Рішення

від 22.11.2024 по справі 904/4073/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4073/24

За позовом Акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, код ЄДРПОУ 21560045)

до Фізичної особи - підприємця Конобєвського Юрія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 86 637,66 гривень

Суддя Дичко В.О.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Укрпошта» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Конобєвського Юрія Сергійовича про стягнення 86 637,66 грн, у тому числі заборгованості в сумі 54 179,91 грн, інфляційних втрат у сумі 25 220,76 грн, 3% річних у сумі 6 026,53 грн та пені в сумі 1 210,46 гривень.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Справу просить розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем постійно порушувались умови договору оренди нерухомого майна № 281019-07/3.3Р34 від 28.10.2019 у частині своєчасної сплати орендної плати, відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та земельного податку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

15 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача повідомляє суду, що між сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов правочину про відшкодування відповідачем позивачу земельного податку.

16 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

28 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання, в якому просить зобов`язати керівника Акціонерного товариства «Укрпошта» або іншу посадову особу за його дорученням надати вичерпну відповідь по суті окремо на кожне питання, поставлене відповідачем у відзиві на позовну заяву, у формі та порядку, що передбачені статтями 88, 90 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зобов`язання позивача надати відповіді на питання в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «Укрпошта» (далі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Конобєвським Юрієм Сергійовичем (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 281019-07/3.3Р34 (а.с. 9-11, далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування: комплекс будівель та споруд, загальною площею 910,8 м2, розташований за адресою: 50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, 11а на земельній ділянці площею 0,5158 га.

Відповідно до підпунктів 1.1.1, 1.1.2 пункту 1.1 Договору мета використання - розміщення стоянки автотранспорту.

Балансова вартість майна станом на 30.09.2019 року складає 25 179 гривень.

Згідно з пунктом 2.1 Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням сторонами акта приймання-передачі майна.

Відповідно до пункту 3.1 Договору згідно протоколу електронного аукціону № UA-PS-2019-09-24-000011-3 від 09.10.2019 року орендна плата становить 5 000 грн 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 копійок) з ПДВ за місяць оренди, в тому числі ПДВ - 833 грн 33 коп. (вісімсот тридцять три гривні 33 коп.).

Згідно умов аукціону, орендар має право на 1 календарний місяць орендних канікул. Орендна плата з 28 жовтня 2019 року по 27 листопада 2019 року включно складає 1 грн з ПДВ (одна гривня 00 копійок). При цьому, з другого місяця оренди, тобто з 28 листопада 2019 року, орендна плата сплачується в повному розмірі.

Починаючи з 01 жовтня 2020 року кожного наступного року оренди, орендна плата за користування майном (за виключенням плати за послуги з утримання нерухомого майна) автоматично збільшується на 10% (десять відсотків) від ставок, що діяли за попередній рік оренди. При цьому сторони погодилися, що така зміна ставок плати за користування майном та розміру орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору.

Орендар додатково відшкодовує витрати орендодавця на утримання майна, у тому числі податку на землю та податку на нерухоме майно, а також відшкодовує витрати з надання комунальних послуг або сплачує їх за окремими договорами, укладеними з постачальниками таких послуг.

Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата орендної плати за перший та останній місяць оренди здійснюється орендарем не пізніше 10 робочих днів після підписання акта приймання-передачі майна в оренду.

Згідно з пунктом 3.3 Договору щомісячно не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним, орендодавець надає орендарю акт про надані послуги, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за звітній місяць. Орендар зобов`язаний підписати акт про надані послуги та повернути його орендодавцю не пізніше 10 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 3.4 Договору орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за Договором.

Згідно з пунктом 3.5 Договору орендна плата при укладанні цього Договору сплачується за перший та останній місяць оренди. При цьому орендна плата за останній місяць оренди виступає незнижувальною сумою протягом строку оренди. У випадку збільшення розміру орендної плати орендар зобов`язаний доплатити орендодавцю відповідну суму орендної плати за останній місяць оренди згідно рахунку орендодавця.

Відповідно до пункту 3.6 Договору із суми орендної плати за останній місяць орендодавець має право задовільнити будь-які грошові вимоги до орендаря. Не пізніше 20-ти календарних днів від дати закінчення цього договору та підписання акта приймання-передачі майна орендодавець зобов`язаний повернути орендарю суму орендної плати за останній місяць, якщо вона не була використана для погашення грошових зобов`язань орендаря за цим Договором.

Згідно з пунктом 3.7 Договору орендна плата за перший місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до акта приймання-передачі майна в оренду.

На підставі пункту 3.8 Договору орендна плата за останній місяць оренди розраховується за фактичний період користування протягом звітного місяця згідно з актом приймання-передачі майна з оренди і сплачується орендарем на підставі акта про надані послуги.

Сума, належна до сплати/повернення за останній місяць оренди, розраховується орендодавцем з урахуванням наявності невикористаного завдатку.

Відповідно до підпункту 6.1.3 пункту 6.1 Договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

На підставі пункту 8.1 Договору в разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за Договором сторони несуть відповідальність згідно із цим Договором та законодавством України.

Відповідно до пункту 11.1 Договору цей Договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє на протязі 35 календарних місяців, саме до 28 вересня 2022 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

До позовної заяви Акціонерним товариством «Укрпошта» долучено розрахунок орендної плати за використання нерухомості (додаток № 3 до договору оренди № 281019-07/3.3Р34 від 28.10.2019, а.с. 12), за яким орендна плата за використання нерухомості загальною площею 910,8кв.м за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Мусоргського, 11а за повний місяць оренди становить 5 000 грн 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 копійок) з ПДВ, в тому числі ПДВ - 833 грн 33 коп. (вісімсот тридцять три гривні 33 коп.); за послуги з утримання майна орендар сплачує окремо згідно розрахунку або за фактичними показниками.

Також у матеріалах справи міститься акт приймання-передачі майна (додаток № 1 до договору оренди № 281019-07/3.3Р34 від 28.10.2019, а.с. 13), на підставі якого Акціонерне товариство «Укрпошта» передало, а Фізична особа - підприємець Конобєвський Юрій Сергійович прийняв відповідно до умов договору № 281019-07/3.3Р34 від 28.10.2019 комплекс будівель та споруд, загальною площею 910,8 м2, розташований за адресою: 50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, 11а на земельній ділянці площею 0,5158 га; дата приймання-передачі майна в користування: 28.10.2019 року.

Позивач указує, що 11.06.2021 нерухоме майно, яке було предметом оренди, Акціонерним товариством «Укрпошта» продано, про що укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2021 (а.с. 64-65) та підписано акт передавання-приймання нерухомого майна від 11.06.2021 (а.с. 66).

Позивач зазначає, що орендарем порушувалися строки оплати, встановлені в договорі оренди нерухомого майна № 281019-07/3.3Р34 від 28.10.2019, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 29 833,34 гривень.

Також відповідачем своєчасно не відшкодовано витрати орендодавця на утримання нерухомого майна та сплату земельного податку, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 24346,57 гривень.

Позивачем разом із позовною заявою подано акти виконаних робіт та виставлено рахунки зі сплати орендної плати на загальну суму 101 334,34 грн (а.с. 17-27):

- № 2348 від 31.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 1 грн з ПДВ;

- № 2349 від 31.10.2019 на суму 5 000 грн з ПДВ (завдаток за останній місяць оренди);

- № 2516 від 30.11.2019 за листопад 2019 року на суму 500 грн з ПДВ;

- № 2723 від 31.12.2019 за грудень 2019 року на суму 5 000 грн з ПДВ;

- № 34 від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 5 000 грн з ПДВ;

- № 239 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 5 000 грн з ПДВ;

- № 423 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 5 000 грн з ПДВ;

- № 631 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 5 000 грн з ПДВ;

- № 871 від 31.05.2020 за травень 2020 року на суму 5 000 грн з ПДВ;

- № 1049 від 30.06.2020 за червень 2020 року на суму 5 000 грн з ПДВ;

- № 1213 від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 5 000 грн з ПДВ;

- № 1357 від 31.08.2020 за серпень 2020 року на суму 5 000 грн з ПДВ;

- № 1553 від 30.09.2020 за вересень 2020 року на суму 5 000 грн з ПДВ;

- № 2056 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 5 500 грн з ПДВ;

- № 2580 від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 5 500 грн з ПДВ;

- № 3101 від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 5 500 грн з ПДВ;

- № 83 від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 5 500 грн з ПДВ;

- № 517 від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 5 500 грн з ПДВ;

- № 1110 від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 5 500 грн з ПДВ;

- № 1474 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 5 500 грн з ПДВ;

- № 600 від 11.06.2021 за травень 2021 року та 01-10.06.2021 на суму 7 333,34 грн з ПДВ.

У матеріалах справи також містяться акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг), рахунки з відшкодування витрат на податок на землю та податок на майно на загальну суму 78529,13 грн (а.с. 27-37):

- № 2412 від 31.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 376,14 грн з ПДВ;

- № 2612 від 30.11.2019 за листопад 2019 року на суму 3 886,90 грн з ПДВ;

- № 2792 від 31.12.2019 за грудень 2019 року на суму 3 886,90 грн з ПДВ;

- № 124 від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 3 886,90 грн з ПДВ;

- № 339 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 4 386,90 грн з ПДВ;

- № 492 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 4 136,88 грн з ПДВ;

- № 571 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 4 136,88 грн з ПДВ;

- № 779 від 30.04.2020 на суму - 4 136,88 грн з ПДВ (перерахунок за березень 2020 року);

- № 945 від 31.05.2020 за травень 2020 року на суму 4 136,88 грн з ПДВ;

- № 1129 від 30.06.2020 за червень 2020 року на суму 4 136,88 грн з ПДВ;

- № 1255 від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 4 136,88 грн;

- № 1424 від 31.08.2020 за серпень 2020 року на суму 4 136,88 грн з ПДВ;

- № 1717 від 30.09.2020 за вересень 2020 року на суму 4 136,88 грн з ПДВ;

- № 2142 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 4 136,88 грн з ПДВ;

- № 2630 від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 4 136,88 грн з ПДВ;

- № 3370 від 31.12.2020 за листопад 2020 року на суму 4 136,88 грн з ПДВ;

- № 1360 від 31.03.2021 за січень-березень 2021 року на суму 13 991,33 грн з ПДВ;

- № 1449 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 4 663,78 грн з ПДВ;

- № 6007 від 11.06.2021 за період з 01.05.2021 до 10.06.2021 на суму 6 218,36 грн з ПДВ.

Крім того, в матеріалах справи містяться списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, згідно з якими всі перелічені вище рахунки та акти направлялись відповідачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 50037, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Ковельська, буд. 28 (а.с. 39-59).

Відповідно до довідки Акціонерного товариства «Укрпошта» від 07.08.2024 на рахунок позивача від Фізичної особи - підприємця Конобєвського Юрія Сергійовича надійшли кошти в сумі 120 683,56 грн (а.с. 38).

Акціонерне товариство «Укрпошта» зверталось до Фізичної особи - підприємця Конобєвського Юрія Сергійовича з претензією про невиконання умов договору в частині своєчасної оплати наданих послуг за договором № 281019-07/3.3Р34 від 28.10.2019 (а.с. 60). До зазначеної претензії позивач долучив акт звіряння взаємних розрахунків за період з 28.10.2019 по 11.06.2024, згідно з яким заборгованість становить 54 179,91 грн (а.с. 61-62).

Відповідачем у повному обсязі не сплачено орендну плату та не відшкодовано в повному обсязі витрати позивача на утримання нерухомого майна та сплату податку на землю, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди у примусовому порядку, а також інфляційних втрат, 3% річних та пені за періоди прострочення.

Відповідач не погоджується з вимогами позивача та просить у позові відмовити в повному обсязі. У відзиві на позовну заяву відповідач повідомляє суд, що між сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов правочину про відшкодування відповідачем позивачу земельного податку. Указує, що платником земельного податку може бути лише власник земельної ділянки, в матеріалах справи відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про надання відповідачу земельної ділянки у власність або в користування.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач, підписуючи протокол електронних торгів, уже виявив волю (бажання) щодо підписання договору саме на таких умовах, адже проєкт договору додавався до умов торгів.

Як вбачається з договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2021 (а.с. 64-65), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., комплекс будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Мусоргського, 11а розташований на земельній ділянці площею 0,5158 га, кадастровий номер 1211000000:04:008:0479, яка перебувала в постійному користуванні Акціонерного товариства «Укрпошта», що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії II-ДП № 002782 від 04.05.2000, виданим виконавчим комітетом Криворізької міської ради.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Орендна плата встановлюється у грошовій формі.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

На підставі ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з підпунктом 6.1.3 пункту 6.1 Договору та вимог ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України орендар зобов`язаний щомісячно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.4 Договору орендна плата сплачується орендодавцем до 20числа розрахункового місяця, а за перший місяць оренди - не пізніше 10 робочих днів після підписання акта приймання-передачі майна в оренду.

Судом установлено, що відповідач своїх обов`язків орендаря щодо сплати орендної плати та відкшкодування витрат на утримання нерухомого майна та земельного податку у визначені договором строки повністю не виконав, унаслідок чого виникла заборгованість у сумі 54179,91грн.

За результатами перевірки розрахунків позивача судом помилок не встановлено.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77, ст. 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов`язань у повному обсязі станом на час розгляду спору судом, у матеріалах справи немає.

За встановлених обставин, надавши оцінку здійсненим позивачем розрахункам заборгованості зі сплати орендної плати та відшкодування витрат орендодавця на утримання нерухомого майна та сплату земельного податку, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання перед позивачем, а тому доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 54 179,91 грн (заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 29 833,34 грн, заборгованість з відшкодування витрат орендодавця на утримання нерухомого майна та сплату земельного податку в сумі 24 346,57 грн) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем у встановленому законом порядку.

Крім заборгованості, позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати в сумі 25 220,76 грн, 3% річних у сумі 6 026,53 грн та пеню в сумі 1 210,46 гривень.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Аналогічні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 646/14523/15-ц та № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

За змістом статей 509, 524, 533 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

З приводу нарахування пені суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 8.2 Договору у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

За прострочення виконання зобов`язань на підставі пункту 8.2 Договору позивач нарахував пеню в сумі 1 210,46 гривень. При цьому розрахунки позивач здійснював окремо по кожному платежу зі сплати орендної плати та по кожному платежу з відшкодування витрат орендодавця на утримання нерухомого майна та сплату земельного податку.

Ураховуючи вищевикладене, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та пені, суд установив правильність цих розрахунків, тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 6 026,53 грн та пені в сумі 1 210,46 грн підлягають задоволенню.

Щодо нарахування інфляційних втрат суд указує наступне.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

За наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Указана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Ураховуючи вищевикладене, позивачем інфляційні втрати розраховані правильно. Отже, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 25 220,76 гривень.

Щодо інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень за застосування практики Європейського суду з прав людини», ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в п. 23 рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00) зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A).

Судом досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 422,40 гривень.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Укрпошта» до Фізичної особи - підприємця Конобєвського Юрія Сергійовича про стягнення 86 637,66 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Конобєвського Юрія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, код ЄДРПОУ 21560045) 86 637,66 грн (вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять сім гривень 66копійок), у тому числі заборгованість у сумі 54 179,91 грн (п`ятдесят чотири тисячі сто сімдесят дев`ять гривень 91 копійка), інфляційні втрати в сумі 25 220,76 грн (двадцять п`ять тисяч двісті двадцять гривень 76 копійок), 3% річних у сумі 6 026,53 грн (шість тисяч двадцять шість гривень 53 копійки), пеню в сумі 1 210,46 грн (одна тисяча двісті десять гривень 46 копійок), судовий збір у сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 22.11.2024.

Суддя В.О. Дичко