Ухвала

від 14.11.2024 по справі 569/16029/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/16029/24

1-кс/569/8439/24

УХВАЛА

14 листопада 2024 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 , (далі слідчий), погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42024181110000043 від 17.06.2024 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 та ч. 3 ст.368 КК України (далі це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -

ВСТАНОВИВ:

Начальник відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.

В обґрунтування клопотання зазначає, що матеріали кримінального провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024181110000043 від 17.06.2024 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 та ч. 3 ст.368 КК України.

Короткий виклад обставин кримінального правопорушення у провадженні слідчих слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №42024181110000043 від 17.06.2024 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 та ч. 3 ст.368 КК України.

Відповідно до обставин, 28.08.2024 ОСОБА_5 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а саме у тому, що він, обіймаючи посаду завідувача кафедри спеціальних юридичних дисциплін Рівненського інституту Київського університету права НАН України (ЄДРПОУ - 22566995), в порушення вимог законодавства, організаційно-розпорядчих документів та своїх функціональних обов`язків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, 23.08.2024 висловив вимогу про надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, а 27.08.2024 особисто одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_6 в сумі 1600 доларів США за вчинення в його інтересах дій щодо організації вступу на навчання з використанням службового становища.

Разом із тим, під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення доводиться причетність ряду осіб, які з використанням посередників та особисто надавали неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів ОСОБА_5 за організацію безперешкодного вступу до вищого навчального закладу, з метою ухилення від мобілізації, а також за здачу сесійних іспитів, закритті пропусків навчальних занять, здачі іспитів на визначення рівня володіння державною мовою, відносно яких і отримано дозвіл слідчого судді на проведення обшуку їх житла.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 3 ст. 368 КК України (одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди) та ч. 3 ст. 369-2 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди).

Підстави накладення арешту:

За місцем проживання ОСОБА_7 (абітурієнт), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

ОСОБА_7 у липні 2024 року безпосередньо надав ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 1600 доларів США за сприяння та організацію ОСОБА_5 . вступу ОСОБА_7 до закладу вищої освіти з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

12листопада 2024 року проведено санкціонований обшук (на підставі ухвали слідчого судді)в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , під час якого виявлено і вилучено наступні речі і документи:

мобільний телефон «Armor X5 Pro», із сім-картою « НОМЕР_2 », що упаковані до сейфпакету Національна поліція України Слідче управлінняPSP1246342.

Вилучені під час огляду вищеперераховані речі, предмети, мають значення для досудового розслідування і можуть бути використані як докази у ході досудового розслідування та судового розгляду, а тому за постановою слідчого від 12.11.2024 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задоволити.

Згідно ч.2 ст.172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.

Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Як встановлено в судовому засіданні, що вилучені під час огляду вищеперераховані речі, предмети, мають значення для досудового розслідування і можуть бути використані як докази у ході досудового розслідування та судового розгляду, а тому за постановою слідчого від 12.11.2024 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

У зв`язку з викладеним, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане вилучене майно, яке є предметом кримінального правопорушення та одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вилучені під час обшуку речі, документи відповідають критеріям, зазначеним ст. 98 КПК України, зокрема є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування факту кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна у вигляді вилучених у ході обшуку речей є збереження речових доказів: запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження.

Окрім того, у ході проведення досудового розслідування є необхідність у проведенні оглядів і відповідних судових експертиз з метою отримання і підтвердження відомостей, які свідчать про обставини вчинення кримінальних правопорушень.

У разі відсутності вказаних документів і речей при матеріалах відповідного кримінального провадження, це істотно ускладнить забезпечення швидкого, повного, всебічного та неупередженого розслідування даного кримінального правопорушення, що має на меті законне та своєчасне притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили вищевказані кримінальні правопорушення.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.

Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задоволити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене12.11.2024 року в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_7 ,а саме:

- мобільний телефон «Armor X5 Pro», із сім-картою « НОМЕР_2 », що упаковані до сейф пакету Національна поліція України Слідче управлінняPSP1246342.

Встановити заборону власнику ОСОБА_7 чи будь-якій іншій особі відчужувати або використовувати вищевказані речі до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8