Рішення

від 22.11.2024 по справі 420/9275/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9275/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання видати довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Херсонського апеляційного суду, в якому позивач просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

- визнати протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду щодо відмови видачі довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" - 2481 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років: -60%;

- зобов`язати Херсонський апеляційний суд видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року в розмірі 2481 гривень , регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років: -60%;

- визнати протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду щодо відмови видачі довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" 2684 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років: -60%;

- зобов`язати Херсонський апеляційний суд видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років: -60%.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач зазначив, що Законом України № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2022 2481 грн. та на 01.01.2023 2684 грн. на іншу розрахункову величину, яка Законом України № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн) є неправомірною, а не виготовлення та не видача оновленої довідки є протиправною бездіяльністю.

(б) Позиція відповідача

15.04.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Представник звернув увагу, що розрахунок суддівської винагороди, при наданні довідок про розмір суддівської винагороди для обчислення (перерахунку) щомісячного довічного утримання судді у відставці за 2022 та 2023 рік здійснюється з прожиткового мінімуму 2102 грн., оскільки базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду відповідно до частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовувався для визначення базового розміру посадового окладу судді у 2022 та 2023 роках встановлений у розмірі 2102 грн., відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» .

Крім того, відповідач звертався за відповідними роз`ясненням з аналогічних питань шодо довідок за 2022 та 2023 роки до Державної судової адміністрації України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів, а також, відповідно до статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. При цьому, листом від 21.08.2023 № 11-9785/23 Державна судова адміністрація України з посиланням на зазначені вище норми законів також зазначила, що при наданні довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2022 та 2023 рік здійснюється з прожиткового мінімуму 2102 гривні.

(в) Відповідь на відзив

18.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він вважає даний відзив необґрунтованим та таким який не відповідає вимогам закону та судовій практики у подібних правовідносин ВС у складі касаційного адміністративного суду, висновки яких у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАСУ, є обов`язковими для застосування норми права при вирішенні спору.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

01.04.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15.07.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд залишив адміністративний позов без руху в порядку ч.13 ст.171 КАС України.

04.11.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд продовжив розгляд справи.

04.11.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд перейшов із спрощеного позовного провадження до розгляду вказаної справи за правилами загального позовного провадження.

19.11.2024 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом

Відповідно до наказу Апеляційного суду Херсонської області від 14.12.2016 № 147-о/с позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Херсонської області 14 грудня 2016 року у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до виготовленої відповідачем довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15.03.2024 № 12-23/50/2024 станом на 01 січня 2022 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 184976,00 грн., у тому числі: 1. Посадовий оклад 115610,00 грн.; 2. Доплата за вислугу 69366,00 грн.

Відповідно до виготовленої відповідачем довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15.03.2024 № 12-23/51/2024 станом на 01 січня 2023 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 184976,00 грн., у тому числі: 1. Посадовий оклад 115610,00 грн.; 2. Доплата за вислугу 69366,00 грн.

03.03.2024 та 04.03.2024 позивач звернувся до відповідача щодо виготовлення та видачі довідки про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 рік з урахуванням ч.4, 5 ст.135 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», Рішеннями КСУ №4-рп/2016 у справі №1-8/2016 від 08.04.2016 року та №3- рп/2013 у справі №1-2/2013 від 03.06.2013 року, Постанові ВС від 10.11.2021 року у справі №400/2031/21.

Станом на дату подання позовної заяви відповідь від відповідача не надійшла, доказів протилежного відповідач до суду не надав та не зазначив.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

На підставі ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.

Частинами 4-5 ст. 142 Закону № 1402-VI встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

За приписами ст. 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відтак, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі також- Закон № 966-XIV).

Статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» в Україні встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 - 2270 грн, на 01.01.2022 - 2481 грн, на 01.01.2023 - 2684 грн.

Водночас статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01.01.2021 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», серед іншого, установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн.

Позивач наполягає, що суддівську винагороду у 2022 та 2023 роках має бути обчислено відповідачем із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року, тобто 2481,00 грн. та на 1січня 2023 року, тобто 2684,00 грн.

Суд вважає обґрунтованими такі доводи позивача, оскільки виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

Цей висновок узгоджується зі змінами до Конституції України, внесеними Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VIII), що набрали чинності 30.09.2016.

Цим Законом, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, а саме: «Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій».

Відтак, Конституція України, у редакції Закону № 1401-VIII, вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій. З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

При закріпленні в ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових та митних органів, законодавцем не внесено змін до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також в Закон №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму.

Закон України «Про Державний бюджет України» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом, яким є Закон № 1402-VIII, гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема в рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.

Разом з тим, Закони України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України та частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.

Позаяк Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися або змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.

Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі №240/44080/21 сформулював такі правові висновки:

- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;

- зміна Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

VI. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач разом із позовною заявою сплатив судовий збір у сумі 3149,12 грн., що підтверджується квитанцією № 8032-0576-8599-7583 від 23.03.2024.

При цьому, належною до сплати сумою судового збору за подання вказаного адміністративного позову, з урахуванням прийняття уточненого позову щодо зменшення позовних вимог та з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8 є 1937,92 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1937,92 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Суд встановив, що для надання правничої допомоги та представництва своїх інтересів позивач (замовник) та адвокат (виконавець) уклали договір про надання правової допомоги від 01.02.2024.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу до суду надано:

- ордер про надання правової (правничої) допомоги;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності;

- квитанції від 18.03.2024 на суму 6000,00 грн. та суму 1300,00 грн.;

- акт виконаних робіт від 21.03.2024 за договором про надання правової допомоги від 01.02.2024, відповідно до якого замовник підтверджує, що адвокатом Кияшко О.О. виконавцем надані наступні послуги:

1. пошук у реєстрі судових рішень інформації щодо судової практики у справах стосовно протиправними дії та бездіяльності не виготовлення довідки про суддівську винагороду та практика ВС станом на березень 2024 року 0,30 години, вартість 1000 грн. одна година, усього 500,00 грн.;

2. підготовка та подання заяви до Херсонського апеляційного суду (Укрпоштою та на офіційний електронний адрес з урахуванням вимог ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг про виготовлення та направлення до ГУ ПФУ в Херсонській області оновленої довідки станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 рік та видачі засвідченої копії для самостійної подачі для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці 0,30 години, вартість 1000 грн. одна година, усього 500,00 грн.;

3. підготовка, формування матеріалів справи та подання позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду через додаток «Електронний суд» щодо визнання дій (бездіяльності) Херсонського апеляційного суду протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, щодо виготовлення та направлення до ГУ ПФУ в Херсонській області оновленої довідки про розмір суддівської винагороди - 2 години, 1500 грн за годину, усього -3000 грн.. Усього 4000 грн.

Частиною 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами.

Суд також враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, у зв`язку із чим суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 3000, 00 грн., оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час.

На підставі викладеного, враховуючи досліджені докази, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру судових витрат.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду щодо відмови видачі довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" - 2481гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років: -60%.

3.Зобов`язати Херсонський апеляційний суд видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року в розмірі 2481 гривень , регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років: -60%.

4.Визнати протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду щодо відмови видачі довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" 2684 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років: -60%.

5.Зобов`язати Херсонський апеляційний суд видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років: -60%.

6.Стягнути за рахунок бюджетний асигнувань Херсонського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1937 (одну тисячу дев`ятсот тридцять сім),92 грн. та витрат на професійну правову допомогу у сумі 3000 (три тисячі гривень), 00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Херсонський апеляційний суд, адреса: 73000, м. Херсон, вул. 295 Стрілецької дивізії, 1-а, код ЄДРПОУ 42261148.

Суддя Оксана БОЙКО