Рішення

від 22.11.2024 по справі 380/681/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/681/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України від 07.08.2023 № UA209000/2023/100481/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати складену Львівською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002068.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.11.2020 між позивачем та ZHEJIANG TOGETHER PACKING CO., LTD, (Китай) укладено Контракт № ТЕ-11, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти товар згідно специфікації чи інвойсу. На виконання умов контракту, згідно із рахунком-фактурою (інвойс) від 10.07.2023 № ІYH2302 позивачем на митну територію України ввезено товар. 07.08.2023 позивач подав до митного оформлення митну декларацію № 23UA209230083330U3. Митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом - за ціною договору. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 07.08.2023 № UA209000/2023/100481/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002068. Позивач вважає вказане рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 22.01.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 05.02.2024 заяву позивача про продовження процесуальних строків задоволено; продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «ПП«ЕКОПРІНТ» строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 11.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 18.03.2024 суд позовну заяву залишив без руху.

Ухвалою від 10.04.2024 суд продовжив розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою від 16.04.2024 суд задовольнив клопотання представника відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву; встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені у спірному рішенні фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. У зв`язку із цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

23.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» та ZHEJIANG TOGETHER PACKING CO., LTD, (Китай) укладено Контракт № ТЕ-11, відповідно до якого предметом є те, що продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти товар згідно специфікації чи інвойсу.

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 10.07.2023 № ІYH2302 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 29 357,85 доларів США.

07.08.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209230083330U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації:

1. Плівка самоклеюча з поліпропілену(виготовлена з біаксільно орієнтованого поліпропілену та продуктів поліприєднання, з нанесенням клеєвого шару з однієї сторони без малюнку або друку завширшки менше 20 см - Пакувальна стрічка 36мкм х 18мм х 21м-30м прозора 300 кор., 144000шт., 2310кг.

Див. "електронний інвойс"

2.Місць 300СГ

3.1/САIU9802170/221/2/

На підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано:

-контракт від 23.11.2020 № ТЕ-11;

-лист виробника про характеристики товарів від 01.08.2023;

- платіжна інструкція від 06.06.2023 № 89JBKLN6;

-договір транспортного перевезення вантажів в міжнародному сполученні від 23.09.2022 № RH-019147;

-договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 18.07.2022 № GC-018784;

-рахунок на оплату від 01.08.2023 № UA00077497;

-довідка про вартість перевезення до митного кордону України від 01.08.2023 № SNGB7296845;

-проформа інвойс (PROFORMA INVOICE) від 06.06.2023 № IYH2302;

-комерційна фактура від 10.06.2023 № IYH2302;

-пакувальний лист від 10.06.2023 за інвойс № IYH2302;

-коносамент NGB7296845 від 16.06.2023;

-автотранспортна накладна (CMR) від 31.07.2023 № 2170;

-митна декларація країни відправлення № 310120230518024144.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: банківські платіжні документи 89.IBKL.N6, № 89 від 06.06.2023, рахунок за перевезення № UА00077497 від 01.08.2023, довідку №SNGВ7296845 від 01.08.2023, договір-перевезення № RН-019147 від 23.09.2022, договір перевезення №GС-018784 від 18.07.2022, декларацію країни відправлення № 310120230518024144 від 16.06.2023, характеристики товарів від 01.08.2023, № 687296845 від 16.06.2023.

Однак, 07.08.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100481/2 в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

-згідно пункту 8.6 зовнішньоекономічної угоди від 23.11.2020 № ТЕ-11 зазначено, що упаковка та маркування, входить у вартість доставки, разом з тим у інвойсі від 10.06.2023 № IYH2302 такі складові вартості товару відсутні, таким чином не зрозуміло на як сформована ціна товару, а відповідно правильність нарахування митної вартості товару;

- згідно наданої до митного контролю CMR від 31.07.2023 № 2170 та інформації стосовно перевізника який зазначено у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є ФОП ОСОБА_1 , проте, за зазначеним маршрутом декларантом не надано комерційні документи, заявку перевезення, та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг а відповідним чином рівень заявленої митної вартості товару який оцінюється;

- згідно інформації яка міститься у пакувальному листі від 05.05.2023 б/н зазначено наступний номер інвойсу - YWJN23-04060073, проте декларантом до митного оформлення фактично надано інвойс від 10.06.2023 № IYH2302;

- згідно інформації яка наведена у коносаменті від 16.06.2023 № NGB7296845 вказано порт призначення - Гданськ. Згідно інформації яка наведена у рахунку фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.08.2023 № UA000774977, розмір транспортних витрат у митній декларації розраховано від м. Гдиня. Разом з тим частину транспортних витрат від м. Гданськ (порт призначення) до м. Гдиня (місце завантаження) декларантом не враховано під час розрахунку митної вартості товару.».

Отже Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: «Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VІ розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 2 слугувала МД UA 209230/2023/081111 від 31.07.2023 де вартість такого товару становить 1,92 дол, США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002068.

Вважаючи прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

П.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як видно з матеріалів справи, декларантом в інтересах позивача з метою декларування та митного оформлення товару подано митну декларацію 23UA209230083330U3.

До декларацій долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: контракт від 23.11.2020 № ТЕ-11; лист виробника про характеристики товарів від 01.08.2023; платіжну інструкцію від 06.06.2023 № 89JBKLN6; договір транспортного перевезення вантажів в міжнародному сполученні від 23.09.2022 № RH-019147; договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 18.07.2022 № GC-018784; рахунок на оплату від 01.08.2023 № UA00077497; довідку про вартість перевезення до митного кордону України від 01.08.2023 № SNGB7296845; проформу інвойс (PROFORMA INVOICE) від 06.06.2023 № IYH2302; комерційну фактура від 10.06.2023 № IYH2302; пакувальний лист від 10.06.2023 за інвойс № IYH2302; коносамент NGB7296845 від 16.06.2023; автотранспортну накладну (CMR) від 31.07.2023 № 2170; митну декларацію країни відправлення № 310120230518024144.

Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу представник позивача подав: банківські платіжні документи 89.IBKL.N6, № 89 від 06.06.2023, рахунок за перевезення № UА00077497 від 01.08.2023, довідку №SNGВ7296845 від 01.08.2023, договір-перевезення № RН-019147 від 23.09.2022, договір перевезення №GС-018784 від 18.07.2022, декларацію країни відправлення № 310120230518024144 від 16.06.2023, характеристики товарів від 01.08.2023, від 16.06.2023 № 687296845.

За результати розгляду поданих документів відповідач прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови, суд зазначає наступне.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган вказує, що згідно пункту 8.6 зовнішньоекономічної угоди від 23.11.2020 № ТЕ-11 зазначено, що упаковка та маркування, входить у вартість доставки, разом з тим у інвойсі від 10.06.2023 № IYH2302 такі складові вартості товару відсутні, таким чином не зрозуміло як сформована ціна товару, а відповідно правильність нарахування митної вартості товару.

П. 8.5 контракту від 23.11.2020 № ТЕ визначено, що ціна товару визначається для кожної партії і зазначається в інвойсах на кожну партію. Умови поставки - FOB, CFR, CIF, CIР кордон України.

В той же час, відповідно до п. 8.6 контракту від 23.11.2020 № ТЕ у вартість поставки входить упаковка та маркування товару.

Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Оскільки за умовами контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, то згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не потребують окремого документального підтвердження.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 № 520/10709/18.

Необхідно також взяти до увагу, що відповідно до інвойсу від 10.07.2023 № IYH2302, поставка товару здійснювалась на умовах FOB Nigbo.

Умови поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) термін Інкотермс 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Продавець за умовами поставки FOB зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту, переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Суд зазначає, що відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Отже, беручи до уваги той факт, що поставка товару заявленого до митного оформлення здійснювалася на умовах FOB (FREE ON BOARD) відповідно до правил «Інкотермс 2010», що покладають обов`язок пакування товару на продавця, то суд вважає необґрунтованими вказані зауваження митного органу.

Також митний орган вказує, що згідно наданої до митного контролю CMR від 31.07.2023 № 2170 та інформації стосовно перевізника, який зазначено у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є ФОП ОСОБА_1 , проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано комерційні документи, заявку перевезення, та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг, а відповідним чином рівень заявленої митної вартості товару який оцінюється.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» (клієнт) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСВ ЛОГІСТИКА» (експедитор) договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 18.07.2022 № GC-018784, згідно з умов якого експедитор за оплату та за рахунок замовника надає комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів замовника і вантажів 40-, 40- та понад 40-фунтових контейнерах стандартів ІSО, в тому числі й збірних вантажів від місця, зазначеного замовником до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, залежно від маршруту.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно частини четвертої статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Отже, залучення експедитором третьої особи перевізника повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

З метою виконання умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 18.07.2022 № GC-018784 експедитором Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСВ ЛОГІСТИКА» залучено до транспортування товару перевізника ФОП ОСОБА_1 згідно з договору від 23.09.2022 № RH-019147 транспортного перевезення вантажів в міжнародному сполученні.

Наведене зумовлює висновок, що позивач не здійснював ніяких взаємовідносин з вказаним перевізником.

У зв`язку з тим, що позивач мав взаємовідносини саме з експедитором Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСВ ЛОГІСТИКА» до митниці було надано договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 18.07.2022 № GC-018784, довідку від 01.08.2023 № SNGВ7296845, рахунок на оплату від 01.08.2023 № UА00077497 про транспортні витрати саме від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ ЛОГІСТИКА». Позивач не укладав ніяких угод з перевізником, не є стороною в цих угодах, тому і надати будь-які документи від імені перевізника, не мав можливості.

Крім того, відповідач в спірному рішенні вказує про те, що згідно інформації, яка міститься у пакувальному листі від 05.05.2023 б/н зазначено наступний номер інвойсу - YWJN23-04060073, проте декларантом до митного оформлення фактично надано інвойс від 10.06.2023 № IYH2302.

Пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці (наприклад, у контейнері, ящику, коробці), тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту (число одиниць в упаковці) і номер упаковки (місця).

Отже, пакувальний лист жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників.

Разом з цим, позивач до митного оформлення надав пакувальний лист від 10.06.2023, у якому зазначений інвойс № IYH2302, тобто інвойс відповідно до якого покупець на виконання вимог контракту від 23.11.2020 № ТЕ-11 придбав у продавця товар.

Також суд зазначає, що у графі 44 митної декларації № 23UA209230083330U3, картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002068 та у наданих на вимогу митного органу документах відсутній пакувальний листі від 05.05.2023 б/н, на який покликається відповідач.

За наведеного, суд вважає, що описане відповідачем зауваження жодним чином не стосуються неможливості визнання задекларованої митної вартості.

Ще однією підставою для здійснення коригування митної вартості товарів відповідач визначав, що згідно інформації яка наведена у коносаменті від 16.06.2023 № NGB7296845 вказано порт призначення - Гданськ. Згідно інформації, яка наведена у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.08.2023 № UA000774977, розмір транспортних витрат у митній декларації розраховано від м. Гдиня. Разом з тим частину транспортних витрат від м. Гданськ (порт призначення) до м. Гдиня (місце завантаження) декларантом не враховано під час розрахунку митної вартості товару.».

Так, позивачем надано до суду довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ ЛОГІСТИКА» від 01.08.2023 № SNGВ7296845 про вартість перевезення до митного кордону України, відповідно до якої вартість морського перевезення контейнеру 1 х 40НС N8 САІ U9802170 за коносаментом № NGВ7296845, з порту Нінгбо, Китай до Гдиня, Польща, включаючи локальні витрати в порту прибуття, послуги з міжнародного перевезення вантажу по маршруту Гдиня (Польща) - п/п Рава Руська (Україна) становить 117 412,70 грн, а також повідомлено, що страхування вантажу не проводилось.

Також відповідно до листа MSC CALYPSO FW323W NEW PORT OF DISCHARGE від 19.07.2023 позивача повідомлено, що у результаті зміни збори за обробку терміналів (ТНС) також будуть скориговані до ставок, що діють у порту Гдиня (140 євро замість 170 євро). Також повідомили, що ця зміна не спричинить жодних додаткових витрат для позивача у зв`язку зі зміною пункту призначення до Гдині або зборами за виправлення маніфесту.

Тому доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими, та в даному випадку з наданих до митного оформлення документів у митного органу є можливість ідентифікувати належність транспортних витрат по доставці товару, перевірити в повній мірі маршрут доставки товару та підтвердити заявлені декларантом складові митної вартості товару.

Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.

Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданою позивачем митною декларацією.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, посилання на використання цінової інформації ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, у оскарженому рішенні крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.

Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 07.08.2023 № UA209000/2023/100481/2 є необґрунтованим.

З огляду на те, що картка відмови № UA209230/2023/002068 прийнята на основі рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 07.08.2023 № UA209000/2023/100481/2 та є похідною від нього, таку теж необхідно визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості, а відтак останнє підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як випливає з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 6056 грн 00 коп. Саме таку суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» (03150, м. Київ, вул. Ділова, 6; ЄДРПОУ 40361551) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 07.08.2023 № UA209000/2023/100481/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002068.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяСидор Н.Т.