Рішення
від 25.11.2024 по справі 243/6126/24
СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 243/6162/24

Номер провадження 2/243/1582/2024

РІШЕННЯ

І м е н е мУ к р а ї н и

(Заочне)

25 листопада 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Агеєвої О.В.,

за участю секретаря судового засіданняКобець О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Слов`янської окружноїпрокуратури Донецькоїобласті,яка дієв інтересахдержави:Миколаївської міськоїради Краматорськогорайону Донецькоїобласті,повноваження якоївиконує Миколаївськаміська військоваадміністрація Краматорськогорайону Донецькоїобласті,Управління державногоагентства зрозвитку меліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм уДонецькій області(Донецькийрибоохоронний патруль)до ОСОБА_1 про відшкодуванняшкоди,заподіяної природномусередовищу,внаслідок незаконномувилову воднихбіоресурсів

В С Т А Н О В И В:

Слов`янська окружна прокуратура Донецької області в інтересах держави: Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу, внаслідок незаконному вилову водних біоресурсів, що постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20.09.2023 у справі №243/4237/23 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4ст.85 КУпАПта накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення, яке є приватною власністю порушника, а саме багор 1 шт.

Із матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2023 року о 14 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 здійснював лов риби забороненим способом «багріння» в річці Сіверський Донець поблизу с. Стародубівка Краматорського району Донецької області. Впіймав сом 1 штука (вагою 1.5 кг), товстолобик 1 штука (вагою 1.5 кг).

Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди до протоколу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів загальна сума збитків склала 8755,00 грн. Отже, своїми діями ОСОБА_1 заподіяв шкоду в розмірі 8755,00 грн., яка на даний час добровільно не відшкодована. Миколаївською міською військовою адміністрацією заходи з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не вживались. Військова адміністрація не зверталась до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди.

В зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів у сумі 8755,00 грн.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_1 своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першоїстатті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах справи доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Слов`янської окружної прокуратури Донецької області, яка діє в інтересах держави: Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу, внаслідок незаконному вилову водних біоресурсів, підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20.09.2023 у справі №243/4237/23, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4ст.85 КУпАПта накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення, яке є приватною власністю порушника, а саме багор 1 шт.

Зазначеною постановою встановлено, що 27 червня 2023 року о 14 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 здійснював лов риби забороненим способом «багріння» в річці Сіверський Донець поблизу с. Стародубівка Краматорського району Донецької області. Впіймав сом 1 штука (вагою 1.5 кг), товстолобик 1 штука (вагою 1.5 кг).

Своїми діями порушив вимоги т. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» підпункту 9 пункту 1 розділу ІV «Правил любительського та спортивного рибальства», за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та ч. 4 ст. 85 КУпАП. Заподіяв збитки рибному господарству України на суму 8755 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 6ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди до протоколу №004617, виконаного на підставіпостанови КМУ №1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів загальна сума збитків склала 8755,00 грн.

Відповідно до ст.ст.66,68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до вимогст. 63 Закону України «Про тваринний світ»порушення законодавства України про охорону навколишнього природнього середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затвердженихнаказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 № 19, (в редакції на час виникнення правовідносин) забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Відповідно дост. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч. 2ст. 10 Закону України «Про тваринний світ»громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно дост. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Згідно з ч. 1ст. 52 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»порушення вимог цьогоЗаконутягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно закону.

В силу вимог ч. 1, 2ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно дост. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування»система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Згідно зст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування»місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до вимог ч.1ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища встановлені в статтях15,19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції яких віднесено здійснення координації діяльності відповідних, спеціально уповноважених, державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на їх території. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ проти УкраїниУказом Президента України № 64/2022введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено.

Відповідно дост. 21 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно зКонституцієюта законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

На виконанняЗакону України «Про правовий режим воєнного стану»Президентом України 04.07.2022 виданий Указ № 469/2022 про утворення Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування: начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.

Верховною Радою України 30.08.2022 року прийнято постанову № 2542-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, уповноваженим органом щодо управління майном комунальної власності та його раціонального використання, які знаходяться на території міської ради до комунальної власності територіальної громади є Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області.

Відповідно до п. 2.2 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 12.09.2012 за № 1569/21881, (в редакції від 07.02.2023) у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи Казначейства здійснюють в автоматизованому режимі розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів, розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно з вимогамиБюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України та рішенням місцевої ради про бюджет у розмірах, визначених законодавством, та перераховують розподілені кошти місцевих бюджетів за належністю.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст.29, п. 4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу Україниджерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної ради в користь зведеного бюджету, із якого органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Так, відповідно до наказу Міністерства фінансів України віл 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» затвердженакласифікація доходів бюджету, зокрема, кодкласифікації доходів бюджетудля грошових стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності 24062100.

Таким чином, грошові стягнення за шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, а саме водному об`єкті в с. Стародубівка Краматорського району, відбулась на території Миколаївської міської територіальної громади, яка перебуває під юрисдикцією Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області.

Вимогамист. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що шкода і збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, підлягають зарахуванню на рахунки фондів охорони навколишнього природного середовища відповідних рад.

Отже, збитки, завдані внаслідок незаконного вилову риби на території Миколаївської міської територіальної громади, у відповідності дост.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ч. 3 ст.29та п. 4 ч. 1 ст.69-1 БК Українипідлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідної територіальної громади, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Згідно зіст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначенихКонституцією Українита законами України.

Відповідно дост. 57 Закону України «Про тваринний світ»,ст. 21 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, за провадженням рибогосподарської діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України.

Відповідно до п. 5.3. Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства, затвердженихнаказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 № 19, органи рибоохорони, що здійснюють охорону, відтворення і державний контроль використання водних живих ресурсів, відповідно до законодавства, мають право, зокрема подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Згідно з п. 6.16 Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженогонаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2012 № 26, Управління Державного агентства рибного господарства мають право самостійно та через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно з п. п. 1, 7 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України в:д 30.09.2015 № 895 (далі - Положення № 895), Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем. Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Відповідно до вимог п.п. 2, 9 Положення № 895 Держрибагентство у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституціїта законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Частиною 1ст. 59 Закону України «Про тваринний світ»визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, у тому числі належить контролювати додержання встановленого порядку обліку тварин та обліку їх використання; вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень законодавства про охорону, використання і відтворення об`єктів тваринного світу; пред`являти позови про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об`єктів тваринного світу.

Таким органом на території Донецької області є Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль).

Положенням про Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області, затвердженим наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 15.02.2024 № 77 (далі - Положення № 77), визначено, що Управління ( Донецький рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство), діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується (п. 1 Положення № 77).

Згідно з п. 5.3. Положення № 77 Донецький рибоохоронний патруль забезпечує здійснення державного нагляду (контролю) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів.

Отже, на Донецький рибоохоронний патруль покладено повноваження щодо нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства.

Крім того, п. 7.4. Положення № 77 визначено, що Донецький рибоохоронний патруль має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Таким чином, у спірних правовідносинах компетентними суб`єктами владних повноважень щодо захисту зазначених інтересів держави виступають Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області та Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль).

Згідно з листом начальника Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль) № 1-7-9/330-24 від 01 квітня 2024 року на теперішній час Донецький рибоохоронний патруль не має у розпорядженні інформації щодо сплати громадянином ОСОБА_1 матеріальної шкоди завданої рибному господарству. Донецький рибоохоронний патруль не звертався до суду з цивільним позовом до громадянина ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань за кодом бюджетної класифікації 2800 для сплати судового збору передбаченому кошторисом на 2023-2024 роки.

Згідно з листом заступника начальника Миколаївської міської військова адміністрація Краматорського району Донецької області № 1059/10-03-01/2024 від 13 березня 2024 року повідомляється, що заходів щодо відшкодування шкоди, заподіяної у сфері навколишнього природного середовища не вживалось. Миколаївська міська військова адміністрація не зверталась до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та у провадженні судів позовних заяв про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок вчинення адміністративного правопорушення немає.

Згідно зст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та п. 7 ч. 3 ст.29, п.7 ч. 2 ст.69 Бюджетного кодексу Українипередбачено, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються до спецфондів Державного, обласного та місцевого (сільського, селищного, міського) бюджетів за місцем скоєння правопорушення. Відповідно дост. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно виконують відповідні місцеві бюджети згідно зБюджетним кодексом. Уст. 62 вказаного законупередбачено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком.

Статтею 131-1 Конституції Українина прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Правовий висновок щодо застосування ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Так, за п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно із п. 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

У зв`язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, щоб інтереси держави не залишились незахищеними.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь Донецької обласної прокуратури підлягає стягненню сума судового збору за позовними вимогами майнового характеру в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст.19,58 Конституції України,ст. 1166 ЦК України, ст.12,13,76-82,89,141,258,259,263,280-284,287,352 ЦПК Українист.37,47,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Слов`янської окружноїпрокуратури Донецькоїобласті,яка дієв інтересахдержави:Миколаївської міськоїради Краматорськогорайону Донецькоїобласті,повноваження якоївиконує Миколаївськаміська військоваадміністрація Краматорськогорайону Донецькоїобласті,Управління державногоагентства зрозвитку меліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм уДонецькій області(Донецькийрибоохоронний патруль)до ОСОБА_1 про відшкодуванняшкоди,заподіяної природномусередовищу,внаслідок незаконномувилову воднихбіоресурсів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів в сумі 8755,00 гривень (вісім тисяч сімсот п`ятдесят п`ять грн. 00 коп.) на рахунок UA918999980333169331000005568, отримувач: Донецьке ГУК/Миколаївська МТГ/24062100, код ЄДРПОУ 37967785, кодкласифікації доходів бюджету24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Донецької обласної прокуратури (р/р UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, МФО820172, код ЄДРПОУ25707002, отримувачДонецька обласна прокуратура) кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2024 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного судуДонецької області О.В. Агеєва

СудСлов'янський міськрайонний суд Донецької області
Дата ухвалення рішення25.11.2024
Оприлюднено26.11.2024
Номер документу123247767
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них

Судовий реєстр по справі —243/6126/24

Ухвала від 25.11.2024

Цивільне

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Агеєва О. В.

Рішення від 25.11.2024

Цивільне

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Агеєва О. В.

Рішення від 25.11.2024

Цивільне

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Агеєва О. В.

Ухвала від 12.08.2024

Цивільне

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Агеєва О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні