Рішення

від 13.11.2024 по справі 279/4615/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/1706/24

Справа № 279/4615/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Пригоцькою Я.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/4615/24 за позовом Керівника Коростенськоїокружної прокуратуриЖитомирської областів інтересахдержави вособі Управління Державногоагенства меліораціїта рибногогосподарства уЖитомирській області,Коростенської міськоїради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коростенської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.07.2023 у справі №279/2832/23 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 85 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень. Постанова Коростенського міськрайонного суду набрала законної сили 15.07.2023 року. Згідно рішення суду, 08.04.2023 о 02:00 годині ОСОБА_2 здійснив вилов риби забороненим знаряддям лову, виготовленим із сіткосталевого матеріалу, чим порушив положення п.п. 3.15, 4.14.3 «Правил любительського та спортивного рибальства» та ст. ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ». Згідно з розрахунком збитків від 08.04.2023 № 4189 розмір збитку, який завдано державі внаслідок незаконного вилову риби відповідачем, складає 11067 грн.. Шкода, завдана ОСОБА_1 незаконним виловом риби, в добровільному порядку не відшкодована. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Коростенської міської ради Житомирської області шкоду завдану незаконним виловом риби у розмірі 11067 грн., та судові витрати.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження було відмовлено.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивачем та працівниками Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області (Житомирський рибоохоронний патруль) не було ідентифіковано, який саме вид карася було ним виловлено. Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження тієї обставини, що жодна з осіб, яка ідентифікувала виловлену рибу як карась, володіє необхідним обсягом спеціальних знань для ідентифікації риби, що ставить під сумнів, що виловлена риба дійсно є карасем. При здійсненні розрахунку збитків до протоколу №4189 від 08.04.2023 року визначено, що розмір відшкодування шкоди, згідно затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 р. № 1039 становить: риба карась 7 екз. х 1581 грн. = 11067 гривень. Згідно розрахунку збитків до протоколу № 4189 від 08.04.2023 року позивач при визначенні розміру збитків керувався положеннями постанови Кабінету міністрів України № 1039 від 06.10.2021 року «Про внесення змін у додатки 1-3 до постанови Кабінету Міністрів України яким для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або збагачення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України», яким визначено таксу оцінки збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра водних біоресурсів карась сріблястий незалежно від розміру та ваги в розмірі 93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 17 гривень (розмір неоподаткованого мінімуму доходу громадян) X 93 X 7 кількість виловлених рибин = 11067 гривень. Вважає, що за умови, коли не було визначено, що ним було виловлено рибу саме сріблястий карась, розрахунок збитків до протоколу № 4189 від 08.04.2023 року та викладена в ньому інформація про розмір завданих збитків не є належним доказом, який містять інформацію щодо предмета доказування. За таких обставин розмір збитків завданих незаконним виловом риби не підтверджений жодним належним доказом у справі. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому вказав, що під час розгляду справи вина повністю доведена постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.07.2023 року, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.85 ч.4 КупАП. Вказана постанова ОСОБА_1 не оскаржена на набрала законої сили 15.07.2023 року, а отже останній погодився із висновком суду. Таким чином, доводи що викладені у відзиві відповідача жодним чином не доводять правомірність оскаржуваного рішення та не спростовують виявлених прокурором порушень чинного законодавства, а тому останні є безпідставними та необгрунтованими.

Частиною 3, 4ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 в справі № 912/2385/18 вказала, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогост. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Коростенською окружною прокуратурою доКоростенської міської ради Житомирської області направлено лист щодо вжитих заходів для відшкодування завданих збитків, у тому числі шляхом пред`явлення до суду відповідної заяви. Однак, міською радою заходи щодо стягнення вищевказаної суми не вживались, відповідну позовну заяву до суду не подано. Отже, оскільки Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області та Коростенська міська рада як суб`єкти владних повноважень, який виконують відповідних функцій у спірних правовідносинах і має право на подання до суду позовної заяви про відшкодування шкоди, не вжили відповідних заходів для захисту інтересів держави і не звернулися до суду в розумний строк, відтак прокурор має право на звернення до суду з цим позовом з метою захисту інтересів держави. Згідно з п.8 ч.2ст. 16 ЦК Україниспособом захисту цивільних прав може бути відшкодування майнової шкоди. Відповідно до ч. 1ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно зіст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки. Згідно з ч. 1ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991, державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Відповідно дост. 27 Закону України «Про тваринний світ», у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів. Згідно з ч. 1ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ», для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом. Порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону (ч. 1ст. 63 Закону України «Про тваринний світ»). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 4ст. 63 Закону України «Про тваринний світ»). Згідно зст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 6ст. 82 ЦПК Українивстановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 08.04.2023 року о 02-00 год. на р.Уж в с.Немирівка Коростенського району Житомирської області ловив рибу забороненим знаряддям лову - "павуком", виготовленим із сіткосталевого матеріалу, та зловив рибу карась в кількості 7(семи) штук загальною вагою 0,6 кг, завдав державі збитків на суму 11067 грн.. Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.07.2024 року, справа № 279/4615/24, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4ст. 85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, з конфіскацією знаряддя лову. Згідно із розрахунком збитків, проведеним у відповідності допостанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042, до протоколу про адміністративне правопорушення № 4189 від 08.04.2024 року, розмір шкоди, нанесеної ОСОБА_1 , становить 11067 грн.. Відповідач позов не визнав, вказавши, що позивачем та працівниками Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області не було ідентифіковано, який саме вид карася було ним виловлено. Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення від 08.04.2024 року вказав, що з порушенням згоден, постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.07.2023 року ОСОБА_2 не оскаржив.

За таких обставин, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 не було відшкодовано заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу шкоду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі. На підставі ч. 2ст. 141 ЦПК Українисуд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені ним судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого у розмірі 3028,00 грн при поданні позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, ст.1166 ЦК України ,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Коростенської міської ради Житомирської області завдану незаконним виловом риби шкоду у розмірі 11067 (одинадцять тисяч шістдесят сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір в сумі3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Позивач: Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області,адреса: Житомирська область, м.Коростень, вул.Г.Чорнобиля,10, ЄДРПОУ 02909950, в інтересахдержави вособі: Коростенської міської ради Житомирської області, місце знаходження: Житомирська область, м. Коростень, вул.Грушевського,22, ЄДРПОУ 04053507, та Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Житомирській області адреса: пров Гуйвинський, 6, м. Житомир, 10005, ЄДРПОУ 41157484.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя