Ухвала

від 21.11.2024 по справі 990/55/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа №990/55/24

адміністративне провадження № П/990/55/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О. О.,

суддів: Гімона М. М., Желтобрюх І. Л., Олендера І. Я., Яковенка М. М.

за участі:

секретаря судового засідання Івченка М.В

представника відповідача Байдаченко О.І.

представника третьої особи Кір`ян Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним, нечинним та скасування указу (в частині),

УСТАНОВИВ:

28 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рябчук Ігор Валерійович звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України з вимогою визнати протиправним, нечинним та скасувати указ Президента України від 30 грудня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відносно ОСОБА_1 , які зазначені у пункті 6 додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», строком на п`ять років.

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2024 року відкрито провадження у справі №/9901/55/24 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що судовою повісткою про виклик від 08 жовтня 2024 року, Верховний Суд викликав ОСОБА_1 скеровуючи повістку за адресою: АДРЕСА_1 та його представника Рябчука І.В. скеровуючи повістку за адресою: АДРЕСА_3 (за цією адресою знаходиться й представник ОСОБА_3 , який брав участь у справі) для участі в судовому засіданні з розгляду адміністративної справи. Судове засідання було призначено на 07 листопада 2024 року о 16:30 за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.

Про дату, час та місце вказаного судового засідання повідомлено представника позивача, позивача (особисто), відповідача (відомості про вручення їм повістки наявні у матеріалах справи).

У судове засідання, призначене на 07 листопада 2024 року о 16:30 год., позивач та його представник не прибули. Поважних причин відсутності представника позивача та позивача не встановлено.

За таких обставин судовий розгляд справи відкладено через неявку в судове засідання позивача.

Верховний Суд викликав ОСОБА_1 скеровуючи повістку за адресою: АДРЕСА_1 та його представника Рябчука І.В. скеровуючи повістку за адресою: АДРЕСА_3 (за цією адресою знаходиться й представник ОСОБА_3 , який брав участь у справі) у судове засідання з розгляду адміністративної справи, яке було призначене на 21 листопада 2024 року о 17:30 за адресою: м. Київ, вул. Острозьких, 8, корп. 5 .

Про дату, час та місце вказаного судового засідання повідомлено позивача то його представника.

У судове засідання, призначене на 21 листопада 2024 року о 17:30 год., позивач та його представник не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Суд уважає повторну неявку позивача в судове засідання без поважних причин. Позивач не заявляв про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У свою чергу, згідно з частинами 1-2 статті 124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктами 1-2 частини 3 цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Частиною 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, мало місце повторне неприбуття позивача, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, у судові засідання, призначені на 07 листопада 2024 року о 16:30 год. та 21 листопада 2024 року о 17:30 год., без повідомлення ними причин такого неприбуття, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) визначено, що "Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру ...".

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі "Руїз-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (див. рішення у справі "Діліпак та Каракайя проти Туреччини" (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справах "Авотіньш проти Латвії" [ВП] () [GC], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016, та "Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів" (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17 та 18, від 06 лютого 2001 року) (пункт 6 рішення у справі "Харченко проти України" (заява №37666/13) від 03.10.2019).

Зважаючи на обставини цієї адміністративної справи, колегія суддів дійшла висновку про дотримання закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції принципу рівності сторін під час її розгляду.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

До суду не надходило від представника позивача заяв про поважність причин, з яких представник не міг з`явитися в судові засідання, призначені на 07 листопада 2024 року та 21 листопада 2024 року. Не надходило від представника позивача й заяв про розгляд справи за їх відсутності.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні не наполягали на продовженні розгляду справи по суті, уважаючи неможливим розгляд справи за відсутності представника позивача.

Суд вважає, що повторна неявка позивача та/або його представників у судові засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

З огляду на наведене, позов ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним, нечинним та скасування указу (в частині), слід залишити без розгляду.

Повний текст ухвали складений 22 листопада 2024 року.

Керуючись статтями 205, 240, 255, 262, 266, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним, нечинним та скасування указу (в частині) - залишити без розгляду .

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді: М.М. Гімон

І.Л. Желтобрюх

І.Я. Олендер

М.М. Яковенко