Рішення

від 11.11.2024 по справі 202/10928/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/10928/22

Провадження № 2/202/69/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Доценко С. І.,

за участю секретаря Тарасової К.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Чудновського А. ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, третя особа - Державний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонська Тетяна Олександрівна, про визнання права користування житловим приміщенням -

в с т а н о в и в:

21.12.2022 позивач звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради про визнання права власності за законом на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.03.2023 року до закінчення підготовчого судового засідання позивач подав заяву про зміну предмету позову, згідно якої просив визнати за ним право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що він був членом сім`ї ОСОБА_4 , який був його батьком та який як військовослужбовець у 1999 році отримав спірну квартиру для проживання сім`ї. 27.10.2008 року позивач був зареєстрований в цій квартирі як член сім`ї . 21.08.2009 року у зв`язку із вступом до навчального закладу , який перебував в іншому місті, він знявся з реєстрації цього місця проживання, проте, періодично проживав з батьком, допомагав йому по господарству, допомагав утримувати квартиру, сплачував комунальні платежі. Після смерті батька, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 він постійно проживає в спірній квартирі та утримує її , що підтверджено актом про встановлення факту проживання від 03.10.2022 року. Реєстрація права власності на квартиру не проводилось, не була об`єктом приватизації. У Департаменті житлового господарства Дніпровської міської ради відсутні відомості про видачу ордеру на проживання в цій квартирі. Враховуючи, що його батько більше 21 року правомірно проживав в квартирі і він як член сім`ї наймача, продовжує правомірно постійно проживати в зазначеній квартирі, просить суд визнати за ним право користування зазначеною квартирою як члена сім`ї наймача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи свої доводи тим, що право власності на зазначену квартиру належить територіальним громадам міст ( ч.1 ст 60 Закону України « Про місцеве самоврядування» ) Квартира не вибувала із правомірного володіння власника. Позивач не надав належних доказів на підтвердження його вселення у спірне приміщення за життя його батька та проживання з ним на момент його смерті, а також , що квартира була постійним місцем його проживання. Посилаючись на ст.107 ЖК України вважає, що з моменту його, як члена сім`ї наймача , вибуття із квартири, він втратив право користування квартирою . Враховуючи що позивач зареєстрований за іншою адресою і ця ж адреса зазначена в позовній заяві , тому що він постійно в квартирі не проживав. У порядку , встановленому Законом України « Про приватизацію державного житлового фонду» за приватизацією житла не звертався. Тому просили відмовити в задоволенні позову.

Позивачем надано відповідь на відзив , відповідно до якого місце проживання батька було зареєстроване у встановленому законом порядку. Місцем проживання позивача на той період як неповнолітнього члена сім`ї, було місце проживання батька, відповідно до ст.17 ЦК України. Зміна місця проживання в 2009 році була пов`язана з тим, що він поступив на навчання в іншому місті, що підтверджується копією диплому про освіту, де зазначено рік закінчення навчання 2013 . Вважає, що на тепер йому необхідно встановити право користування квартирою як члена сім`ї померлого наймача, а в подальшому він має намір звертатись для приватизації квартири.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2022 відкрите провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою витребувано у державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори копію спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 13.06.2023 закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 18.04.2024 року витребувано у відповідача інформацію про балансоутримувача будинку та спірної квартири.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, тому що позивач вселився в квартиру як неповнолітній член сім`ї свого батька. Знявся з реєстрації в квартирі в 2009 році у зв`язку із навчанням в іншому місті для отримання права на проживання в гуртожитку. З ІНФОРМАЦІЯ_1 він постійно проживав в квартирі батька , що підтверджується довідкою ОСББ. Тому не втрати в право на проживання в квартирі, хоча і зареєстрований за іншою адресою.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, тому що позивач має зареєстроване місце проживання, на момент смерті квартиронаймача в квартирі не проживав. З моменту як знявся з реєстрації втратив право користуватись квартирою.

Вислухавши сторони , дослідивши наявні в справі докази , суд встановив наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивач є сином ОСОБА_4 .

Згідно з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.11.2020 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Індустріальному районі м. Дніпро. про що 04.11.2020 складено відповідний актовий запис про смерть № 1905

Згідно з копією паспорту ОСОБА_4 встановлено що зареєстрованим місцем проживання з 05 серпня 1999 року та до його смерті була кв. АДРЕСА_1 .

Із копії паспорту позивача ОСОБА_3 встановлено, що з 27.10. 2008 по 21.08.2009 він був зареєстрований за адресою кв. АДРЕСА_1 . А з 12.07.2013 року його задекларованим місцем проживання є АДРЕСА_2 .

Відповідно до картки фізичної особи - платника податків позивачу був наданий ідентифікаційний номер Балтською міжрайонною державною податковою інспекцією 07.11.2008 року . Дата занесення до Державного реєстру фізичних осіб 04.11.2008 року.

Відповідно до акту ОСББ про встановлення факту проживання від 03.10.2022 року встановлено, що батько позивача ОСОБА_4 вселився в квартиру АДРЕСА_1 і був зареєстрований та проживав в ній по день смерті. Син ОСОБА_4 - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,періодично проживав та був зареєстрований в квартирі, а після смерті батька , він продовжує проживати в квартирі та утримувати її.

Але ж відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання інформація про проживання надана лише щодо померлого ОСОБА_4 , який був зареєстрований в квартирі з 05.08.1999 року по дату надання довідки - 19.12. 2022

Відповідно до повідомлення КП «Дніпровське міське БТІ» Дніпровської міської ради державна реєстрація права власності на нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 , не проводилась.

Відповідно до інформації Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради , за архівними даними приватизаційних справ департаменту квартира АДРЕСА_1 квартира у власність громадян шляхом приватизації не передавалась.

Відповідно до інформації Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 20.07.2022 виконавчим комітетом Дніпровської міської ради ордер на квартиру АДРЕСА_1 не видавався.

Відповідно до висновку спеціаліста про вартість квартири, встановлено, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 885 000 грн. ( без ПДВ).

На вимогу суду нотаріусом надано належним чином завірену спадкову справу№ 137/2021 яка заведена на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

При її дослідженні встановлено, що позивач ОСОБА_3 звернувся з заявою про прийняття спадщини 20.02.2021 року після смерті батька, направивши заяву поштовим відправленням із зазначенням адреси проживання АДРЕСА_3 . Заява засвідчена державним нотаріусом Двадцять першої київської державної нотаріальної контори та направлена поштовим відправленням до Шостої дніпровської нотаріальної контори і отримана нею 04.03.2021.

За адресою АДРЕСА_3 позивач ОСОБА_3 був повідомлений нотаріусом про заведення спадкової справи .

Довіреність на представництво інтересів ОСОБА_3 з правом ,серед іншого, представляти його інтереси при оформленні спадкової справи на майно після смерті ОСОБА_4 складена в м.Києві 13.10.2021 року і посвідчена приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Грицаєнко Ю.В.

Все це свідчить про те, що ОСОБА_5 на час подачі заяви про прийняття спадщини не проживає постійно в спірній квартирі.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запиту про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запис про смерть останнього була зареєстрована 04.11.2020 року на підставі звернення лаборанта КП «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпроптровської обласної ради» на замовлення Новокадацького відділення цієї установи від 04.10.2020 №98 .Лист КП «Ритуальна служба» щодо поховання безрідних громадян .

Відповідно до постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом , 07.10.2022 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину на квартиру АДРЕСА_1 із-за відсутності відомостей про реєстрації права власності на квартиру за спадкодавцем.

Ст. 7 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно закону.

Відповідно до ст. 61 ЖК України користування житловим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення. Договір найму житлового приміщення укладається в письмовій формі на підставі ордера на житлове приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією і наймачем громадянином, на імя якого видано ордер.

Ст. 64 ЖК України передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну відповідальність за зобов`язання, що випливають з зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти, батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано і інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть спільне господарство.

Згідно з ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому законом порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, які вселились в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно ст. 106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі вимагати визнання його членом сім`ї наймача за раніше укладеним договором найму житлового приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на користування житловим приміщенням належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.04.85 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була згода на це членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним їх місцем проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України №9 від 12.04.1985 року наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права на користування житловим приміщенням за особою, яка там проживала та вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення або ж для відмови їй у цьому.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами цієї статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

При цьому позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

На підставі досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_4 проживав в спірній квартирі до своєї смерті до ІНФОРМАЦІЯ_1 на достатніх правових підставах.

Позивач був зареєстрований та проживав в спірній квартирі з батьком ОСОБА_4 до 21.08.2009 року. На момент смерті батька ( ІНФОРМАЦІЯ_1) він мав зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_4 .

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того що він був членом сім`ї наймача та постійно проживав в спірній квартирі на момент смерті батька, що передбачає ведення спільного господарства, турботу один за одного.

На підставі повного витягу про смерть ОСОБА_4 було встановлено, що батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а запис про смерть останнього була зареєстрована лише 04.11.2020 року на підставі звернення Новокадацького відділення КП «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпроптровської обласної ради» від 04.10.2020 №98 .Лист КП «Ритуальна служба». І похований був батько позивача КП «Ритуальна служба» як безрідний громадянин.

Той факт,що тіло ОСОБА_4 протягом двох тижнів не було витребувано родичами та те що він був похований комунальними службами спростовує доводи позивача, що на момент смерті батька він проживав з ним однією сім`єю та вів спільне , а тому не був членом сім`ї наймача, а тому не набув ,як член сім`ї наймача рівного з батьком права користування спірним жилим приміщенням .

З цих же підстав суд критично оцінює акт складений жильцями будинку АДРЕСА_5 засвідчений ОСББ про те що позивач постійно проживав в квартирі батька як до його смерті так і після.

Це суперечить також дослідженим документам : довіреність на представництво інтересів та заява про прийняття спадщину були оформлені позивачем в нотаріальних конторах м. Києва.

Заява про прийняття спадщини була направлена до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори поштовим відправленням із зазначенням зворотної адреси в м. Києві.

Також , відповідно до наданих позивачем рахунків про оплату за комунальні платежі та електроенергію встановлено, що ні вода, ні електроенергія з 01.12.2020 року фактично в спірній квартирі не використовувались.

Таким чином, вимоги позивача не доведено доказами,а тому вони не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі складаються із судового збору, який сплачений позивачем при зверненні з позовом.

Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача .

Керуючись 12-13, 76 - 81, 89, 137, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272-273, 354 - 355 ЦПК України ,суд ,

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, третя особа Державний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонська Тетяна Олександрівна, про визнання права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 ( тридцяти) днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 21.11.2024 року.

Суддя С. І. Доценко