Ухвала

від 24.11.2024 по справі 295/16922/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/16922/24

1-в/295/1764/24

У Х В А Л А

Іменем України

24.11.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» про приведення вироку суду відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, у відповідність до чинного законодавства,

В С Т А Н О В И В :

Начальник Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» звернувся до суду з поданням в порядку п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-ІХ) відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник установи подав заяву про розгляд справи без його участі, подання підтримує.

Засуджений згоден на розгляд справи без його участі, подання установи підтримує.

Прокурор подання підтримав, просив звільнити засудженого від подальшого відбування покарання.

Дослідивши зміст подання, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питаня, зокрема, про звільнення від покарання у випадку, передбаченому частиною 2 ст. 74 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції, відповідно до якої викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Таким чином, внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вартість якого не перевищує розміру двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення кримінального правопорушення, перестало бути кримінально караним діянням.

За загальним правилом, закріпленим у частині 2 статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отже, внесені Законом № 3886-ІХ зміни мають зворотну дію у часі, тобто поширюється на діяння, які вчинені до 09.08.2024, тому скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином шкоди меншого розміру, ніж установлено нормою закону.

Судом установлено, що ОСОБА_3 раніше судимий:

- 04.05.2023 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, 75, п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України до 5 (п`ять) років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно даного вироку ОСОБА_3 вчинив один епізод крадіжки майна 31.03.2023 на суму 1307,61 грн, що підлягає декриміналізації та за його вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а тому не є кримінально - караним діянням.

Вироком Святошинського районного суд м. Києва від 19.06.2024 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 6 (шість) років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 23.07.2024.

Згідно з даним вироком ОСОБА_3 вчинив декілька епізодів крадіжки майна 07.02.2024 на суми 2 515 грн, 2 098,31 грн, 712 грн; 13.02.2024 на суму 1 594,21 грн; 18.02.2024 на суму 1 283,36 грн; 19.02.2024 на суму 1 815,81 грн.

Вказані епізоди підлягають декриміналізації та за їх вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала розміру 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально - караним діянням.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.

Таким чином, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна є по суті зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у КК України цей розмір не визначений, він указаний у ст. 51 КУпАП.

За таких обставин вчинені засудженим діяння на даний час відноситься до адміністративних правопорушень та не можуть вважатися кримінально - караними. Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючі норми КУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію діянь засудженого, враховуючи наступне.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2 684 грн.

Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 у розмірі 3 028 грн.

Зважаючи на викладене вище, оскільки згідно з вироками Святошинського районного суду м. Києва від 04.05.2023 та 19.06.2024 ОСОБА_3 здійснив крадіжки майна на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення кримінального правопорушення, що відповідно до Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним діянням на даний час, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення засудженого від призначеного за цими вироками покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-ІХ, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» - задовольнити.

Привести вироки Святошинського районного суду м. Києва від 04.05.2023 та Святошинського районного суду м. Києва від 19.06.2024 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04.05.2023 за ч. 4 ст. 185, ст. 75, 76 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке його засуджено.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.06.2024 покарання за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке його засуджено.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженому у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя