Ухвала

від 25.11.2024 по справі 308/18543/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18543/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2024 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання Заяць А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву представника позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Прус Олександр Олександрович, до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Прус О.О., звернулася в суд з позовною заявою до АТ КБ «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представником позивача одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 25.10.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за №9349.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що майно позивача буде відчужене, а позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження без нових звернень до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

В силу положень ст. 153 ЦПК України судом розглянуто дану заяву про забезпечення позову, яку подано одночасно зпред`явленням позову,після відкриттяпровадження усправі без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Як встановлено судом, предметом позову в даній праві є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25.10.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрований в реєстрі за №9349, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у сумі 2828627,38 грн.

Зазначений виконавчий напис пред`явлено до виконання АТ КБ «Приватбанк» Ужгородському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

Постановою державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 11.05.2017 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису (ВП №53887212).

Постановою державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 16.01.2019 у виконавчому провадженні №53887212 накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 02.07.2019 у виконавчому провадженні №53887212 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.08.2024 у виконавчому провадженні №53887212 накладено арешт на кошти, що належать боржнику ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц (6-846цс16).

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до переконання, що на даний час є обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову, які є необхідним та виправданим завданнями цивільного судочинства та забезпечуватиме ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, які він має намір захистити при зверненні до суду з даним позовом, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення заявленого позову.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку.

Саме такий вид забезпечення позову просить застосувати заявник, виходячи із характеру спору та змісту пред`явлених позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа допускається лише в разі, коли порушено питання про перегляд рішення, на підставі, якого виданий цей виконавчий документ.

До завершення розгляду справи, при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника), покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

На підставі викладеного, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогою позову, суд вважає за доцільне задовольнити заяву про забезпечення позову, а саме, вжити захід забезпечення позову, передбачений п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Підстав, які б визначали необхідність обов`язково застосування зустрічного забезпечення позову в порядку ст. 154 ЦПК України, не встановлено.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 157, 259-261, 352-354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити повністю.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 25 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрованого в реєстрі за №9349, про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованості у сумі 2828627,38 грн.

Копію ухвали невідкладно направити відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для негайного виконання, а заявнику та іншим особам, яких стосуються заходи забезпечення позову для відома.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнаухвала судуне булавручена удень їїпроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Позивач (заявник):

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач:

акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д.

Треті особи:

відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Заньковецької, 10, м. Ужгород, Закарпатська область;

приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, місцезнаходження: вул. Центральна, 6/9, м. Дніпро.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик