Рішення

від 25.11.2024 по справі 398/2456/23

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 398/2456/23

Провадження № 2/513/163/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів,

у с т а н о в и в:

15 травня 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів, в якій просить: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь у розмірі 1/4 частин всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є її рідною онукою. В свідоцтві про її народження батьками зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 (її рідна дочка). Відповідач по справі ОСОБА_2 , з 2012 року знаходиться під вартою в Одеському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Одеській області, а мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . З червня 2013 року ОСОБА_5 проживає разом з нею. Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 06 червня 2013 року № 410 позивачка призначена опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 є інвалідом з дитинства с медичним діагнозом: Епісиндром. Дитячий аутизм. Легка розумова відсталість. ЗНМ II рівня. Відповідач ОСОБА_2 з 2012 року відбував покарання в місцях позбавлення волі, а з 05 вересня 2018 року перебуває у розшуку згідно ухвали суду про розшук боржника. Відповідач на протязі 10 років не цікавився життям та здоров`ям дитини, її фізичним, духовним та моральним розвитком, навчанням. Ніколи не телефонував, не вітав з днем народження, або іншими святами. Відповідач влаштовує власне особисте життя, замість забезпечення потреб дитини. Ні особисто, ні телефоном він з дитиною не спілкується, зі святами не вітає, не цікавиться станом її здоров`я, успіхами, поведінкою. Зазначені обставини свідчать про ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_5 з першого класу відвідує Гімназію імені Д.І. Чижевського , зараз навчається у шостому класі на індивідуальній формі навчання. На засіданні педагогічної ради Гімназії було ухвалено підтримати її рішення щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав. Адміністрація ліцею підтверджує, що батько ОСОБА_5 не бере участь у вихованні дитини: за час навчання доньки жодного разу не відвідував батьківські збори, не брав участі в освітньому процесі. На підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2014 року з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 є інвалідом дитинства. Витрати на її утримання постійно стають більше: на ліки, навчання, одяг, харчування. Позивачка є пенсіонеркою, отримує мінімальну пенсію, тому вважає що розмір аліментів, які стягнуті з відповідача за рішенням суду повинні бути збільшені.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області матеріали цивільної справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) передані до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 03 липня 2023 року відкрито провадження у справі та визначено справу розглядати у порядку загального позовного провадження. Разом з тим, задоволено клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору при подачі позовної заяви.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 18 серпня 2023 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 23 листопада 2023 року зазначена цивільна справа передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області. Справа надійшла до Саратського районного суду Одеської області 20 грудня 2023 року, та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2023 року розподілена судді Рязановій К.Ю.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 21 грудня 2023 року зазначена цивільна справа прийнята до провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 04 вересня 2024 року закрито підготовче провадженн та справа призначена до судового розгляду.

01 жовтня 2024 року у судовому засіданні була оголошена перерва до 16 жовтня 2024 року 15:00 години, оскільки відповідач залишив залу судового засідання.

16 жовтня 2024 року судовий розгляд був відкладений, оскільки у суду були відсутні відомості про належне сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи, розгляд справи відкладено на 30 жовтня 2024 року на 15:00 годину.

30 жовтня 2024 року відповідач клопотав про призначення йому адвоката, у зв`язку із чим розгляд справи відкладено до 31 жовтня 2024 року. 31 жовтня 2024 року о 11:00 години відповідач не вийшов на відеоконференц зв`язок. Розгляд справи відкладено на 25 листопада 2024 року на 10:30 годину.

Позивачка ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про день, час та місце проведення судового засідання, до суду не з`явилася, просила розглядати справу за її відсутності.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Шлякова Н.В. у судове засідання не з`явилася, не повідомила суд про причину своєї неявки. Ніяких клопотань та заяв не подала.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що свідчить розписка наявна в матеріалах справи, будь-яких заяв про участь у справі в режимі відеоконференції або відкладення розгляду справи тощо до суду не надходили.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до висновку що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Нормою ст. 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Як роз`яснено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За нормою п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 18 квітня 2023 року № 123/9/10/3, є всі підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по відношенню до його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09 квітня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Олександрії реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 366.

Рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 06 червня 2013 року вирішено: встановити піклування над неповнолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та опіку над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку зі смертю матері, батько знаходиться під вартою; призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку зі смертю матері, батько знаходиться під вартою; надано дітям ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2014 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16 січня 2014 року і до повноліття дочки ОСОБА_9 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , а потім в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) до повноліття дочки ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до висновку Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр Олександрійської міської ради» № 22 від 13 серпня 2018 року, дитина ОСОБА_3 , з порушенням інтелектуального розвитку у формі легкої розумової відсталості. ЗНМ II рівня, дитячий аутизм. Рекомендована індивідуальна форма навчання за програмою для дітей з інтелектуальними порушеннями на 2018-2019 н.р., корекційна робота з практичним психологом, вчителем-дефектологом, вчителем - логопедом.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання здобувача освіти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за запитом ОСОБА_1 , встановлено, що дитина проживає разом із бабусею - опікуном ОСОБА_1 , 1948 року народження, дитина з інвалідністю під опікою, сім`я проживає в 3 кімнатній квартирі/приватному будинку, розмір житлової площі 66,3 м2, санітарні умови задовільні, дитина має окреме постійне місце для навчання, окреме місце для відпочинку, окреме спальне місце, інші необхідні меблі. Дитина забезпечена їжею, одягом та взуттям відповідно до сезонів достатньо. Висновок комісії: опікун виконує покладені на неї обов`язки.

Згідно довідки про доходи № 6135 1418 2201 0113 виданої управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року по 31 травня 2023 року отримала пенсію у розмірі 12160,00 гривень.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Отже, за вищевикладених обставин, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , який на сьогоднішній день відбуває покарання в Державній установі «Одеська виправна колонія № 14», свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню своєї дитини, не проявляє до неї батьківської турботи, не піклується про неї, не цікавляться її життям та здоров`ям.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Відомостей про те, що відповідач приймав участь у вихованні та піклуванні дитини, або бажає приймати матеріали справи не містять, в заяві від 10 вересня 2024 року відповідач зазначає, що ОСОБА_5 не його дочка, однак на дату розгляду справи відсутнє рішення, яке набрало законну силу, про виключення запису про особу як батька з актового запису про народження дитини.

Неповнолітня ОСОБА_3 , з 03 червня 2013 року перебуває на повному забезпеченні своєї бабусі ОСОБА_1 , тому суд вважає доведеним обставини ухилення батька від виконання своїх обов`язків по вихованню своєї дитини, який самоусунувся від її виховання та спілкування з нею, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, що у сукупності дає підстави позбавити батьківських прав відповідача, з підстав, передбачених ст.164 СК України. Таким чином, позов в частині позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Згідно до ст. 180, ч.3 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, за рішенням суду кошти на утримання дітей (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст. 166 СК України встановлює, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зазначає таке.

Позивач в мотивувальній частині позову зазначає доводи щодо збільшення розміру аліментів тим, що ОСОБА_5 є інвалідом дитинства. Витрати на її утримання постійно стають більше: на ліки, навчання, одяг, харчування. Позивачка є пенсіонеркою, отримує мінімальну пенсію, тому вважає що розмір аліментів, які стягнуті з відповідача за рішенням суду повинні бути збільшені, однак в прохайльній частині позову просить стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як встановлено судом, заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2014 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16 січня 2014 року і до повноліття дочки ОСОБА_9 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , а потім в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) до повноліття дочки ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішення набрало законної сили.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У судове засідання ні позивачка, ні її представник не прибули, за час перебування справи в провадженні суду заяв про уточнення позовних вимог не надходило.

За таких обставин, оскільки на підставі заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2014 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вже стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) до повноліття ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в задоволенні позову в цій частині належить відмовити та роз`яснити позивачці, що вона не позбавлена права звернутись до суду із позовом щодо зміни розміру аліментів у відповідності до положень ч.1 ст. 192 СК України, із зазначенням у прохальній частині позову розміру збільшення аліментів.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 гривні.

Керуючись ст. ст. ст.150, 152, 155, 164-166, 180-183, 191 СК України, ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів- задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складене 25 листопада 2024 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 08 жовтня 1996 року Олександрійським МВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , наразі відбуває покарання у Державній установі «Одеська виправна колонія №14», за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Краснова, 2 А.

Третя особа: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області як орган опіки та піклування, адреса місцезнаходження: 28000, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04055209.

Суддя К. Ю. Рязанова