Ухвала

від 21.11.2024 по справі 2-2237/11

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2237/11

Провадження № 4-с/346/18/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді - Третьякової І.В.,

за участю:

секретарясудових засідань Дутчак Х.В.,

заявниці (боржниці) ОСОБА_1 ,

суб`єкта оскарження головного державного виконавця Коломийського ВДВС Косівчука Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия скаргу ОСОБА_1 на рішення головного державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Косівчука Р.Б. заінтересовані особи: Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Фінансова компанія «Централ Фінанс», -

У С Т А Н О В И В:

08.11.2024р. ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до Коломийського міськрайонного суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову старшого державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Косівчука Р.Б. від 01.11.2024р. у межах виконавчого провадження №76232466 в частині арешту коштів, які надходять від Пенсійного фонду України як пенсійні виплати на пенсійні рахунки в АТ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

Скарга обґрунтована тим, що 09.02.2012р. Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області було видано виконавчий лист по справі № 2-2237/2011 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/14-10-1110G224 від 26.12.2007 року в сумі 838887,72 грн. За даним виконавчим листом ВДВС було відкрито виконавче провадження №38922842. 12.02.2014р. в даному виконавчому провадженні була винесена постанова про стягнення з ОСОБА_4 збору в сумі 83888,77 грн. за виконання виконавчого листа №2-2237 виданого 32140,00 грн. Виконавче провадження №38922842 було закрито у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду. 28.05.2021р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження окремого № 65606126 про стягнення з ОСОБА_1 83888,77 грн. виконавчого збору в межах виконавчого провадження №38922824. 07.10.2024р. у ВП № 65606126 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. В даній постанові вказано, що встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на кошти боржника. Залишок виконавчого збору становить 8409,86 грн. Проте, не зважаючи на наявність даного рішення, 08.10.2024р. державним виконавцем Косівчуком Р.Б. було розпочато нове виконавче провадження №7623466 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 46908,54 грн. В рамках даного виконавчого провадження було винесено оспорювану постанову про арешт коштів боржниці. Заявниця вказує, що не зважаючи на те, що з 07.10.2024 по 08.10.2024р. жодних змін в законодавстві не відбулося, державний виконавець 08.10.2024р. розпочав нове виконавче провадження №7623466 про стягнення виконавчого збору в сумі 46908,54 грн., хоча згідно постанови від 07.10.2024р. залишок виконавчого збору складав лише 8409,86 грн., що свідчить про неузгодженість між рішеннями державних виконавців. Також вказує, що з 24.02.2022 відповідно до ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану. 26.03.2022р. набрав чинності ЗУ від 15.03.2022 №2129-ІХ «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни росії) визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Відтак, ОСОБА_1 вважає, що оскаржувана постанова винесена в період дії припинення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (мораторію).

20.11.2024р. керівник Коломийського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Попик В.П. подала до суду відзив на скаргу, в якому просила в її задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказала, що до відділу не надходило документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Таким чином, на теперішній час відсутні передбачені законом підстави для зняття арешту з коштів боржниці у банківських установах. Крім цього, виконавцем встановлено наявність у ОСОБА_1 трьох відкритих рахунків у різних банківських установах, але останньою не надано доказів про отримання пенсії на один із них, оскільки боржниця може отримувати пенсію і через відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта». Також вказала, що в рамках виконавчого провадження постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржниці не виносилась, в орган ПФУ не направлялась, а тому стягнення боргу із пенсії ОСОБА_1 не здійснюється.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою скаргу підтримала та пояснила, що державний виконавцем вдруге накладається арешт на її рахунки в зв`язку з виконанням постанови про стягнення з неї виконавчого збору. З рішенням державного виконавця вона не погоджується та просить скасувати постанову від 01.11.2024р. на підставах, викладених в її скарзі.

Головний державний виконавець Коломийського ВДВС Косівчук Р.Б. в судовому засіданні вимоги скарги не визнав та пояснив, що 08.10.2024р. ним було відкрито виконавч провадження по примусового стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору. В рамках даного виконавчого провадження 01.11.2024р. ним було винесено постанову про арешт коштів боржниці. Вважає свої дії правомірними, оскільки вони відповідають ЗУ «Про виконавче провадження». Відтак, просив в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити з за безпідставністю та необґрунтованістю її вимог. Підтвердив, що виконавче провадження по виконанню судового рішення завершено у зв`язку з поверненням виконавчого документу стягувану 28.05.2021р..

Заслухавши пояснення заявниці та державного виконавця, дослідивши зміст вимог скарги, суд встановив такі фактичні обставини та прийшов до наступного висновку.

З долучених до скарги доказів вбачається, що постановою старшого державного виконавця ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції Косівчуком Р.Б. від 18.07.2013р. було відрито виконавче провадження №38922824 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-2237, виданого 23.12.2011р. Коломийськимй міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ РФ «Банк Аваль» заборгованості в сумі 838887,72 грн.

12.02.2014 року у виконавчому провадженні №38922824 старшим державним виконавцем ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції Косівчуком Р.Б. було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 83888,77 грн.

28.05.2021р. головним державним виконавцем Коломийського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Косівчуком Р.Б. винесено постанову у ВП №38922824 про повернення виконавчого документу стягувачу за його письмовою заявою.

Того ж дня, 28.05.2021р. головним державним виконавцем Коломийського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Косівчуком Р.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65606048 щодо виконання постанови №38922824, виданої 12.02.2014р. Коломийським МРВ ДВС про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 230 грн.

27.06.2022р. головним державним виконавцем Косівчуком Р.Б. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №65606048 у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.

07.10.2024р. головним державним виконавцем Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білейчук О.П. в ВП № 65606126 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. В даній постанові вказано, що постанова №38922824, видана 12.02.2014р. Коломийським МРВ ДВС про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 83888,77 грн. підлягає поверненню, оскільки встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на кошти боржника. Залишок нестягнутої суми за виконавчим документом становить 8409,86 грн.

08.10.2024р. головним державним виконавцем Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Косівчуком Р.Б. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76232466 по примусовому виконанню постанови №38922824 виданої 12.02.2014р. Коломийським ВДВС про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 46908,54 грн. на користь держави.

В листі від 30.10.2024р. начальник Коломийського ВДВС зазначила, що на виконанні у відділ перебувало виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчих листів №2-2237, виданих 23.12.2011 Коломийським міськарйонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ РФ «Банк Аваль» 838887,22 грн. 28.05.2021р. вказане виконавче провадження завершене за письмовою заявою стягувача. Однак, у ході проведення виконавчих дій винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави виконавчого збору в сумі 83888,77 грн. Постанова про стягнення виконавчого збору виділена в окреме провадження. Станом на 30.10.2024р. залишок несплаченого виконавчого збору становить 46908,54 грн. Таким чином, начальником відділу було роз`яснено ОСОБА_1 , що для виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про неї, боржниці необхідно погаити заборгованість з оплати виконавчого збору у розмірі 46908,54 грн.

01.11.2024р. у ВП № 76232466 головним державним виконавцем Косівчуком Р.Б. було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

Не погоджуюсь із вказаною постановою, боржниця звернулася до суду з даною скаргою.

Стаття 124 Конституції Українивизначає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбаченихзакономвипадках суди розглядають також інші справи.

Застаттею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першійстатті 19 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 19 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорівзакономустановлено інший порядок судового провадження.

Частинами першою та другоюстатті 18 ЦПК Українивизначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зістаттею першою Закону№ 1404-VІІІвиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно достатті 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 447 ЦПК Українипередбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із частиною першоюстатті 448 ЦПК Українискарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з пунктом 7 частини другоїстатті 17 Закону № 1404-VІІІпостанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведеннявиконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливийі публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежнимі безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За таких обставин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

До таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18), від 29 травня 2019 року у справі №758/8095/15-ц (провадження №14-134цс19).

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

ОСОБА_1 оскаржує постанову головного державного виконавця Коломийського ВДВС Косівчука Р.Б. від 01.11.2024р. про накладення арешту на її кошти.

Таким чином, спір у даній справі полягає у оскарженні рішення державного виконавця винесеного в рамках ВП №76232466, в якому виконується примусове стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, накладеного постановою державного виконавця (не суду) у виконавчому провадженні.

У такому випадку рішення, дії посадових осіб органів державної виконавчої служби підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства. До такого ж висновку прийшов ВС у постанові від 31.03.2020р. по справі № 733/889/17 (провадження № 61-43493св18)

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що провадження за скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю з роз`ясненням заявниці, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Керуючись ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення головного державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Косівчука Р.Б. - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 25.11.2024р.

Суддя: Третьякова І. В.