Рішення

від 22.11.2024 по справі 380/9448/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9448/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 26.10.2023 № UA209000/2023/901217/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати складену Львівською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003689.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.01.2023 між позивачем та JIANGXI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP.,LTD, КНР укладено Контракт № JE-23/02, згідно з умовами якого, продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти товар згідно специфікацій поставки або рахунків-фактур. На виконання умов контракту, згідно із рахунком-фактурою (інвойс) від 24.08.2023 № YWJN23-07240140 позивачем на митну територію України ввезено товар. 24.10.2023 позивач подав до митного оформлення митну декларацію № 23UA209170087135U3. Митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом - за ціною договору. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2023 № UA209000/2023/901217/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003689. Позивач вважає вказане рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 07.05.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 17.05.2024 клопотання представника позивача про продовження процесуального строку задоволено; продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 03.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, та поновити строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Ухвалою від 05.11.2024 суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У зв`язку із цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

12.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» (Покупець) та JIANGXI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP., LTD, Китай (Продавець) укладено Контракт № JE-23/02, відповідно до якого предметом є те, що продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти товар згідно специфікацій поставки або рахунків-фактур.

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 24.08.2023 № YWJN23-07240140 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 24 837,80 доларів США.

24.10.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170087135U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації:

1. Плівка самоклеюча ПВХ (з продуктів поліприєднання, адитивної полімеризації) у рулонах JUMBO:

- БОПП JUMBO рулони (в асортименті) 1280ММ (1260ММ придатних до експлуатації) х 3500-4100М х 36мкм 45мкм (плівка+клей) -111 рул./20872,1 кг.

Товар поставляється для власного виробництва всередині країни та є сировиною.

Див., "електронний інвойс"

2.Місць 111 ВТ/111

3. 1/GLDU7617870/221/1

На підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано:

- контракт від 12.01.2023 № JE-23/02;

- платіжна інструкція від 22.09.2023 № 102JBKLN9;

- платіжна інструкція від 03.10.2023 № 103JBKLNA;

- договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 18.07.2022 № GC-018784;

- договір транспортного перевезення вантажів в міжнародному сполученні від 09.09.2022 № RH-019068;

- рахунок на оплату від 19.10.2023 № UA00080127;

- довідка про вартість перевезення до митного кордону України від 19.10.2023 № SNGB7312530;

- комерційна фактура (інвойс) від 24.08.2023 № YWJN23-07240140;

- пакувальний лист від 24.08.2023;

- коносамент від 31.08.2023 № NGB7312530;

- автотранспортна накладна (CMR) від 18.10.2023 № 7870;

- митна декларація країни відправлення № 310120230516892610.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: банківський платіжний документ від 03.10.2023 № 103JВКLNА; банківський платіжний документ від 22.09.2023 № 102JВКLN9; банківський платіжний документ від 03.10.2023 № ЕК000002015; рахунок за перевезення від 19.10.2023 № UA00080127, довідку від 19.10.2023 № SNGB7312530; договір - перевезення від 18.07.2022 № GC-018784; договір - перевезення від 09.09.2022 № RН-019068; заявку від 09.08.2023 SNGB7312530; характеристики товарів від 09.10.2023; проформу від 21.07.2023 № YWJN23-07240140; копію митої декларації країни відправлення від 28.08.2023 № 310120230516892610; прайс від 21.07.2023; коносамент від 31.08.2023 № 667312530.

Однак, 26.10.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901217/2 в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до п. 1.4 договору транспортно-експедиційного обслуговування від 18.07.2023 № GC-018784 умови щодо організацій перевезень зазначаються у заявках замовника або в додаткових угодах які є невід`ємною частиною договору. Зазначені документи (заявки замовника, додаткові угоди) декларантом не надано;

- у платіжних банківських документах від 22.09.2023 № 102JBKLN9 та від 03.10.2023 № 103JBKLNA, які подано до митного оформлення зазначені суми платежів, які не відповідають вартості товару зазначеному в інвойсі;

- крім того, у графі «Призначення платежу» вищевказаних платіжних документів міститься посилання лише на контракт, без вказання конкретних товаросупровідних документів, відповідно до яких проведено платежі;

- відповідно до п. 8 Контракту від 12.01.2023№ JE-23 доставка товару має здійснюватись за попередньою письмовою Заявкою покупця, проте даний документ декларантом до митного оформлення не наданий.

Отже Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: «Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 17.08.2023 № UA209230/2023/087329, рівень митної вартості становить 1,92 дол. США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003689.

Позивач звернувся до відповідача із скаргою на рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням від 26.12.2023 № 15-1/15-02-02/14/6039 залишено скаргу без задоволення.

Вважаючи прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

П.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як видно з матеріалів справи, декларантом в інтересах позивача з метою декларування та митного оформлення товару подано митну декларацію № 23UA209170087135U3.

До декларацій долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: контракт від 12.01.2023 № JE-23/02, платіжну інструкцію від 22.09.2023 № 102JBKLN9, платіжну інструкцію від 03.10.2023 № 103JBKLNA, договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 18.07.2022 № GC-018784, договір транспортного перевезення вантажів в міжнародному сполученні від 09.09.2022 № RH-019068, рахунок на оплату від 19.10.2023 № UA00080127, довідку про вартість перевезення до митного кордону України від 19.10.2023 № SNGB7312530, комерційну фактуру (інвойс) від 24.08.2023 № YWJN23-07240140, пакувальний лист від 24.08.2023, коносамент від 31.08.2023 № NGB7312530, автотранспортну накладну (CMR) від 18.10.2023 № 7870, митну декларацію країни відправлення № 310120230516892610.

Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу представник позивача подав: банківський платіжний документ від 03.10.2023 № 103JВКLNА; банківський платіжний документ від 22.09.2023 № 102JВКLN9; банківський платіжний документ від 03.10.2023 № ЕК000002015; рахунок за перевезення від 19.10.2023 № НОМЕР_1 , довідку від 19.10.2023 № SNGB7312530; договір - перевезення від 18.07.2022 № GC-018784; договір - перевезення від 09.09.2022 № RН-019068; заявку від 09.08.2023 SNGB7312530; характеристики товарів від 09.10.2023; проформу від 21.07.2023 № YWJN23-07240140; копію митої декларації країни відправлення від 28.08.2023 № 310120230516892610; прайс від 21.07.2023; коносамент від 31.08.2023 № 667312530.

За результати розгляду поданих документів відповідач прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган вказує, що відповідно до п. 1.4 договору транспортно-експедиційного обслуговування від 18.07.2023 № GC-018784 умови щодо організацій перевезень зазначаються у заявках замовника або в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною договору. Зазначені документи (заявки замовника, додаткові угоди) декларантом не надано.

Також митний орган вказує, що відповідно до п. 8 Контракту від 12.01.2023 № JE-23 доставка товару має здійснюватись за попередньою письмовою Заявкою покупця, проте даний документ декларантом до митного оформлення не наданий.

Статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості. Серед зазначеного переліку немає заявок. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Заявка не має вплив на числові визначення митної вартості.

У свою чергу, відповідачем жодним чином не доведено, як відсутність такої впливає на числові значення митної вартості товару, поданого до митного оформлення.

Також суд зазначає, що ненадання декларантом додаткових угод до контракту не має наслідком наявність розбіжностей у поданих документах, якщо зовнішньоекономічний контракт визначає платіжні реквізити сторін і не було потреби в укладанні додаткових угод.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 № 815/1780/17.

Крім того, відповідач в спірному рішенні вказує про те, що в платіжних банківських документах від 22.09.2023 № 102JBKLN9 та від 03.10.2023 № 103JBKLNA, які подано до митного оформлення зазначені суми платежів, які не відповідають вартості товару зазначеному в інвойсі.

Згідно з відомостей по взаєморозрахунках з контрагентами за період з 22.09.2023 - 26.10.2023 вбачається, що платіж по платіжній інструкції від 22.09.2023 № 102JBKLN9 в сумі 9 564,84 дол. США та платіж по платіжній інструкції від 03.10.2023 № 103JBKLNA в сумі 15 272,96 дол. США зараховані в оплату за інвойсом № YWJN23-07240140.

Позивач вказав, що решта суми за платіжним інструкціям від 22.09.2023 № 102JBKLN9 та від 03.10.2023 № 103JBKLNA зарахована в оплату як попередня оплата за іншими інвойсами по контракту з JIANGXI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP.,LTD, КНР.

При цьому, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Ще однією підставою для здійснення коригування митної вартості товарів відповідач визначав, що у графі «Призначення платежу» вищевказаних платіжних документів міститься посилання лише на контракт, без вказання конкретних товаросупровідних документів, відповідно до яких проведено платежі.

Відповідно до п. 9.1, 9.2 контракту від 12.01.2023 № JE-23/02, оплата товару здійснюється як у вигляді передоплати, так і можлива відстрочка платежу на 60 днів.

Оплата здійснюється в доларах США, згідно з виставленими рахунками-фактурами, шляхом перерахування коштів з рахунку покупця на рахунок продавця, або на інші реквізити, зазначені в додаткових угодах.

Відповідно до платіжних інструкцій від 22.09.2023 № 102JBKLN9 та від 03.10.2023 № 103JBKLNA у призначенні платежу вказано для JIANGXI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS 1/S CORP., LTD 2/YUANSHANGANG INDYSTRIAL ZONE, DONG3/CN JIANGXI1511207019200281945 for PRPMNT FOR pachaging material (tape) ACC CNTR N JE-23/02 DD12/01/2023, POL: CN, POD.

Загальні вимоги Національного банку України до порядку виконання платіжних операцій в іноземній валюті або банківських металах за рахунками користувачів платіжних послуг, які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинності після введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції» визначає Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах затверджене постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189) (далі Положення № 216).

Згідно пункту 15 розділу ІІ Положення № 216 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Суд встановив, що в платіжних інструкціях від 22.09.2023 № 102JBKLN9 та від 03.10.2023 № 103JBKLNA вказано контракт від 12.01.2023 № JE-23/02, на підставі якого здійснено купівлю та поставку заявленого до митного оформлення товару.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Відсутність в платіжному документі вказівки на інвойс самостійно не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації платежу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Отже, посилання лише на контракт у банківських платіжних документах не може свідчити про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» митної вартості товарів.

При цьому, як встановлено судом уся сума за товар сплачена у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.

Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданою позивачем митною декларацією.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, посилання на використання цінової інформації ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, у оскарженому рішенні крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.

Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2023 № UA209000/2023/901217/2 є необґрунтованим.

З огляду на те, що картка відмови № UA209230/2023/002068 прийнята на основі рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та є похідною від нього, таку теж необхідно визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості, а відтак останнє підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як випливає з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 6056 грн 00 коп. Саме таку суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» (03150, м. Київ, вул. Ділова, 6; ЄДРПОУ 40361551) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 26.10.2023 № UA209000/2023/901217/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003689.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяСидор Н.Т.