СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2024 року Справа № 480/1278/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1278/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Союз - Охтирка», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 1682 від 02.11.2023 про відповідність платника податку на додану вартість - товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" критеріям ризиковості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 1882 від 29.12.2023 про відповідність платника податку на додану вартість - товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка", критеріям ризиковості платника податку;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка", з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем прийнято рішення про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 1682 від 02.11.2023.
Реалізуючи своє право, 21.12.2023 позивачем подано до відповідача повідомлення та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Натомість розглянувши пояснення та копії долучених позивачем документів, ГУ ДПС в Сумській області прийнято рішення про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 1882 від 29.12.2023 з підстав п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків з наступних підстав:
ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податків, а саме: перинні документи щодо постачання/ придбання товарів / послуг; первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, складські документи, паспорт якості, накладна, розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків.
Позивач вважає, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Однак, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку.
Фактично висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що накопичений залишок придбаного товару не пов`язаний з господарською діяльністю.
Позивачем з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав до податкового органу додаткові документи та письмові пояснення на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.
Відповідач приймаючи рішення від 29.12.2023 не обґрунтував, які саме документи, неподані та повинні бути достатніми.
Позивач вважає, що фактично доводи ГУ ДПС у Сумській області ґрунтуються лише на власних припущеннях, без належних доказів, що могли б підтвердити вказані факти.
Судом відкрито провадження у цій справі та визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що Комісією Головного управління ДПС у Сумській області, створеною на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» згідно наявної податкової інформації стосовно позивача встановлено ризики:
накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (код 11),
постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку (код 14).
Враховуючи вищезазначене, прийнято Рішення №1682 від 02.11.2023 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість).
21.12.2023 від ТОВ "АГРО-СОЮЗ-ОХТИРКА" отримано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 21.12.2023 № 2 з документами у 100 файлах.
З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, 29.12.2023 Комісією прийнято рішення про відповідність ТОВ "АГРО- СОЮЗ-ОХТИРКА" критеріям ризиковості платника податку, як такого, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку № 1882.
Так, Комісією встановлено, що ТОВ "АГРО-СОЮЗ-ОХТИРКА" для підтвердження реальності здійснення господарської діяльності не надані пояснення та копії документів, що передбачені Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами), зокрема не в повному обсязі надані документи:
для підтвердження здійснення господарської діяльності з придбання та реалізації товарів/ послуг не надано документів бухгалтерського обліку придбаних жирів у розрізі номенклатури (зокрема, документів складського обліку, документів щодо списання їх у виробництво та їх залишків відповідно до номенклатури),
стосовно зберігання ТМЦ не надано документального підтвердження щодо наявності відповідних умов для зберігання жиру, щодо транспортування жирів: надані ТТН оформлені з порушенням Правил оформлення документів на перевезення, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 №363 (зі змінами),
відсутні документи щодо акредитації лабораторії підприємства, що надає право на видачу сертифікатів якості виготовленої продукції (передбачено Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»), не надані документи щодо наявності відповідного обладнання для здійснення аналізу,
стосовно придбання та зберігання будматеріалів не надано наказ про інспектування технічного стану приміщення, дефектний акт за підписом членів комісії підприємства, акт передачі на ремонт тощо, не надано ОСВ по рахункам 151, 91, відсутній акт на списання матеріалів.
Таким чином, відповідач вважає, що ризиковість господарської діяльності не спростовано.
Представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується та наполягає на позовних вимогах.
Представник відповідача своїм правом щодо надання заперечень на відповідь на відзив не скористався.
Ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у цій справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Союз - Охтирка» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Сумській області та зареєстровано платником податку на додану вартість, основний вид діяльності 10.41- виробництво олії та тваринних жирів.
За результатами засідання Комісії ГУ ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 02.11.2023 № 1682, згідно з яким позивача визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. (а.с. 17 18, т.4).
Кодом податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення від 02.11.2023 року №1682 визначено:
код 11 - накопичення нереалізованих товарів за відсутністю (недостатністі) місць для їх зберігання (власних, орендованих, складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності
код 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податків.
Згідно витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС № 428 від 02.11.2023: «надійшло повідомлення від ДПС України №99/5178, яким повідомлено, що за результатами проведеного аналізу операцій виявлено ймовірно фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином щодо платника Сумської області ТОВ «Агро Союз Охтирка» (код 43875278), яким доведено до опрацювання в категорії 1- підміна номенклатури, 2 націнка за рахунок нетипової для виду діяльності номенклатури. А також схема по платнику ТОВ «Агро Союз Охтирка» (код 43875278) період з 01.01.2023 по 30.11.2023» (а.с. 240 241, т.4).
21.12.2023 року позивачем на адресу ГУ ДПС в Сумській області було направлено Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку, разом із первинними розпорядчими, бухгалтерськими та податковими документами (а.с. 18, т.1).
29.12.2023 року Комісія ГУ ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами отриманої від платника податку інформації та копій документів прийнято нове рішення від 29.12.2023 року №1882 «Про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків», стосовно позивача, яке за своїм змістом є ідентичним попередньому рішенню №1682 (а.с. 21 22, т.1).
Згідно витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС № 496 від 29.12.2023: «ТОВ "АГРО-СОЮЗ-ОХТИРКА" для підтвердження реальності здійснення господарської діяльності не надані пояснення та копії документів, що передбачені Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами), зокрема не в повному обсязі надані документи для підтвердження здійснення господарської діяльності з придбання та реалізації товарів/ послуг не надано документів бухгалтерського обліку придбаних жирів у розрізі номенклатури (зокрема, документів складського обліку, документів щодо списання їх у виробництво та їх залишків відповідно до номенклатури), щодо зберігання ТМЦ: не надано документального підтвердження щодо наявності відповідних умов для зберігання жиру, щодо транспортування жирів: надані ТТН оформлені з порушенням Правил оформлення документів на перевезення, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 №363 (зі змінами), відсутні документи щодо акредитації лабораторії підприємства, що надає право на видачу сертифікатів якості виготовленої продукції (передбачено Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»), не надані документи щодо наявності відповідного обладнання для здійснення аналізу, не надано наказ про інспектування технічного стану приміщення, дефектний акт за підписом членів комісії підприємства, акт передачі на ремонт тощо, не надано ОСВ по рахункам 151, 91, відсутній акт на списання матеріалів. Таким чином, ризиковість господарської діяльності не спростовано,…» (а.с. 246, т.4).
Позивач не погоджується із підставами, зазначеними в спірних рішеннях, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165).
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно зУКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятимцього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятогоцього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема:
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
При цьому, наказом ДПС України від 11.01.2023 року №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації», затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів.
Водночас, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Таким чином, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Між тим, як свідчить зміст оскаржуваних рішень, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку.
Слід зазначити, що оскаржуване рішення №1682 від 02.11.2023 прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації. Крім того, у отриманій податковій інформації зазначено про ймовірний фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином.
Так, в рішенні №1682 від 02.11.2023 відповідач зазначив як ризикові господарські операції з придбання позивачем товару за період з 06.05.2023 по 02.11.2023: код УКТЗЕД-1517 (рослинні жири); код УКТЗЕД-1005 (кукурудза); код УКТЗЕД-6904 (будівельні матеріали: цегла); код УКТЗЕД-7216 (профнастил, металопрофіль); код УКТЗЕД-6810 (блоки); код УКТЗЕД-2523 (цемент); код УКТЗЕД-3214 (суміші); код УКТЗЕД-1511 (олія пальмова); код УКТЗЕД-6806 (плити теплоізоляційні); код УКТЗЕД -6809 (штукатурка гіпсова); код УКТЗЕД-6907 (плити); код УКТЗЕД-7308 (металочерепиця); код УКТЗЕД -4410121000 (ОСВ плити).
Суд звертає увагу, що ані зі змісту рішення №1682 від 02.11.2023, ані зі змісту протоколу засідання комісії ГУ ДПС неможливо встановити перелік податкових накладних, поданих на реєстрацію, по господарським операціям, які відповідач вважає ризиковими або «ймовірно фіктивними», як і не зазначено контрагентів позивача по вказаним господарським операціям. При цьому, в графі «податковий номер платника задіяного в ризиковій операції» оскаржуваних рішень вказано податковий номер позивача.
При тому, що п.8 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, передбачає наявність у відповідача податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних.
Будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.
Більше того, відповідачем не надано суду доказів того, що контрагенти позивача на час вчинення господарських операцій з товарами згідно кодів УКТЗЕД, вказаних у спірних рішеннях, не були належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, чи стосовно них наявне рішення податкового органу про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а тому підстав сумніватися у дотриманні податкової дисципліни вказаними контрагентами у позивача не було.
Фактично доводи ГУ ДПС у Сумській області ґрунтуються лише на власних припущеннях, без належних доказів, що могли б підтвердити вказані факти.
Суд також зазначає, що відповідачем не обумовлено, у зв`язку з чим застосовано коди податкової інформації11 та 14 в рішенні №1682, які впливають на відповідність Товариства п.8 Критеріїв та на підставі чого здійснено його застосування, зокрема з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС від 02.11.2023 неможливо з`ясувати яким чином було встановлено відсутність (недостатність) місць зберігання у позивача.
Разом з тим, у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.
До матеріалів справи надано не було, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із контрагентами позивача.
Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків. Відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскарженого рішення та був покладений в основу його прийняття.
На час прийняття спірного рішення податковим органом зроблено передчасні висновки, не доведено умислу та факту фіктивного підприємництва позивача.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15, податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків, отже інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними ЄРПН а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені у ч.2 ст.2 КАС України.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що використання податковим органом категорії ймовірності для звинувачення платника в участі у ризикових операціях на переконання суду є неприпустимим у податкових правовідносинах, оскільки відсутність категоричності у таких випадках свідчить про небажання суб`єкта владних повноважень брати на себе відповідальність за висунуті звинувачення, що прямо суперечить таким основним засадам адміністративного судочинства, на відповідність яким адміністративні суди перевіряють оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, як обґрунтованість, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість, пропорційність.
В свою чергу рішення №1882 прийняте за наслідками розгляду поданих позивачем пояснень та документів.
Так, 21.12.2023 позивачем подано до відповідача повідомлення та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
В поясненнях доданих до вказаного повідомлення, позивач, зокрема, зазначив, що основним видом діяльності є виробництво олії та тваринних жирів (10.41), а саме: переробка сої з якої отримується: Макуха (код УКТ ЗЕД 2304), Олія соєва (код УКТ ЗЕД 1507). Переробкою сої підприємство розпочало працювати з січня 2022 року. Виробничі потужності: для переробки сої підприємство використовує власні потужності, зокрема: агрегат універсальний -зерновий комплекс-50; агрегат олійно - вижимний марки АМГОМ 750 Р заводський номер № 181; агрегат олійно - вижимний марки АМГОМ 750 Р заводський номер № 187; агрегат олійно - вижимний марки АМГОМ 750 Р заводський номер № 193; агрегат олійно - вижимний марки АМГОМ 750 Р заводський номер №197. У ТОВ «Центр 2007» на підставі договору купівлі - продажу від 20.11.2020 буди придбані: резервуари ПММ на 10, 10, 16, 75, 85 куб.м.; млин; інфрачервоний аналізатор; повітродувка; норія (стрічковий навантажувач). Для зберігання продукції, а саме олії укладено Договір на оренду резервуарів. Для перевезення вантажу товариство використовує власні та орендовані ТЗ: МАN ТGХ 18.480 ВМ 3580 ЕВ, д.н., та причіп самоскид ВЕNАLU ТF 34-С-13RАА АВ 1711 ХК д.н. , Камаз 5320 ВМ 1230 ВА, причіп НОМЕР_1 . Для власних перевезень вантажів, та виконання перевезення вантажів для інших замовників підприємством укладено договір на постачання палива з ПП «Оріон» та отримано Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Для забезпечення виробництва електроенергією укладено договір з ТОВ «Енера». У власності перебуває нежитлове приміщення площею 1759 кв.м. та 1006 кв.м., розташовані за адресом: Сумська обл.., Охтирський р-н, с. Куземин, вул. Зінківська, 51 (а.с. 18 20, т. 1).
Також в поясненнях позивачем повідомлено, що ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» є переробником сої. Переробка сої здійснюється за двома технологіями: 1. переробка 100% сої; 2. переробка сої разом з кукурудзою та рослинні жири. Для виробництва макухи та олії соєвої з додаванням рослинних жирів було розроблено відповідні Технічні умови, котрі вступили в силу 03.10.2022. Сировиною для виробництва макухи та олії є соя, невелика частина кукурудзи та рослинного жиру, що закуповують у контрагентів (надано перелік контрагентів). Також надано перелік контрагентів, яким реалізується перероблена продукція.
Крім того, щодо придбання будівельних матеріалів позивач повідомив, що з метою поліпшення основних засобів, а саме поточний ремонт приміщень нерухомого майна підприємство розробило локальний кошторис на поточний ремонт приміщень : «Будинок механізатора», «Майстерня», «Нежитлова будівля (ангар)» і закупило будівельні матеріали у наступних контрагентів : ТОВ «Укрбудпостачання» та ТОВ «Камцем». В серпні 2023 року уклало договір підряду № 527 від 01 серпня 2023 року з ФОП ОСОБА_1 на виконання будівельно-монтажних робіт по ремонту приміщень з матеріалів замовника . В жовтні місяці було завершено поточний ремонт приміщень , підписано акт на виконання робіт.
Щодо придбання жирів, позивач повідомив, що маргарин столовий «Молочний особий» 82% моноліт 20 кг, замінник молочного жиру «Феттимилк 03» моноліт 20 кг, жир кулінарний «Фрітюрний» моноліт 20 кг, олія пальмова рафінована вибілена дезодорована моноліт 20 кг, містить жирність від 82 % до 99,7 % і використовується у виробництві як сировина як жирності / олійності. Тому, було прийнято рішення вести бухгалтерський облік за одним найменуванням товару - Жир. Жир зберігається в складських приміщеннях, в спеціально відведених місцях без потрапляння прямих сонячних промінів, провітрюваному, температура не перевищує 20 С. У літню пору року, жир придбавали у невеликих об`ємах та фактично відразу відправлявся на виробництво. З початком осені, коли температурний режим навколишнього середовища - зменшився, питання щодо терміновості використання було знято. Також, з початку літа 2023 року підприємством закуповувалися будівельні матеріали (утеплювач, шифер, цемент, гідроізоляція) та виконувалися роботи щодо поточного ремонту, в основному місця зберігання Жиру (покрівля, підлога, облаштування стін, гідроізоляція тощо). Відносно олії пальмової рафінованої вибіленої дезодорованої моноліт 20 кг, відповідно до службової записки лаборанта підприємства, вказану олію неможливо використовувати у виробництві, тому було прийнято рішення про повернення вказаного товару постачальнику. Вказаний товар у виробництві взагалі не використовувався.
В підтвердження викладеного, позивачем було додано відповідні договори та первинні документи.
Розглянувши пояснення та копії долучених Позивачем документів, ГУ ДПС в Сумській області прийнято рішення про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 1882 від 29.12.2023 згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків з наступних підстав:
ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податків, а саме: перинні документи щодо постачання/ придбання товарів / послуг; первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, складські документи, паспорт якості, накладна, розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків.
Про які саме первинні документи йде мова зі змісту оскаржуваного рішення встановити неможливо, що позбавляє позивача можливості подати повторно повідомлення із відповідними документами.
При цьому, ані в рішенні № 1882 від 29.12.2023, ані в протоколі засідання Комісії ГУ ДПС також не зазначено перелік податкових накладних, поданих позивачем на реєстрацію, по господарським операціям, які відповідач вважає ризиковими або «ймовірно фіктивними».
Суд констатує, що зазначення загальних видів та обсягів господарських операцій позивача за певний проміжок часу не позбавляє податковий орган обов`язку вказувати конкретні господарські операції із зазначенням податкової накладної, в якій вони відображені, оскільки оцінці на предмет ризиковості підлягають саме конкретні господарські операції, зазначені в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС № 496 від 29.12.2023: «ТОВ "АГРО-СОЮЗ-ОХТИРКА" для підтвердження реальності здійснення господарської діяльності не надані пояснення та копії документів, що передбачені Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами), зокрема не в повному обсязі надані документи для підтвердження здійснення господарської діяльності з придбання та реалізації товарів/ послуг не надано документів бухгалтерського обліку придбаних жирів у розрізі номенклатури (зокрема, документів складського обліку, документів щодо списання їх у виробництво та їх залишків відповідно до номенклатури), щодо зберігання ТМЦ: не надано документального підтвердження щодо наявності відповідних умов для зберігання жиру, щодо транспортування жирів: надані ТТН оформлені з порушенням Правил оформлення документів на перевезення, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 №363 (зі змінами), відсутні документи щодо акредитації лабораторії підприємства, що надає право на видачу сертифікатів якості виготовленої продукції (передбачено Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»), не надані документи щодо наявності відповідного обладнання для здійснення аналізу, не надано наказ про інспектування технічного стану приміщення, дефектний акт за підписом членів комісії підприємства, акт передачі на ремонт тощо, не надано ОСВ по рахункам 151, 91, відсутній акт на списання матеріалів. Таким чином, ризиковість господарської діяльності не спростовано,…» (а.с. 246, т.4).
Отже фактично за результатом розгляду письмових пояснень та доданих документів позивача податковим органом додатково вже зазначаються нові обставини.
Відповідач посилається на те, що будівельні роботи виконані ФОП ОСОБА_2 у якого відсутні трудові ресурси та субпідрядників він не залучав. Разом з тим, позивачем були надані акти списання, КБ-2В, КБ-3, платіжні доручення. Також вказані доводи суперечать правилу індивідуальної відповідальності платника податків, який Європейський суд з прав людини визначив як «добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом». Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знайшов своє продовження у праві Європейського Союзу, зокрема, в Шостій Директиві від 17.05.1977 № 77/388/EU щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту.
В подальшому, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово підтримав висновок про неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, тобто, правило індивідуальної відповідальності платника податків (справа ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04); справи «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява №38812/97).
Щодо твердження відповідача про відсутність (недостатність) місця для зберігання товару та сировини, позивач підтвердив перебування у власності нежитлове приміщення площею 1759 кв.м. та 1006 кв.м., розташовані за адресою: Сумська обл.., Охтирський р-н, с. Куземин, вул. Зінківська, 51, відповідачу було надано витяги про право приватної власності, ОСВ по рах. 10.
Щодо використання жирів рослинного походження, позивач підтвердив, що у жовтні 2022 року товариство розробило та затвердило Технічні вимоги на «Олія соєва» та «Макуха соєва» (далі - ТУ). Відповідні ТУ пройшли перевірку в ДП «Сумистандартметрологія», в подальшому були зареєстровані в Єдиній базі Технічних умов України: ТУ У 10.4-43875278-001:2022 та ТУ У 10.4-43875278- 002:2022 відповідно. Відповідно до п. 4.4.1 ТУ (обох) для виробництва олії/макухи використовують: насіння сої згідно з вимогами ДСТУ 4964 та іншими чинними НД; насіння кукурудзи згідно з ДСТУ 4525; олію пальмову згідно з ДСТУ 4306; олеїн пальмовий згідно з ДСТУ 4438; маргарин згідно з ДСТУ 4465; замінник молочного жиру згідно з ТУ У 10.4-41162327-082:2019; жир кулінарний згідно з ТУ У 15.4-00373847-010:2006. Відповідно до листа ДП «Сумистандартметрологія» від 25.11.2022 № 6/974 вказано, що дію ТУ визначає розробник про що вказується на титульному аркуші.
Щодо твердження відповідача, що надані позивачем ТТН оформлені з порушенням Правил оформлення документів на перевезення, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 №363, суд зазначає, що вказані обставини не є підставою для висновку про «фіктивність» правочину та визнання позивача таким, відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Щодо твердження відповідача про відсутність документів щодо акредитації лабораторії підприємства, що надає право на видачу сертифікатів якості виготовленої продукції та документів щодо наявності відповідного обладнання для здійснення аналізу, суд зазначає, що вказані документи не є документами податкового обліку.
Отже враховуючи надані позивачем податковому органу пояснення та перелічені документи, суд дійшов висновку, що підприємством було надано достатній пакет документів для прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та виключення позивача з переліку ризикових платників.
При цьому, суд ще раз акцентує увагу та тому, що на даному етапі, надаючи оцінку платнику на предмет ризиковості його діяльності, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. У разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку
Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2022 у справі № 380/7736/21.
Натомість відповідачем за результатами розгляду отриманої від позивача інформації та копій документів було прийнято рішення №1882 про відповідність ТОВ «Агро Союз - Охтирка» критеріям ризиковості платника податку.
Отже фактично доводи ГУ ДПС у Сумській області ґрунтуються лише на власних припущеннях, без належних доказів, що могли б підтвердити вказані факти.
Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків, після надання останнім відповідних пояснень та документів.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
З огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області від 02.11.2023 року №1682 та від 29.12.2023 року №1882, підлягають визнанню протиправними.
Щодо посилань відповідача, у відзиві на позовну заяву, на те, що спірні рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає наступне.
Так, правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 ПК України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.
При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд доходить висновку, що встановлення Комісією ГУ ДПС у Сумській області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.
Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
При вирішенні даного спору, суд наголошує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Суд зазначає, що процедура оскарження рішення податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачена на законодавчому рівні та має на меті надання платнику податків можливості здійснити захист своїх прав та охоронюваного законом інтересу.
Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.
Тобто, Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту201.16 статті 201 ПК України, наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.
Отже, наявність запису в базах даних ДПС України про Товариство як «ризикове підприємство» порушує права та охоронюванізакономінтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність, та свідчить про наявність підстав для скасування такого рішення.
Разом з тим, судом встановлено, що за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих позивачем, 11.09.2024 року Комісією ГУ ДПС у Сумській області було прийнято нове рішення №995 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості (а.с. 5 6, т.5).
Відповідно до п.6 Постанови КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165, у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
Отже на даний час, внаслідок прийняття відповідачем рішення №995 від 11.09.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, оскаржувані цій справі рішення втратили свою чинність, відтак позовні вимоги щодо їх скасування задоволенню не підлягають.
Разом з тим, суд враховує, що оскаржувані рішення від 02.11.2023 та від 29.12.2023 діяли протягом тривалого часу, та були підставою для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Таким чином, виходячи із викладеного суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними рішеннь від 02.11.2023 №1682 та від 29.12.2023 № 1882.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка", з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає такі вимоги не підлягають задоволенню.
Так, як було зазначено судом вище, внаслідок прийняття відповідачем рішення №995 від 11.09.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, оскаржувані у цій справі рішення втратили свою чинність.
Відтак на даний час ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" перебуває у переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не на підставі оскаржуваних у цій справі рішень, а на підставі рішення №995 від 11.09.2024, яке не є предметом оскарження у цій справі та відповідно не оцінювалося судом на предмет законності.
Суд зазначає, що питання щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Сумській області №995 від 11.09.2024 про відповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Охтирка» критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка", з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку перебуває на розгляді Сумського окружного адміністративного суду, справа №480/8188/24 (а.с. 7, т.5).
Також в позові позивач просить про відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок відповідача в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3ст. 132 КАС України).
Частинами 1, 2ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами 4, 5ст. 134 КАС Українивстановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд зауважує, що при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Суд зазначає, що представник відповідача у відзиві на позов було зазначив, що сума 17 000,00 грн. не є виправданою (а.с. 231-232, т.4).
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 15.02.2024 року №432 (далі по тексту - Договір), укладений між позивачем та адвокатським бюро «Коваленко в партнери» (а.с. 70, т.1).
Відповідно до розділу 2 Договору, вартість послуг в першій судовій інстанції визначається у фіксованому розмірі та становить 17000 грн.
Також на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано ордер на дання правничої (правової) допомоги серії ВМ № 1046609 (а.с. 10, т. 1), платіжну інструкцію №833 від 19.02.2024 (а.с. 71, т.1).
Також з матеріалів справи суд вбачає, що позовна заява підписана адвокатом Коваленко Олександром Івановичем, як представником позивача. Представником позивача також було надано відповідь на відзив. Зазначене свідчить про проведену адвокатом роботу.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Аналогічна позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року по справі №580/3324/19.
Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі № 873/52/22 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Разом з тим ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи зазначене та часткове задоволення позову, суд, виходячи з критерію пропорційності, співмірності та реальності, вважає, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору у розмірі 2422,40 грн., сплаченого відповідно до квитанції про сплату від 20.02.2024 року № 0459-0556-3983-4501 (а.с. 11, т. 1).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 1682 від 02.11.2023 про відповідність платника податку на додану вартість - товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" критеріям ризиковості платника податку.
Визнати протиправним рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 1882 від 29.12.2023 про відповідність платника податку на додану вартість - товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка", критеріям ризиковості платника податку.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" (вул. Зінківська, буд. 51, с. Куземин, Охтирський район, Сумська область, 42752, код ЄДРПОУ 43875278) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" (вул. Зінківська, буд. 51, с. Куземин, Охтирський район, Сумська область, 42752, код ЄДРПОУ 43875278) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) витрати на правничу допомогу у розмірі 8 500,00 грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123238443 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
В.О. Павлічек
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні