ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2024 р. Справа № 400/4307/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., по справі № 400/4307/24
за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ
до ОСОБА_1
про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі,
ВСТАНОВИВ:
Харківський національний університет внутрішніх справ (далі позивач, ХНУВС) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 88 662,91 гривні.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, просить рішення суду від 10.09.2024 скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передчасність позову ХНУВС про стягнення витрат із ОСОБА_1 з підстав не надання позивачем доказів досудового врегулювання спору та спливу 30 денного строку для добровільного відшкодування відповідачем витрат.
Зазначає, що підписуючи контракт № 639 від 01.09.2017, за умовами якого особа зобов`язується у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення зобов`язана відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», відповідач усвідомлював правові наслідки його розірвання або звільнення зі служби, та свідомо погодився на виконання таких умов.
Просить врахувати, що повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі було вручено ОСОБА_1 під підпис 25.03.2024.
Проте суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до невірного вирішення справи.
Оскільки відповідачем, витрати на навчання добровільно не відшкодовані, наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 22.07.2019 року № 225 о/с відповідача прийнято на службу до Національної поліції України, зараховано курсантом 1-го курсу до факультету №1 та присвоєно звання «рядовий поліції» (а.с. 15).
01.09.2017 між Харківським національним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області та ОСОБА_1 укладено контракт № 639 про здобуття освіти у закладі вищої освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (а.с. 16-17).
Пунктом 5 ч. 3 розділу ІІ вказаного контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов`язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію". (а.с. 16 зворот)
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 04.07.2021 №266 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів 4-го курсу факультету №1, у зв`язку з закінченням навчання та направлено з 05 липня 2021 для подальшого проходження служби до Національної поліції України. (а.с. 14).
Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 05.07.2021 №387 о/с призначено прибулого після закінчення Харківського національного університету внутрішніх справ лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчим СВ Первомайського РУП. (а.с.9)
Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 22.03.2024 №235 о/с звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.7 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» ст. лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с. 12)
Відповідач, 25.03.2024, особисто, під підпис, ознайомився з повідомленням про зобов`язання відшкодувати витрати пов`язані з утримання у вищому навчальному закладі, відповідно до якого, позивач зобов`язується протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення відшкодувати МВС України в особі відповідача витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в повному розмірі за весь період навчання. Сума витрат 88662,91 грн. (а.с.11)
Оскільки відповідачем, добровільно, витрати з навчання не відшкодовані, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не підтвердив факти звернення до відповідача в досудовому порядку, що передбачено діючим законодавством, та спливу 30-денного строку для добровільного відшкодування відповідачем зазначених витрат, а отже передчасно звернувся до суду.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з таких підстав.
Спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі МВС України особи, яка в подальшому за власним бажанням звільнилася з Національної поліції до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 72 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі по тексту - Порядок № 261), який набрав чинності 20.04.2017 та був дійсним на час звільнення відповідача із поліції.
Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Згідно з п. 2 Порядку, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. Типову форму контракту затверджує МВС.
Типова форма контракту затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2017 № 173, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07 березня 2017 р. за № 321/30189.
Зміст укладеного з відповідачем Контракту №639 від 01.09.2017 відповідає умовам вказаної типової форми та передбачає (п.5 ч.3 розділ ІІ), що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до ч.4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліції».
Вказаний контракт був підписаний особисто відповідачем.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що підписуючи контракт №639 від 01.09.2017, відповідач усвідомлював, що в разі звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення навчання, він зобов`язаний буде відшкодувати навчальному закладу фактичні витрати, пов`язані з його утриманням та погодився на виконання таких умов.
Окрім цього, відповідно до п. 5. Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 25.03.2024 заступник начальника Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області склав повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у ВНЗ № 1404/05/14-2024, з яким особисто, під підпис, ознайомлений ОСОБА_1 (а.с.11)
Жодних доводів відповідача стосовно заперечення цих обставин судом не встановлено.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду першої інстанції 08.05.2024, через 44 календарних днів після складення повідомлення, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем дотримані вимоги Порядку № 261, надано відповідачу передбачений законодавством строк для добровільного відшкодування витрат пов`язаних з утриманням у ВНЗ.
Враховуючи, що у наданий строк відповідач добровільно не відшкодував витрати, то у позивача були підстави для звернення до суду, а тому висновки суду про передчасність позовних вимог є помилковими.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Так, загальна сума фактичних витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 за період з 14.08.2017 по 04.07.2021 становить 88662,91 грн., що складається з грошового забезпечення у сумі 14418,98 грн., продовольчого забезпечення у сумі 40219,41 грн., медичного забезпечення у сумі 640,45 грн., речового забезпечення у сумі 13177,23 грн., вартості комунальних послуг і спожитих енергоносіїв у сумі 20206,84 грн., що підтверджується довідкою про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта від 03.04.2024 року №4/73 (а.с. 8).
Колегія суддів звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються в Харківському національному університеті внутрішніх справ перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Враховуючи, що відповідача звільнено з органів внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання за п. 7 ч. 1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію (за власним бажанням), що підпадає під п.5 ч. 3 розділ ІІ Контракту, та ОСОБА_1 обізнаний про свій обов`язок відшкодувати витрати на навчання, проте таких дій не вчинив, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Натомість, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі № 400/4307/24 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Харківського Національного університету внутрішніх справ - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA418201720313271001201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати пов`язані з утриманням, в сумі 88662 (вісімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 91 копійка.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова В.Б. Русанова
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123239983 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Жигилій С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні