Рішення

від 03.10.2024 по справі 761/45879/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45879/23

Провадження № 2/761/4655/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Аббасової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сухини А.С.,

учасників справи:

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАГІРНА 29А» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ПрАТ«Страхова компанія «Уніка» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 21.12.2021 між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного експрес страхування квартир та відповідальності перед третіми особами № 030229/2103/0000112. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника пов`язані із володінням та користуванням нерухомим майном квартирою (приміщення АДРЕСА_1 , № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

25.11.2022 із застрахованим майном відбулася страхова подія - затоплення квартири водою, про що комісією у складі представників ОСББ «НАГІРНА 29А» складено «Акт про наслідки залиття житлового приміщення за адресою АДРЕСА_5 » з якого вбачається, що залиття приміщень «НОМЕР_2, № НОМЕР_2-а сталося з вищерозташованої квартири, яка належить ОСОБА_2 .

Страхувальник за договором добровільного страхування майна № 030229/2103/0000112 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування.

Дана заява була розглянута, подію затоплення застрахованої квартири визнано страховим випадком у зв`язку з чим, на підставі кошторису відновлювального ремонту та страхового акту № 00492252 від 04.02.2022 ПрАТ «СК «Уніка» здійснило виплату суми страхового відшкодування на користь власника квартири в розмірі 29 636,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 007600 від 07.02.2022.

Враховуючи викладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 29 636,00 грн. та суму сплаченого судового збору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023 матеріали вказаної позовної заяви передані для розгляду судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою суду від 15.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.04.2024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, яким представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «Уніка». Таку позицію представник відповідача обґрунтовує тим, що позивачем не доведено, що саме відповідач ОСОБА_2 є завдавачем шкоди. На думку представника ОСББ «НАГІРНА 29А» є належним відповідачем у вказаній справі, оскільки саме ОСББ має здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинку АДРЕСА_5 .

Ухвалою суду від 27.06.2024 залучено ОСББ «НАГІРНА 29А» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що 21.12.2021 між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного експрес страхування квартир та відповідальності перед третіми особами № 030229/2103/0000112.

Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника пов`язані із володінням та користуванням нерухомим майном квартирою (приміщення АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , НОМЕР_3, АДРЕСА_4 .

Страхувальник за договором добровільного страхування майна № 030229/2103/0000112 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування у зв`язку із подією, яка мала місце 19.01.2022 в результаті чого відбулось залиття водою та пошкоджено застраховане згідно договору страхування майно.

Згідно Акту про наслідки залиття житлового приміщення за адресою АДРЕСА_5 від 25.01.2022, який складено комісією у складі заступника голови правління ОСББ «Нагірна 29а» Васильченка Т.М., члена ОСББ «Нагірна 29а» Андрійчука А.А. та сантехніка Нагірняка А.А. , встановлено, що залиття приміщень № НОМЕР_2 та НОМЕР_4 житлового будинку АДРЕСА_5 відбулося внаслідок проникнення води з вище розташованої квартири внаслідок аварії водопровідної системи або необережних дій власника квартири. А також заначено, що у вказаних приміщеннях необхідно провести ремонт силами власника вище розташованої квартири ОСОБА_2 .

Підпису власника житлового приміщення, що розташоване над приміщеннями № НОМЕР_2 та АДРЕСА_7 ОСОБА_2 такий акт не містить з відміткою, що обстеження вище розташованої квартири проведено не було внаслідок відмови власника надати доступ до квартири.

В результаті затоплення приміщення було завдано матеріальної шкоди її власнику. Згідно Страхового акту №00492252 розмір заподіяного матеріального збитку власнику квартири АДРЕСА_8 становить 31 363,00 грн.

Позивач визнав випадок, що трапився 19.01.2022 страховою подією та на виконання умов Договору страхування здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 29 636,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 007600 від 07.02.2022 (а.с. 25).

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути із відповідача, як особи, винної у завданні шкоди витрати по сплаті страхового відшкодування у розмірі 29 636,00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27.05.2021 р. у справі №761/12945/19.

Виходячи з цього, особа, яка вимагає відшкодування збитків (як грошової оцінки матеріальної шкоди), повинна довести факт заподіяння збитків (шкоди), розмір понесених збитків, (шкоди) безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями особи, яка спричинила збитки (шкоду), та самими збитками (шкодою). А відповідач має довести, що такі збитки (шкода) завдані не з його вини.

Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23.09.2020 р. у справі № 329/382/19.

Варто зазначити, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 серпня 2020 року у справі № 925/1478/16).

Як на підставу для виплати страхового відшкодування позивач посилається на наявність страхового випадку, передбаченого договором, що підтверджується актом про залиття.

Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з`ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акту встановлена в додатку № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій. В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Окрім забезпечення присутності осіб, визначених у зазначених Правилах, зацікавленим особам слід домогтися належного оформлення акта (оскільки нерідко представники ОСББ, житлово-експлуатуючих організацій та інші особи, що входять до складу комісій не мають юридичної освіти, в силу чого складають акти про залиття, не вказуючи необхідної інформації). Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення.

Основною метою при складанні акту залиття квартири є встановлення причин залиття та осіб, відповідальних за спричинену шкоду.

Однак, наданий позивачем акт про залиття від 25.01.2022 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, оскільки зі змісту вказаного акту не вбачається жодних відомостей про те, що при його складанні були присутні власники чи мешканці квартири, звідки утворилося таке залиття.

Отже, суд критично ставиться до акту, складеного комісією, оскільки квартира відповідача не обстежувалася. Таким чином, не зрозуміло, яким чином комісія дійшла висновку, що залиття сталося саме з вини відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що акт від 25.01.2022 не може бути належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди саме з вини відповідача.

Також слід зауважити на неузгодженість доказів, наданих позивачем, зокрема, акт про залиття складено 25.01.2022 щодо обстеження квартири, яка складається із приміщень № НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , тоді як страховий акт № 00492252 свідчить про дату події - 19.01.2022, та місцезнаходження пошкодженого майна - АДРЕСА_9 .

За таких обставин, суд вважає, що акт про залиття від 25.01.2022 та страховий акт № 00492252 не можуть бути належними і допустимими доказами заподіяння майнової шкоди з вини відповідача.

В силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У даному спорі суд констатує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у нього права на стягнення сплаченого страхового відшкодування з відповідача, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то все понесені судові витрати позивача в порядку п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 78-81, 258, 259, 264, 265, 268, 284, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАГІРНА 29А» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Н.В. Аббасова