ЄУН 193/572/24
Провадження 1-в/193/424/24
У Х В А Л А
іменем України
20 листопада 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
В С Т А Н О В И В:
09.04.2024 на адресу Софіївського районного суду надійшло вищевказане клопотання від засудженого ОСОБА_4 , який на час його подання відбував покарання у виді позбавлення волі в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45)» (надалі Софіївська ВК-45), але на час розгляду справи, у зв`язку з перепрофілюванням Софіївської ВК-45 у табір для військовополонених, був переведений до ДУ "Солонянська виправна колонія (№21)" для подальшого відбуття покарання.
Засуджений під час судового розгляду справи своє клопотання підтримав та просив застосувати відносно нього умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення даного клопотання засудженого ОСОБА_4 , вважає, що останній не досяг мети виправлення, тому ще потребує стороннього нагляду в умовах ізоляції.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання засудженого ОСОБА_4 дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України, не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Виходячи із вимог ст. 81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 було засуджено за вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 за ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років і 2 місяців позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахується з дня набрання вироком суду законної сили. Зараховано йому у строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення з 04.11.2020 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку: 22.09.2022. Кінець строку: 04.01.2025.
Станом на 22.10.2024 засуджений відбув, визначені п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України 3/4 призначеного судом строку покарання (3 роки 1 місяць і 15 днів).
При вирішенні даного питання судом враховані положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК).
Згідно вимог чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування умовно-дострокового звільнення, даному звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього часу довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Відповідно до наявних у клопотанні матеріалів вбачається, що засуджений спочатку з 05.11.2020 утримувався у Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)».
Після чого з 02.11.2022 міру покарання продовжив відбувати в ДУ «Софіївська виправна колонія (№45)», де характеризувався позитивно, мав одне заохочення у вигляді подяки отримане ним 11.07.2023, тобто більше року тому, отримані ним стягнення 10.08.2021 та 17.02.2023 погашені. У зв`язку із перепрофілюванням Софіївської ВК-45 засуджений був переведений 12.10.2024 до ДУ "Солонянська виправна колонія (№ 21)".
Згідно характеристики, наданої до суду установою виконання покарань, вбачається, що засуджений за станом здоров`я працездатний, за власним бажанням без оплати праці з розумною ініціативою виконує роботи з благоустрою установи. Дотримується правил пожежної безпеки. Має охайний зовнішній вигляд, дотримується правил санітарії та гігієни. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. У стосунках з персоналом установи виконання покарань щирий та доброзичливий.
Заходи виховного характеру відвідує регулярно, реагує на них завжди позитивно. Підтримує соціально-корисні зв`язки з батьком, сестрою та сином. За даними характеристики засуджений має середню оцінку ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення та середній ризик його небезпеки для суспільства.
З матеріалів клопотання засудженого установлено, що останній мав 5 судимостей за вчинення злочинів здебільшого проти власності, а також проти життя та здоров`я, у тому числі тяжких.
Варто зауважити, що засуджений вже вчетверте реально відбуває покарання у вигляді позбавлення волі.
Під час відбуття таких покарань засудженого одного разу було звільнено на підставі Закону України «Про амністію від 11.07.2003» (28.05.2004), одно разу засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням (29.10.2015) та двічі звільнено від подальшого відбування покарання умовно-достроково (26.07.2011 та 29.08.2019).
Відтак судами, під час призначення ОСОБА_4 попередніх покарань, щоразу застосовувалися законодавчо встановлені «стимулювання» засудженого до виправлення його поведінки та припинення протиправних діянь, проте останній на шлях виправлення не ставав і після звільнень з вказаних підстав з часом завжди повертався до вчинення нових умисних злочинів, зокрема теперішнє покарання засуджений відбуває у зв`язку з вчиненням злочину саме у період УДЗ, за такого суд знаходить засудженого особою, яка схильна до скоєння кримінальних правопорушень, а тому є достатні підстави вважати, що відбуті ним покарання до цього часу не досягали мети, визначеної ст. 50 КК України.
Також, як вже зазначалося вище, суд враховує поведінку засудженого за увесь період відбування ним покарання. Між тим, відбуваючи покарання у Софіївській ВК-45 ОСОБА_4 двічі порушував режим утримання, за що рівну кількість разів піддавався дисциплінарним стягненням (10.08.2021 та 17.02.2023) Після крайнього свого стягнення засуджений лише 11.07.2023 був вперше та востаннє за чотири роки відбуття покарання заохочений керівництвом установи у вигляді подяки за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці за підсумками ІІ кварталу 2023 року. Відтак, наявність лише одного заохочення, яке мало місце більше року тому, при попередніх двох стягненнях, які хоча і погашені за строками давності, проте ще не можуть свідчити про виправлення засудженого.
До того ж, суд зазначає, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов`язком засудженого і є лише однією з передумов для умовно-дострокового звільнення. Оскільки, не менш важливим, згідно вимог ч. 2 ст. 81 КК України, є також сумлінне ставлення засудженого до праці.
Приведена вище характеристика на засудженого, свідчать про те, що останній працездатний, однак не виявляє своєї активності у виконанні ним суспільно-корисної роботи в умовах відбування покарання, а тому суд дійшов висновку, що у цілому поведінка засудженого ОСОБА_4 не досягла тих необхідних критеріїв, за яким можливо було б з упевненістю стверджувати про його безумовне виправлення.
Також, досить вагомим та суттєвим для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення є зокрема і психологічна характеристика засудженого, яка мається у матеріалах справи, згідно висновку якого засуджений ОСОБА_4 набрав лише 53 бали, із необхідних 65 балів, що є досить низьким критерієм його психологічного та морального ставлення до вчиненого, тому з огляду на викладене засуджений не може вважатися таким, що став на шлях виправлення.
Отже, беручи до уваги те, що за вироком суду ОСОБА_4 хоч і відбув 3/4 частини строку призначеного покарання, водночас, вивчивши відомості про особу засудженого, його поведінку протягом всього строку відбування покарання, його попередні судимості та наголошуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням усіх даних в сукупності, і є правом, а не обов`язком суду, суд вважає, що клопотання засудженого про його умовно-дострокове звільнення слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 81 КК України, ч. 2 ст. 376, ст. 537, 539 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про його умовно-дострокове звільнення, - залишити без задоволення.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення прокурор, захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений, який перебуває у місцях позбавлення волі, у той же строк і порядок, але з дня отримання повного тексту цієї ухвали.
У зв`язку з неявкою усіх учасників судового провадження, фіксація оголошення повного тексту цієї ухвали 22 листопада 2024 року звукозаписувальними технічними пристроями не здійснювалася.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Софіївський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123253900 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання |
Кримінальне
Софіївський районний суд Дніпропетровської області
Томинець О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні