Постанова

від 21.11.2024 по справі 380/18370/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/18370/23 пров. № А/857/9562/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Львівської митниці,

на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року (суддя Сидор Н.Т., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №380/18370/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільно українсько-німецьке товариство Мьолдер Ге Ем Бе Ха до Львівської митниці,

про визнання протиправним, скасування рішення і картки відмови,

встановив:

У серпні 2023 року позивач ТОВ Спільно українсько-німецьке товариство Мьолдер Ге Ем Бе Ха звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900054/2 від 30.01.2023 та картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 30.01.2023 №UA209170/2023/000346. Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про визначення митної вартості товарів №UA209000/2023/900054/2 від 30.01.2023. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000346. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 6241,15 грн..

До суду надійшла заява позивача, у якій просив долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують витрати позивача по справі на надану йому професійну правничу допомогу у цій судовій справі. Вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу (правову) допомогу у зв`язку з розгляд судової справи №380/18370/23. На підтвердження понесених витрат долучає договір №24/01/2024 від 24.01.2024, акт приймання-передачі наданих послуг, свідоцтво про право на здійснення адвокатської діяльності, ордер про надання правничої (правової) допомоги. Згідно поданих доказів позивачем понесено такі витрати у сумі 10598,00 грн..

Відповідач подав заперечення на клопотання про долучення доказів для вирішення питання про відшкодування витрат за надану правничу (правову допомогу). Просив у задоволенні вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити. В той же час, якщо суд вважатиме, що позивачем надано належні докази витрат на правову допомогу, в такому випадку зменшити.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільно українсько-німецьке товариство Мьолдер Ге Ем Бе Ха 2500,00 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу. У решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

З цим додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. Апелянт вважає, що оскаржене додаткове рішення суду прийняте з порушенням норми матеріального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, були недоведеними належними та допустимими доказами, а тому це додаткове рішення підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що стягнута судом вартість наданих послуг не підлягає задоволенню з підстав того, акт приймання-передачі до договору про надання правничої допомоги не є детальним розрахунком здійснених витрат часу при наданні правничої допомоги. Жодних інших доказів представником позивача не надано. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені вимог про відшкодування таких витрат. Також вказує скаржник, що предмет спору у даній категорії справи не є складним, містить один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складеність процесуальних документів не є важкими. Тому сума гонорару за такий позов дуже завищена.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене додаткове рішення суду від 11.04.2024 в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким у стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Так, згідно з ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового судового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що розгляд справи завершено ухваленням 22.03.2024 року у справі Львівським окружним адміністративним судом рішення, яким позов задоволено повністю, результат якого наведено в описовій частині цієї постанови.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, за положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, проведення експертизи, підготовки справи до розгляду зокрема, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги та витрат на підготовку експертного висновку, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), на проведення судових експертиз, експертних досліджень та надання інших послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, проведенням експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта.

У розглядуваній справі судом встановлено, що представником позивача направлено суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу. Сума таких витрат складає 10598,00 грн..

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано наступні документи (їх копії): договір №24/01/2024 від 24.01.2024, акт приймання-передачі наданих послуг, свідоцтво про право на здійснення адвокатської діяльності, ордер про надання правничої (правової) допомоги (а.с. 206-209).

У поданій позовній заяві позивач по справі зазначив, що очікує понести витрати на надання йому правничої допомоги, пов`язаної з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 10000,00 грн..

Між Позивачем та Адвокатом Смолином Ярославом Васильовичем укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги за №24/01/2024 від 24 січня 2024 року (далі - Договір).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Клієнт оплачує послуги Адвоката, передбачені в розділі 1 цього Договору у розмірі, визначеному окремою угодою або актах приймання-передачі наданих послуг, чи іншому аналогічному документі.

Відповідно до п.3.3. Договору, Клієнт сплачує Адвокату винагороду у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Адвоката, або в інший передбачений законодавством, чи домовленістю Сторін спосіб протягом 40 (сорока) календарних днів з моменті набрання рішенням суду, ухваленим за результатами розгляду відповідної судової справи законної сили, якщо інші строки для оплати наданих послуг за цим Договором додатково не узгоджені Сторонами.

На виконання умов Договору між позивачем по справі та його представником підписаний Акт №3 від 19.03.2024 приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правничої (правової) допомоги № 24/01/2024 від 24 січня 2024 року. Загальна вартість наданих послуг за цим Актом становить суму у розмірі 10598,00 грн..

Судом встановлено, що зазначеним Актом детально визначено, що Адвокатом надано на користь Клієнта та підлягають оплаті наступні послуги: консультування клієнта щодо перспектив визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів №UA209000/2023/900054/2 від 30.01.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 30.01.2023 №UA209170/2023/000346 1 год. (1514,00), підготовка до участі та участь у судовому засіданні з розгляду судової справи №380/18370/23, призначеному на 25.01.2024 2 год. (3028,00 грн), підготовка до участі та участь у судовому засіданні з розгляду судової справи №380/18370/23, призначеному на 15.02.2024 2 год. (3028,00 грн), підготовка до участі та участь у судовому засіданні з розгляду судової справи №380/18370/23, призначеному на 14.03.2024 2 год. (3028,00 грн).

Суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення з урахуванням наданих позивачем доказів, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи конкретні обставини справи та зміст виконаних послуг, вважав за доцільне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 2500,00 грн. В задоволенні решти суми витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

При цьому суд першої інстанції врахував, що судове засідання, призначене на 15.02.2024, не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Львівської області, що підтверджується відповідною довідкою. Судові засідання 25.01.2024 та 14.03.2024 тривали 34 хв та 20 хв відповідно.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, зазначаючи, що вказаний розмір витрат позивача на правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, є співмірним зі складністю справи та обсягом виконання відповідних робіт, що не спростовано відповідачем, а тому вказаний розмір має бути стягнутий з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

В апеляційній скарзі відповідач не обґрунтував належним чином заперечення щодо визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи в безспірному порядку підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат по оплаті професійної правничої допомоги при вирішенні Львівським окружним адміністративним судом цієї справи №380/18370/23.

З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення без змін додаткового рішення суду у справі, яке ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду 11 квітня 2024 року в адміністративній справі №380/18370/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільно українсько-німецьке товариство Мьолдер Ге Ем Бе Ха до Львівської митниці про визнання протиправним, скасування рішення і картки відмови залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль