наявні у матеріалах справи та пояснила, що вона входила у склад комісії з реорганізації КП Микулинецької селищної ради «Дружба». Членами комісії були також ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 . На засіданні комісії обговорювали питання щодо приведення в порядок документів КП «Дружба» та було з`ясовано, що в особовій справі ОСОБА_2 , який був начальником КП «Дружба», не вистачало якихось документів. Свідку відомо, що голова комісії ОСОБА_3 раніше звертався у ТЦК для отримання інформації стосовно ОСОБА_2 , відповіді не отримав. На засіданні комісії члени комісії узгодили необхідність повторного звернення та усно уповноважили звернутись із зверненням ОСОБА_1 . Свідок повідомила, що ОСОБА_2 на деяких засіданнях комісії був відсутній, їй також відомо про те, що члени комісії їздили на КП «Дружба» щоб отримати від ОСОБА_2 документи, яких не вистачало, але його не було на місці. Чи надійшли відповіді на подані ОСОБА_1 звернення та чи використовувалась надалі така інформація свідку невідомо. За словами свідка, стосунки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були нормальними, про наявність конфлікту інтересів ОСОБА_1 не повідомляла.

У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яке було задоволено суддею, однак, надалі прокурор відмовилась від допиту вказаних свідків.

Крім того, у судовому засіданні суддею задоволено клопотання захисника про допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Надалі, від допиту свідка ОСОБА_8 захисник відмовилась.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, пояснив, що депутатами Микулинецької селищної ради було прийнято рішення про реорганізацію КП Микулинецької селищної ради «Дружба» шляхом приєднання до КП Микулинецької селищної ради «Комунпобутсервіс», у зв`язку з чим було створено комісію з реорганізації КП Микулинецької селищної ради «Дружба» та обрано ОСОБА_3 її головою. Одним із членів комісії було визначено ОСОБА_1 . Під час роботи комісії проводилась підготовка документів щодо процедури реорганізації підприємства, зокрема, при огляді документів особової справи начальника КП «Дружба» ОСОБА_2 було виявлено, що у ній відсутній оновлений військово-обліковий документ. Для з`ясування обставин ОСОБА_3 було надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_6 лист, однак відповіді отримано не було. Тому, на засіданні комісії членами комісії було вирішено подати звернення щоб з`ясувати вказані обставини та укомплектувати особову справу. Члени комісії усно обговорили питання щодо необхідності звернення та запропонували саме ОСОБА_11 звернутись із депутатським зверненням, оскільки вона є жінкою та їй не загрожує ТЦК. Текст звернення, в тому числі і речення: «інформація потрібна для звернення у правоохоронні органи» також був усно обговорений на засіданні, зокрема, і з головою комісії ОСОБА_3 . Свідок зазначає, що ОСОБА_1 не була ініціатором звернення. В обґрунтування зазначення у зверненні мети звернення для звернення у правоохоронні органи, зазначив, що вказане речення було зазначено у зверненні для того щоб інформація на звернення таки була надана. У цьому питанні було взято приклад із неодноразових звернень самого ОСОБА_2 , який також зазначає: «для звернення у правоохоронні органи» і, зазвичай, відповіді йому надають вчасно. Свідок також зазначив, що для з`ясування інформації щодо перебування на військовому обліку чи отримання відстрочки від призову на військову службу та, відповідно, наявності підтверджуючих документів комісія зверталась до самого ОСОБА_2 , запрошували його на засідання комісії, однак він ігнорував. ОСОБА_3 повідомив, що на його думку, у ОСОБА_1 не було конфлікту із ОСОБА_2 , вона неконфліктна людина.

Суддя, заслухавши думку прокурора, пояснення ОСОБА_1 , її захисника, покази свідків, дослідивши матеріали додані до протоколу про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.

Завданнями провадження всправахпроадміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повнеіоб`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення їївточній відповідностіззаконом (ст.245 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Адміністративна відповідальність передбачена ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП - за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів і вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Під реальним конфліктом інтересів відповідно до ст. 172-7 КУпАП слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 06.10.2010 (справа №1-27/2010 про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) суд звернув увагу, що у ратифікованих Україною конвенціях, які є частиною національного законодавства, корупційна діяльність безпосередньо пов`язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов`язків.

Таким чином, при розгляді даної категорії справ обов`язково має встановлюватись умисний характер вчиненого. З об`єктивної сторони дане правопорушення характеризується умисною формою вини, а саме прямим умислом, а також наявністю відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи чи інтересу третіх осіб, яким суб`єкт правопорушення мав керуватись при його вчиненні.

Згідно з п. 2, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (ст. 1 Закону «Про запобігання корупції»).

З пункту 3 листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» (далі лист ВССУ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017) слідує, що розглядаючи питання щодо наявності конфлікту інтересів у прийнятті участі особи, яка здійснює, службові чи представницькі повноваження тапідстав для притягнення цієї особи до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбаченест. 172-7КУпАП, слід звернути увагу на таке.

Беручи до уваги диспозицію ст. 172-7КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, суд констатує, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:

- у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7КУпАП);

- у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7КУпАП).

Листом ВССУ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 наголошується, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону,з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті державиіправа ім. В. М. Корецького НАН України від 29.04.2016 №126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією,дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів і кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних факторів, як:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовим чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Аналіз чинного антикорупційного законодавства України дає підстави для висновку про те, що для терміну реального конфлікту інтересів характерна наявність трьох об`єктивних компонентів, таких як: приватний інтерес; службове повноваження чи представницьке повноваження; протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Як зазначено у протоколах, приватний інтереснемайнового характеру депутата Микулинецької селищної ради ОСОБА_1 перед і під час підписання та надсилання депутатського звернення б/н від 05.04.2024 через неприязні особисті відносини полягав у бажанні створення для ОСОБА_2 негативних наслідків шляхом надсилання отриманої інформації у правоохоронні органи.

При цьому, як на підставу наявності у ОСОБА_1 неприязних особистих відносин із ОСОБА_2 вказано, що за результатами розгляду депутатського звернення ОСОБА_2 №14 від 06.03.2023 розпорядженням Микулинецького селищного голови №69 від 09.03.2023 та наказом відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму №22-К від 10.03.2023 скасовано преміювання директора Микулинецького міського будинку культури ОСОБА_1 у розмірі 100% посадового окладу щомісячно. Разом з тим, до протоколів, уповноваженою особою, яка їх склала, додано копію розпорядження Микулинецької селищної ради №69 від 09.03.2023 «Про відповідальну особу за координацію діяльності пунктів незламності», згідно якого знято з ОСОБА_1 , директора Микулинецького міського будинку культури, обов`язки відповідальної особи за координацію діяльності пунктів незламності по забезпеченню безперебійної роботи пункту незламності, комунікацію з людьми. Підставою для його видання була, зокрема, заява ОСОБА_1 , директора Микулинецького міського будинку культури, від 06.03.2023 зареєстрована за №37. Копія вказаної заяви ОСОБА_1 також наявна у матеріалах справи. Відповідно до вказаного розпорядження від 09.03.2023 «Про відповідальну особу за координацію діяльності пунктів незламності», пункт 1 «Зняти з ОСОБА_1 , директора Микулинецького міського будинку культури, обов`язки відповідальної особи за координацію діяльності пунктів незламності по забезпеченню безперебійної роботи пункту незламності, комунікацію з людьми» наказом відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Микулинецької селищної ради №22-К від 10.03.2023 було скасовано преміювання директора Микулинецького міського будинку культури ОСОБА_1 у розмірі 100% посадового окладу щомісячно, яке було встановлено відповідно до наказу відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Микулинецької селищної ради №19-К від 28.02.2023.

Крім того, до протоколів додано також відповідь Микулинецької селищної ради від 20.03.2023 №495 на депутатське звернення ОСОБА_2 від 06.03.2023 за вх.№14 щодо «Вжиття заходів за використання коштів з місцевого бюджету відділом освіти, культури, молоді та туризму, оскільки мають місце ознаки безпідставної їх розтрати, а саме виплати премії 100% посадового окладу щомісячно з 01.03.2023 директору Микулинецького будинку культури депутатці Микулинецької селищної ради Олександрі Жирук», згідно якої Микулинецькою селищною радою було перенаправлено депутатське звернення ОСОБА_2 до Відділу освіти, культури, молоді та туризму Микулинецької селищної ради де надано пояснення спеціалістом І категорії ВОКСМСТ Микулинецької селищної ради ОСОБА_12 . Зі змісту письмових пояснень слідує, що наказ від 28.02.2023 №19-К «Про преміювання директора Микулинецького МБК ОСОБА_1 » у розмірі 100% посадового окладу щомісячно був виданий, оскільки було покладено обов`язки відповідальної за «Пункт незламності у Микулинецькій громаді» на ОСОБА_1 відповідно до розпорядження голови Микулинецької селищної ради від 24.11.2022. У письмових поясненнях ОСОБА_12 зауважено, що дію наказу від 28.02.2023 №19-К «Про преміювання директора Микулинецького МБК ОСОБА_1 » було зупинено наказом ВОКМСТ Микулинецької селищної ради №22-К від 10.03.2023 «Про скасування преміювання директора Микулинецького МБК ОСОБА_1 », у зв`язку з розпорядженням голови Микулинецької селищної ради №69 від 09.03.2023 «Про відповідальну особу за координацію діяльності пунктів незламності».

З поданих документів слідує, що твердження, які вказані у протоколах щодо підстав наявності у ОСОБА_1 неприязних особистих відносин із ОСОБА_2 , не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи. Інших підстав зазначено не було.

Крім того, у протоколі зазначено, що приватний інтереснемайнового характеру депутата Микулинецької селищної ради ОСОБА_1 перед і під час підписання та надсилання депутатського звернення б/н від 05.04.2024 полягав у бажанні створення для ОСОБА_2 негативних наслідків шляхом надсилання отриманої інформації у правоохоронні органи, оскільки у зверненні вказано, що інформація щодо ОСОБА_2 з приводу оформлення опіки (піклування), догляду чи з інших питань соціального захисту його та/або його родичів чи інших осіб необхідна для звернення у правоохоронні органи.

Суддя зазначає, що вказання у зверненні: «для звернення у правоохоронні органи» без конкретизації з якою саме метою (наприклад, для притягнення до відповідальності, для роз`яснення, для заохочення, тощо) не може обов`язково мати негативні наслідки для особи, оскільки діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законностііправопорядку, захистправтаінтересівгромадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припиненняправопорушень, застосування державногопримусуабо заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.

Також, з досліджених матеріалів справи та показів свідків слідує, що ОСОБА_1 самостійно не приймала рішення щодо необхідності подання депутатського запиту від 05.04.2024 щодо ОСОБА_2 , на подання такого запиту її на засіданні комісії уповноважили члени комісії, про що підтвердили у судовому засіданні.

Згідно зст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зст.252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Отже, у протоколах про адміністративні правопорушення № 318 та №319 від 02.09.2024 відносно ОСОБА_1 за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП не зазначено та не конкретизовано, в чому саме полягає реальний конфлікт інтересів, як саме він вплинув на об`єктивність або неупередженість вчинення дії та прийняття ОСОБА_1 рішення, а також на вчинення чи не вчинення нею дій під час виконання своїх повноважень. У протоколах не розкрито, не конкретизовано зміст приватного немайнового інтересу ОСОБА_1 , пов`язаного з конкретним визначеним немайновим благом, яке (благо) остання отримала би за бажання вживати або не вживати відповідні заходи. Не надано таких доказів і прокурором в судовому засіданні.

Тобто, в даному випадку матеріали справи не містять належних і переконливих доказів того, що ОСОБА_1 прямо чи опосередковано, тим чи іншим шляхом вчинила дії на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів близьких їй осіб. Жодних доказів на підтвердження того, що зазначені обставини вплинули на об`єктивність або неупередженість прийняття нею рішення, вчинення чи не вчинення нею дій під час виконання своїх повноважень, суду не надано.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у ст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності через відсутність в її діях складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Оскільки складом правопорушення є об`єктивні та суб`єктивні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суддя вважає, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 склади адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7,9,172-7,245,247,251,252,280,283,284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі № 606/1898/24 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити, в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя А.В. Мельник