Ухвала

від 22.11.2024 по справі 380/27181/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2024 року

м. Київ

справа №380/27181/23

адміністративне провадження № К/990/38729/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Хохуляка В.В., Гімона М.М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Спорт Груп» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі №380/27181/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Спорт Груп» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Спорт Груп» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №52930 від 17.10.2023 про відповідність критеріям ризиковості платника податку, зобов`язання виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Спорт Груп» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 позов задоволено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 задоволено апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №380/27181/23 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Спорт Груп» до Головного управління ДПС у Львівській області, Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Спорт Груп» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі №380/27181/23.

Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2024 касаційну скаргу залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору.

В межах встановленого строку скаржником надіслано заяву про виконання ухвали суду, надано платіжну інструкцію від 08.11.2024 №74, відповідно до якої сплачено 4294,40 грн судового збору за подання касаційної скарги, нову редакцію касаційної скарги.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні невірно застосував положення пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.11.2023 у справі №340/1098/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20,від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Спорт Груп» не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, в чому висновки судів попередніх інстанцій суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції дослідив і надав оцінку змісту оскаржуваного рішення та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу, та дійшов висновку, що рішенням правомірно встановлено відповідність позивача пункту 8 Критерію ризиковості, оскільки на момент віднесення платника податків до категорії ризикових були чинними рішення податкового органу про віднесення контрагентів позивача до статусу ризикових. Таке рішення містить мотиви та обґрунтування його прийняття, оскільки з його тексту можна встановити зміст цього рішення, рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції, а тому визнається судом правомірним.

Судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.12.2020 по справі №340/474/20, від 05.01.2021 по справі №640/10988/20, від 05.01.2021 по справі №640/11321/20, від 20.01.2022 у справі №160/2840/20, від 06.02.2020 у справі №826/25551/15. Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.

Доводи касаційної скарги не містять спростування таких висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтування, в чому саме полягає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано дану підставу касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відтак, скаржником не усунуто в повному обсязі недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення її без руху.

Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням в повному обсязі вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Спорт Груп» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі №380/27181/23 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.А. Васильєва В.В. Хохуляк М.М. Гімон