Справа № 420/1713/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Кузьменко В.П.
За участю сторін:
Представників позивача: Кольчик С.Ф., Франчука В.В.
Представників відповідачів: Аветюка С.В., Довгонос В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №24017/15-32-07-14-19, №24019/15-32-07-14-19, №24018/15-32-07-14-19, №24029/15-32-07-14-19, №24025/15-32-07-14-19, №24022/15-32-07-14-19, №24023/15-32-07-14-19, №24024/15-32-07-14-19, №24031/15-32-24-04 та податкові повідомлення-рішення від 12.12.2023 року №32888/15-32-24-04, №32885/15-32-24-04-20, №32881/15-32-07-14-19.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 26.09.2023 року товариство отримало податкові повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №24017/15-32-07-14-19, №24019/15-32-07-14-19, №24018/15-32-07-14-19, №24029/15-32-07-14-19, №24025/15-32-07-14-19, №24022/15-32-07-14-19, №24023/15-32-07-14-19, №24024/15-32-07-14-19, №24031/15-32-24-04, №24033/15-32-24-04, №24032/15-32-24-04, №24021/15-32-24-04. Зазначені податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агросервіс» від 06.09.2023 року за №24242/15-32-07-14-14.
Скориставшись правом адміністративного оскарження, товариством було направлено скаргу від 06.10.2023 року на вищевказані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Одеській області, внаслідок чого 13.12.2023 року було отримано рішення Державної податкової служби України від 07.12.2023 року №36113/6/99-00-06-01-01-06, яким скаргу товариства було задоволено частково та скасовано податкові-повідомлення рішення №24032/15-32-24-04, №24021/15-32-24-04 та №24033/15-32-24-04 від 21.09.2023 року, інші податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Пізніше, 12.12.2023 року податковим органом було сформовані нові податкові повідомлення-рішення, із врахуванням висновків рішення Державної податкової служби України від 07.12.2023 року, а саме ППР за №32888/15-32-24-04, №32885/15-32-24-04-20, №32881/15-32-07-14-19.
Позивач зазначив, що з моменту прийняття у 2017 році рішення загальними зборами учасників підприємства про його припинення, товариство здійснило всі передбачені законодавством дії для завершення цієї процедури, після чого не здійснює жодної господарської діяльності. Разом з тим контролюючим органом, починаючи з моменту початку процедури припинення товариства, не було вжито заходів щодо своєчасного проведення податкової перевірки у відповідності до положень статті 78.1.7 Податкового кодексу України протягом двох місяців, тобто до 08.01.2018 року. Разом з тим таку перевірку ГУ ДПС в Одеській області було проведено майже через 6 років з моменту початку процедури припинення підприємства з порушенням вимог ПК України та інших законодавчих актів, строків її проведення, а також з порушеннями законодавства відповідачем за наслідками цієї перевірки були прийняті оскаржувані ППР.
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 22.01.2024 року у справі №420/1713/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
06.02.2024 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив по справі (т.1 а.с.193-226), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що проведення Головним управлінням ДПС в Одеській області документальної позапланової перевірки з підстав, встановлених пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України з урахуванням наявності процедури припинення юридичної особи ТОВ «Агросервіс», є цілком обґрунтованим заходом з боку контролюючого органу. Крім того, з урахуванням того, що період проведення перевірки ТОВ «Агросервіс» був визначений з 01.01.2017 по 21.08.2023, то платник податків повинен був мати первинні документи та надати їх на перевірку. Водночас, у порушення пп.20.1.2., пп.20.1.6. п.20.1. ст.20, пп.85.2., пп.85.4. ст.85 Податкового кодексу України ТОВ «Агросервіс» в ході перевірки не надано регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2017 по 21.08.2023 року.
16.02.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.227-242), заперечень на яку до суду відповідачем надано не було.
20.02.2023 року від представника позивача надійшли додаткові письмові докази по справі (т.1 а.с.243-248).
Ухвалою суду від 22.02.2024 року було вирішено розглядати справу №420/1713/24 в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
25.03.2024 року, 29.04.2024 року та 05.06.2024 року були проведені підготовчі судові засідання, в яких представники сторін висловлювали власну правову позицію по суті спірних правовідносин, а також надавали до суду додаткові письмові докази по справі (т.2 а.с.58-70, 86-110).
Ухвалою суду від 25.03.2024 року провадження по справі №420/1713/24 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України та відповідно поновлено ухвалою суду від 05.06.2024 року.
05.06.2024 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.07.2024 року.
10.07.2024 року та 09.09.2024 року були проведені судові засідання за участю представників позивача та відповідача, які долучали додаткові письмові докази (т.3 а.с.1-186, 187-202А, т.4 а.с.1-75, 76-170, 171-205, 206-256, 257).
Також 10.07.2024 року у судовому засідання були допитані в якості свідків посадові особи ГУ ДПС в Одеській області, які безпосередньо проводили документальну позапланову невиїзну перевірку щодо позивача, внаслідок якої були винесені спірні податкові повідомлення-рішення, та які займали наступні посади, а саме: ОСОБА_1 начальник Північного відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, ОСОБА_2 головний державний інспектор відділу планових перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, та ОСОБА_3 заступник начальника Північного відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області. Свідки у судовому засіданні зазначили, що відповідь на скаргу позивача від 08.11.2017 року щодо результатів планової документальної перевірки, яка подавалась до ДПС, надійшла до Головного управління ДПС в Одеській області у березні 2023 року та була задоволена повністю. Також свідки зазначили, що провести документальну невиїзну позапланову перевірку податковий орган не вбачалось за можливе до моменту розгляду Держаною податковою службою України вищезазначеної скарги підприємства. Крім того свідки зазначили, що оскільки підприємство не надало первісні документи на запит податкового органу, Головним управлінням ДПС в Одеській області самостійно було надіслано відповідні запити до Держгеокадастру відносно відомостей про ТОВ «Агросервіс» як орендодавця відповідних земельних ділянок.
Ухвалою суду від 09.09.2024 року провадження по справі №420/1713/24 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України та відповідно поновлено ухвалою суду від 14.10.2024 року.
14.10.2024 року та 12.11.2024 року у судових засіданнях представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Представники відповідача проти заявлених позовних вимог заперечували.
Суд під час розгляду справи по суті встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» (далі ТОВ «Агросервіс», підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 31382878, на момент розгляду справи перебуває в стані припинення з 01.11.2017 року в результаті реорганізації (т.1 а.с.169-172).
Основним видом економічної діяльності товариства є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Адресою місцезнаходження підприємства є наступна адреса: 66410, Одеська область, Ананьївський район, с. Жеребкове, вул. Привокзальна, 4.
Головним управлінням ДПС в Одеській області у вересні 2017 року було проведено планову виїзну документальну перевірку підприємства, за результатами якої було складено акт від 25.09.2017 року за №1326/15-32-14-12/31382878 (т.4 а.с.210-246). На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 25.10.2017 року були прийняті податкові повідомлення-рішення (т. 2 а.с. 94-97, 101, 109-110, т. 4 а.с. 250-256), які в подальшому були оскаржені в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
Разом з тим, подана скарга ТОВ «Агросервіс» від 08.11.2017 року, яка надійшла до Державної податкової служби України від 27.11.2017 року за вх.№62939/6 на прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.10.2017 року, була задоволена на користь підприємства з урахуванням п.56.9 ст.56 ПК України, що підтверджується відомостями, зазначеними в доповідній записці Директору Департаменту оскарження рішень контролюючих органів ДПС України (т. 4 а.с. 248-249), рішенні ДПС України від 07.12.2023 року (т.1 а.с.90), листі ДПС України від 08.06.2023 року (т.1 а.с.133-134) та було підтверджено свідком ОСОБА_3 у судовому засіданні 10.07.2024 року.
Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «АГРОСЕРВІС» від 24.10.2017 року, було вирішено припинити товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31382878) шляхом приєднання до АГРОФІРМИ «ХЛІБОРОБ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 30702633) (т.1 а.с.97-98).
01.11.2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення ТОВ «Агросервіс» шляхом приєднання до АГРОФІРМИ «ХЛІБОРОБ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю. Встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до 08.01.2018 року, що сторонами по справі також не заперечувалось.
Головою комісії з припинення ТОВ «Агросервіс» визначено Кізяєва І.О.
Починаючи з моменту прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про припинення, підприємство здійснило наступні дії для завершення процедури припинення шляхом реорганізації, а саме:
1) пройшло перевірку по коштах Фонду соціального страхування України (т.1 а.с.152-154);
2) пройшло перевірку достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності, в тому числі основний вид діяльності у Фонді соціального страхування України (т.1 а.с.155-156);
3) пройшло перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов?язкового державного пенсійного страхування (т.1 а.с.157-162);
4) передало всі кадрові документи до архіву КП Ананьївської районної ради «Об`єднаний трудовий архів міста і сіл Ананьївського району» (т.1 а.с.149);
5) подало заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ до Ананьївського відділення Подільського ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (т.1 а.с.164-167);
6) підприємством був складений та затверджений протоколом загальних зборів учасників від 22.02.2018 року передавальний акт станом на 31.01.2018 року, на підставі якого все майно, всі права та обов`язки ТОВ «Агросервіс» передаються до АГРОФІРМИ «ХЛІБОРОБ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, в тому числі право власності та право користування об`єктами рухомого, нерухомого майна та земельними ділянками (т.1 а.с.150-151, т.4 а.с.2-71).
7) надіслало передавальний акт станом на 31.01.2018 року на адресу Ананьївського відділення Подільського ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (т.1 а.с.163);
За твердженням сторони позивача, ТОВ «Агросервіс» з 2018 року не веде господарської діяльності, відповідно не отримує доходів, оскільки суборендну плату отримує правонаступник підприємства, а саме - АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, на підтвердження чого до суду надано податкові накладні АГРОФІРМИ «ХЛІБОРОБ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, які подавались на реєстрацію до ЄРПН (т.3 а.с.15-37) (отримувачем послуг зазначено ТОВ «Агросервіс» з іншим кодом ЄДРПОУ, а саме 43313060), а також надано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового майна, де орендарем по договору оренди зазначено ТОВ «Агросервіс» (код ЄДРПОУ 31382878), тоді як суборендарем є ТОВ «Агросервіс» (код ЄДРПОУ 43313060) (т.3 а.с.38, 42, 46, 50, 54, 58, 62, 66, 70, 74, 78, 82, 86, 90, 94).
Судом також встановлено, що за наявними в матеріалах справи примірниками Договорів суборенди землі, зокрема згідно п.4.3 Договорів закріплено, що суборенда плата за користування земельною ділянкою сплачується в безготівковій формі суборендарем на поточний рахунок АГРОФІРМИ «ХЛІБОРОБ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (зокрема, але не виключно т.3 а.с.39-41, 43-45, 47-49, 51-53, 55-57, 59-61, 63-65, 67-69, 71-73, 75-77, 79-81, 83-85, 87-89, 91-93).
Судом за час розгляду також встановлено, що державному реєстратору 27.11.2017 року Подільським управлінням Головного управління ДПС було направлено повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення ТОВ «Агросервіс» форми №27-ОПП.
Позивач протягом 2019 року по 2020 рік включно неодноразово звертався до Головного управління ДПС в Одеській області із заявою про виготовлення та надання державному реєстратору довідки «Відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів» за формою №30-ОПП відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року №1588.
У відповідь на черговий лист підприємства щодо необхідності виготовлення форми 30-ОПП, Головне управління ДПС в Одеській області повідомило підприємство, що станом на 03.02.2020 рішення про розгляд його скарги від 08.11.2017 року на прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.10.2017 року ГУ ДПС в Одеській області ще не отримано та в ITC «Податковий блок» не відображено (т.4 а.с.179).
Не погодившись із вищевказаною бездіяльністю податкового органу, підприємство звернулось до суду з адміністративним позовом в межах справи №420/2656/20.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року по справі №420/2656/20 було визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо не направлення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕРВІС» до державного реєстратора Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань «Відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів» за формою 30-ОПП відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року №1588.
Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області направити відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕРВІС» до державного реєстратора Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань «Відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів» за формою 30-ОПП відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року №1588.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 року по справі №420/2656/20 апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕРВІС» та Головного управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року - залишено без змін.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 року по справі №420/2656/20 було прийнято звіт Головного управління ДПС в Одеській області від 22.09.2023 року про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року по справі №420/2656/20.
Із змісту ухвали суду від 26.09.2023 року у справі №420/2656/20 вбачається, що на виконання рішення суду від 08.11.2021 року ГУ ДПС направлено до державного реєстратора Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно ТОВ «АГРОСЕРВІС» відомості за формою 30-ОПП відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року №1588.
У той же час, Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято наказ від 17.03.2023 року №1641-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агросервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 22.03.2023 року. Водночас, з урахуванням відсутності підприємства за місцезнаходженням та неможливість вручення наказу на перевірку та пред`явлення направлень на перевірку ТОВ «Агросервіс» у зв`язку з відсутністю посадових осіб або його уповноважених представників за місцезнаходженням, було складено відповідний акт від 22.03.2023 року №950/15-32-07-14-15/31382878 (т.1 а.с.113) та направлено запит на встановлення місцезнаходження посадових осіб платника податків до Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Представником підприємства 31.03.2023 року були направлені заперечення на акт від 22.03.2023 року №950/15-32-07-14-15/31382878, посилаючись на порушення податковим органом вимог Податкового кодексу України та невиконанням ГУ ДПС в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року по справі №420/2656/20.
Пізніше, Головне управління ДПС в Одеській області видало наказ від 14.07.2023 року №5384-п «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 17.03.2023 року №1641-п» (т.1 а.с.139), яким прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агросервіс» за період з 01.01.2017 року по 21.08.2023 року.
17.08.2023 року підприємство направило заперечення Головному управлінню ДПС в Одеській області на винесення наказу від 14.07.2023 року №5384-п «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 17.03.2023 року №1641-п» та на запит від 17.07.2023 року №33446/6/15-32-07-14-06 «Про надання документів» (т.1 а.с.140).
Не погодившись із винесенням наказу від 14.07.2023 року №5384-п та вважаючи його протиправним, підприємство звернулось до суду в межах адміністративної справи №420/21043/23.
Водночас, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 року по справі №420/21043/23 було відмовлено у задоволенні адміністративного товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024 року №420/21043/23 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» було задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 року скасовано, провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу закрито.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 09.05.2024 року погодилась з висновком суду першої інстанції, що скасування оскаржуваного наказу не може призвести до відновлення порушеного права позивача та належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішень, які прийняті за результатами перевірки.
Колегія суддів також зазначила, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову у даному випадку, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками перевірки.
У той же час, як встановлено судом в адміністративній справі №420/1713/24 посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області, а саме ОСОБА_1 начальником Північного відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, ОСОБА_2 головним державний інспектор відділу планових перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, та ОСОБА_3 заступником начальника Північного відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, на підставі наказу про перевірку №5384-п від 14.07.2023 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агросервіс» (код ЄДРПОУ 31382878) з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 21.08.2023 року з метою перевірки дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування з 01.01.2017 року по 21.08.2023 року.
Головне управління ДПС в Одеській області 20.07.2023 року на юридичну адресу ТОВ «Агросервіс» засобами поштового зв`язку було надіслано запит з проханням надати 24.08.2023 року первинні бухгалтерські документи за період з 01.01.2017 року по 21.08.2023 року, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме: регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних та інших документів, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку, інформації щодо проведення інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей. Оскільки підприємством вищевказані первинні документи надані не були, фахівцями податкового органу був складений акт від 24.07.2023 року №3672/15-32-07-14-15, що представниками сторін за час розгляду справи не заперечувалось.
На підставі проведеної перевірки були складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агросервіс» від 06.09.2023 року №24242/15-32-07-14-14, у висновках було зазначено про встановлення наступних порушень:
1) п.44.1. п.44.2 та п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 ПКУ в результаті незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності. інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного рестру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом;
2) п.49.1, п.49.2 ст.49,пл.49.18.6 п.49.18, п.49.19 ст.49, п.137.4 та п.137.5 ст.137, пл.69.1 п.69 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ в результаті неподання податкової декларації з податку на прибуток за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік;
3) заниження податку на прибуток на загальну суму на загальну суму 29 699,1 грн., за період з 2020 року по півріччя 2023 року;
4) завищення від`ємного значення об?єкту оподаткування на суму 241 000,0 грн. за період 2018 року;
5) заниження податку на додану вартість на загальну суму 5 734 040,00 грн. за період 2-4 кварталів 2017 року;
6) завищення показників в рядку 21 «Сума від`ємного значення» Декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року в сумі 1 175 405,0 грн.;
7) п.198.5 ст. 198. 11.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ, ТОВ «Агросервіс» не складено та не зареєстровано Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податку на додану вартість, по яким відсутні первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського облку, що підтверджують використання таких товарів/послуг у господарській діяльності на загальну суму податку на додану вартість 6 909 445,0 грн. (обсяг постачання без ПДВ 34 547 225 грн.) за період січень 2017 року лютий 2018 року включно;
8) п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54, абз. «а» п.176.2 ст.176 Кодексу, вимог п. 4 Розділу IV «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 року №4, із змінами та доповненнями, за період з 01.01.2017 по 21.08.2023 року надавалась не в повному обсязі та з недостовірними відомостями про суму доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги);
9) підприємство не утримало та не перерахувало податок на доходи фізичних осіб у період з 01.01.2017 року по 21.08.2023 року на загальну суму 9 890 418,06 грн.;
10) не сплачено військового збору за період з 01.01.2017 року по 30.06.2023 року на загальну суму 687 701,51 грн., нарахований за період з 2017 року по лютий 2018 року включно.
Примірник вищевказаного акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.09.2023 року №24242/15-32-07-14-14 було отримано підприємством 14.09.2024 року (т.1 а.с.40), що відповідачем не заперечувалось.
Не погодившись із вищевказаним актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, підприємство 26.09.2023 року надіслало на адресу Головного управління ДПС в Одеській області заперечення (т.1 а.с.41-50), які надійшли до податкового органу 28.09.2023 року, що підтверджується зазначеними відомостями у листі податкового органу від 12.10.2023 року (т.1 а.с.73). Сторона позивача за час розгляду справи акцентувала увагу на тому, що мала намір брати участь у розгляді своїх заперечень податковим органом, що також підтверджується змістом п.3 прохальної частини заперечень, де підприємство клопотало про необхідність повідомлення його про місце і час розгляду вказаних заперечень (т.1 а.с.49).
Разом з тим, ще 21.09.2023 року податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:
1) №24017/15-32-07-14-19 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в декларації за травень 2018 року в сумі 1 175 405,00 грн. (т.1 а.с.51);
2) №24019/15-32-07-14-19 про збільшення податкового зобов`язання за період з 01.01.2018 року по 21.08.2023 року в сумі 37 123,77 грн. (т.1 а.с.52);
3) №24018/15-32-07-14-19 про збільшення податкового зобов`язання за період з 01.01.2018 року по 21.08.2023 року з податку на додану вартість в сумі 7 167 550,00 грн. (т.1 а.с.53);
4) №24029/15-32-07-14-19 - про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, згідно декларації за 2018 рік в сумі 241 000,00 грн. (т.1 а.с.54);
5) №24025/15-32-07-14-19 про застосування штрафних санкцій в сумі 1 020,00 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів чи їх копій при здійснення податкового контролю за період з 01.01.2017 року по 21.08.2023 року (т.1 а.с.55);
6) №24022/15-32-07-14-19 про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. за неподання податкової декларації на прибуток 2020 року (т.1 а.с.56);
7) №24023/15-32-07-14-19 про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. за неподання податкової декларації за прибуток за 2021 року (т.1 а.с.57);
8) №24024/15-32-07-14-19 про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. за неподання податкової декларації на прибуток за 2022 рік (т.1 а.с.58);
9) №24031/15-32-24-04 про застосування штрафних санкцій в сумі 1 020,00 грн. за подання звіту з недостовірними відомостями у перевіряємому періоді 1-4 квартал 2017 року та січень-лютий 2018 року (т.1 а.с.59);
10) №24033/15-32-24-04 про збільшення суми податкового зобов`язання з військового збору за період 1-4 квартал 2017 року та січень-лютий 2018 року в сумі 1 055 479,54 грн. (т.1 а.с.60);
11) №24032/15-32-24-04 про збільшення суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період 1-4 квартал 2017 року та січень-лютий 2018 року в сумі 15 180 896,04 грн. (т.1 а.с.61);
12) №24021/15-32-24-04 про застосування штрафу в розмірі 3 400,00 грн. за нескладення та нереєстрацію в ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 6 909 445,00 грн. (т.1 а.с.62).
12.10.2023 року Головне управління ДПС в Одеській області за наслідками розгляду заперечень підприємства, які надійшли до податкового органу 28.09.2023 року, надіслало лист №14072/КПР/15-32-07-14-06 (т.1 а.с.73-78), з якого вбачається, що акт від 06.09.2023 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки було надіслано платнику через електронний кабінет та продубльовано поштовим зв`язком рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу платника. При цьому у листі було зазначено, будь-яких належних документів, які витребовувались в ході проведення перевірки, ТОВ «Агросервіс» разом із відповідними запереченнями від 26.09.2023 року не надано, що виключає можливість скасування висновків Головного управління ДПС в Одеській області, викладених в акті від 06.09.2023 року №24242/15-32-07-14-14.
Не погодившись із вищезазначеним, підприємство подало скаргу до Державної податкової служби України на вищезгадані податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області від 21.09.2023 року (т.1 а.с.79-89).
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 07.12.2023 року було частково задоволено скаргу підприємства та повністю скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.09.2023 року за №24021/15-32-24-04, №24032/15-32-24-04 та №24033/15-32-24-04, інші податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Внаслідок скасування рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 07.12.2023 року деяких податкових повідомлень-рішень, 12.12.2023 року були складені інші податкові повідомлення-рішення, а саме:
1) 32888/15-32-24-04 про збільшення суми податкового зобов`язання з військового збору за період 1-4 квартал 2017 року та січень-лютий 2018 року в сумі 859 626,89 грн. (т.1 а.с.63);
2) №32885/15-32-24-04-20 про збільшення суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період 1-4 кварталу 2017 року та січень-лютий 2018 року в сумі 12 363 022,04 грн. (т.1 а.с.64);
3) №32881/15-32-07-14-19 про застосування штрафу в розмірі 3 400,00 грн. за нескладення та нереєстрацію в ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 4 568 182,00 грн. (т.1 а.с.65).
Не погоджуючись із винесенням вищевказаних податкових повідомлень-рішень податковим органом, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).
За приписами ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, допитавши свідків, дослідивши заяви по суті справи та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
За п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави - розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
За п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до п.78.7 ст.78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
За п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Згідно п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до п.86.4 ст.86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
Отже, як зазначалось вище, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі початку процедуру реорганізації юридичної особи.
Згідно ч.1, ч.5 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
За ст.105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Відповідно до ч.ч.2-3 ст.107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Аналізуючи вищевказане, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Учасники юридичної особи зобов`язані протягом 3-х робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію про припинення підприємства. При цьому, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше 2-х і більше 6-ти місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Як було встановлено судом, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «АГРОСЕРВІС» від 24.10.2017 року було вирішено припинити товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕРВІС» шляхом приєднання до АГРОФІРМИ «ХЛІБОРОБ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, з огляду на що 01.11.2017 року у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про перебування ТОВ «Агросервіс» у стані припинення. Підприємством було встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до 08.01.2018 року.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 було затверджено Порядок обліку платників податку і зборів (далі Порядок №1588) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.
Згідно п.1.4 Порядку №1588 з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи, а також самозайнятих осіб (п.1.5 Порядку №1588).
Згідно п.11.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.
Згідно п.11.5 Порядку №1588 у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей), зокрема:
заяви за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2-11.4 цього розділу;
відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи.
Згідно п.11.6 Порядку №1588 при проведенні заходів, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.
За п.11.7 Порядку №1588 інформація про отримання контролюючим органом документів (відомостей), визначених цим розділом, а також інформація про строк заявлення вимог кредиторів доводиться до відома структурних підрозділів такого контролюючого органу та контролюючих органів, у яких платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку або в яких перебувають на обліку його відокремлені підрозділи.
Суд зазначає, що згідно приписів Порядку №1588 у редакції, яка діяла на період вирішення питання про припинення підприємства, відомості про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи, які містяться в Єдиному державному реєстрі, податковий орган отримує від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.
З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2017 року у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про перебування ТОВ «Агросервіс» у стані припинення, тобто податковий орган мав отримати вищевказані відомості від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу ще у листопаді 2017 року.
Суд критично ставиться до наявного в матеріалах справи листа Головного управління ДПС в Одеській області від 14.05.2019 року, в якому зазначено, що ще не запроваджено порядку обміну новими документами (запитами державних реєстраторів та відомостями за формою 30-ООП) між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформаційними системами ДФС, оскільки юридична особа, яка здійснювала всі законодавчо закріплені заходи щодо її припинення, зокрема шляхом внесення відповідного запису щодо припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та мала законні сподівання, що такий запис шляхом інформаційної взаємодії буде надісланий державним реєстратором до податкового органу, не має нести юридичну відповідальність та зазнавати негативних наслідків через відсутність встановленого на законодавчому рівні порядку взаємодії відповідних органів задля отримання такої інформації.
За п.11.9 Порядку №1588 у разі отримання документів згідно з пунктами 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.
Призначається перевірка у такі строки, зокрема, не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відомостей про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.
Аналізуючи приписи Порядку №1588 суд приходить до висновку, що при проведенні заходів, пов`язаних з реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів були сформовані і отримані не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.
З цього приводу суд акцентує увагу, що за час розгляду справи було встановлено, що 27.11.2017 року державному реєстратору від Подільського управління Головного управління ДПС в Одеській області було направлено повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення підприємства, що свідчить про те, що податковий орган був обізнаний про перебування підприємства у стані припинення ще у листопаді 2017 року, тобто у період, коли кредитори юридичної особи ще мали право заявляти свої вимоги до підприємства, з огляду на що контролюючий орган мав провести всі необхідні заходи податкового контролю, зокрема, документальну перевірку у разі необхідності, до закінчення строку пред`явлення кредиторами своїх вимог, а саме до 08.01.2018 року.
Разом з тим, документальна позапланова невиїзна перевірка, передбачена п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, була проведена лише у серпні 2023 року, тобто з пропуском закінчення строку пред`явлення кредиторами своїх вимог до ТОВ «Агросервіс» майже на 5,5 років.
Щодо пропуску строку проведення вищевказаної перевірки підприємства податковий орган посилався на те, що лише в лютому 2023 року Державною податковою службою України було прийнято рішення за результатами розгляду скарги ТОВ «Агросервіс» від 08.11.2017 року на прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.10.2017 року, яким скарга підприємства була задоволена.
З цього приводу судом було також встановлено, що після отримання рішення ДПС України за результатами розгляду скарги підприємства від 08.11.2017 року, Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято наказ від 17.03.2023 року №1641-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агросервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 22.03.2023 року, та пізніше, а саме 14.07.2023 року Головне управління ДПС в Одеській області видало наказ №5384-п «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 17.03.2023 року №1641-п», яким прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агросервіс» вже за період з 01.01.2017 року по 21.08.2023 року.
Наказ від 14.07.2023 року №5384-п був предметом спору в межах адміністративної справи №420/21043/23, водночас рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 року по справі №420/21043/23 було відмовлено у задоволенні адміністративного товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс про визнання протиправним та скасування наказу. Разом з тим, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024 року провадження у справі №420/21043/23 було закрито з підстав того, що оскаржуваний наказ, як акт індивідуальної дії, було реалізовано його застосуванням, податковим органом проведено перевірку на підставі цього наказу та складено за її результатами акт перевірки, податкові повідомлення-рішення.
У той же час, за п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п.56.2 ст.56 ПК України у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Відповідно до п.56.8 ст.56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.
За п.56.9 ст.56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Згідно п.56.10 ст.56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, що, у свою чергу, також не було спростовано стороною відповідача, Головним управлінням ДПС в Одеській області у вересні 2017 року було проведено планову виїзну документальну перевірку підприємства, за результатами якої було складено акт від 25.09.2017 року за №1326/15-32-14-12/ НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.10.2017 року, які в подальшому були оскаржені підприємством в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Відповідна скарга від 08.11.2017 року була надіслана до ДПС України та отримана контролюючим органом 27.11.2017 року.
При цьому рішення за результатами розгляду скарги підприємства фактично не було прийнято та лише 13.02.2023 року в довідній записці №206/99-00-06-02-08 директором Департаменту оскарження рішень контролюючих органів ЛПС України було зазначено про необхідність вважати задоволеною скарги на користь ТОВ «Агросервіс» відповідно до п. 56.9 ст. 56 ПКУ, та зміни її статусу з такої, що «знаходиться на розгляді», на «розглянуту».
Матеріали справи також не містять будь-яких доказів прийняття ДПС України рішення про продовження строку розгляду скарги підприємства від 08.11.2017 року.
У той же час, згідно приписів п.56.9 ст.56 ПК України нерозглянута скарга по суті у строк до 20 днів, або у випадку продовження строку розгляду податковим органом такої скарги - до 60 календарних днів з моменту отримання останньої, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга ТОВ «Агросервіс» від 08.11.2017 року була отримана ДПС України 27.11.2017 року, а тому вона, навіть з урахуванням продовження строку її розгляду до 60 календарних днів, мала б бути розглянута податковим органом до 25.01.2018 року включно.
Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що вищевказана скарга ТОВ «Агросервіс» від 08.11.2017 року була розглянута лише в лютому 2023 року, внаслідок чого була повністю задоволена як така, за якою не було прийнято вмотивоване рішення контролюючим органом протягом встановленого строку.
Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 року по справі №911/1512/19 висловив правову позицію, що хоча Податковим кодексом України не визначено строку прийняття керівником контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки платника податку, на контролюючому органу лежить обов`язок прийняти таке рішення протягом розумного строку. У цьому розрізі Верховний Суд нагадує, що ліквідаційна процедура концентрує у собі низку суспільних відносин, зокрема, й щодо обов`язку кредиторів оплачувати працю ліквідатора. Відповідно, необґрунтоване затягування строків ліквідаційної процедури є неприпустимим.
З вищенаведених обставин суд критично ставиться до обґрунтувань представників податкового органу на неможливість вчасного проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агрофірми» з-за відсутності прийняття Державної податковою службою України рішення за скаргою підприємства, оскільки вищезазначене рішення податкового органу щодо задоволення скарги від 08.11.2017 року, прийнятого лише в лютому 2023 року на користь позивача, що на думку суду, свідчить про необґрунтоване затягування процедури адміністративного оскарження платником податків рішення податкового органу, та унеможливило проходження ТОВ «Агросервіс» у розумний строк процедури припинення (реорганізації) юридичної особи у встановлений законом строк.
Крім того суд зауважує, що згідно п.11.10 Порядку №1588 до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб`єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомості:
про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою №30-ОПП;
про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП - у разі наявності податкового боргу при реорганізації юридичної особи.
У разі наявності заборгованості зі сплати податків і зборів відомості за формою №30-ОПП разом із додатками надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) за їх зверненням. Додатки до відомостей за формою №30-ОПП видаються тими контролюючими органами, які їх сформували.
Разом з тим, як вже було зазначено вище, до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, 27.11.2017 року державному реєстратору від Головного управління ДПС в Одеській області направлялось повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення підприємства, враховуючи той факт, що заперечення як форма відомостей, що передається податковим органом до державного реєстратора, не передбачена приписами Порядку №1588. Враховуючи вказане, податковий орган до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, мав надати на відповідний запит державного реєстратора відомості у формі №30-ОПП або у формі №31-ОПП, які міг сформувати лише за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агросервіс», водночас всупереч законодавчим приписам така перевірка Головним управлінням ДПС в Одеській області у встановлений строк проведена не була.
Суд з цього приводу акцентує увагу на тому, що факт протиправного ненадіслання Головним управлінням ДПС в Одеській області до державного реєстратора відомостей у формі 30-ООП відносно ТОВ «Агросервіс» було предметом розгляду в адміністративній справі №420/2656/20, в якій рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року було задоволено позовні вимоги підприємства та зобов`язано податковий орган направити відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕРВІС» до державного реєстратора Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості за формою 30-ОПП відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року №1588. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 року по справі №420/2656/20 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року було залишено без змін. У той же час суд також акцентує увагу на тому, що ухвалою суду від 26.09.2023 року по справі №420/2656/20, винесеною в порядку виконання рішення суду, було прийнято звіт Головного управління ДПС в Одеській області від 22.09.2023 року про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року по справі №420/2656/20.
Тобто, лише у вересні 2023 року, поза встановленим строком формування та надання такої інформації до державного реєстратора понад 5,5 років, Головним управлінням ДПС в Одеській області було вирішено питання про наявність або відсутність у ТОВ «Агросервіс» заборгованості зі сплати податків і зборів.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2019 року по справі №540/2113/18 сформував правову позицію, згідно якої у разі надходження до податкового органу повідомлення державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників юридичної особи про її припинення, у податкового органу виникає обов`язок вирішити питання про проведення документальної позапланової перевірки юридичної особи, стосовно якої засновниками прийнято рішення про припинення, протягом 10 днів з дня отримання таких відомостей державного реєстратора, а також надати до Єдиного державного реєстру відомості про наявність або про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог. У разі наявності в юридичної особи, яка перебуває в процесі припинення, заборгованості зі сплати податків та зборів податковий орган повідомляє орган державної реєстрації про наявність такої заборгованості.
Враховуючи викладене, Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість заявлених Севастопольським регіональним управлінням позовних вимог, оскільки на податковий орган покладено обов`язок щодо формування та направлення до Єдиного державного реєстру відомостей про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП, як єдиного документу, що підтверджує відсутність (наявність) заборгованості з податків, зборів у випадках припинення юридичних осіб.
Враховуючи вищевказане суд доходить висновку, що Головне управління ДПС в Одеській області порушило приписи Порядку №1588, а саме не дотрималось розумних строків проведення документальної позапланової невиїзної перевірки до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог до ТОВ «Агросервіс», а саме до 08.01.2018 року, чим порушило порядок проведення такої перевірки та права та інтереси підприємства на проходження процедури припинення (реорганізації) юридичної особи у встановлений законом строк.
При цьому посилання представників відповідача на правомірний відлік строку для проведення спірної перевірки лише після зміни статусу скарги ТОВ Агросервіс ДПС України у лютому 2023 року з такої, що «знаходиться на розгляді» на «розглянута», не може бути обґрунтуванням того, що скарга підприємства була розглянута лише у 2023 році та належною причиною тривалого (більш 5 років) непроведення ГУ ДПС в Одеській області перевірки підприємства у відповідності до пп.78.1.7 ПКУ. Як встановлено судом скаргу підприємства фактично розглянуто не було, а тому вона повинна вважатися задоволеною відповідно до п. 56.9 ст. 56 ПКУ протягом 20-денного строку з моменту ненадіслання платнику податків вмотивованого рішення за скаргою.
При цьому контролюючим органом також недоведено протягом часу розгляду адміністративної справи неможливість проведення перевірки підприємства у визначені законодавством розумні строки через неузгодженість податкових зобов`язань, визначених у ППР, винесених за висновками акту перевірки від 25.09.2017 року за №1326/15-32-14-12/ НОМЕР_1 , оскільки перевірка підприємства у 2017 році проводилась за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, а перевірка у 2023 році проводилась за період з 01.01.2017 року по 21.08.2023 року, які між собою не збігаються.
Також суд враховує посилання сторони позивача відносного того, що податковим органом при проведенні спірної перевірки було порушено вимоги п.86.7 ст.86 ПК України щодо дотримання прав платника податків на участь в розгляді заперечень на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агросервіс» від 06.09.2023 року за №24242/15-32-07-14-14.
Згідно п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
За п.86.7.1 ст.86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.86.7.2 ст.86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
За п.86.7.3 ст.86 ПК України платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
Податковий орган за час розгляду стверджував, що акт від 06.09.2023 року за №24242/15-32-07-14-14 був надісланий підприємству через електронний кабінет та поштовим зв`язком рекомендованим листом з повідомленням про отримання.
Разом з тим матеріали справи не містять доказів надіслання вищевказаного акту перевірки від 06.09.2023 року №24242/15-32-07-14-14 до електронного кабінету підприємства, як і не містять доказів отримання примірника вказаного рішення через електронний кабінет
У той же час, судом було встановлено, що акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.09.2023 року за №24242/15-32-07-14-14 був отриманий позивачем 14.09.2023 року засобами поштового зв`язку. Не погодившись із вказаним актом, підприємство 26.09.2023 року надіслало на адресу Головного управління ДПС в Одеській області заперечення, які надійшли до податкового органу 28.09.2023 року, що відповідачем за час розгляду справи спростовано не було.
Тобто, з дня, наступного за днем отримання акту від 06.09.2023 року за №24242/15-32-07-14-14 (з 15.09.2023 року, оскільки днем отримання акту є 14.09.2023 року), підприємство мало 10 робочих днів на надіслання податковому органу заперечення на висновки, вказані у вищевказаному акті перевірки, тобто у строк до 28.09.2023 року включно.
У запереченнях від 26.09.2023 року також було зазначено про необхідність повідомлення підприємства про місце і час розгляду його заперечень на акт перевірки від 06.09.2023 року.
Водночас, листом від 28.09.2023 року позивача було повідомлено, що ще 21.09.2023 року Головним управління ДПС в Одеській області було винесено спірні податкові повідомлення-рішення №24017/15-32-07-14-19, №24019/15-32-07-14-19, №24018/15-32-07-14-19, №24029/15-32-07-14-19, №24025/15-32-07-14-19, №24022/15-32-07-14-19, №24023/15-32-07-14-19, №24024/15-32-07-14-19, №24031/15-32-24-04, №24033/15-32-24-04, №24032/15-32-24-04, №24021/15-32-24-04.
Суд зауважує, що платник податку має право на надіслання заперечень на акт перевірки виключно у термін до 10 днів, з дня, наступного за днем отримання акта. Крім того, платник податку має також право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки (до складу якого входять відповідні заперечення) комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу особисто або через свого представника. Крім того, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду таких матеріалів перевірки.
Разом з тим, всупереч ст.86 ПК України Головним управлінням ДПС в Одеській області були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.09.2023 року до закінчення строку подання підприємством відповідних заперечень на акт перевірки від 06.09.2023 року за №24242/15-32-07-14-14.
У постанові Верховного Суду від 01.04.2021 року по справі №810/1420/16 було сформовано правовий висновок, в якому зазначено, що законодавець закріпив право платника податків або його законного представника бути присутнім під час розгляду заперечень до акту перевірки. Реалізація ж такого права пов`язується із зазначенням платником податків у своїх запереченнях про бажання взяти участь у їх розгляді.
Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені у судовому процесі обставини щодо протиправності проведеної відповідачем перевірки та недотримання ним передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України порядку, внаслідок чого позивача позбавлено права на участь у розгляді його заперечень на акт перевірки та надання додаткових доказів й пояснень на обставини, викладені в ньому, визнані апеляційним судом такими, що мають наслідком протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та вимоги, прийнятих Інспекцією.
Враховуючи вищевказане, суд в межах справи №420/1713/24 погоджується із стороною позивача, що Головне управління ДПС в Одеській області порушило право підприємства на участь у процесі прийняття рішень за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки та порядок, встановлений ст.86 ПК України.
Крім того сторона позивача за час розгляду справи посилається на те, що Головним управлінням ДПС в Одеській області також було невірно визначено календарний період, яким охоплювалась документальна позапланова невиїзна податкова перевірка ТОВ «Агросервіс» згідно наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 14.07.2023 року №5384-п, а саме період з 01.01.2017 року по 21.08.2023 року та за якій підприємству були визначені податкові зобов`язання.
Як вже було встановлено судом, Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято наказ від 17.03.2023 року №1641-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агросервіс» за період з 01.01.2017 року по 22.03.2023 року, а пізніше було видано наказ від 14.07.2023 року №5384-п, яким було внесено зміни до попереднього наказу від 17.03.2023 року та прийнято рішення про проведення перевірки ТОВ «Агросервіс» вже за період з 01.01.2017 року по 21.08.2023 року.
Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п.п.102.3.5. п.102.3 ст.102 ПК України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого: здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання.
Крім того, згідно п.52.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 року) було установлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Разом з тим, в редакції ПК України від 24.08.2023 року (яка діяла на момент проведення вищевказаної перевірки) було зазначено, що згідно пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022 року дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Отже, відповідно до п.2 розділу II Закону №2120-IX від 15.03.2022 року дія п.52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Разом з тим, відповідно до п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (в редакції Закону №2260-IX від 12.05.2022 року, яка набрала чинності 27.05.2022) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Згідно пп.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів) (в редакції Закону №2719-IX від 03.11.2022 року).
За п.69.2-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України установлено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених, зокрема, підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вищезазначені правові приписи, документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, з 27.05.2022 року могли проводитись, а якщо були розпочаті - не зупинялись до закінчення дії правого режиму воєнного стану, а тому строк з 27.052022 року по 24.08.2023 року також міг бути охоплений перевіркою.
У той же час, навіть враховуючи приписи п.102.1 ст.102 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка Головного управління ДПС в Одеській області, останнім днем якої було визначено 21.08.2023 року, не мала б перевищувати строку давності за останні 1095 дня до проведення цієї перевірки, тобто лише за період:
з 14.06.2018 року до 17.03.2020 року (643 дні);
з 18.03.2020 року до 26.05.2022 року (зупинені строки на період дії карантину);
з 27.05.2022 року до 21.08.2023 року включно (останній день перед перевіркою) (452 дні).
Тобто, перевірка мала бути проведена та податкові зобов`язання підприємству могли бути визначені за період з 14.06.2018 року до 21.08.2023 року включно (загалом 1095 дні).
Водночас, згідно наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 14.07.2023 року №5384-п, періодом перевірки визначено строк з 01.01.2017 року по 21.08.2023 року, податкові зобов`язання визначені х квітня 2017 року, що здійснено з перевищенням строку, встановленого п.102.1 ст.102 ПК України.
Щодо посилань податкового органу на те, що ТОВ «Агросервіс» після 01.11.2017 року отримувало доходи від передачі в суборенду земельних ділянок, суд зазначає наступне.
Згідно ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, але не виключно, ліквідації юридичної особи-орендаря.
Відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи.
Аналізуючи вищевказане, оскільки ТОВ «Агросервіс» не закінчило з вищенаведених обставин процедуру ліквідації, а проходить процедуру припинення (реорганізації) шляхом приєднання до АГРОФІРМИ «ХЛІБОРОБ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, то укладені договори оренди (суборенди) з контрагентами підприємства не мали припинятися, як помилково стверджує відповідач.
Крім того, що також не було спростовано представниками відповідача за час розгляду справи, суборендну плату за користування земельними ділянками, у яких ТОВ «Агрофірма» (код ЄДРПОУ 31382878) є орендарем, отримує правонаступник підприємства - АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, яка сплачується суборендарями позивача в безготівковій формі на поточний рахунок АГРОФІРМИ «ХЛІБОРОБ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю. Представники податкового органу зазначені обставини не спростували.
З цього приводу суд відхиляє як помилкове посилання відповідача на те, що ТОВ «Агросервіс» у період з листопада 2017 року отримувало плату за користування земельними ділянками від своїх контрагентів, що стало підставою для нарахування підприємству зобов`язань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Крім того, за час розгляду справи судом було встановлено, що фактично документальна позапланова невиїзна перевірка проводилась на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової звітності, даних щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, інших даних, зазначених платником податків у електронному файлі стандартизованої структури SAF-T UA, іншої інформації, що містяться в інформаційно - комунікаційних системах ДПС, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом податкової інформації.
При оцінці посилання відповідача на те, що висновки про нарахування податкових зобов`язань в оскаржуваних податкових повідомленнях були здійснені відповідачем на підставі податкової інформації, суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 26.05.2021 року по справі №380/2404/20, який зазначив що висновки контролюючого органу, зроблені на підставі аналізу узагальненої податкової інформації, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду у постанові від 04.06.2020 року по справі №340/422/19, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Визначення податкових зобов`язань в оскаржуваних повідомленнях рішеннях лише на підставі зазначеної податковим органом інформації через ненадання підприємством Головному управлінню ДПС в Одеській області для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки первинної документації не може свідчити про обґрунтованість та достовірність визначення сум цих зобов`язань у спірних ППР. Крім того контролюючим органом не спростовано твердження та докази позивача щодо тих обставин, що з моменту прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про припинення (24.10.2017 року), підприємство, для завершення процедури припинення шляхом реорганізації, передало всі кадрові документи до архіву КП Ананьївської районної ради «Об`єднаний трудовий архів міста і сіл Ананьївського району», склало та затвердило передавальний акт станом на 31.01.2018 року, та передало майно ТОВ «Агросервіс», права та зобов`язання, а також і документацію до АГРОФІРМИ «ХЛІБОРОБ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.
При цьому, за твердженням представників позивача в судових засіданнях, контролюючий орган не позбавлений можливості отримати первинну документацію позивача від АГРОФІРМИ «ХЛІБОРОБ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 року по справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» у справі №420/1713/24 посилається на порушення порядку проведення такої перевірки та порядку винесення податкових повідомлень-рішень.
Суд за результатами розгляду справи зазначає, що наведені вище висновки суду про порушення відповідачем порядку призначення та проведення перевірки та як наслідок висновків перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є визначальними для прийняття обґрунтованого судового рішення по суті даного спору та достатніми для висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
За таких умов доводи відповідача щодо наявності порушень податкового законодавства, які він зазначив підставою для нарахувань грошових зобов`язань позивачу у спірних податкових повідомленнях рішеннях, за наявності встановлених судом процедурних порушень з боку контролюючого органу, не є визначальними для вирішення даної справи, а тому суд не надає їм детальної правової оцінки.
Враховуючи вищенаведене суд доходить висновку про необхідність визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 21.09.2023 року №24017/15-32-07-14-19, №24019/15-32-07-14-19, №24018/15-32-07-14-19, №24029/15-32-07-14-19, №24025/15-32-07-14-19, №24022/15-32-07-14-19, №24023/15-32-07-14-19, №24024/15-32-07-14-19, №24031/15-32-24-04 та від 12.12.2023 року №32888/15-32-24-04, №32885/15-32-24-04-20, №32881/15-32-07-14-19.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 264, 293-295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ :
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» (66410, Одеська область, Ананьївський район, с. Жеребкове, вул. Привокзальна, 4) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №24017/15-32-07-14-19, №24019/15-32-07-14-19, №24018/15-32-07-14-19, №24029/15-32-07-14-19, №24025/15-32-07-14-19, №24022/15-32-07-14-19, №24023/15-32-07-14-19, №24024/15-32-07-14-19, №24031/15-32-24-04.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.12.2023 року №32888/15-32-24-04, №32885/15-32-24-04-20, №32881/15-32-07-14-19.
Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 22 листопада 2024 року.
Суддя О.В. Білостоцький
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123237976 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Білостоцький О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні