Рішення

від 14.11.2024 по справі 215/4000/23

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/4000/23

2/215/312/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі : головуючого, судді Коноваленка М.І.

секретар судового засідання Коломійчук К.Ю.

розглянувши в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дійсним, виділ часток в спільному сумісному майні та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, треті особи: Шоста Криворізька державна нотаріальна контора та Придніпровська товарна біржа, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до відповідачів про визнання дійсним договору міни нерухомого майна, який зареєстрований на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржі 12.12.1997 за №1064-Н/97, про визначення часток у спільному сумісному майні кожному з членів родини по частки, а також просить визнати за позивачем право власності на частку спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 вказує, що 12.12.1997 вона та її чоловік ОСОБА_4 , який діяв від свого імені та як законний представник своїх неповнолітніх дітей: син ОСОБА_3 , 1982р.н., та донька ОСОБА_2 , 1987р.н.., підписали договір міни належного їм майна, який був зареєстоований на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржі 12.12.1997 за №1064-Н/97. За даним договором у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перейшла трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,80 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м., яка знаходилася на 4 поверсі 9-поверхового будинку, з доплатою у розмірі 3000грн. Після цього в Криворізькому БТІ було зареєстровано право власності. Чоловік позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на майно у вигляді частки квартири, і позивач фактично прийняла цю спадщину, так як проживала з чоловіком за вказаною квартирою до моменту його смерті. Коли звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, дізналася що вказаний договір міни квартири, укладений та зареєстрований на біржі, є незаконним, так як згідно постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 25.05.1998 року, придбані на біржових торгах житлові приміщення потребують нотаріального посвідчення. Окрім того у відмові нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії зазначено, що при укладанні даного договору міни учасниками угоди були неповнолітні особи, обсяг дієздатності яких не дає їм можливості стати членом біржі, а батьки від імені неповнолітнього не можуть здійснювати біржові угоди, тому для визнання договору міни дійсним необхідно звернутися в суд. Крім того, нотаріус звернув увагу на невизначеність часток спадкової квартири, що належала померлому та співвласникам.

У зв`язку з викладеним, позивач ОСОБА_1 просить визнати дійсним договір міни нерухомого майна від 12.12.1997, укладений на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржі за реєстраційним номером №1064-Н/97, згідно якого у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_2 перейшла трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 63,80 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м.; визначити частки у спільному сумісному майні кожному з членів родини по частки, а також просить визнати за нею право власності на частку спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надавши письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.86).

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , кожен окремо надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, визнають заявлені позовні вимоги в повному обсязі (а.с.87,88).

Представник третьої особи Криворізька філія Придніпровської товарної біржі, в судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст.128 ЦПК України, на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.84,91,96,106,109,111).

Третя особа завідувач Шостої Криворізької державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилася, про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до ст.128 ЦПК України, на адресу суду надіслали інформаційного листа щодо наявності заповіту померлого ОСОБА_4 та кола спадкоємців, надано довідки зі спадкового реєстру (а.с.98-101).

У разі неявки в судове засідання учасника справи, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду, відповідно до ст. 128 ЦПК України, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від26.09.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від27.03.2024 здійснено перехід зі спрощеного в загальний порядок розгляду справи, почато підготовче провадження.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, відповідно до ч.3ст. 211 ЦПК України, на підставі наявних у суду матеріалів, враховуючи, що останні скористалися своїми процесуальними правами.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно дост.263 ч.6 ЦПК України, якщо одна зі сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно ч. 3, 4ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями206,207цьогоКодексу.

Відповідно дост.206 ч.ч.1, 4 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідачі позов визнали, відповідно до ст.206ч.4,263ч.6ЦПК України, суд приймає визнання позову відповідачами, яке на думку суду не суперечить вимогам закону, позов є законним та для його задоволення маються всі законні підстави. Наявність родинних зв`язків, смерть спадкодавця, реєстрацію договору міни на товарній біржі, відмову нотаріуса у зв`язку з невизначеністю часток спадкової квартири, що належала померлому та співвласникам, підтверджується наданими позивачем доказами.

Пункт 4Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 рокувизначає: щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинностіЦивільним кодексом України, положення цьогоКодексузастосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Позивач ОСОБА_1 з 24.04.1982 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 (а.с.30).

Від шлюбу у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва серія НОМЕР_2 а.с.32), та донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва - а.с.31).

Спірний договір міни квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 63,80 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м., було укладено на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржі 12.12.1997 (а.с.23-24). За умовами договору ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , який діяв від свого імені та як законний представник своїх неповнолітніх дітей: син ОСОБА_3 , 1982р.н., та донька ОСОБА_2 , 1987р.н.., двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площа 45,80 кв.м., житловою площею 28,20 кв.м., яка знаходиться на 4 поверсі 5-поверхового будинку, натомість у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , який діяв від свого імені та як законний представник своїх неповнолітніх дітей: син ОСОБА_3 , 1982р.н., та донька ОСОБА_2 , 1987р.н.., перейшла трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 63,80 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м., яка знаходилася на 4 поверсі 9-поверхового будинку, з доплатою у розмірі 3000грн. (пункт 3 Договору) а.с.24.

Відповідно до ст.ст. 241,242 ЦК УРСР,за договоромміни міжсторонами провадитьсяобмін одногомайна наінше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує. До договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.

Відповідно дост. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі - продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Умови договору купівлі - продажу визначені вст.224 ЦК УРСР, було виконано.

Згідно зіст.227 ЦК УРСР, договір купівлі - продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Відповідно до ч.3ст.9 ЖК України, громадяни мають право придбати житло на біржових торгах.

Згідно зіст.12 Закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 рокуза№ 697-XII, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни набувають право власності в разі укладання угод, які не заборонені Законом.

Як встановленосудом,зазначений договір було укладено Криворізькою філією Придніпровської товарної біржі (а.с.23-24) та зареєстровано Криворізьким бюро технічної інвентаризації і здійснено запис в реєстрову книгу за № 82П сторінка №36, запис № 36 від 23.12.1997 (а.с.25). В Технічнийпаспорт наквартиру АДРЕСА_2 буловнесено зміни,щодо власниківквартири:замість ОСОБА_8 зазначені ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.26-29). ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19 копіясвідоцтва просмерть серія НОМЕР_3 ). Позивач звернулася до державного нотаріуса Деркач Я.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, на що отримала відмову нотаріуса з причин того, що правовстановлюючий документ на квартиру (спадкове майно) договір міни, на думку нотаріуса є вчиненим з порушенням закону, так як двоє з чотирьох учасників договору міни квартири бали неповнолітніми на час посвідчення договору на товарній біржі, та у зв`язку з невизначеністю часток спадкової квартири, що належала померлому та співвласникам (а.с.21-22).

Біржовою операцією є угода (контракт), що відповідає умовам, визначеним ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» щодо біржової операції та правил біржової торгівлі.

Біржова угода - це угода про взаємну передачу прав і обов`язків стосовно біржового товару, допущеного до торгівлі на Біржі, що втілюється у біржовому договорі (контракті), укладеному учасниками біржової торгівлі. Біржові угоди - це угоди, що укладаються на ЦУБ між брокерами Членів Біржі та брокерських контор, що належним чином зареєстровані, в результаті біржових торгів, у порядку, встановленому дійсними Правилами біржової торгівлі, і підлягають виконанню поза Біржею.

Щодо особливостей продажу нерухомості, в п. 10.1. Правил зазначено, що Угода, укладена на біржових торгах, повинна бути зареєстрована й оформлена як біржовий контракт (договір купівлі-продажу, постачання або обміну).

Правилами біржової торгівлі також визначаються особливості продажу нерухомості, в п.13.3. зазначено, що до торгів допускаються будь-які об`єкти нерухомості, продаж яких не заборонено на Біржі, при наявності необхідних документів, а саме: «п.13.3.4. Для житлової нерухомості приватної форми власності:…… е) письмова згода органів опіки та піклування на укладення угод опікунами або батьків від імені неповнолітніх або недієздатних (обмежено дієздатних) осіб».

В даному випадку від імені неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 діяв їх батько ОСОБА_4 , як зазначено в договорі міни нерухомого майна (а.с.23). Тобто сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору та в подальшому відбулося повне його виконання, що не спростовується відповідачами по справі, а навпаки підтверджено заявами про визнання позову (а.с.87,88).

Згіднозі ст.15 Закону України "Про товарні біржі", не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю - продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Таким чином, реєстрація КП „КБТІ" за позивачем права власності на спірну частину квартири на підставі договору міни, посвідченого біржею, а не нотаріусом, станом на грудень 1997 року не суперечило чинному законодавству.

Як встановлено судом, у передбаченому законом порядку угода міни з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалася недійсною.

За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині визнання договору дійсним задовольнити.

Щодо визначення часток у спільному майні, судом встановлено наступне.

Відповідно дост.113ЦК УРСР,майно моженалежати направі спільноївласності двомабо кількомгромадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Спірна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 63,80 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м., за договором міни перейшла у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , отже є їх спільною власністю.

Відповідно дост. 370 ЦК України, якою регулюється питання про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності та якою передбачено, що співвласники спільної сумісної власності, як і співвласники спільної часткової власності мають право на виділ у натурі частки із спільного майна з тією лише різницею, що учасники першої не мають завідомо визначених ідеальних часток у праві спільної власності, а відтак, вони мають бути передусім визначені, після чого стає можливим виділ частки в натурі. При визначені розміру часток співвласників у спільній сумісній власності вважається, що вони є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між співвласниками, законом або рішенням суду.

Згідно із положеннямист. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Також слід зазначити, що згідно ізст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Порядок та підстави визначення часток у праві спільної часткової власності визначено уст. 357 ЦК України.

Зокрема, зі змістуст. 357 ЦК Українивбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 12Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 рокувизначено, що за загальними правилами частини другоїстатті 372 ЦКпри поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті370, частина друга статті372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцеві учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

У роз`ясненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в п. 3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Виходячи з наведеного, беручи до уваги факт перебування спірного майна у спільній власності членів сім`ї, що не спостовано відповідачами, а навпаки визнається ними, суд вважає, що існують законні підстави для визначення розміру часток ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спільній власності на квартиру, по часткі кожному.

Відповідно до статей1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилася внаслідок його смерті.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, що і слугувало підставою у даному випадку для звернення позивачів в суд.

Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Шостої криворізької державної нотаріальної контори звернулася 25.09.2018 дружина померлого ОСОБА_1 . Із заявою про відмову від спадщини на користь дружини померлого ОСОБА_1 , звернулися 25.09.2018 дочка померлого ОСОБА_9 та син ОСОБА_3 . Заповіт від імені ОСОБА_4 Шостою криворізькою державною нотаріальною конторою не посвідчувався, як зазначено у відповіді на запит за підписом завідувача Шостої криворізької державної нотаріальної контори, та узгоджується з інформацією зі спадкового реєстру (а.с.98-101).

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 20.01.1998 і на час відкриття спадщини зареєстровані та поживали за однією адресою у спірній квартирі.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту свого невизнаного права стосовно визнання права власності на спадкове майно, а не визнання права на спадщину, відповідає правовідносинам які склалися, оскільки існують виняткові обставини. Як вказав ВССУ в листі №16.05.2013№ 24-753/0/4-1, та пленумі про судову практику у справах про спадкування - визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, зокрема в разі відсутності часток в праві спільної сумісної власності.

Після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до складу спадкового майна увійшла, в тому числі і частина квартири АДРЕСА_2 , придбаної за договором міни, відтак спадкоємиця першої черги за законом, його дружина, з урахуванням того, що проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та відмови дітей від спадщини на її користь, успадкувала частку спірної квартири, що належала за життя її чоловіку, спадкодавцю.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині визнання права власності за позивачем на спадкове майно, а саме частку квартири АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_4 , в порядку спадкування законом, підлягає задоволенню.

На підставіст.15 Закону України «Про товарну біржу»,ЦК УРСР,ЖК України,п.49Інструкції «Пропорядок здійсненнянотаріальних дій…»від 18.06.1994року,ст.ст.13,14Закону України«Про власність»,ст.ст.356,357,370,372,1216,1218ЦК України,керуючись ст.ст.12,13,81,128,247ч.2,263,265,354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дійсним, виділ часток в спільному сумісному майні та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, треті особи: Шоста Криворізька державна нотаріальна контора та Придніпровська товарна біржа,- задовольнити.

Визнати дійснимдоговір міни нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири загальною АДРЕСА_4 , що належала на праві власності ОСОБА_1 , її чоловіку ОСОБА_4 та дітям ОСОБА_2 , 1987 року народження, та ОСОБА_3 , 1982 року народження, - з однієї сторони, на трикімнатну квартиру загальною площею 63,80 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м., яка знаходилася на 4 поверсі 9-поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з другої сторони, який зареєстрований на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржі 12.12.1997 за реєстраційним номером №1064-Н/97.

Визначити частку померлого, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в спільному сумісному майні - квартири АДРЕСА_2 , в розмірі 1/4 , а також іншим співвласникам: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - по 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 , кожному.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/4 частку трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення складено без проголошення суддею 14.11.2024.

СУДДЯ: