Постанова

від 21.11.2024 по справі 160/19183/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/19183/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року (суддя Прудник С.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування наказу про припинення перебування на державній службі, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної митної служби України, в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України №2102-к від 03.11.2010 «Про припинення перебування на державній службі» ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровської митниці №1135-к від 03.11.2020 «Про припинення виконання обов`язків за посадою та проведення розрахунку» ОСОБА_1 ;

поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Дніпропетровської митниці - начальника митного поста «Кривий Ріг» з 04.11.2010;

зобов`язати Державну митну службу України призначити на посаді ОСОБА_1 рівнозначній посаді заступника начальника Дніпропетровської митниці - начальника митного поста «Кривий Ріг» у Дніпровській митниці Держмитслужби;

стягнути з Державної митної служби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.11.2010 по 14.10.2021 у розмірі 1 194 626,5 (один мільйон сто дев`яносто чотири тисячі шістсот двадцять шість гривень п`ятдесят коп.) без урахування обов`язкових відрахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Державної митної служби від 19.10.2010 № 1980-к, у зв`язку із припиненням Криворізької митниці шляхом приєднання її до Дніпропетровської митниці, Дністровської митниці шляхом приєднання її до Південної митниці відповідно до наказу Держмитслужби України від 18.10.2010 року № 1218 «Про оптимізацію структури митних органів, розташованих на території Дніпропетровської, Закарпатської та Одеської областей» ОСОБА_1 , переведено з 19.10.2010 на посаду заступника начальника Дніпропетровської митниці - начальника митного поста «Кривий Ріг» з посадовим окладом згідно штатним розписом митниці, відповідно до ст. 32 КЗпП України, про що здійснено запис до трудової книжки та позивачем фактично здійснювалась робота на зазначеній посаді. Наказом Державної митної служби України № 2102-к від 03.11.2010 «Про припинення перебування на державній службі», ОСОБА_1 було припинено з 03.11.2010 перебування на державній службі в митних органах. Позивач стверджує, що безумовною підставою для винесення відповідачами оскаржуваного наказу №2102-к від 03.11.2010 та наказу № 1135-к від 03.11.2010 слугувало саме порушення кримінальної справи відносно позивача по справі ОСОБА_1 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України. Порушення кримінального провадження є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на недостатніх результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй у провину діяння може бути змінена або навіть відмінена. Вина особи у вчиненні злочину підлягає доведенню у встановленому законом порядку, відтак твердження про винуватість особи у вчиненні злочину на цій стадії кримінального провадження, як про встановлений факт, є неприпустимі. На думку позивача, в основу висновку службового розслідування відносно ОСОБА_1 , покладено обставини, які інкримінувались позивачу в рамках кримінального провадження та дали підстави вважати про вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доказаний факт не можна. Відтак, висновки щодо підстав звільнення ОСОБА_1 , що містяться в оскаржуваних наказах не дають достеменних підстав вважати, що у його діях встановлено склад саме дисциплінарного проступку. Тобто, кримінальне провадження, яке і стало підставою для винесення наказу Державною митною службою України №2102-к від 03.11.2010 «Про припинення перебування на державній службі» та наказу Дніпропетровської митниці №1135-к від 03.11.2010 «Про припинення виконання обов`язків за посадою та проведення розрахунку» відносно ОСОБА_1 , було закрите за відсутністю складу кримінального правопорушення 06.12.2021, вказану постанову отримано позивачем лише 17.08.2023. До вказаного часу ОСОБА_1 перебував у статусі підозрюваного, а тому звернення до суду з позовом про поновлення на роботі було б передчасним. Звільнення державного службовця вимагає дотримання певної процедури, зокрема проведення службового розслідування. Саме у такий спосіб митний орган зможе з`ясувати характер вчиненого його посадовою особою діяння, відтак кваліфікувати його або як дисциплінарний проступок або як порушення Присяги. Звільнення чи то за дисциплінарний проступок, чи за порушення Присяги має бути обґрунтованим (вмотивованим). Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги. Підстави, що слугували винесенню рішення 03.11.2010 про припинення перебування на державній службі мають бути встановлені та доведені. Разом із тим, відповідно до акту службової перевірки №2 від 04.02.2011, яку призначено на підставі наказу Дніпропетровської митниці №57 від 26.01.2011, порушень в діях посадових осіб Дніпропетровської митниці при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів ТОВ «Проктер енд Гембл Менюфукчурінг», не встановлено. Так, як і не доведено фактів, що свідчили б про порушення Присяги державного службовця. Окрім того, акт службової перевірки, яким перевірялись факти, що слугували винесенню наказу про припинення перебування на державній службі, складений 26.01.2011, тобто вже після винесення зазначеного наказу. Митним органом не надано належних доказів порушення ОСОБА_1 . честі працівника митних органів України та доказів скоєння ним проступку, який виразився у підриві довіри і авторитету митних органів України навмисними діями, що не сумісно із подальшим проходженням останнього як державного службовця митної служби України у розумінні пункту 6 частини першої статті 30 Закону №3723-ХІІ, тобто не доведено правомірність прийняття наказу Державної митної служби України №2102-к від 03.11.2010 «Про припинення перебування на державній службі» у частині припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України на посаді начальника митного поста «Кривий Ріг» за порушення Присяги відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону №3723-ХІІ. Окрім того, з моменту виявлення порушення (02.11.2010) до моменту прийняття оскаржуваного наказу (03.11.2010) минуло один день, що свідчить про передчасне винесення наказу про звільнення без проведення встановленої законом перевірки. Підставою для винесення вказаних наказів слугувало лише факт порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 . Оскаржуване рішення органу владних повноважень не містить мотивів, з яких він дійшов висновку про неможливість перебування на державній службі ОСОБА_1 , зміст наказу доволі гіпотетичний та неприпустимо спрощений, отже, оскаржуване рішення не може вважатися законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі висновків компетентного органу у відповідній сфері, а тому є протиправним та підлягає скасуванню і задоволення позовних вимог в цій частині. Посилання Державної митної служби у листі №08-1.6/12-02/10/7090 від 22.07.2021 про знищення документів не є об`єктивним доказом законності прийнятого рішення про звільнення відповідачем ОСОБА_1 , тим більше, що акт знищення на його лист наданий не був. Також, твердження відповідача про знищення документів, щодо обґрунтування звільнення ОСОБА_1 , вимагає критичного до цього відношення, у зв`язку із тим, що відповідно до п.п. 16. 121 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, а документи, що стосуються працівників зберігаються постійно, та не підлягають знищенню, затвердженого наказом від 12.04.2012 № 578/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884, кадрові документи зберігаються в підприємстві, установі, організації - 75 років. Не знайшовши пояснень, щодо наявності підстав для винесення наказу № 2102-к від 03.11.2010, на скерований ОСОБА_1 , запит від 17.06.2021, Державна митна служба, також не віднайшла підстав для винесення наказу №2102-к від 03.11.2010, про що скерована відповідь на адресу ОСОБА_1 , із поясненням у тому числі, що документи, які слугували підставою для винесення наказу, знищені. Таким чином, відповідачами безпідставно, без об`єктивного обґрунтування та передчасно винесено наказ № 2102-к від 03.11.2010 та наказ № 1135-к від 03.11.2010, це підтверджено тим, що кримінальне провадження № 42018040000000913, постановою слідчого закрите 06.12.2021, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення. Позивач стверджує, що сама наявність кримінального провадження чи кримінальної справи стосовно особи не є підставою для звільнення з посади чи припинення перебування на державній службі. А тим більше відсутність реалізації дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження. На переконання позивача, ще одним суттєвим порушення трудових прав ОСОБА_1 стало утримання його трудової книжки відповідачем. В порушення вимог статей 47, 116 КЗпП України в день винесення наказу №2102-к від 03.11.2010 та наказу №1135-к від 03.11.2010, ОСОБА_1 не було особисто вручено трудову книжку та на адресу його місця проживання засобами поштового зв`язку не направлено. Тільки, 02.08.2021 ОСОБА_1 було видано трудову книжку, запис про отримання якої було зроблено ним власноручно у журналі обліку трудових книжок, що підтверджується листом Дніпровської митниці від 25.02.2022 №7.5-08-01-1/12/10/1507. З Листа начальника Дніпровської митниці Мужева О. від 25.02.2023 вих. №7.5-08-01-1/12/10/1507 вбачається, що оскільки в день звільнення ОСОБА_1 не звернувся для отримання трудової книжки, на його адресу було направлено лист Дніпропетровської митниці від 03.11.2010 №17-08-2/8154. Однак, з 03.11.2010 ОСОБА_1 було затримано та 05.11.2010 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тобто, отримати лист Дніпропетровської митниці від 03.11.2010 №17-08-2/8154 ОСОБА_1 не мав можливості, оскільки відносно нього було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Оскільки період вимушеного прогулу позивача ОСОБА_1 з урахуванням норм тривалості робочого часу у період з наступного після звільнення 04.11.2010 по дату звернення 14.10.2021 року становить 2801 день. Відповідно довідок про розмір заробітної плати за останні відпрацьовані місяці №№ 79, 80 від 05.07.2021 року розмір отриманої заробітної плати у вересні 2010 року, за 22 робочі дні 9844,09 грн., розмір отриманої заробітної плати у жовтні 2010 року за 21 робочій день 8494,71 грн. (відповідно до двох довідок з 01.10.2010 року по 18.10.2010 року - 5367,86 грн., з 19.10.2010 року по 31.10.2010 року - 3126,85 грн.). Таким чином, середньоденний заробіток за останні два місяці що передували дню звільнення складає 9844,09 грн. + 8494,71 грн. = 18338,8 грн: (21+22)= 426,5 грн., сума яка підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на його користь становить 426,5 грн. х 2801 = 1 194 626,5 грн. (один мільйон сто дев`яносто чотири тисячі шістсот двадцять шість гривень п`ятдесят коп.) без врахування коефіцієнту підвищення заробітної плати.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року (далі - оскаржуване рішення суду) в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування наказів про припинення перебування на державній службі, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено в повному обсязі. ОСОБА_1 вважає, що вказане рішення підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, яке ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та не застосуванню Судом правової позиції Верховного Суду з подібними правовідносинами. Слід зауважити Колегію суддів, що звільняючи ОСОБА_1 , відповідачами не було проведено службове розслідування, яким би було встановлено порушенням останнім Присяги державного службовця, а кримінальна справа, яка була порушена відносно ОСОБА_1 - закрита у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. Таким чином, не проведення відповідачами службового розслідування та відсутність вмотивованих висновків про вчинення ОСОБА_1 порушення Присяги, свідчить про протиправність оскаржуваних наказів щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади. Слід зауважити, що саме така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №1570/7876/12 (№К/9901/23096/18).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивачем у відповіді на відзив відповідачів зазначено, що обов`язковою умовою для звільнення за порушення Присяги державного службовця є проведення службового розслідування.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до довідки Дніпровської митниці Держмитслужби від 06.07.2021 №7.5-08-02-1/12/10/6819 позивач, ОСОБА_1 працював в період з 15.09.1993 по 18.10.2010 в Криворізькій митниці, з 19.10.2010 по 03.11.2010 в Дніпропетровській митниці.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 19.10.2010 №1980-к «Про переведення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 » з 19.10.2021 ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника Дніпропетровської митниці-начальника митного поста «Кривий Ріг» та відповідно до наказу Державної митної служби України від 25.01.2010 року №56-к присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 1 рангу».

Стаж державної служби 17 років 01 місяць 20 днів.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 14.10.2010 №1218 «Про оптимізацію структури митних органів, розташованих на території Дніпропетровської, Закарпатської та Одеської областей» з 19.10.2010 Криворізька митниця припинила свою діяльність шляхом приєднання до Дніпропетровської митниці.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №229 Дніпропетровську митницю реорганізовано шляхом приєднання до Дніпропетровської митниці Міндоходів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 Дніпропетровську митницю Міндоходів реорганізовано шляхом приєднання до Дніпропетровської митниці ДФС.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 Дніпропетровську митницю ДФС реорганізовано шляхом приєднання До Дніпровської митниці Держмитслужби.

02.11.2010 Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу № 49-3043 відносно ОСОБА_1 , заступника начальника Дніпропетровської митниці начальника митного поста «Кривий Ріг» та ОСОБА_4 , заступника начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 КК України.

03.11.2010 ОСОБА_1 затримано, як підозрюваного та застосовано 05.11.2010 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Наказом Державної митної служби України від 03.11.2010 № 2102-к «Про припинення перебування на державній службі» перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України припинено за порушення Присяги державних службовців, відповідно до вимог ст. 17, пункту 6 частини першої статті 30 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».

З наказу убачається, що 02.11.2010 Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу № 49-3043 відносно ОСОБА_1 , заступника начальника Дніпропетровської митниці - начальника митного поста «Кривий Ріг» та ОСОБА_4 , заступника начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України. У зв`язку з вищевикладеним, 03.11.2010 співробітниками Служби безпеки України було здійснено виїмку особових справ вищевказаних осіб, а також інших документів, відповідно до постанови про проведення виїмки. Порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 свідчить про недотримання ними основних принципів державної служби, визначених ст. 3 Закону України «Про державну службу», а саме: служіння народу України; чесності; відданості справі; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян, що в свою чергу зашкоджує інтересам державної служби, а також негативно впливає на репутацію державних службовців. Згідно з вимогами ст. 10 Закону України «Про державну службу» одними з основних обов`язків державних службовців є додержання Конституції України та інших актів законодавства України, безпосереднє виконання покладених на них службових обов`язків. Відповідно до вимог ст. 408 в ст. 413 Митного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , приймаючи Присягу державних службовців, зобов`язувалися суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 порушено Присягу державних службовців в частині суворого дотримання законів України, сприяння зміцненню їх авторитету, сумлінного виконання своїх обов`язків, а також в частині гідного несення високого звання державного службовця. Отже, керуючись вимогами ст. 17, п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» вирішено за порушення Присяги державних службовців, відповідно до вимог ст. 17, п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», припинити перебування на державній службі в митних органах: ОСОБА_1 , заступника начальника Дніпропетровської митниці - начальника митного поста «Кривий Ріг»; ОСОБА_4 , заступника начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці. Підстава: Закон України «Про державну службу», подання Дніпропетровської митниці. Начальнику Дніпропетровської митниці ОСОБА_5 ознайомити ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з цим наказом вирішено під підпис та видати відповідні накази по митному органу, про що повідомити Департамент кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції. Департаменту кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції ( ОСОБА_6 ) довести наказ до відома особового складу митних органів.

Зазначений наказ направлено до Дніпропетровської митниці електронною поштою.

Також, Дніпропетровською митницею видано наказ від 03.11.2010 1135-к «Про припинення виконання обов`язків за посадою та проведення розрахунку», згідно з яким 03.11.2010 з ОСОБА_1 проведено остаточний розрахунок по заробітній платі у зв`язку із звільненням.

З означеного наказу убачається наступне. На виконання наказу Держмитслужби України від 03.11.2010 №2102-к «Про припинення перебування на державній службі», відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», вирішено вважати ОСОБА_1 , заступника начальника Дніпропетровської митниці - начальника митного поста «Кривий Ріг», таким, якому припинено перебування на державній службі в митних органах України, 03.11.2010 відповідно до п.6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»- за порушення Присяги державних службовців. Службі фінансів, бухгалтерського обліку та звітності ( ОСОБА_7 ) провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 відповідно до законодавства та виплатити компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період роботи з 15.09.09 по 14.09.10 - 22 календарних днів, з 15.09.10 по 03.11.10 - 6 календарних днів. ОСОБА_1 здати, а відділу кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції Дніпропетровської митниці ( ОСОБА_8 ) прийняти посвідчення працівника митних органів №068605. Відділу кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції ( ОСОБА_8 ): видати ОСОБА_1 трудову книжку. Ознайомити з цим наказом та наказом Державної митної служби України від 03.11.10 № 2102-к «Про припинення перебування на державній службі» начальника служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .

Як зазначив позивач в уточненій позовній заяві, яка подана до суду 07.02.2024, у підготовчому судовому засіданні даної справи, а саме, з відзивів відповідачів на уточнену позовну заяву, ОСОБА_1 стало відомо, що Дніпропетровською митницею 03.11.2010 року також було прийнято відносно нього наказ №1135-к від 03.11.2010 «Про припинення виконання обов`язків за посадою та проведення розрахунку». Даний наказ отримано ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку 31.01.2024.

У відзивах на позовну заяву відповідачами зазначається, що із наказом Державної митної служби України від 03.11.2010 № 2102-к «Про припинення перебування на державній службі» та наказом Дніпропетровської митниці від 03.11.2010 № 1135-к «Про припинення виконання обов`язків за посадою та проведення розрахунку» 03.11.2010 посадовою особою кадрового підрозділу в усному порядку ознайомлено ОСОБА_1 в його службовому кабінеті. Через обрання позивачеві запобіжного заходу позивач відмовився від підпису про ознайомлення. Дніпропетровською митницею направлено позивачу лист від 03.11.2010 № 17-08-2/8154 з повідомленням про необхідність прибуття для отримання трудової книжки за адресою, вказаною в особовій справі. Дніпропетровська митниця неодноразово намагалася засобами телефонного зв`язку повідомити про необхідність ознайомлення з наказом та отримання трудової книжки, проте зв`язок був втрачений, а фактичне місце перебування позивача достеменно відомо не було. У 2018 році копію зазначеного листа було знищено в установленому порядку, у зв`язку із закінченням строку зберігання (акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 02.08.2018 року № 295, затвердженого 02.08.2018 в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_9 та погодженим протоколом засідання ЕПК державного архіву від 30.10.2018). Разом з тим в ПІК «Канцелярія» програма на теперішній час не використовується, але зберігається на серверному обладнанні митниці, зареєстровано лист митниці від 03.11.2010 № 17-08-2/8154, який ОСОБА_1 надіслано засобами поштового зв`язку. Також, знищено документи, які стали підставою для видання наказу про припинення перебування на державній службі (акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 02.08.2018 року № 295 затвердженого 02.08.2018 в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_9 та погодженим протоколом засідання ЕПК державного архіву від 30.10.2018), однак в ПІК «Канцелярія» зареєстровано лист митниці від 03.11.2010 № 17-08-2/8146, на ім`я Голови Держмитслужби «Щодо подання про припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 ».

Позивачем до матеріалів даної справи долучено його заяву від 17.06.2021 до Дніпропетровської митниці Держмитслужби (вхід. № 13176/10-7.5-08-02-19) з тексту якої вбачається, що у митниці тривалий час утримується його трудова книжка та відповідно до вимог постанови КМУ «Про трудові книжки працівників» № 301 від 27.04.1993, при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку, типова форма № П-10, якого затверджена наказом Міністату України №277 від 27.10.1995. Звернувся із проханням повідомити про час та дату можливості прибуття до Дніпропетровської митниці для отримання його трудової книжки. В заяві вказано адресу для листування: АДРЕСА_1 .

Відповідачі у відзивах на позовну заяву зазначили, що в особовій справі міститься адреса інша, а саме: АДРЕСА_2 .

На зазначену заяву позивача Дніпровською митницею Держмитслужби направлено відповідь листом від 02.07.2021 № 7.5-08-02-1/12/10/6747 в якому зазначено про його припинення перебування на державній службі в митних органах відповідно до наказу Державної митної служби України від 03.11.2010 №2102-к «Про припинення перебування на державній службі» та вказано в які робочі дні та години роботи можливо отримати трудову книжку.

Дніпровською митницею Держмитслужби повторно направлено позивачу лист від 09.07.2021 року № 7.5-08-02-1/12/10/6964, яким інформовано про направлення листа від 02.07.2021 року № 7.5-08-02-1/12/10/6747, а також зазначено про направлення листа Дніпропетровською митницею від 03.11.2010 № 17-08-2/8154 (в день його звільнення) для отримання трудової книжки.

Як зазначено відповідачами у відзивах на позовну заяву, позивачем отримано трудову книжку 02.08.2021.

Судом установлено, що копію оскаржуваного наказу Державної митної служби України від 03.11.2010 №2102-к «Про припинення перебування на державній службі» отримано позивачем ОСОБА_1 26.07.2021, що підтверджується штампом Укрпошти наявним на конверті який адресований ОСОБА_1 від Державної митної служби України.

05.11.2010 постановою Печерського районного суду міста Києва у справі №4-4028/10 задоволено подання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Строк затримання рахувати з 03.11.2010 року 19:10 год.

27.12.2010 року постановою Печерського районного суду міста Києва у справі №4-4538/10 задоволено подання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України та продовжено ОСОБА_1 строк тримання під вартою до чотирьох місяців.

28.02.2011 постановою Апеляційного суду міста Києва задоволено подання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України та продовжено ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 5 місяців, тобто до 02.04.2011.

28.03.2011 постановою Апеляційного суду міста Києва задоволено подання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України та продовжено ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 5 місяців, тобто до 02.06.2011.

10.06.2011 рок постановою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишено без змін, тримання під вартою.

28.05.2013 Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська у справі №1/0202/1/2013 відносно ОСОБА_1 ухвалено обвинувальний вирок, який скасовано ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.12.2013 та справу направлено на новий судовий розгляд.

14.02.2014 вказана кримінальна справа надійшла на розгляд Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.09.2016 , залишеною без змін апеляційною інстанцією, кримінальну справу відносно ОСОБА_1 направлено до Генеральної прокуратури України для проведення додаткового розслідування.

Відповідно до листа прокуратури Дніпропетровської області від 06.10.2017 №15- 7566-17, 14.03.2017 прокуратурою Дніпропетровської області згідно з постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.09.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42017040000000254, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Також, даним листом повідомлено про те, що ОСОБА_1 не є стороною у кримінальному провадженні за №42017040000000254. З листа прокуратури Дніпропетровської області від 08.10.2018, який надійшов до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, йому стало відомо, що відомості щодо скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення виділено з кримінального провадження за №42017040000000254 та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040000000913.

19.07.2018 розпочато досудове слідство щодо кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040000000913.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.10.2020 закрито кримінальне провадження №42018040000000913 та зобов`язано слідчого, прокурора у кримінальному провадженні №12018040000000913, протягом 24 годин з моменту отримання ухвали суду внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про закриття кримінального провадження. Слідчий суддя у вказаній ухвалі посилався на вимоги частини дев`ятої статті 284 КПК України якою визначено, якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.

06.12.2021 слідчим СВ ВП №2 КРУП ГУ Національної поліції у Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 було винесено постанову про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040000000913 від 19.07.2018, у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Листом від 17.08.2023 №45.2/2-П/203з Криворізьким районним управління поліції відділення поліції №2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на заяву ОСОБА_1 від 14.08.2023 повідомлено позивачу про те, що по кримінальному провадженню за № 42018040000000913 від 19.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України слідчим СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 від 06.12.2021 прийнято рішення про закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Листом від 31.01.2024 №7.5-1/7.5-12-01/10/634 Дніпровською митницею на заяву позивача від 17.01.2024 повідомлено наступне. Наказом Державної митної служби України від 03.11.2010 № 2102-к «Про припинення перебування на державній службі» ОСОБА_1 припинено перебування на державній службі в митних органах України за порушення Присяги державних службовців, відповідно до вимог ст. 17, пункту 6 частини першої статті 30 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». На цій підставі Дніпропетровською митницею видано наказ від 03.11.2010 № 1135-к «Про припинення виконання обов`язків за посадою та проведення розрахунку» згідно з яким з ОСОБА_1 проведено повний розрахунок по заробітній платі у зв`язку із звільненням, копія якого додається. У зв`язку з тим, що 03.11.2010 ОСОБА_1 затримано, як підозрюваного та застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, Дніпропетровською митницею направлено на адресу, зазначену в особовій справі ОСОБА_1 , лист від 03.11.2010 № 17-08-2/8154 з повідомленням про необхідність прибуття для отримання трудової книжки. До зазначеного листа долучено копію наказу Державної митної служби України від 03.11.2010 №2102-к «Про припинення перебування на державній службі». Копію зазначеного листа було знищено в установленому порядку, у зв`язку із закінченням строку зберігання (акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 02.08.2018 №295, затвердженого 02.08.2018 в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_9 та погодженим протоколом засідання ЕПК державного архіву від 30.10.2018). Разом з тим в ПІК «Канцелярія», програма на теперішній час не використовується, але зберігається на серверному обладнанні митниці, зареєстровано лист митниці від 03.11.2010 № 17-08-2/8154, який ОСОБА_1 надіслано засобами поштового зв`язку. Крім того, ОСОБА_1 не приступив до роботи за посадою, також ні в усному порядку, ні в письмовому не зверталися до керівництва митного органу з питань щодо перебування на посаді з урахуванням загальновідомих заходів щодо реорганізації Дніпропетровської митниці: у 2013 році у Дніпропетровську митницю Міндоходів; у 2014 році у Дніпропетровську митницю ДФС; у 2019 році у Дніпровську митницю Держмитслужби та у 2020 році у Дніпровську митницю, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про звільнення із займаної посади з 03.11.2010. Таким чином, Дніпропетровська митниця діяла відповідно до норм чинного законодавства.

До означеного листа Дніпровською митницею долучено копію наказу Державної митної служби У країни від 03.11.2010 №2102-к «Про припинення перебування на державній службі» на 2 арк. та копію наказу Дніпропетровської митниці від 03.11.2010 № 1135-к «Про припинення виконання обов`язків за посадою та проведення розрахунку» на 2 арк.

Позивач, вважаючи спірні накази протиправними, а підстави, за які припинено виконання перебування на державній службі та припинено виконання обов`язків за посадою, такими, що не відповідають фактичним обставинам, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відносини, пов`язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII). Згідно зі статтями 9 і 30 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що державна служба в Україні це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Особливості правового регулювання статусу державних службовців державних органів та їх апарату визначено статтею 9 зазначеного Закону, відповідно до якої регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Відповідно до статей 10, 17 Закону № 3723-XII державний службовець зобов`язаний забезпечувати ефективну роботу та виконання покладених на нього службових обов`язків; суворо дотримувати Конституцію та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки, про що приймає присягу державного службовця.

Відповідно до п. 1.6 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених Наказом Головного управління державної служби України від 04 серпня 2010 року № 214, державний службовець має дбати про позитивний авторитет органів державної влади і державної служби в цілому, дорожити своїм ім`ям та статусом.

Пунктом 4.1 Загальних правил поведінки державного службовця (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що державний службовець зобов`язаний неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством та Законом України «Про державну службу», уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції. Своєю поведінкою він має продемонструвати, що не терпить будь-яких проявів корупції, відкидає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу і приватне життя, при найменших ознаках корумпованої поведінки інформує керівника свого структурного підрозділу.

Державні службовці повинні дотримуватися цих Загальних правил. За порушення законодавства про державну службу державні службовці несуть відповідальність відповідно до Закону України «Про державну службу» (п. 4.6 Загальних правил поведінки державного службовця).

Статтею 11 Закону № 3723-XII встановлено конкретні обов`язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Згідно із статтею 14 вищезазначеного Закону, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення. Крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, до службовців можуть застосовуватися заходи дисциплінарного впливу.

Статтею 30 Закону № 3723-XII визначені підстави припинення державної служби, відповідно до пункту 6 частини 1 якої, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Статтею 408 Митного кодексу України передбачено, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».

Згідно ч. 2 ст. 410 Митного кодексу України у митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом.

Законом України від 06.09.2005 затверджено Дисциплінарний статут митної служби України, в преамбулі до якого зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов`язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання (далі - посадові особи митної служби), у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (далі - митних органів), щодо „забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».

Відповідно до статті 413 Митного кодексу України та частини першої статті 17 Закону України «Про державну службу» громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки».

Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Суд першої інстанції встановив, що у поданні начальника Дніпропетровської митниці про припинення державної митної служби України 02.11.2010 порушено кримінальну справу №49-3043 відносно ОСОБА_1 , заступника начальника Дніпропетровської митниці начальника митного поста «Кривий Ріг» та ОСОБА_4 , заступника начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 КК України.

Судом також встановлено, що 02.11.2010 Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу № 49-3043 відносно ОСОБА_1 , заступника начальника Дніпропетровської митниці начальника митного поста «Кривий Ріг» за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 КК України.

03.11.2010 позивача затримано, як підозрюваного та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Наказом Державної митної служби України від 03.11.2010 № 2102-к «Про припинення перебування на державній службі» перебування позивача на державній службі в митних органах України припинено за порушення Присяги державних службовців, відповідно до вимог ст. 17, пункту 6 частини першої статті 30 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».

З тексту наказу Державної митної служби України від 03.11.2010 року № 2102-к вбачається, що 02.11.2010 Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу №49-3043 відносно позивача за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Отже, наказом Державної митної служби України №2102-к від 03.11.2010 за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» припинено 03.11.2010 перебування позивача на державній службі в митних органах.

Також, судом встановлено, що із наказом Державної митної служби України від 03.11.2010 № 2102-к «Про припинення перебування на державній службі» та наказом Дніпропетровської митниці від 03.11.2010 № 1135-к «Про припинення виконання обов`язків за посадою та проведення розрахунку» 03.11.2010 посадовою особою кадрового підрозділу в усному порядку ознайомлено ОСОБА_1 в його службовому кабінеті. Через обрання позивачеві запобіжного заходу позивач відмовився від підпису про ознайомлення.

Дніпропетровською митницею направлено позивачу лист від 03.11.2010 № 17-08- 2/8154 з повідомленням про необхідність прибуття для отримання трудової книжки за адресою, вказаною в особовій справі.

Отже, порушення кримінальної справи свідчить про невиконання ним основних обов`язків державних службовців, передбачених ст. 10 Закону України «Про державну службу», недотримання ним зобов`язання щодо суворого дотримання Конституції та законів України, сприяння втіленню їх у життя, зміцнення їх авторитету, з гідністю несення високого звання державного службовця, сумлінного виконання своїх обов`язків, яке надане ОСОБА_1 при прийнятті Присяги державного службовця згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну службу», а також порушенням урочистого зобов`язання посадових осіб митної служби України суворого додержання дисципліни, сумлінного на високому рівні виконання своїх службових обов`язків.

Щодо аргументів позивача про те, що відповідачами не було проведено службове розслідування, яким би було встановлено порушенням останнім Присяги державного службовця, колегія суддів зазначає таке.

Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями Кримінального кодексу України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу.

На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №813/2781/16, яку суд враховує при розгляді справи.

З матеріалів справи презюмується, що наказ про звільнення позивача, хоч і прийнятий на підставі відомостей згідно з матеріалами кримінального провадження, розпочатого щодо нього за частиною другою статті 368 КК, проте ґрунтується на самостійних правових підставах.

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та у постанові 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18).

Звільнення зі служби за порушення присяги державного службовця є окремою підставою, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що порушення присяги державного службовця є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. В той же час, наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в митному органі, не виключає можливості такого звільнення, у разі встановлення неналежного виконання державним службовцем своїх посадових обов`язків. Тому позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення присяги державного службовця, яка передбачає обов`язок дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки.

Приймаючи рішення у справі, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлених у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria») чи таке провадження було закрите (mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C. v. the United Kingdom»).

Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway»).

Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №9901/699/18, від 22.01.2019 у справі № 800/454/17 та від 29.01.2019 у справі №9901/728/18.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що правовою підставою для звільнення позивача визначено порушення ним вимог ст. 17, пункту 6 частини першої статті 30 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».

Тобто, звільнення позивача є наслідком порушення ним Присяги державного службовця, що становить самостійну підставу припинення державної служби, встановлену Законом України «Про державну службу».

Колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №815/6549/16, від 27.04.2020 у справі №826/10854/17, від 26.05.2022 у справі №420/6190/20, де зазначено, що присяга має природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового зобов`язання державного службовця. З аналізу тексту присяги слідує, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово- дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення присяги. Тому, складаючи присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв`язку з цим порушення присяги необхідно розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що звільнення позивача є наслідком порушення ним Присяги державного службовця, тому посилання позивача на те, що відповідач не встановив факту вчинення будь-яких діянь окрім тих, що зазначені у повідомленні про підозру та підлягають кримінально-правовій оцінці в межах кримінального провадження є безпідставними.

Посилання позивача на те, що на момент звільнення відсутній у відношенні нього обвинувальний вирок суду, закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення 06.12.2021, а тому висновок відповідачів про порушення Присяги державного службовця суперечить нормам ст. 62 Конституції України, суд вважає безпідставним, оскільки зазначене не спростовує факту порушення позивачем Присяги державного службовця.

У зв`язку з тим, що оскаржений наказ відповідача є правомірним, правові підстави для задоволення таких похідних позовних вимог як поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров