ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1376/24 Справа № 700/436/23
УХВАЛА
14 листопада 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Ярошенка Б. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрін Погибляк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву представника ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 - адвоката Хоріщенка Андрія Васильовича та заяву ОСОБА_17 про відвід суддів Василенко Л. І., Карпенко О. В., Новікова О. М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_17 та апеляційної скарги представника ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 - адвоката Хоріщенка Андрія Васильовича на додаткове рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 24 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрін Погибляк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про визнання договору поновленим на той самий строк і на тих же умовах та скасування рішення про припинення права оренди,
в с т а н о в и в :
Додатковим рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 24 червня 2024 року заяву представника відповідачів ОСОБА_19 задовольнено частково.
Стягнуто з ТОВ «Агрін Погибляк» на користь: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 по 547, 54 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову.
У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено повністю.
Не погоджуючись із додатковим рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 24 червня 2024 року представник ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 - адвокат Хоріщенко А. В. та ОСОБА_17 оскаржили його в апеляційному порядку, подавши апеляційні скарги.
Автоматизованою системою документообігу Черкаського апеляційного суду для розгляду вказаних скарг визначено колегію суддів: Василенко Л. І. (суддя-доповідач), ОСОБА_20 , Новікова О. М.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 17 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_17 на додаткове рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 24 червня 2024 року, в даній справі.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 - адвоката Хоріщенка А. В. на додаткове рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 24 червня 2024 року, в даній справі.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року призначено справу до розгляду на 09 жовтня 2024 року.
09 жовтня 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 - адвоката Хоріщенка А. В. та ОСОБА_17 про відвід колегії суддів: Василенко Л. І., Карпенко О. В., Новікова О. М. від розгляду цивільної справи № 700/436/23.
Заяву адвоката Хоріщенка А. В. мотивовано тим, що 26 липня 2024 року Черкаський апеляційний суд відкрив провадження за його апеляційною скаргою на додаткове рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 24 червня 2024 року.
Суд призначив розгляд вищевказаної скарги поза межами строку 60 днів, встановлених ЦПК України для розгляду апеляційної скарги.
Зазначає, що апеляційний суд допустив порушення норм ЦПК України, тому склалось враження, що суд розглядає справу необ`єктивно і упередженою.
Вважає, що колегія Черкаського апеляційного суду у складі: Василенко Л. І. , Карпенко О. М. , Новікова О. М. не може брати участі у розгляді даної справи та просить задовольнити відвід вказаним суддям з підстав зазначених ст. 36 ЦПК України, оскільки є сумнів в неупередженості і об`єктивності суду.
Заява ОСОБА_17 мотивована тим, що 17 липня 2024 року Черкаський апеляційний суд відкрив провадження за її апеляційною скаргою на додаткове рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 24 червня 2024 року.
Суд призначив розгляд вищевказаної скарги поза межами строку 60 днів, встановлених ЦПК України для розгляду апеляційної скарги.
Зазначає, що апеляційний суд допустив порушення норм ЦПК України, тому склалось враження, що суд розглядає справу необ`єктивно і упередженою.
Вважає, що колегія Черкаського апеляційного суду у складі: Василенко Л. І. , Карпенко О. М. , Новікова О. М. не може брати участі у розгляді даної справи та просить задовольнити відвід вказаним суддям з підстав зазначених ст. 36 ЦПК України, оскільки є сумнів в упередженості і об`єктивності суду.
Частиною 1 ст. 40 ЦПК визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Дані відводи надійшли до суду в день розгляду справи пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, тому підлягають розгляду судом, що розглядає справу, а саме в день розгляду справи.
Враховуючи, обставини справи, доводи поданих відводів, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність їх розгляду в судовому засіданні.
Однак, за відсутності належного повідомлення всіх учасників справи, 09.10.2024 розгляд даної справи, зокрема і відводів, було відкладено на 14 листопада 2024 року, адже суддя Новіков О. М., який входить до складу колегії суддів, з 14 жовтня 2024 року по 18 жовтня 2024 брав участь в онлайн навчанні, а з 21 жовтня 2024 року по 04 листопада 2024 перебував у відпустці.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника ТОВ «Агрін Погибляк», перевіривши доводи заяви про відвід, дослідивши матеріали справи з цього приводу, колегія суддів приходить до висновку, що наведені адвокатом Хоріщенком А. В. та ОСОБА_17 обставини не є підставами для відводу колегії суддів у складі: Василенко Л. І., Карпенко О. В. та Новікова О. М. від розгляду даної справи, з огляду на таке.
Статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч. 2, ч. 3 ст. 36 ЦПК України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).
Отже, заявляючи даний відвід, заявник повинен навести дійсні обставини, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності судді та довести наявність обставин визначених ст. 37 ЦПК України.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст. 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 липня 2010 року зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Крім того, презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, встановлено, що доводи заяви адвоката Хоріщенка А. В. та заяви ОСОБА_17 про відвід колегії суддів не містять посилання на обставини та докази, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість колегії суддів чи неналежне забезпечення ними дотримання процесуальних прав і свобод заявника.
Судом встановлено, що підставами відводу є виключно питання пов`язані із процесуальними рішеннями суддів, а саме щодо строків відкриття провадження за апеляційними скаргами та строки перегляду додаткового рішення суду першої інстанції, що не є підставою для відводу в розумінні ЦПК України, а тому відсутні підстави для її застосування у даному апеляційному провадженні.
На ряду з цим, апеляційний суд зауважує, що з врахуванням недостатньої кількості суддів в Черкаському апеляційному суді, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість призначення справи до розгляду в строки передбачені національним законодавством, суд апеляційної інстанції завершує підготовку апеляційного провадження та призначає справу до розгляду в найближчу вільну дату роботи колегії суддів.
Отже, вказані в заявах підстави для відводу суддів не є обставинами, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів, відповідно до ст. 36 ЦПК України.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
В задоволенні заяви представника ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 - адвоката Хоріщенка Андрія Васильовича та заяви ОСОБА_17 про відвід суддів Василенко Л. І., Карпенко О. В., Новікова О. М. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123235491 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Василенко Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні