Ухвала

від 22.11.2024 по справі 546/1058/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/1058/24

номер провадження 2/546/464/24

УХВАЛА

22 листопада 2024 року м. Решетилівка Полтавська область

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді - Лівер І.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Решетилівська державна нотаріальна контора,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Александрова Д.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Решетилівська державна нотаріальна контора.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2024 року вказаний вище позов було залишено без руху, був установлений строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Серед іншого, підставою для залишення позовної заяви без руху судом зазначалося, що відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, що відповідає вимога п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, єзвіт про оцінку майна, що відповідає вимогамст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Судом було зазначено, що, враховуючи зміст п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, яким унормовано, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності визначається дійсною вартістю майна, позивачу на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна, право особистої приватної власності на яке він просить визнати за собою, необхідно надати судузвіт про оцінку майна в актуальній редакції, в якому буде визначено дійсну вартість такого майна.

Представником позивача на виконання вимог ухвали від 04.11.2024 надано до суду заяву про усунення недоліків, шляхом подання позову у новій редакції та долучені докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

Однак, позивачем не усунено недоліки зазначені в ухвалі суду від 04.11.2024, а саме - не додано доказів на підтвердження вартість майна.

Так, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно дійсної ціни позову.

Тобто, вимоги ухвали суду виконані не в повному обсязі, недоліки поданої позовної заяви не усунуто.

Представником позивача в порядку виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, на підтвердження вартості майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 5324282601:01:003:0244, площею 0.1282 га, що розташована в Полтавській обл., Решетилівський р-н, М`якеньківська сільська рада; земельної ділянки кадастровий номер 5324282601:01:003:0243, площею 0.25 га, що розташована в Полтавській обл., Решетилівський р-н, село М якеньківка; земельної ділянки кадастровий номер 5324282600:00:002:0109, площею 9.42 га, що розташована в Полтавській обл., Решетилівський р-н, М`якеньківська сільська рада; земельної ділянки кадастровий номер 5324282600:00:002:0112, площею 3.14 га, що розташована в Полтавській обл., Решетилівський р-н, М`якеньківська сільська рада; житловий будинок загальною площею 57,2 кв.м., житлова площа 22,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , надано витяг № HB-9953034972024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 07.11.2024, довідки про оцінку вартості об`єкта нерухомості від 07.11.2024 № 201-20241107-0008714643,від 07.11.2024 № 201-20241107-0008714616, від 07.11.2024 № 201-20241107-0008714635, сформовану в Єдиній базі даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості (Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).

Проте, суд не може прийняти вказані довідки, як доказ дійсної ринкової вартості об`єкту нерухомого майна через таке.

Так, згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

За п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позові зазначається і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування запису про державну реєстрацію права власності та визнання права власності.

Такі вимоги позивач уважає майновими та немайновими та здійснює відповідно сплату судового збору за вимоги як немайнового так і майнового характеру.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому обов`язок визначити вартість спірного майна покладається на позивача.

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати за ним право власності на об`єкт нерухомого майна, який підлягає грошовій оцінці.

Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка, щодо спірного об`єкта нерухомого майна, яка підтверджуватиме його ринкову вартість на момент звернення із позовом до суду.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Отже з аналізу викладеного слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги, які є майновими.

Суд зазначає, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки

державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

При цьому, нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону,Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

Крім того, згідно з п. 1 Розділу І «Загальні положення» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року № 658, цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбаченихПодатковим кодексом України.

Потребу у визначенні оціночної вартості майна встановлює Податковий кодекс. Так, відповідно до вимог ст. 172 Податкового Кодексу, дохід фізичної особи від продажу об`єкта нерухомості обкладається податком ПДФО (18%) та визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості нерухомості, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку. Для визначення суми податку, який має сплатити продавець, використовуються також звіти про оцінку незалежних оцінювачів, але за умови внесення до Єдиної бази даних.

Відтак, убачається, що сфера застосування оціночної вартості дуже обмежена: лише для оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власного майна, а тому, суд не може прийняти надану представником позивача Довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості, як доказ дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна, яке є предметом спору.

Натомість, як зазначалося судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 04.11.2024, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимогЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ЗУ «Про оцінку земель».

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістомЦПК Українитакий обов`язок покладається на позивача.

Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 1,ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Натомість з наданої представником позивача довідки вбачається, що позивачем не визначено ринкової вартості майна, яке є предметом позову, відповідно до вимогЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема, не подано звіт про оцінку його ринкової вартості у відповідності до вимог п. 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, згідно з яким передбачено, що звіт про оцінку майна, повинен бути складений у повній формі, містити дату оцінки та дату завершення складання звіту, та строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства.

Проте позивач у позові зазначає ціни позову відповідно до витягу № HB-9953034972024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за датою формування 07.11.2024 та довідок про оцінку вартості об`єкта нерухомості № 201-20241107-0008714643 за датою формування 07.11.2024, № 201-20241107-0008714616 за датою формування 07.11.2024, № 201-20241107-0008714635 за датою формування 07.11.2024.

Водночас на підтвердження вартості майна додає витяг № HB-9953034972024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за датою формування 07.11.2024 та довідки про оцінку вартості об`єкта нерухомості № 201-20241107-0008714643 за датою формування 07.11.2024, № 201-20241107-0008714616 за датою формування 07.11.2024, № 201-20241107-0008714635 за датою формування 07.11.2024.

З огляду на наведене, витяг № HB-9953034972024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за датою формування 07.11.2024 та довідки про оцінку вартості об`єкта нерухомості № 201-20241107-0008714643 за датою формування 07.11.2024, № 201-20241107-0008714616 за датою формування 07.11.2024, № 201-20241107-0008714635 за датою формування 07.11.2024, не може бути підтвердженням ринкової вартості нерухомого майна, що унеможливлює визначитися з розміром судового збору, який слід сплатити позивачу за подання даного позову.

При цьому суд додатково звертає увагу, що 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29 червня 2023 року № 3200-IX.

З урахуванням внесених до процесуального закону змін, частиною шостою статті 14 ЦПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до ч. 9 с. 43 ЦПК України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26 липня 2007 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

Представником позивача не подавалося до суду клопотання про подання документів у паперовій формі, подання в паперовій формі заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд зауважує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про повторне залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

За правилами ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була вчинена у первісно встановлений строк.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи те, що позивачем не у повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви, вважаю за необхідне, з власної ініціативи, продовжити йому строк для усунення недоліків цивільного позову на строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Протягом цього строку позивачу слід усунути недоліки позовної заяви зокрема:

-надати суду докази на підтвердження ринкової вартості об`єкту нерухомого майна (звіт про оцінку майна (висновок про ринкову вартість нерухомого майна) на день звернення до суду, на підставі якого сформувати ціну позову та сплатити від неї у встановлених законом порядку і розмірі судовий збір (у разі недоплати судового збору провести його доплату чи подати клопотання про повернення переплаченого судового збору), якщо його розмір буде становити суму більшу, за вже сплачену позивачем (2906 грн та 16618 грн).

Керуючисьст. 185 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в особі представника адвоката Александрової Дар`ї Станіславівни до ОСОБА_2 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Решетилівська державна нотаріальна контора, надавши строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В.Лівер