Ухвала

від 19.11.2024 по справі 569/20990/13-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/20990/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати виконавчий документ, а саме виконавчий лист по справі № 569/20990/13-ц, виданий 30 жовтня 2024 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» заборгованості по кредитному договору № 162-07 від 19 червня 2007 року в сумі 803 949 грн 92 коп. та 3 441 грн по сплаті судового збору, таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що 19 червня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «КРЕДОБАНК» (правонаступником якого є AT «Кредобанк») було укладено Кредитний договір №162-07, за умовами якого банк зобов`язався надати ОСОБА_2 у власність грошові кошти (кредит) в сумі 60 000 доларів США, а останній, зобов`язався повернути одержані кошти (суму кредиту) у термін до 18 червня 2027 року, на умовах, встановлених у Кредитному договорі.

Також, 19 червня 2007 з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_2 зобов`язань перед ВАТ «Кредобанк» за Кредитним договором, між ОСОБА_2 , ВАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №162-07/2, згідно з яким поручитель несе солідарну відповідальність у повному обсязі за порушення ОСОБА_2 зобов`язань перед ВАТ «КРЕДОБАНК» за Кредитним договором (п.п.1.1, 2.4 договору поруки).

29 листопада 2011 між ВАТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» укладено Договір факторингу. Згідно Договору факторингу відбулося відступлення/купівля-продаж права вимоги за Кредитним договором №162-07 від 19 червня 2007 року, що був укладений між Банком та ОСОБА_2 . Зі змісту Договору факторингу вбачається, що ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набуло прав кредитора до боржника - ОСОБА_2 та поручителя - ОСОБА_4 , в тому числі за Договором іпотеки.

Зазначена обставина 18 квітня 2014 року була встановлена рішенням Рівненського міського суду Рівненської області по справі №569/20990/13-ц, згідно якого було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» заборгованість по Кредитному договору в сумі 803 949 грн 92 коп. та 3 441 грн по сплаті судового збору.

30 жовтня 2014 року Рівненським міським судом Рівненської області по справі №569/20990/13-ц видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення.

09 вересня 2016 року Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №952152395 на виконання даного виконавчого листа. Станом на даний час рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2014 року виконано частково.

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_2 помер. Відповідно із зазначеної дати за ОСОБА_2 відкрилася спадщина. З відомостей копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 вбачається, що в нього є діти, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (повнолітній), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також, з інформації, яка відома заявнику, - ОСОБА_8 , 2015 року народження. Зазначені малолітні та неповнолітні діти спадкодавця станом на 21 грудня 2020 року вважаються такими, що прийняли спадщину. Щодо повнолітнього сина - ОСОБА_5 , то відомості про відкриття спадкової справи за його заявою в реєстрі спадкових справ відсутні.

Вказані вище малолітні та неповнолітні діти є правонаступниками померлого боржника у зобов`язанні по Кредитному договору.

Разом з тим, її зобов`язання як поручителя за Договором поруки №162-07/2 від 19 червня 2007 року припинилися, оскільки фактично відбулася заміна боржника ОСОБА_2 на спадкоємців і вона як поручитель не погодилась забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.

Також, її зобов`язання за Договором поруки припинилися в силу ст. 523 ЦК України, оскільки вона не надавала своєї згоди на відповідальність у разі смерті позичальника за нового боржника, а тому наявні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. 19 листопада 2024 року представник заявника адвокат Мельник В.В. подав заяву про розгляд справи у його та заявника відсутність.

Представники АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2014 року позов ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» до ОСОБА_2 , ОСОБА_9 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_9 на користь ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» заборгованість по кредитному договору № 162-07 від 19 червня 2007 року в сумі 803 949 грн 92 коп., судові витрати в розмірі 3 441 грн 00 коп.

На виконання вищевказаного рішення суду 30 жовтня 2014 року видано виконавчий лист.

09 вересня 2016 року старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Токарець Т.С. відкрито виконавче провадження № 52152395, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Дубенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 21 грудня 2020 року, серії НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, визначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом - Законом України «Про виконавче провадження», яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Процедуру визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: 1) матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); 2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

ОСОБА_1 вважає, що виконавчий документ не підлягає виконанню, так як її зобов`язання як поручителя за договором поруки № 162-07/2 від 19 червня 2007 року припинилися, оскільки у зв`язку зі смертю боржника, фактично відбулась заміна боржника ОСОБА_2 на спадкоємців, і вона як поручитель не погодилась забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником, відповідно у неї відсутнє зобов`язання перед ТОВ «ФК «Приватні інвестиції».

Проте суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконанням ним свого обов`язку.

Частиною першою статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з частиною першою статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника (частина третя статті 559 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20) вказано, що «закон не пов`язує припинення поруки з прийняттям судом рішення про стягнення з боржника або поручителя боргу за зобов`язанням, забезпеченим порукою. Тому Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, сформульованого в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), згідно з яким наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору; на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки. Велика Палата Верховного Суду вважає, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов`язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов`язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість. Рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати. Отже, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення».

Суд звертає увагу, що за життя боржник ОСОБА_2 допустив порушення умов кредитного договору, внаслідок чого з боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4 солідарно рішенням суду стягнуто заборгованість. Вказане рішення перебуває на примусовому виконанні.

Суд не може погодитись з доводами ОСОБА_1 , оскільки рішенням суду визначено солідарне зобов`язання заявника зі сплати на користь ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» грошової суми, внаслідок неналежного виконання боржником ОСОБА_2 зобов`язань.

Тому, правовідносини у цій справі слід розглядати не з точки зору наявності зобов`язань за договором поруки, а в контексті існуючого у ОСОБА_4 грошового зобов`язання перед ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», яке не виконане в повному обсязі.

Отже, не можна вважати припиненою поруку, оскільки вже існує невиконаний солідарний обов`язок, констатований у судовому рішенні, і в даному випадку смерть одного солідарного боржника не припиняє зобов`язання іншого солідарного боржника (ч. 5 ст. 543 ЦК України).

На переконання суду, протилежний висновок у цій справі нівелював би принцип обов`язковості виконання рішення суду та право особи, в даному випадку ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», на виконання судового рішення, що є частиною гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що підстав для визнання виконавчого листа № 569/20990/13-ц, виданого Рівненським міським судом Рівненської області 30 жовтня 2014 року, таким, що не підлягає виконанню, немає, а отже у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 89, 263, 265, 273, 353, 354, 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складене 25 листопада 2024 року.

Суддя О.О. Першко