Постанова

від 13.11.2024 по справі 761/4720/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/4720/24

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13007/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.

за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Олексієнка Михайла Михайловича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року у складі судді Романишеної І.П.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс», ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди та страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом в якому просив:

- стягнути з АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» на його користь страхове відшкодування у розмірі 40 166 грн 42 коп, 3% річних у розмірі 314 грн, пені у розмірі 3 241 грн 89 коп та інфляційного збільшення боргу у розмірі 483 грн 40 коп;

- стягнути із ОСОБА_2 на його користь різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 97 709 грн 67 коп, 3% річних у розмірі 296 грн, інфляційного збільшення боргу у розмірі 1967 грн 01 коп;

- стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на проведення судової експертизи у розмірі 5 000 грн;

- стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 21 000 грн та судовий збір у розмірі - 1 448 грн 78 коп.

Позов обґрунтовувано тим, що 10 вересня 2023 року о 13 год 55 хв на а/д М-06 Київ-Чоп 374 км + 152 м, сталася дорожньо-транспортна пригода, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «SkodaOctavia A-7», д.н. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості та не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai I30», д.н. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку, водієм якого був ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.3 «б», 12.1, 13.1 ПДР.

Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний засіб «Hyundai I30», д.н. НОМЕР_2 , що належить позивачу, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , отримав значні механічні пошкодження. Згідно постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 вересня 2023 року у справі про адміністративні правопорушення №559/3243/23, яка набрала законної сили 10 жовтня 2023 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Станом на 10 вересня 2023 року цивільно-правова відповідальність водіїв автомобіля «Skoda Octavia A-7», д.н. НОМЕР_1 була застрахована полісом обов`язкового страхування № 210998565 в ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес».

13 грудня 2023 року змінилась назва ПрАТ «Страхова компанія "Брокбізнес» на Акціонерне товариство "Страхова компанія "ББС Іншуранс", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

11 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Брокбізнес» із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку за договором ОСЦПВВНТЗ.

12 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Брокбізнес» із заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування.

27 жовтня 2023 року ПрАТ «СК «Брокбізнес» сплатило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 60 593 грн 31 коп, з призначенням платежу: «Безготівкове зарахування. 565 пот ОСОБА_1 ІН НОМЕР_4 , СКР №1234971000, без ПДВ.

На замовлення ОСОБА_1 було проведено висновок експерта за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 088/23 від 08 листопада 2023 року, відповідно до якого:

- вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI 130 д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталась 10.09.2023, станом на дату проведення дослідження становить 233 365 грн 72 коп з ПДВ;

- вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля HYUNDAI I30 д.н. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 10 вересня 2023 року, станом на дату проведення дослідження становить 119 208 грн 07 коп з ПДВ.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 088/23 від 08 листопада 2023 (додаток № 4 до висновку судового експерта №088/23 від 08 листопада 2023 року), передбачені наступні складові відновлювального ремонту транспортного засобу «Hyundai I30», д.н. НОМЕР_2 з ПДВ: 40 300 грн загальна сума вартості робіт, 18 584 грн 15 коп загальна сума матеріалів, 174 481 грн 57 коп загальна сума запчастин, разом 233 365 грн 72 коп.

Відповідно, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу HYUNDAI 130 д.н. НОМЕР_2 без ПДВ складає 198 469 грн 40 коп: 40 300 грн загальна сума вартості робіт + 18 584 грн 15 коп загальна сума матеріалів + (174 481 грн 57 коп загальна сума запчастин - 20 %, що дорівнює 139 585 грн 25 коп).

Коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу «Hyundai I30», д.н. НОМЕР_2 згідно висновку експерта № 088/23 від 08 листопада 2023 року становить 0,70.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Hyundai 130», д.н. НОМЕР_5 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без урахування ПДВ складає 100 759 грн 73 коп: 40 300 грн загальна сума вартості робіт + 18 584 грн 15 коп загальна сума матеріалів + 139 585 грн 25 коп * (1-0,70) загальна сума запчастин без ПДВ та з урахуванням зносу. Тому, сума зобов`язання, що має бути доплачена АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» складає: 100 759 грн 73 коп - 60 593,31 грн. = 40 166 грн 42 коп, де 100 759 грн 73 коп - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу HYUNDAI 130 д.н. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без урахування ПДВ; 60 593 грн 31 коп - сплачена сума страхового відшкодування.

Сума зобов`язання, що має бути сплачена ОСОБА_2 в порядку ст. ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України складає 97 709 грн 67 коп (198 469,40 - 100 759,73), де: 198469 грн 40 коп - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу HYUNDAI 130 д.н. НОМЕР_2 без ПДВ та без урахування коефіцієнту фізичного зносу згідно висновку судового експерта № 088/23 від 08 листопада 2023 року; 100 759 грн 73 коп - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу HYUNDAI 130 д.н. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (матеріального збитку) без ПДВ згідно висновку судового експерта № 088/23 від 08 листопада 2023 року.

Окрім того, щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат позивач вказував, що 12 вересня 2023 року він звернувся до ПрАТ «СК «Брокбізнес» із заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування.

27 жовтня 2023 року ПрАТ «СК «Брокбізнес» сплатило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 60 593 грн 31 коп.

22 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Брокбізнес» із претензією про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, на суму 40 166 грн 42 коп, яка отримана страховою компанією 28 листопада 2023 року, та залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач вважає, що на його користь з АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» має бути стягнуто від простроченої суми 40 166 грн 42 коп за період з 28 жовтня 2023 року по 31 січня 2024 року, 3 % річних - 314 грн, пені - 3 241 грн 89 коп, інфляційне збільшення боргу в розмірі 483 грн 40 коп.

ОСОБА_4 не відшкодував позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 97 709 грн 67 коп, тому на переконання позивача з ОСОБА_2 підлягає до стягнення з 29 вересня 2023 року по 31 січня 2024 року, 3% річних - 296 грн та інфляційного збільшення боргу - 1 967 грн 01 коп. Окрім того, позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати, витрати на експертне дослідження та на професійну правничу допомогу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Олексієнко М.М. в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову; стягнути з АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн в суді апеляційної інстанції та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000 грн в суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначено, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права - пункт 22.1 статті 22, статті 9, 12, 29 Закону № 1961-IV, статті 22, 1166, 1194 ЦК України, позбавивши потерпілу особу отримати повне відшкодування заподіяної шкоди, неповно з`ясував фактичні обставини справи.

Крім того, судом було порушено норми процесуального права - не розглянув клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження, що було подане представником страхової компанії «ББС Іншуранс» - Молдавською О.В., вхідний номер (авт.): 39697/24-Вх, вхідна дата: 23.04.24.

Вказує, що 25 квітня 2024 року між ним та АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс»було укладено угоду про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування, що свідчить про визнання страховою компанією «ББС Іншуранс»розміру шкоди згідно висновку судового експерта № 088/23 від 08 листопада 2023 року, проведеного на замовлення позивача.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що транспортний засіб «Hyu№daі 130», р.н. НОМЕР_2 є фізично знищеним, оскільки оцінка вартості відновлювального ремонту, проведена на замовлення страхової компанії, спростовується висновком судового експерта у наданому позивачем висновку № 088/23 від 08 листопада 2023 року.

Посилається на те, що будь-яких доказів неправильності висновку судового експерта №01-25/06 від 25 червня 2023 року суд першої інстанції не зазначив.

Звертає увагу суду на те, що на підставі звіту №144613 від 23 вересня 2023 року про оцінку вартості матеріального збитку, який виконаний ФОП « ОСОБА_5 » та довідки №144613 від 11 жовтня 2023 року про ринкову вартість транспортного засобу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що транспортний засіб є фізично знищеним в порядку пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки позивач вважає ці докази недопустимими.

Вказано, що на стор. 3 звіту, в пункті «Нормативні та довідкові джерела інформації, використані під час дослідження» оцінювачем ОСОБА_5 вказано - Довідник «Бюлетень автотоварознавця», випуск №130, проте у звіті відсутній витяг із довідника «Бюлетень автотоварознавця», випуск №130, що призвело до штучного заниження ринкової вартості пошкодженого КТЗ.

Крім того зазначено , що у додатку №2 висновку судового експерта № 088/23 від 08 листопада 2023 року міститься інформація з довідника «Бюлетень автотоварознавця №131, станом на 22 вересня 2023 року», на підтвердження визначення ринкової вартості транспортного засобу HYUNDAI I30 д.н. НОМЕР_6 у розмірі 348 805 грн 38 коп, тому транспортний засіб HYUNDAI I30 д.н. НОМЕР_6 не може вважатися фізично знищеним, як вважає суд першої інстанції у своєму рішенні.

Скаржник вказує, що відсутність використання даних з Періодичного довідника «Бюлетень автотоварознавця» є суттєвим порушенням Методики.

Вважає, що звіт страхової компанії № 144613 від 23 вересня 2023 року не відповідає ст. 106 ЦПК України.

Посилається на те, що судом першої інстанції помилково не встановлені обставини, що підтверджують необхідність стягнення різниці майнової шкоди з огляду на статтю 1194 ЦК України з винуватця ДТП.

Звертає увагу суду на те, що винна в ДТП особа відшкодовує різницю між страховою виплатою та завданим збитком, якщо розмір завданого збитку складається з платежів, які не покриваються страховою компанією. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах: від 21 грудня 2022 року № 369/13458/20; від 09 листопада 2022 року № 366/2985/19; від 09 листопада 2022 року № 497/470/2021; від 28 вересня 2022 року № 727/182/21; від 21 вересня 2022 року № 486/716/20; від 14 вересня 2022 року № 441/756/18; від 14 вересня 2022 року № 520/7996/18; від 17 серпня 2022 року № 761/15232/18; від 08 червня 2022 року № 757/20129/16-ц; від 25 травня 2022 року № 503/1597/16-ц; від 16 лютого 2022 року № 242/1930/21; від 16 лютого 2022 року № 725/1670/18; від 16 лютого 2022 року № 709/370/20; від 16 лютого 2022 року № 363/5092/18; від 09 лютого 2022 року № 567/881/18; від 26 січня 2022 року № 204/5403/18.

В судовому засіданні адвокат Олексієнко М.М. в інтересах ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належно, у зв`язку з чим колегія суддів вважає розглядати справу за його відсутність.

Колегія суддів вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

10 вересня 2023 року о 13 год 55 хв на а/д М-06 Київ-Чоп 374 км + 152 м, сталася дорожньо-транспортна пригода, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом "SkodaOctavia A-7", д.н. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості та не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом "Hyundai I30", д.н. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку, водієм якого був ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.3 "б", 12.1, 13.1 ПДР.

Постановою Дубенського міськрайонного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення № 559/3243/23, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На момент ДТП цивільно правова відповідальність водія автомобіля "Skoda Octavia A-7", д.н. НОМЕР_1 була застрахована полісом обов`язкового страхування № 210998565 в ПрАТ "СК "Брокбізнес", страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну - 160 000 грн, розмір франшизи - 0 (а.с. 83 т.1).

11 вересня 2023 року позивач звернувся до Страхової компанії "Брокбізнес" з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 93-94 т.1).

12 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Брокбізнес» із заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування (а.с. 92 т.1).

Відповідно до звіту № 144613 від 23 вересня 2023 року про оцінку вартості матеріального збитку, який виконаний ФОП " ОСОБА_5 " матеріальний збиток завданий власнику транспортного засобу "Hyundai 130", реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження під час ДТП становить 185 593 грн 31 коп, ринкова вартість на момент ДТП, а вартість відновлювального ремонту складає 274 351 грн 10 коп (а.с. 106 т.1).

З довідки № 144613 від 11 жовтня 2023 року убачається, що ринкова вартість транспортного засобу "Hyundai I30", реєстраційний номер НОМЕР_2 після пошкодження складає 125 000 грн (а.с. 95 т.1)

27 жовтня 2023 року ПрАТ «СК «Брокбізнес» сплатило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 60 593 грн 31 коп, з призначенням платежу: «Безготівкове зарахування. 565 пот ОСОБА_1 ІН НОМЕР_4 , СКР №1234971000, без ПДВ (а.с. 148 т.1).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження з визначення матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 088/23 від 08 листопада 2023 року проведеного на замовлення ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI 130 д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталась 10.09.2023, станом на дату проведення дослідження становить 233 365 грн 72 коп з ПДВ; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля HYUNDAI I30 д.н. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 10 вересня 2023 року, станом на дату проведення дослідження становить 119 208 грн 07 коп з ПДВ (а.с. 37-50 т.1).

Крім того встановлено, що 22 листопада 2023 року разом з адвокатським запитом представник позивача адвокат Олексієнко М.М. на адресу ПрАТ «СК «Брокбізнес» направляв також претензію про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки на суму 40 166 грн 42 коп (а.с. 85-88 т.1).

01 грудня 2023 року ПрАТ «СК «Брокбізнес» отримало претензію позивача, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит та описом вкладення у цінний лист, який зокрема в переліку містить вказану претензію (а.с. 88 т.1).

Містять матеріали справи й претензію адресовану ОСОБА_2 від 22 січня 2024 року про відшкодування позивачу97 709 грн 67 коп (а.с. 150-152 т.1).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.

Вирішуючи спір, районний суд виходив з відсутності підстав до його задоволення, посилаючись на те, що визначений страховою компанією розмір матеріального збитку установлено та сплачено на підставі належно складеного звіту, а розмір збитку, заявленого позивачем, матеріалами справи не лише не доведено, а й він перевищує ліміт відповідальності страховика.

Окрім цього, суд зазначив, що сторонами не було заявлено клопотання про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи, а подані сторонами звіт та висновок експерта, містять різну оцінку завданого матеріального збитку.

Що стосується вимог до винної особи, за обставин справи, це буде суперечити інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, враховуючи наступне.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Основного Закону України.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 78 ЦПК України, яка встановлює ознаки допустимості доказів, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Положеннями п.34.4 ст.34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Таким чином, законом не заборонено проведення самостійного експертного дослідження.

Відповідно до положень ч.1-3 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно ч. 1, 5, 6 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Отже, у матеріалах справи є висновок експертизи, складений у відповідності до ст.106 ЦПК України та на підставі звернення ОСОБА_1 , як потерпілого за наслідками дорожньо-транспортної пригоди та визнання випадку страховим.

У висновку експертизи міститься запис, що висновок експерта підготовлено згідно договору на проведення експертного дослідження, для подання до суду, а також те, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку за ст.384 ЦПК України (а.с.37 т.1).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 04.11.2021року у справі № 904/684/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від18.12.2019року у справі № 522/1029/18, якщо у висновку експерта відсутні відомості про попередження (обізнаність) його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 КК України та про відмову від надання висновку за ст.385 КК України, то такий висновок є недопустимим доказом.

Отже, обов`язковою вимогою до висновку експерта є вказівка про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність.

Разом з тим, визнаючи долучений до справи висновок експерта, підготовлений для подачі до суду, як неналежний доказ, районний суд свої висновки належним чином не мотивував та не зазначив, у зв`язку з чим виникла необхідність призначення за обставин справи повторної експертизи, проте не заявлення відповідного клопотання учасниками справи.

Згідно матеріалів звіту № 144613 від 11 жовтня 2023 року, складеного ФОП « ОСОБА_5 », вартість відновлювального ремонту становить 274 351 грн, а вартість автомобіля потерпілого на момент ДТП - 185 593 грн 31 коп.

Разом з тим, як видно зі змісту указаного звіту, ринкову вартість транспортного засобу оцінювачем визначено на підставі сумнівних матеріалів, що призвело до штучного її заниження, остільки до звіту не долучено будь-яких додатків, які б підтверджували використану при розрахунках ринкову ціну ідентичного транспортного засобу, як то передбачено додатком 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Отже, відсутність використання даних з періодичного довідника «Бюлетень автотоварознавця» є істотним порушенням Методики.

Разом з тим, матеріалами проведеної 08 листопада 2023 року транспортно-товарознавчої експертизи установлено вартість пошкодженого за наслідками ДТП автомобіля «д.н НОМЕР_7 у розмірі 348 805 грн 38 коп з посиланням на обов`язковий для врахування під час проведення експертизи «Бюлетень автотоварознавця № 131 станом на 22.09.2023».

Згідно висновку експерта вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 198 468 грн 40коп, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,70%) та без урахування ПДВ - 100 759 грн 73 коп.

Отже, страховою компанією підлягала доплата суми страхового відшкодування в розмірі 40 166 грн 42 коп.

(100759,73 - 60 593,31 (виплачена сума) = 40166,42).

Позивач оскаржуючи рішення суду до апеляційної скарги долучив угоду про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування від 25 квітня 2024 року, укладену між ним та АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» відповідно до якої страхова компанія до 05 травня 2024 року зобов`язалася здійснити доплату позивачу страхового відшкодування з витратами по справі, на загальну суму 44 560 грн (а.с. 238 т.1).

Згідно пояснень позивача, страховою компанією було сплачено лише 35 000 грн.

За таких обставин, з суми страхового відшкодування, що підлягає стягненню з страховика необхідно врахувати часткову сплату, у зв`язку з чим сума відшкодування становить 5 166 грн 42 коп (40 166,42-35 000).

Що стосується вимог про стягнення із страхової компанії на його користь 3 % річних, інфляційних витрат та пеню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 зазначила, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

За правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідальність страховика, передбачена п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ч. 2 ст. 625 ЦК України, настає виключно у випадку, якщо невиконання грошового зобов`язання відбулося з його вини як боржника у даних правовідносинах.

Установлено, що 22 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Брокбізнес» із претензією про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, на суму 40 166 грн 42 коп, яка отримана страховою компанією 28 листопада 2023 року, та залишена без реагування, а тому просив здійснити доплату вказаного страхового відшкодування.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів виходить з того, що на момент звернення позивача до суду з позовом між ним та АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс»виникли боргові зобов`язання, оскільки сума недоплаченого страхового відшкодування станом на дату звернення у суд із позовом становила 40 166 грн 52 коп.

За таких обставин існують правові підстави для застосування до АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» цивільно-правової відповідальності, передбаченої п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Отже, з урахуванням долученого до справи розрахунку, який узгоджується з матеріалами справи, за період з 28 жовтня 2023 року по 31 січня 2024 року 3 % річних становить 314 грн, пеня - 3 241 грн 89 коп та інфляційне збільшення боргу в розмірі 483 грн 40 коп.

Таким чином, наявні підстави для стягнення із АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» на користь позивача 3% річних у розмірі 314 грн, пені у розмірі 3 241 грн 89 коп та інфляційного збільшення боргу у розмірі 483 грн 40 коп.

Що стосується вимог, заявлених до винної особи.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 1 ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В абзаці 3 пункту 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" судам роз`яснено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Вищевказані правові висновки також було викладено Верховним Судом у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 337/1673/16-ц та від 20 червня 2019 року у справі № 362/5422/15.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 205/7747/18, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц вказала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У постанові № 645/3746/16 від 07 лютого 2019 року Верховний Суд зазначив, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці. …. Доводи касаційної скарги про необхідність визначення розміру збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу є необґрунтованими, оскільки за правилами статей 1188, 1192 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у розмірі реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу враховується у випадку стягнення на користь потерпілого вартості такого майна. В даному випадку судами вирішено спір не про стягнення повної вартості автомобіля, а щодо стягнення сплаченої позивачем реальної вартості виконаних робіт по відновлювальному ремонту, пошкодженого з вини відповідача, транспортного засобу."

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 1194 ЦК України та висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що позивач вправі отримати відшкодування з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці.

Відповідальність відповідача застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, відшкодування за яким має особливості, встановлені Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Зокрема, правила ст. 29 Закону № 1961-IV покладають на страховика обов`язок у разі пошкодження транспортного засобу відшкодувати потерпілому не всі витрати, а лише витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у встановленому законом порядку.

Тобто, даний Закон встановлює законодавчі обмеження щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме, розмір страхової виплати визначається з урахуванням зносу автомобіля, що, у свою чергу, згідно ст. 1194 ЦК України, покладає на винуватця обов`язок сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у разі її недостатності.

За таких обставин, колегія суддів визнає необґрунтованими висновки районного суду про відсутність підстав до стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача різниці між страховою виплатою та вартість ремонтних робіт по відновленню транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу деталей, що підлягають зміні.

Стягнення такої різниці не суперечить інституту страхування.

Установлено, що страховою компанією підлягало до сплати страхове відшкодування, в сумі 100 759 грн 73 коп, розмір якого установлено у відповідності до п. 36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», без урахування коефіцієнта фізичного зносу (0,70%), в той час як вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 198 469 грн 40 коп.

Отже, як установлено, сума страхового відшкодування є значно меншою від оціненої майнової шкоди, потерпіла особа не позбавлена права на реальне відшкодування заподіяних внаслідок ДТП збитків за рахунок винної особи, обсяг відповідальності якої обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, що становить 97 709 грн 67 коп.

Водночас, вимоги позивача до ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат не підлягають до задоволення, оскільки на момент звернення позивача до суду з позовом між ним та відповідачем не виникли боргові зобов`язання, остільки у матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_2 досудової вимоги про стягнення різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням по справі нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Як передбачено частинами 1 та 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову, слід здійснити новий розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, розподілити судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції та витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Так, враховуючи часткове задоволення позову з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пов`язаний з розглядом справи судовий збір по 1 593 грн 65 грн з кожного (1448,78 + 1 738,53 = 3 187,31 /2).

Щодо витрат понесених позивачем на проведення експертизи, то на підтвердження таких витрат до матеріалів справи долучено квитанцію від 07 листопада 2023 року № 238254669 на суму 5 000 грн (а.с. 35 т.1).

Вказаний висновок є належним доказом по справі та взятий судом до уваги при вирішенні спору.

Отже, враховуючи те, що дані витрати на проведення експертизи належним чином були підтвердженні доказами, що містяться в матеріалах справи, тому вони підлягають стягненню на користь позивача з відповідача АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс».

Щодо стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу в розмірі 21 000 грн, то на підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги від 13 листопада 2023 року укладений з адвокатом Олексієнком М.М., додаткову угоду № 1, ордер про надання правничої (правової) допомоги, акти виконаних робіт, квитанцію про оплату послуг на суму 21 000 грн (а.с. 153-164 т.1).

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, понесених позивачем, колегія суддів виходить з того, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідачів, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому колегія суддів частково враховує заперечення відповідача АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» у яких він просить про зменшення витрат на правничу допомогу понесених позивачем, з урахуванням суми позову та складності справи.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 справа № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Також при вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України суд повинен врахувати, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, дії сторони щодо досудового вирішення спору.

Таким чином приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог частково, значення справи для сторін, вимоги розумності і справедливості, колегія суддів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, дійшла до висновку про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 10 000 грн, а саме з АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» - 6 000 грн та з ОСОБА_2 - 4 000 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу є належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи, а також пропорційний задоволеним вимогам позивача щодо кожного з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Олексієнка Михайла Михайловича в інтересах ОСОБА_1 задовольнитичастково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» (код ЄДРПОУ: 20344871, адреса: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у розмірі 5 166 грн 42 коп, 3% річних у розмірі 314 грн, пені у розмірі 3 241 грн 89 коп та інфляційного збільшення боргу у розмірі 483 грн 40 коп, а також витрати на проведення судової експертизи у розмірі 5000 грн, судовий збір пов`язаний з розглядом справи в сумі 1 593 грн 65 коп та витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі - 6 000 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 97 709 грн 67 коп, а також судовий збір пов`язаний з розглядом справи в сумі 1 593 грн 65 коп та витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі - 4 000 грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: