Постанова

від 22.11.2024 по справі 500/3027/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 500/3027/24 пров. № А/857/23813/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі №500/3027/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мишковицький спиртовий завод» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції Дерех Н.В., час ухвалення у письмовому провадженні, місце ухвалення м. Тернопіль, дата складання повного тексту 22.08.2024),-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мишковицький спиртовий завод» (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі, відповідач - 1), Державної податкової служби України (надалі, відповідач - 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати Розпорядження Державної податкової служби України від 10 травня 2024 року №8-р про виключення з реєстру, зобов`язати Державну податкову службу України включити ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України в Тернопільській області підписати акти денатурації фракції головної етилового спирту та розрахунки денатурації фракції головної етилового спирту починаючи з 10.05.2024, тобто з дня винесення Розпорядження № 8-р від 10.05.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії співробітників ГУ ДПС у Тернопільській області є протиправними в частині відсутності підстав для проведення фактичної перевірки. Зазначає, що в період з 23.11.2023 по 02.12.2023 ГУ ДПС у Тернопільській області вже було проведено фактичну перевірку ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» з питань дотримання вимог чинного законодавства, що діє у сфері виробництва та обігу спирту, а також інших підакцизних товарів. Вважає, що ГУ ДПС у Тернопільській області не мало правових підстав не враховувати дані та висновки попередньої фактичної перевірки, викладені в Акті про результати фактичної перевірки від 04.12.2023 №10540/19-00-09-04/42868998; подання контролюючому органу уточнюючого розрахунку не було підставою для проведення повторної фактичної перевірки, оскільки про це відсутнє зазначення у наказі від 18.04.2024 № 921-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «Мишковицький спиртовий завод». На думку представника позивача, встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового відповідає технологічній схемі, яка направлена до Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС України, що передбачено підпунктом 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями). Зазначив, що 01.10.2022 ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» було надано представнику ДПС України технологічні схеми витратомірів-лічильників окремих видів продукції «EmersonProcess» №14365714, №14466770, №15002415 під час безпосередньо здійснення підготовки до опломбування витратомірів-лічильників (Акт опломбування від 01.10.2022). Також, вказав, що з метою підтвердження своєї правової позиції та уникнення непорозумінь, 29.04.2024 ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого» від 31.05.2022 року № 2284-IX направив повторно через систему електронного документообігу M.E.Doc лист вих. №58 разом з відповідними документами. Зауважив, що посадовими особами ДПС України було здійснено накладання пломб у зв`язку з початком виробництва хімічної продукції, що додатково свідчить про обізнаність ДПС України про встановлення та використання витратоміра-лічильника приймання на виробництво у дільницю дегідратації №15002415, витратоміра-лічильника хімічної продукції з виробництва №14365714, витратоміра-лічильника відвантаження хімічної продукції №14466770. Звернув увагу суду на відсутності підстав для виключення з електронного реєстру суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво продукції хімічного і технічного призначення. Також, позивач у межах спірних правовідносин вважає, що слід зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України в Тернопільській області підписати акти денатурації фракції головної етилового спирту та розрахунки денатурації фракції головної етилового спирту починаючи з 10.05.2024, тобто з дня винесення Розпорядження № 8-р від 10.05.2024 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Розпорядження Державної податкової служби України від 10 травня 2024 року №8-р «Про виключення з реєстру». Зобов`язано Державну податкову службу України включити ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачами подані апеляційні скарги.

Головне управління ДПС у Тернопільській області не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що зі змісту наказу ГУ ДПС у Тернопільській області №921-п від 18.04.2024 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» вбачається, що керуючись пп.69.2 п.69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»,ст.191, ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, та на виконання листа ДПС України від 01.04.2024р. №9233/7/99-00-09-02-01-07, ГУ ДПС у Тернопільській області призначило провести фактичну перевірку ТОВ «Мишковицький спиртовий завод». Отже, підставою для проведення фактичної перевірки визначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України та лист ДПС України. Також, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального). З даного Наказу №921-п від 18.04.2024 року слідує, що як на підставу для проведення перевірки контролюючий орган посилається на лист ДПС України №9233/7/99-00-09- 02-01-07 від 01.04.2024р, отже, відповідно до правової позиції Верховного Суду контролюючим органом дотримано умови щодо відображення мінімально допустимого обсягу інформації в наказі. Фактична перевірка ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» була проведена на підставі підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України та листа ДПС України в результаті отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Вказує, що як і в наказі від 23.11.2023р. №2036-п, так і в акті про результати фактичної перевірки від 04.12.2023р. перевіряємий період вказується - 23.11.2023р. по 02.12.2023р. А в даній справі фактична перевірка відбулася за період 18.04.2024. по 27.04.2024р., тобто охоплені різні періоди перевірки, тому вважаємо посилання позивача на попередні оформлені результати фактичної перевірки є помилковими та не повинні прийматися до уваги, оскільки вони не стосуються предмету спору.

Також зазначає, що станом на 26.04.2024 ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» не надсилало до ДПС України засобами електронного зв`язку технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів в місцях, визначених в підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України».

Перевіркою встановлено, що витратоміри-лічильники окремих видів продукції «EmersonProcess» №14365714, №14466770, №15002415 вважаються не встановленими, чим порушено вимоги підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України.

Позивачем відбувається посилання на те, що відповідно до акту від 25.08.2022р. витратоміри-лічильники були опломбовані 25.08.2022 року, проте доказів того, що витратоміри-лічильники окремих видів продукції «EmersonProcess» №14365714, №14466770, №15002415 були встановлені і зазначені в технологічній схемі встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового станом на 26.04.2024р, ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» не надає.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

ДПС України подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що не погоджується з рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 та вважає, що таке рішення прийнято з порушенням норм матеріального права - норми Податкового кодексу України, Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зі змінами, (далі - Закон № 481), та процесуального права, а саме - ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України та правових висновків Верховного Суду

Вказує, що ДПС України, на підставі акта Головного управління ДПС у Тернопільській області від 29.04.2024 № 5653/19-00-09-04/42868998 та у зв`язку з встановленням факту відсутності технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів у місцях, визначених у підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України та відповідно до абзацу п`ятого частини п`ятої ст. 71 Закону № 481, правомірно прийнято розпорядження від 10.05.2024 № 8-р щодо виключення з Електронного реєстру ТОВ «Мишковицький спиртовий завод». Вважає, що контролюючий орган діяв в межах визначених чинним законодавством повноважень, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мишковицький спиртовий завод» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є: 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв.

Для здійснення господарської діяльності позивач має відповідні ліцензії: №990117202200003 - на виробництво спирту етилового не денатурованого, та №990201202200004 - на право оптової торгівлі спиртом етиловим.

Товариство відповідно до «ТУ У 20.3-39074766-020:2016. Технічні умови», який розроблений ТОВ «Агробіосинтез» 15.02.2016 року здійснює виробництво розчинника органічного універсального технічного «Сольвент», який є продукцією хімічного і технічного призначення. Нормативний документ зареєстрований і внесений до бази даних «Технічні умови України», набув чинності 21.03.2016 року, термін дії до 21.03.2026 року. ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» користується даними Технічними умовами відповідно до Договору про передачу у тимчасове користування технічних умов від 20.07.2022 року №20-072022-СОЛ.

У відповідності до Розпорядження ДПС України №14-р від 06.09.2022, відповідно до ст.7-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мишковицький спиртовий завод» включено до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мишковицький спиртовий завод» за заявою суб`єкта господарювання.

Керуючись підпунктом 69.2, пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення», статтею 19-1, пунктом 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), з метою дотримання вимог Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами і доповненнями), інших нормативно-правових актів, що регулюють виробництво, обіг спирту та інших підакцизних товарів, лист ДПС України від 01.04.2024 №9233/7/99-00-09-02-01-07, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято Наказ №921-п від 18.04.2024 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Мишковицький спиртовий завод». Даним Наказом вирішено провести фактичну перевірку ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Мишковичі, вул. Січових Стрільців, буд. 1, з питань дотримання вимог чинного законодавства що діє у сфері виробництва та обігу спирту, а також інших підакцизних товарів.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Тернопільській області складено Акт №5653/19-00-09-04/42868998 від 29.04.2024, яким встановлено порушення вимоги підпункту 229.1.8 пункту 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України, а саме: витратоміри-лічильники окремих видів продукції «Emerson Process» №14365714, №14466770, №15002415 вважаються не встановленими.

Не погоджуючись з Актом перевірки, 13 травня 2024 року позивачем було подано до ГУ ДПС у Тернопільській області заперечення до Акту про результати фактичної перевірки від 29.04.2024 року № 5653/19-00-09-04/42868998. В даних запереченнях, серед іншого, зазначено, що позивачем 01.02.2022 було надано представнику ДПС України технологічні схеми витратомірів-лічильників окремих видів продукції «EmersonProcess» №14365714, №14466770, №15002415 під час безпосереднього здійснення підготовки до опломбування витратомірів-лічильників (акт опломбування від 01.10.2022). Також, вказано, що задля підтвердження своєї правової позиції та уникнення непорозумінь, 30.04.2024, ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого» від 31.05.2022 №2284-ІХ направило повторно на адресу ДПС України лист вих.№58 та, серед іншого, технологічну схему встановлення витратомірів лічильників на ТОВ «Мишковицький спиртовий завод», схему установки витратомірів - лічильників виробництва та відпуску продукції технічного і хімічного призначення на ТОВ «Мишковицький спиртовий завод», технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників.

За результатами засідання комісії по розгляду спірних питань, комісією прийнято рішення, що висновки, викладені в Акті фактичної перевірки від 29.04.2024 №5653/19-00-09-04/42868998 «Про результати фактичної перевірки ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» є правомірними, про що складено Висновок №50/19-00-09-04/42868998 від 23.05.2024.

Після цього, Державною податковою службою України, відповідно до ст.7-1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зі змінами, а також враховуючи Акт від 29.04.2024 №5653/19-00-09-04/42868998 про результати проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мишковицький спиртовий завод» щодо дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює ліцензування, виробництво, обіг та зберігання спирту етилового, в тому числі біоетанолу, прийнято Розпорядження №8-р від 10.05.2024 «Про виключення з реєстру». Зокрема, з відповідності до даного Розпорядження, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мишковицький спиртовий завод» виключено з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, у зв`язку з встановленням факту відсутності технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів у місцях, визначених підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 ст. 229 ПК України, надісланої центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, згідно з вимогами підпункту 229.1.8 пункту 229.1 ст. 229 ПК України та відповідно до частини п`ятої ст. 7-1 Закону №481.

Не погоджуючись з вказаним Розпорядженням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що на момент складання акту перевірки та прийняття оскаржуваного розпорядження у позивача витратоміри-лічильники були встановлені відповідно до технологічної схеми, яка направлена позивачем до контролюючого органу.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів ( пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст.80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

В наказі про проведення перевірки повинні зазначатися, серед іншого, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися ( п. 81.1. ст. 81 ПК України ).

Отже, Податковий кодекс України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Підстави проведення фактичної перевірки визначені статтею 80 ПК України.

Зокрема, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Суд першої інстанції вірно покликався на висновок Верховного Суду, викладений у Постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23, відповідно до якого, оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Наведене дає підстави для висновку про те, що у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію.

Якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити.

Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 висновував, що підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. Здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, у якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації.

Отже, під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи слідує, що в Наказі Головного управління ДПС у Тернопільській області №921-п від 18.04.2024 підстава проведення перевірки, відповідно до вичерпного переліку підстав, з яких може проводитися фактична перевірка, встановленого нормами пункту 80.2 статті 80 ПК, не зазначена.

Водночас, з Наказу слідує, що як на підставу для проведення перевірки контролюючий орган посилається на лист ДПС України №9233/7/99-00-09-02-01-07 від 01.04.2024, який складений на доповнення до листів від 10.10.2023 № 25434/7/99-00-09-02-01-07, від 01.11.2023 № 27444/7/99-00-09-02-01-07, від 28.11.2023 № 29998/7/99-00-09-02-01-07, від 26.12.2023 № 32652/7/99-00-09-02-01-07, від 17.01.2024 №1426/7/99-00-09-02-01-07, від 01.02.2024 №2708/7/99-00-09-02-01-07, від 29.02.2024 №5548/7/99-00-09-02-01-07 щодо необхідності продовження з 01.04.2024 по 30.04.2024 контрольно-перевірочних заходів стосовно суб`єктів господарювання, зазначених, у додатках 1,2,3,4 та 5, який наявний у матеріалах справи ( а.с. 123).

Суд першої інстанції вірно висновував, що інші листи, в доповнення яких складений останній, представником відповідача - 1 суду не подано, а зі змісту вказаного листа суд позбавлений можливості встановити порушення Товариством вимог податкового законодавства.

Також відповідачами не надано доказів і отримання і використання інформації від суб`єктів приватного та публічного права про порушення позивачем вимог законодавства (зокрема, інформації, що визначена підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 ст. 80 ПК України, підпункту 69.2, пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»), контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Оскільки таки докази відсутні, наведене свідчить про відсутність підстав для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки.

З урахуванням наведених вище обставин справи та наведених вище норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність істотних порушення норм податкового законодавства, допущені відповідачем-1 під час призначення і проведення перевірки, що дає підстави для скасування розпорядження, прийнятого за її наслідками.

Відповідно до абзацу другого підпункту «г» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України, суб`єкти господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах «д»-«ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 цієї статті, зобов`язані надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів в місцях, визначених в підпунктах «а», «б», «в» цього підпункту, засобами електронного зв`язку не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів.

Згідно абзацу тринадцятого підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України, витратоміри-лічильники спирту етилового, масові витратоміри повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів, надісланої центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та позитивного результату повірки або оцінки відповідності витратомірів-лічильників спирту етилового, масових витратомірів для цілей цього Кодексу витратоміри-лічильники спирту етилового, масові витратоміри вважаються не встановленими.

Тобто, суб`єкти господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах «д»-«ж» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 ПК України (до таких віднесено Товариство з обмеженою відповідальністю «Мишковицький спиртовий завод») зобов`язані надіслати ДПС, технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів в місцях, визначених в підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України.

У разі відсутності надіслання такої технологічної схеми витратоміри-лічильники спирту етилового, масові витратоміри вважаються не встановленими, навіть у разі їх наявності.

Крім цього, відповідно до абзацу п`ятого частини п`ятої статті 7-1 Закону №481 виключення суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з Електронного реєстру здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 робочих днів на підставі: виявлення факту відсутності встановлених відповідно до технологічної схеми витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового на кожному місці отримання та/або відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого, масових витратомірів на кожному місці отримання та/або відпуску у виробництво спирту етилового денатурованого, масових витратомірів на кожному місці відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, та/або відсутності їх повірки та/або оцінки відповідності.

Як слідує з матеріалів справи, Актом, що складений за результатами фактичної перевірки №5653/19-00-09-04/42868998 від 29.04.2024 встановлено, що станом на 26.04.2024 ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» не надсилало до ДПС України засобами електронного зв`язку технологічну схему встановлення витратомірів - лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів в місцях, визначених в підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 ст.229 Податкового кодексу України.

При цьому, контролюючим органом зроблено висновок, що витратоміри-лічильники окремих видів продукції «Emerson Process» №14365714, №14466770, №15002415 вважаються не встановленими.

Водночас судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 01.10.2022 ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» було надано представнику ДПС України технологічні схеми витратомірів-лічильників окремих видів продукції «EmersonProcess» №14365714, №14466770, №15002415 під час безпосередньо здійснення підготовки до опломбування витратомірів-лічильників (Акт опломбування від 01.10.2022), що підтверджується відомостями з Акту про результати фактичної перевірки від 04.12.2023 №10540/19-00-09-04/42868998.

В цьому Акті зазначено: «Встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового відповідає технологічній схемі, яка направлена до Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС України, що передбачено підпунктом 230.1.1 с. 230.1 ст. 230 ПК України».

Також з матеріалів справи слідує, що 29.04.2024 ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» повторно направлено засобами електронного зв`язку лист вих. №58 та:

-технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників на ТОВ «Мишковицький спиртовий завод»;

- схему установки витратомірів-лічильників виробництва та відпуску продукції технічного і хімічного призначення на ТОВ «Мишковицький спиртовий завод»;

- технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників.

Перелік додатків до даного листа:

- технологічна схема встановлення витратомірів-лічильників на ТОВ «Мишковицький спиртовий завод»;

- схема установки витратомірів-лічильників виробництва та відпуску продукції технічного і хімічного призначення на ТОВ «Мишковицький спиртовий завод»;

- технологічна схема встановлення витратомірів-лічильників;

- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №24-1-2/246 від 16.08.2022 року;

- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №24-1-/163 від 12.07.2022 року;

- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №24-1-/162 від 12.07.2022 року.

Тобто фактично ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» повторно довело виконання обов`язку щодо складення, наявності та направлення наведених технологічних схем витратомірів-лічильників окремих видів продукції «EmersonProcess» №14365714, №14466770, №1500241, що відповідно спростовує висновки контролюючого органу, що викладені в Акті про результати фактичної перевірки від 29.04.2024 року № 5653/19-00-09-04/42868998.

Апелянт вказує на те, що «як і в наказі від 23.11.2023р. №2036-п, так і в акті про результати фактичної перевірки від 04.12.2023р. перевіряємий період вказується - 23.11.2023р. по 02.12.2023р. А в даній справі фактична перевірка відбулася за період 18.04.2024. по 27.04.2024р., тобто охоплені різні періоди перевірки, тому вважаємо посилання позивача на попередні оформлені результати фактичної перевірки є помилковими та не повинні прийматися до уваги, оскільки вони не стосуються предмету спору».

Проте, апеляційний суд вважає такі доводи невірним з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 15 червня 2022 року у справі №260/3859/20 зазначено, що за результатом проведення фактичної перевірки складається акт перевірки, який згідно з усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Як уже зазначалось вище, ГУ ДПС у Тернопільській області у Акті про результати фактичної перевірки від 04.12.2023 № 10540/19-00-09-04/42868998 встановлено: «На підприємстві наявні: Витратомір-лічильник коріолісовий ELITE у складі первинного перетворювача виграти CMF050, зав. №338767, DN15 з вторинним перетворювачем 17001, зав. №3255871. Виробник: фірма Emerson Process Management, США. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації виробника, про що наявне Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, видане ДП «Укрметртестстандарт» 06.12.2021 №24-1 -2/1057, чинне до 06.12.2025.

Витратомір-лічильник коріолісовий ELITE у складі первинного перетворювача витрати CMF200, зав. №347419, DN40 з вторинним перетворювачем 17001, зав. №3166093. Виробник: фірма Emerson Process Management, США. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації виробника, про що наявне Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, видане ДП «Укрметртестстандарт» 06.12.2021№24-1-1/690, чинне до 06.12.2025.

Витратомір-лічильник коріолісовий ELITE у складі первинного перетворювача витрати CMF025, зав. №364753, DN06 з вторинним перетворювачем 17001, зав. №3258008. Виробник: фірма Emerson Process Management, США. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації виробника, про що наявне Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, видане ДП «Укрметртестстандарт» 06.12.2021 №24-1 -2/1058, чинне до 06.12.2025.

Витратомір-лічильник коріолісовий ELITE у складі первинного перетворювача витрати CMF100, зав. №464485, DN25 з вторинним перетворювачем 17001, зав. №3254487. Виробник: фірма Emerson Process Management, США. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації виробника, про що наявне Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, видане ДП «Укрметртестстандарт» 06.12.2021 №24-1 -2/1055, чинне до 06.12.2025.

Витратомір-лічильник коріолісовий у складі первинного перетворювача витрати F200, зав. №15002415, DN50, вторинного перетворювача 2700R, зав. №3782324. Виробник: фірма Emerson Process Management, США.

За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації виробника, про що наявне Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, видане ДП «Укрметртестстандарт» 12.07.2022 №24-1-1/162, чинне до 12.07.2026.

Витратомір-лічильник коріолісовий у складі первинного перетворювача витрати F200, зав. №14466770, DN50, вторинного перетворювача 2700R, зав. №3782322. Виробник: фірма Emerson Process Management, США. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації виробника, про що наявне Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, видане ДП «Укрметртестстандарт» 12.07.2022 №24-1-1/163, чинне до 12.07.2026.

Витратомір-лічильник коріолісовий F100S зав. №14365714, DN25, з вторинним перетворювачем 17001, зав. №3257795. Виробник: фірма Emerson Process Management, США. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації виробника, про що наявне Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, видане ДП «У крметртестстандарт» 16.08.2022 №24-1-2/246, чинне до 16.08.2026.

Встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового відповідає технологічній схемі, яка направлена до Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС України, що передбачено підпунктом 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами і доповненнями).

Отже вказаним вище Актом встановлено наявність витратомірів-лічильників спирту етилового, чинних свідоцтв про їх повірку та надіслання вказаної інформації до Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС України.

Крім того, в наведеному вище Акті зазначено, що з метою повноти сплати акцизного податку та унеможливлення виготовлення необлікованого спирту в умовах Підприємства, проведено огляд повного технологічного циклу виробництва, визначено місця нанесення пломб та підготовлено з`єднання (чохли) під кожний вид комунікацій враховуючи їх специфіку та конфігурації.

З Акту накладання в місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних продуктів на комунікаціях, обладнанні (устаткуванні) БРУ та виробництва хімічної продукції ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 42868998) від 01.10.2022 слідує, що перед початком проведення робіт, комісійно перевірено стан та наявність накладених пломб. Встановлено, що пломби в кількості 199 (сто дев`яносто дев`ять) одиниць з відтиском « 384 ДФС України» відповідно опису пломб від 26.06.2022, 9 (дев`ять) одиниць «384 ДФС України» відповідно опису від 26.06.2022 та 5 (п`ять) одиниць з відтиском « 329 ДФС України» відповідно акту від 25.08.2022.

Таким чином, зокрема, посадовими особами ДПС України було здійснено накладання пломб у зв`язку з початком виробництва хімічної продукції, що додатково свідчить про обізнаність ДПС України про встановлення та використання витратоміра- лічильника приймання на виробництво у дільницю дегідратації № 15002415, витратоміра-лічильника хімічної продукції з виробництва №14365714, витратоміра- лічильника відвантаження хімічної продукції №14466770.

Натомість в Акті про результати фактичної перевірки від 29.04.2024 № 5653/19-00-09- 04/42868998 ГУ ДПС у Тернопільській області вже вказано, що станом на 26.04.2024 ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» не надсилало до ДПС України засобами електронного зв`язку технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів в місцях, визначених в підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України».

Колегія суддів також зауважує, що суд першої інстанції вірно висновував, що ПК України та Закон №481 не передбачають відповідальність за несвоєчасне надіслання до ДПС технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового, у вигляді виключення суб`єктів господарювання з Електронного реєстру.

Натомість наведена відповідальність застосовуються за виявлення факту відсутності встановлених відповідно до технологічної схеми витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового на кожному місці отримання та/або відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого, масових витратомірів на кожному місці отримання та/або відпуску у виробництво спирту етилового денатурованого, масових витратомірів на кожному місці відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, та/або відсутності їх повірки та/або оцінки відповідності.

Таким чином, суд вважає, що на момент складання акту перевірки та прийняття оскаржуваного розпорядження у позивача витратоміри-лічильники були встановлені відповідно до технологічної схеми, яка направлена позивачем до контролюючого органу

Як наслідок, при проведенні перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області дійшло хибного висновку стосовно встановлення порушення ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» вимог підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України, а саме: витратоміри- лічильники окремих видів продукції «EmersonProcess» №14365714, №14466770, №15002415 вважаються не встановленими, - тому, з огляду на наведене вище, слід дійти висновку, що у діях ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» відсутнє порушення чинного законодавства.

Апеляційний суд також погоджується із доводами позивача про те, що контролюючим органом було залишено поза увагою і доктрину, яка зумовлює захист платника податків від надмірного тиску, як, наприклад, доктрина презумпції добросовісності платника податків.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, тому Розпорядження Державної податкової служби України від 10 травня 2024 року №8-р «Про виключення з реєстру» є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно як похідна, підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання Державну податкову службу України включити ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» до Електронного реєстру суб`єктів господарювання.

Оскільки нормами статті 7-1 Закону № 481/95 встановлено, що ведення Електронного реєстру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, враховуючи те, що для включення в Електронний реєстр виконані всі умови, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України включити ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» до Електронного реєстру суб`єктів господарювання.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі №500/3027/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. Ніколін