Постанова

від 21.11.2024 по справі 160/8347/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/8347/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року (суддя Голобутовськмий Р.З.) в адміністративній справі за позовом Дніпровської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробниче підприємство «Самара» про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада звернулась до суду із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), особа, яка бере участь у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробниче підприємство «Самара», в якій просить:

визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 02.11.2022 №65461050;

скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 02.11.2022 №65461050 винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Позовні вимоги обґрунтовані, тим що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протиправно стягнуто суму виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягала стягненню за виконавчим листом №182/2669/14-ц від 02.09.2014, а саме 18410893,70 грн, оскільки останню у примусовому порядку не стягнуто, натомість стягувачу передано нереалізоване арештоване майно в рахунок погашення боргу, сума якого склала лише 8927100,00 грн. Отже, відповідачем всупереч приписам ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII неправильно обраховано суму виконавчого збору, що відповідно є підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 02.11.2022 №65461050 та скасування означеної постанови.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що 24.10.2022 державним виконавцем, на підставі ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», винесено акт та постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та передано нереалізоване арештоване майно, а саме: частину будівель та споруд, а саме будівля магазину літ.А-1, літ. А-1, літ.А}-1,.а- 1, частково відкрита веранда літ. а'-1 поз. 1,11,24-28,30-52,54-65,ІІІ,IV - загальною площею 746,1 кв.м., ганки літ.а', літ.а{2}, літ. а{4}, частина гаража літ. В-1 прим. 2 поз.1 - загальною площею 28,7 кв.м. В спільній власності огорожа №1-8 , мостіння І,ІІ, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул.Шолохова,27, за ціною третіх електронних торгів, що складає 8 927 100 (вісім мільйонів дев`яносто двадцять сім тисяч сто ) грн. 00 коп., що належить боржнику: Дніпровська міська рада адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр-т. Д. Яворницького, 75 код ЄДРПОУ: 26510514 на підставі рішення суду № 199/353/17-ц виданого 06.09.2017 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2390327612101. Крім того, з метою виконання вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем 20.01.2022 складено постанову про опис та арешт майна боржника, згідно якого описано та арештовано майно боржника, а саме, частини будівель та споруд, а саме будівля магазину літ.А-1, літ.А-1, літ.А{ІV}-1,прибудова літ.А-1 , тамбур літ.а-1, частково відкрита веранда літ. а'-1, поз.2-10,12-23,66,І,ІІ,V- загальною площею 678,9 кв.м., рампа з навісом літ.а{3}, сторожка літ.Б-2, прибудова літ.б-1, загальною площею 23,3кв.м, сходи літ. б', частина гаража літ. В-1 прим.1 поз.1 - загальною площею 50,6 кв.м. В спільній власності огорожа №1-8 , мостіння І,ІІ, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул.Шолохова,27, що належить боржнику Дніпровська міська рада, код ЄДРПОУ 26510514, адреса: м. Дніпро, пр-т. Д. Яворницького, 75. Вищевказане майно в дотримання вимог ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» та порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, передано на реалізацію, у зв`язку з чим Державне підприємство «СЕТАМ» здійснювало реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів через веб-сайт https://setam.net.ua в мережі Інтернет. Організатор торгів: Державне підприємство «СЕТАМ», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-б, код ЄДРПОУ 39958500. Останні (треті) електронні торги з реалізації вищевказаного арештованого нерухомого майна, які були призначені на 10.10.2022 (лот № 516828), однак не відбулися з підстав відсутності допущених учасників торгів, про що організатором торгів 10.10.2022 о 09:05:03 год. сформовано протокол № 577375 проведення електронного аукціону (торгів). Керуючись ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) запропонував стягувачу вирішити питання щодо

залишення за собою нереалізованого майна в рахунок погашення суми боргу, за ціною третіх електронних торгів, 3, тобто за ціною, вартість якого складає 8 097 600,00 грн. без ПДВ. Від стягувача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «САМАРА» (код ЄДРПОУ 44363091) у встановлений Законом строк, надійшло повідомлення, відповідно до якого останній виявив бажання залишити за собою нереалізоване на електронних торгах вищевказане нерухоме майно. 24.10.2022 державним виконавцем, на підставі ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», винесено акт та постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та передано нереалізоване арештоване майно, а саме: нереалізоване арештоване майно, а саме: частини будівель та споруд, а саме будівля магазину літ.А-1, літ.А-1, літ.А{ІV}-1,прибудова літ.А'-1 , тамбур літ.а-1, частково відкрита веранда літ. а'-1, поз.2-10,12-23,66,І,ІІ,V- загальною площею 678,9 кв.м., рампа з навісом літ.а{3}, сторожка літ.Б-2, прибудова літ.б-1, загальною площею 23,3кв.м, сходи літ. б', частина гаража літ. В-1 прим.1 поз.1 - загальною площею 50,6 кв.м. В спільній власності огорожа №1-8 , мостіння І,ІІ, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул.Шолохова,27 за ціною третіх електронних торгів, що складає 8 097 600 (вісім мільйонів дев`яносто сім тисяч шістсот ) грн. 00 коп., що належить боржнику: Дніпровська міська рада адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр-т. Д. Яворницького, 75 код ЄДРПОУ: 26510514, на підставі рішення суду № 199/353/17-ц виданого 06.09.2017 Амур- Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2425387312101. Тобто разом передано майна, на загальну суму 17 024 700 грн., що становить 1 702 470 грн 10% виконавчого збору від вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу. Таким чином, державним виконавцем 02.11.2022, на підставі ст.ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1702470,00 грн., копію якої направлено Дніпровській міській раді для виконання 02.11.2022 за вих.№ 02133/23631.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.06.2014 у справі № 182/2669/14-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_1 та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» заборгованості по кредиту в розмірі 10417487,89 грн., заборгованість по відсоткам в розмірі 7848185,63 грн., заборгованість по пені в розмірі 141444,38 грн., а всього 18407117,90 (вісімнадцять мільйонів чотириста сім тисяч сто сімнадцять грн.) 90 коп. та судового збору у розмірі 3775 (три тисячі сімсот сімдесят п`ять грн.) 80 коп., про що було видано виконавчий лист.

На підставі цього листа 17.10.2014 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №45125606.

08.12.2014 боржник ОСОБА_1 помер.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду від 06.09.2017 у справі №199/353/17, залишеним без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Марфінбанк» та визнано відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 , а саме:

- частину будівель та споруд по АДРЕСА_1 , зареєстрованих як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за № 20873013, загальною площею 746,1 кв. м, що належала ОСОБА_1 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому 08.08.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновичем С.П., зареєстрований в реєстрі за № 3017;

- частину будівель та споруд по АДРЕСА_2 , зареєстрованих як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за № 21616422, загальною площею 678,9 кв.м, що належала ОСОБА_1 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому 08.08.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновичем С.П., зареєстрований в реєстрі за №3015.

Вказане майно передано у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.03.2019 року у справі № 182/2669/14-ц замінено сторону боржника ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виконавчому провадженні № 45125606 відкритому на підставі виконавчого листа №182/2669/14-ц, виданого 02 вересня 2014 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області у цивільній справі №182/2669/14-ц (провадження № 2/0182/2241/2014), на територіальну громаду м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, до якої перейшла визнана судом відумерлою спадщина після смерті ОСОБА_1 .

У подальшому державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про зміну порядку виконання рішення суду.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 року у справі № 182/2669/14-ц змінено порядок виконання рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.06.2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК») до ОСОБА_1 про стягнення боргу, шляхом стягнення боргу в рахунок погашення заборгованості по кредиту в розмірі 10417487,89 грн, заборгованості по відсоткам в розмірі 7848185,63 грн, заборгованість по пені в розмірі 141444,38 грн, а всього 18407117 грн. 90 коп. (вісімнадцять мільйонів чотириста сім тисяч сто сімнадцять грн 90 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» з територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, до якої перейшла відумерла спадщина після смерті ОСОБА_1 , яка складається з нерухомого майна, що не зареєстровано у встановленому порядку, а саме:

- частина будівель та споруд по АДРЕСА_1 , зареєстрованих як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за № 20873013, загальною площею 746,1 кв. м, що належала ОСОБА_1 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 08.08.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновичем С.П., зареєстрований в реєстрі за № 3017;

- частина будівель та споруд по АДРЕСА_1 , зареєстрованих як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за № 21616422, загальною площею 678,9 кв.м, що належала ОСОБА_1 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 08.08.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновичем С.П., зареєстрований в реєстрі за №3015, в межах його вартості, визначеної па підставі Закону України «Про виконавче провадження».

07.02.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування коштів.

У подальшому, 18.05.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Загребельською Даною Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65461050 на підставі виконавчого листа № 182/2669/14-ц, виданого 02.09.2014 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області щодо стягнення з ОСОБА_1 па користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» заборгованості по кредиту в розмірі 10417487,89 грн., заборгованість по відсоткам в розмірі 7848185,63 грн., заборгованість по пені в розмірі 141444,38 грн., а всього 18407117,90 (вісімнадцять мільйонів чотириста сім тисяч сто сімнадцять грн.) 90 коп. та судового збору у розмірі 3775 (три тисячі сімсот сімдесят п`ять грн.) 80 коп.

24.10.2022 державним виконавцем, на підставі ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», винесено акт та постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та передано нереалізоване арештоване майно, а саме: частину будівель та споруд, а саме будівля магазину літ.А-1, літ. А «-1, літ. А}-1, .а «-1 частково відкрита веранда літ. а-1 поз. 1, 11, 24-28, 30-52, 54-65,ІІІ,ІV - загальною площею 746,1 кв. м, ганки літ. а, літ. а{2}, літ. а{4}, частина гаража літ. В-1 прим. 2 поз.1 - загальною площею 28,7 кв. м. В спільній власності: огорожа №1-8, мостіння І,II, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шолохова, 27, за ціною третіх електронних торгів, що складає 8927100 (вісім мільйонів дев`яносто двадцять сім тисяч сто ) грн. 00 коп., що належить боржнику: Дніпровська міська рада, адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ: 26510514 на підставі рішення суду № 199/353/17-щ виданого 06.09.2017 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2390327612101.

Крім того, 24.10.2022 державним виконавцем, на підставі ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», винесено акт та постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та передано нереалізоване арештоване майно, а саме: нереалізоване арештоване майно, а саме: частини будівель та споруд, а саме будівля магазину літ.А-1, літ. А «-1, літ. А {ІV}-1,прибудова літ. А «-1, тамбур літ.а-1, частково відкрита веранда літ. а'-1, поз.2-10,12-23,66,І,II,V- загальною площею 678,9 кв. м, рампа з навісом літ. а{3}, сторожка літ.Б-2, прибудова літ.б-1, загальною площею 23,3 кв. м, сходи літ. б?, частина гаража літ. В-1 прим.1 поз.1 - загальною площею 50,6 кв. м. В спільній власності: огорожа №1-8 , мостіння І,ІІ, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шолохова, 27 за ціною третіх електронних торгів, що складає 8097600 (вісім мільйонів дев`яносто сім тисяч шістсот) грн. 00 коп., що належить боржнику: Дніпровська міська рада адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ: 26510514, на підставі рішення суду №199/353/17-ц виданого 06.09.2017 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2425387312101.

02.11.2022 державним виконавцем, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Після закінчення виконавчого провадження 02.11.2022 головним державним виконавцем Загребельською Даною Сергіївною винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Дніпровської міської ради на користь держави у розмірі 1702470, 00 грн.

Позивач, не погоджуючись із постановою про стягнення виконавчого збору, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIІІ «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №1404-VІІІ).

Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 ст.13 Закону №1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (ч.3 ст.26 Закону № 1404-VIII).

Згідно з ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Абзацом 1 ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч.ч 1-3, абз.1 ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною 5 ст.27 Закону №1404-VIII визначено вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується. Крім того, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (ч.7 ст.27 Закону №1404-VIII).

Частиною 9 ст.27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього ж Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №512/5від 02.04.2012 (далі по тексту - Інструкція №512/5).

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону №1404-VIII. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Системний аналіз положень статей 26, 27 Закону №1404-VIII, Інструкції №512/5 в аспекті спірних правовідносин, дає підстави суду апеляційної інстанції дійти висновку, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання виконавчого документа. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.

Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 у справі №480/3452/19, від 20.11.2019 у справі №480/1558/19 дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення із винесенням відповідної постанови.

Отже, після набрання чинності змінами до ч.2 ст.27 Закону №1404-VIII, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення з прийняттям відповідної постанови, не пов`язується з фактично стягнутою виконавцем сумою, а обчислюється у відсотках від суми, яка підлягає стягненню.

Частиною 3 ст.40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З вищенаведених норм Закону №1404-VІІІ вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

У іншому випадку, таке питання вирішується в порядку встановленому частиною третьою статті 40 Закону №1404-VІІІ, а саме постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить за умови повернення виконавчого документа або закінчення виконавчого провадження у відповідних випадках.

Тобто, Законом №1404-VІІІ чітко визначений правовий порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, якій повинна передувати постанова про повернення виконавчого документа чи закінчення виконавчого провадження. До того ж, постанова про виконавчий збір приймається не пізніше наступного дня з дня закінчення такого провадження.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі №580/1328/19, від 1 квітня 2020 року у справі №802/848/18-а, від 30 червня 2020 року у справі №823/1824/17, від 27 квітня 2023 року у справі №640/26475/21.

Пунктом 8 розділу ІІІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень» (затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5), передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.п.1,3,4,6 ч.1 ст.37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.п.1,2,4,6,7,9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11,14 і 15 ч.1 ст.39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити провадження за постановою стосовно стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

На підставі п.13 розділу ІХ Інструкції, при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.п.1,4 ч.1 ст.37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.п.1,2,4,9 (крім випадку, передбаченого ч.9 ст.27 Закону), 11 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа чи закінчення виконавчого провадження реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Якщо ж після завершення виконавчого провадження за рішенням немайнового характеру виконавчий збір, витрати виконавчого провадження не стягнуто, виконавець вживає заходів щодо їх подальшого виконання у порядку, визначеному п.8 розділу ІІІ та п.2 розділу VI цієї Інструкції.

При цьому, за правилами ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII, у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, що встановлений ст.27 цього Закону.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що державний виконавець визначає суму виконавчого збору у постанові про відкриття виконавчого провадження, а у випадку закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) постанова про стягнення виконавчого збору має бути прийнята не пізніше наступного дня з дня наведених обставин. При цьому, останнє повноваження реалізується державним виконавцем, якщо виконавчий збір ще не стягнуто. Крім того, наведені норми дозволяють виконавцю вирішити питання про стягнення виконавчого збору, як у постановах про відкриття виконавчого провадження, закінчення виконавчого провадження так і в окремій постанові, якою вирішується питання про стягнення виконавчого збору.

Матеріали справи свідчать, що 02.11.2022 державним виконавцем, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

02.11.2022 головним державним виконавцем Загребельською Даною Сергіївною винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Дніпровської міської ради на користь держави у розмірі 1702470, 00 грн.

Колегією суддів досліджено, що в межах виконавчого провадження ВП№65461050 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VІІІ, при цьому зі змісту останньої встановлено, що стягувачу, в рахунок погашення боргу, передано нереалізоване арештоване майно, а саме: частини будівель та споруд, а саме будівля магазину літ.А-1, літ.А???-1, літ. А {ІV}-1,прибудова літ. А?-1, тамбур літ.а-1, частково відкрита веранда літ. а?-1, поз.2-10,12-23,66,І,II,V- загальною площею 678,9 кв. м, рампа з навісом літ. а{3}, сторожка літ.Б-2, прибудова літ.б-1, загальною площею 23,3 кв. м, сходи літ. б?, частина гаража літ. В-1 прим.1 поз.1 - загальною площею 50,6 кв. м. В спільній власності: огорожа №1-8 , мостіння І,ІІ, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шолохова, 27 за ціною третіх електронних торгів, що складає 8097600 (вісім мільйонів дев`яносто сім тисяч шістсот) грн. 00 коп.

Тоді як, під час прийняття оскаржуваної постанови від 02.11.2022 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №65461050, державний виконавець визначив суму виконавчого збору виходячи з суми, яка зазначена у виконавчому листі №182/2669/14-ц від 02.09.2014, а саме 18410893,70 грн.

Як вже було зазначено вище, відповідно до ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Отже, відповідачем винесено спірну постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1702470,00 грн, що на переконання суду, не відповідає ані 10% від початкової суми стягнення (18410893,70 грн), ані 10% від вартості фактично переданого стягувачу нереалізованого арештованого майна (8097600,00 грн).

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець фактично визначив суму виконавчого збору у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом, а не 10 відсотків від фактично стягнутої суми (10% від вартості фактично переданого стягувачу нереалізованого арештованого майна), отже у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові від 02.11.2022 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №65461050 у розмірі 1702470,00 грн, а отже, така постанова не відповідає вимогам ст. 27 Закону № 1404-VIII та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко