Постанова

від 21.11.2024 по справі 140/4011/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4011/24 пров. № А/857/17986/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року (головуючий суддя Мачульський В.В., м. Луцьк) у справі № 140/4011/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ" до Волинської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови,

в с т а н о в и в :

ТОВ "СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ" звернулося в суд з позовом до Волинської митниці, в якому просить визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні випуску товарів №UA205050/2024/000218 від 13.03.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що по МД №23UA205050061229 від 08.09.2023 року відбулось спрацювання системи АСАУР. Зазначає, що особа, уповноважена на декларування товарів ТОВ «Солар Трейдінг Сістем» не задекларувала, тобто не заявила за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва) про товар: «Окіст свійських свиней: заморожене, обвалене (без кісток) м`ясо, без шкіри, не піддане тепловій обробці, без додання солі та спецій (прянощів)», який підлягає обов`язковому декларуванню при переміщенні через митний кордон України, загальною вартістю 2239882,80 грн. Акцентує увагу, що митницею складено протокол про порушення митних правил №0379/20500/23 від 02.10.2023 року за вчинення декларантом (митним брокером ОСОБА_1 - штатним працівником ПП «РЕСПЕКТ БРОК») дій, що містять ознаки порушень митних правил за ст. 472 МК України. У зв`язку із складенням протоколу про порушення митних правил №0379/20500/23 митницею правомірно 13.03.2024 року складено картку відмови у митному оформленні випуску та пропуску товарів. Також не погоджується із сумою стягнених витрат на професійну правничу допомогу.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що між ТОВ СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ (Покупець) та компанією експортером AMADEUS TRADE LTD (Продавець) укладено контракт №1101072023 від 01.07.2023.

За умовами Контракту продавець зобов`язується продати, а покупець купити товар вказаний в інвойсі. Товар поставляється на умовах CIF - KLAIPEDA (ІНКОТЕРМС 2010). Розділ №4 Контракту передбачає, що вантажовідправником товару може бути третя сторона (а.с.23зворот-26).

08.09.2024 ТОВ СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ через уповноваженого декларанта ПП РЕСПЕКТ БРОК з метою декларування товару: М`ясо свинне обвалене, морожене: тримінг - 20904,96 кг. Фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової та сполучної тканини. Без шкіри, будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, солі, спецій, приправ, - на митний пост Волинської митниці подано митну декларацію № 23UA205050061229U2 (а.с.18зворот-19).

Окрім того, декларантом були надані до митного оформлення інші документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України, а саме:

- Рахунок-фактура №202308200 від 02.08.2023;

- Коносамент №229659811 від 02.08.2023;

- Автотранспортна накладна №918884 від 01.09.2023.

- Транзитна декларація T1 №23LTLU9000000F1E20 від 01.09.2023.

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 08.09.2023.

- Зовнішньоекономічний контракт №1101072023 від 01.07.2023.

- Договір про надання послуг митного брокера №73 від 09.12.2020.

- Договір (контракт) про перевезення №117-3 від 01.09.2023.

- Декларація про походження.

- Сертифікат від 04.09.2023.

- Експортна митна декларація №AJ212202308022792456.

У зв`язку зі спрацюванням профілів ризику митницею було проведено митний огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, про що складено Акт №23UA205050061229U2 від 11.09.2023 (а.с.30).

Під час проведення митного огляду посадовою особою митниці здійснено відбір проб товару з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (а.с.31).

11.09.2024 відповідачем направлено запит №7.3-20/11004 директору Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби В. Ткаченку про проведення досліджень (аналізу, експертизи) (а.с.30 зворот).

Відповідно до висновку Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 20.09.2023 № 142000-3201-0122: ....Виходячи з відомостей у супровідній документації та на маркувальній етикетці, продукт не є тримінгом (м`ясною обріззю). За результатами досліджень проби встановлено, що вона є замороженим обваленим (без кісток) м`ясом, без шкіри, не підданим тепловій обробці, без додання солі та спецій (прянощів). (а.с.31зворот-34).

Згідно із службовою запискою Управління МПКМВ та МТР ЗЕД Волинської митниці від 27.09.2023 №7.3-15-04/174 товар, заявлений до митного оформлення за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA205050061229U2, являє собою Окіст свійських свиней: заморожене, обвалене (без кісток) м`ясо, без шкіри, не піддане тепловій обробці, без додання солі та спецій (прянощів). Виробник - Atrahan Transformation INC, Olymel S.E.C, Канада, вартість відповідно цінової інформації ЄАІС становить 2,93 дол. США/кг., що станом на 08.09.2023 за курсом НБУ становить 2239882,80 грн.

Волинською митницею 02.10.2023 складено протокол про порушення митних правил №0379/20500/23 за вчинення декларантом (митним брокером ОСОБА_1 - штатним працівником ПП РЕСПЕКТ БРОК) дій, що містять ознаки порушень митних правил за ст. 472 МК України (а.с.34 зворот-37).

Як вбачається з матеріалів справи провадження за ст. 472 Митного кодексу України за протоколом №0379/20500/23 відносно ОСОБА_1 - штатним працівником ПП РЕСПЕКТ БРОК закрито за відсутністю в її діях складу правопорушення, що підтверджується постановою Любомльського районного суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №163/2578/23, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 26.02.2024 та яка набрала законної сили (а.с.39 зворот - 46 зворот).

13.03.2024 Волинською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000218 та відмовлено у митному оформленні випуску товарів за МД №23UA205050070477 (а.с.16).

Не погоджуючись з таким оскаржуваним рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до частини 11 статті 264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 10 статті 264 МК України відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

За змістом ч. 2, 3 ст. 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Як вже було встановлено, 13.03.2024 Волинською митницею складено картку відмови в митному оформленні випуску товарів №UA205030/2024/000218 за МД №23UA205050070477.

З такого оскаржуваного рішення вбачається, що єдиною підставою для його прийняття було складення протоколу від 02.10.2023 про порушення митних правил №0379/20500/23 за вчинення декларантом (митним брокером ОСОБА_1 - штатним працівником ПП РЕСПЕКТ БРОК) дій, що містять ознаки порушень митних правил за ст. 472 МК України.

Наведене визнається апелянтом.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №163/2578/23, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 26.02.2024, провадження у справі за протоколом №0379/20500/23 відносно ОСОБА_1 - штатним працівником ПП РЕСПЕКТ БРОК закрито за відсутністю в її діях складу правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2022 року у справі №160/5671/21 наголосив, що преюдиційність у процесуальному праві має вираження у вигляді обов`язку суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набутим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дає змогу уникнути ухвалення суперечливих судових фактів щодо того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу й засобів.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки провадження за протоколом №0379/20500/23 відносно особи, яка проводила декларування товару закрито, що в свою чергу слугувало підставою для прийняття оскаржуваного рішення, відтак картка відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA205050/2024/000218 від 13.03.2024 винесена безпідставно.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що всупереч вимогам ч. 2, 3 ст. 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні не зазначено причини відмови, не наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів. Зазначене рішення також не містить інформацію про порядок його оскарження.

Наведене дає підстави для висновку про те, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, винесеним без врахування усіх необхідних обставин для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Оцінюючи доводи апелянта щодо безпідставного стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, апеляційний суд зазначає таке.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надані суду договір від 01.02.2023 №54-ЮП про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг №564, платіжну інструкцію №424 від 26.04.2024.

З акту приймання-передачі наданих послуг №564 вбачається, що загальна вартість наданих послуг становить 30 000,00 грн та включає: надання правничої допомоги щодо оскарження картки відмови №205050/2024/000218 в митному оформленні товарів, складеної Волинською митницею 13.03.2024, представництво у Волинському окружному адміністративному суді, про що свідчить рахунок фактура №564 від 26.04.2024.

Згідно із платіжною інструкцією №424 від 26.04.2024 позивач сплатив на користь адвокатського бюро 30 000,00 грн за надання послуг правової допомоги.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про неспівмірність витрат на правову допомогу з наданими адвокатом послугами, оскільки такі не обґрунтовані та не зазначено, який розмір гонорару адвоката скаржник вважає співмірним з наданою ним правничою допомогою.

Колегія суддів враховує, що за вимогами процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі справа №826/841/17.

Аналізуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту наданих послуг, розмір витрат на правничу допомогу у 3000 грн., визначений судом першої інстанції, є обгрунтованим і співмірним із наданими послугами.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 140/4011/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар