Ухвала

від 25.11.2024 по справі 2-293/06

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №2-293/06

Провадження №2-зз/639/16/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року

Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №2-293/06 за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтехпром» про визнання договорів поруки припиненими та визнання недійсним п. 4 договорів поруки -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2024 року заявник ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Прядка О.О. звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з заявою про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №2-293/06за позовомЗакритого акціонерноготовариства комерційногобанку «ПриватБанк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 таТовариства зобмеженою відповідальністю«Снабтехпром» простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором, та зустрічними позовними заявами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання договорів поруки припиненими та визнання недійсним п. 4 договорів порук, в якій просила суд зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Підстава обтяження ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.06.2005 року.

В обґрунтування заяви зазначено, що 13.06.2005 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова задоволено заяву про забезпечення позову ЗАТ КБ «Приватбанк» і накладено арешт на майно ОСОБА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_2 .

Відомості щодо обтяження об`єкту нерухомості, який належав відповідачу ОСОБА_1 внесені 14.06.2005 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Першою Харківською державною нотаріальною конторою за №2084442.

Зазначені обтяження щодо вищевказаного об`єкту нерухомості продовжують існувати про що свідчать відомості, викладені у інформаційній довідці 209959920 із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.05.2020. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова у справі №2-293/06 набуло законної сили 31.08.2006

В той же час виконавче провадження відносно ОСОБА_1 , яка є мешканкою Жовтневого району міста Харкова із 31.08.2006 по теперішній час не зареєстровано.

На даний час у Державному реєстрі боржників відсутні відомості щодо відкриття виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 .

Таким чином, можна зробити висновок про те, що отримавши рішення суду, яке набрало законної сили, ЗАТ КБ «Приватбанк» протягом 90 днів не звернувся із виконавчим листом про примусове стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та договором поруки і не має практичної можливості здійснити це у майбутньому.

В той же час, вже 19 років відповідач ОСОБА_1 не може розпоряджатись своїм майном через те, що захід забезпечення провадження, який зберігає свою дію протягом 90 днів із набрання законної сили судовим рішенням і до моменту відкриття виконавчого провадження, не скасований.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 по справі № 947/36027/21: «Встановивши вищенаведені обставини, оскільки зазначений виконавчий лист повторно не пред`являвся до примусового виконання і строки його пред`явлення до виконання закінчилися ще до набрання чинності Законом № 1404- VIII, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення скарги ТзОВ «Сігма Транс», так як збереження арештів, накладених державними виконавцями з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника ТзОВ «Сігма Транс».»

Таким чином, у зв`язку з наявністю нової судової практики у подібних правовідносинах, зауважує, що Верховний Суд висловив позицію згідно якої у зв`язку з пропуском строку пред`явлення документів, кредитор втрачає право на пред`явлення виконавчого листа до виконання. В цьому ж випадку, арешт нерухомого майна як захід забезпечення позову накладений у 2005 році. За цей час, очевидно, сплинув строк пред`явлення виконавчого листа, що обумовлює припинення подальшої необхідності у такому забезпеченні. Відсутність майнових претензій з боку АТ КБ «Приватбанк» підтверджується тим, що такі претензії не пред`явлено впродовж 19 років з моменту накладення вищевказаного арешту. А тому, посилання на наявність заінтересованості АТ КБ «Приватбанк» у виконані рішення суду у справі № 2-293/06 є втручанням у право на мирне володіння майном ОСОБА_1 , оскільки є невиправданим відповідно до позиції Верховного Суд у постанові від 28.08.2024 по справі № 947/36027/21.

В даному випадку, нова обставина це нова практика Верховного Суду, відображена у постанові від 28.08.2024 по справі № 947/36027/21. Оскільки дана постанова відображає подібні правовідносини як і у справі № 2-293/06.

Вказана заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

22 листопада 2024 року через систему «Електорнний суд» від представника АТ КБ «Приватбанк» надійшли заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову. Враховуючи мету вжиття заходів забезпечення позову, а також комплексний аналіз підстав для скасування таких заходів, можливо зробити висновок, що скасування заходів забезпечення позову можливе або у разі повного виконання рішення суду, або у разі відсутності заінтересованості та належних дій з боку стягувача для виконання рішення суду в примусовому порядку. Матеріали справи спростовують відсутність з боку АТ КБ «ПриватБанк» заінтересованості у виконані рішення суду у справі № 2-293/06. Скасування заходів забезпечення позову за заявою представника ОСОБА_1 призведе до нівелювання гарантій такого виконання за відсутності даних про повну неможливість і небажання Банку пред`являти рішення у справі № 2- 293/06 до виконання. За таких обставин, АТ КБ «Приватбанк» вважає, що вимоги ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по справі № 2-293/06 є безпідставними, так як рішення на сьогодні є невиконаним і заборгованість не сплачена.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про час слухання справи повідомлені належним чином. Представник заявника адвокат Прядко О.О. подав заяву про розгляд заяви без його участі, заяву підтримав просив задовольнити.

Представник стягувача АТ КБ «Приватбанк» Панченко А.С. подала заяву про розгляд заяви без її участі, просила відмовити в задоволені заяви про скасування забезпечення позову.

Суд перевіривши заяву про скасування заходів забезпечення позову та матеріали, додані до заяви, дійшов наступного.

Порядок скасування вжитих судом заходів забезпечення позову врегульовано приписамистатті 158 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 1статті 158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

В п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, роз`яснено судам, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вказаним пунктом також роз`яснено, що підставою для скасування заходів забезпечення позову також є випадки, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Так, судом встановлено,що в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа № 2-293/06 за позовною заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтехпром» про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання договорів поруки припиненими та визнання недійсним п. 4 договорів поруки.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 червня 2005 року:

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , ІІН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Харкова.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_4 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 , ІІН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Борова, Готвальдського району, Харківської області.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_6 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , АДРЕСА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Пірятин, Полтавської області.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 червня 2006 року позов закритого акціонерного товариства комерційного банку«ПриватБанк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтехпром» про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 / АДРЕСА_3 , инн НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Харкова/, ОСОБА_3 / АДРЕСА_5 , ІІН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Борова, Готвальдського району, Харківської області/, ОСОБА_4 / АДРЕСА_8 , и.н. НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець п. Лиман, Готвальдского р-на, Харківської обл./, Клименко Юрія Михайловича / АДРЕСА_9 , і.н. НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м. Пирятин, Полтавської обл./ і Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтехпром» /код ЕДРПОУ 31642062 місце перебування: 61020, м. Харків вул. Грибоедова, № 44, кв. 2.т/з 26001349841001 у Харківському ГРУ Приватбанку МФО 351533/ на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» /код ЕГРПОУ 14360570, в особі Харківського ГРУ Приватбанку код ЕГРПОУ 22609983, 61125, м. Харків, Красношкільная набережна, 16 т/с 26001349841001 у Харківському ГРУ Приватбанку МФО 351533/, суму заборгованості за кредитним договором № 58/2003 від 16.10.2003 р. розраховану станом на 17.11.2005 м. у розмірі 1 541 617,39 грн. (один мільйон п`ятсот сорок одна тисяча шістсот сімнадцять гривень 39 копійок).

Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача суму державного мита у розмірі 1700 грн.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»про визнання договорів поруки припиненими та визнання недійсним п. 4 договорів поруки, а також в наданні відстрочки по виконанню рішення - відмовлено. (том №1 а.с. 1-3).

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 31 серпня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 червня 2006 року в частині адреси ТОВ «Снабтехпром» та стягнення державного мита змінено.

Вказано в резолютивній частині рішення адресу ТОВ «Снабтехпром»: АДРЕСА_5 .

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтехпром» на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» державне мито по 340 грн. з кожного.

В іншій частині рішення суду залишено без змін ( том №1 а.с. 4, 5-7).

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 червня 2006 року набрало законної сили 31 серпня 2006 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 листопада 2019 року подання старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Тущенко П.Л. про видачу дублікату виконавчого документа, заінтересовані особи: стягувачПАТ КБ «Приват Бакн», боржник ТОВ «Снабтехпром» - повернуто державному виконавцю. (том №1 а.с. 31-32)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 листопада 2019 року подання старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Тущенко П.Л. про видачу дублікату виконавчого документа, заінтересовані особи: стягувачПАТ КБ «Приват Бакн», боржник ТОВ «Снабтехпром» - повернуто заявникові (том №1 а.с. 48-49).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.05.2020 № 209959920, на теперішній час на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 накладено арешт на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.06.2005 року (том №1 а.с.76-78).

Як зазначає у своїй заяві заявник, отримавши рішення суду, яке набрало законної сили, ЗАТ КБ «Приватбанк» протягом 90 днів не звернувся із виконавчим листом про примусове стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним Договором та Договором поруки і не має практичної можливості здійснити це у майбутньому. В свою чергу ОСОБА_1 не може повною мірою розпоряджатися своєю власністю.

Заявник у своїй заяві посилається на те, що позивачем було пропущено строки пред`явлення виконавчого документу до виконання, у зв`язку з чим він не зможе звернутися до виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 15 червня 2020 року представник заявника ОСОБА_2 звертався із заявою про скасування арешту з нерухомого майна вищезазначеного майна.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 липня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування арешту майна у цивільній справі № 2-293/06 за позовною заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтехпром» про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання договорів поруки припиненими та визнання недійсним п. 4 договорів поруки відмовлено (том №1 ас. 160, 161-166).

Крім того, дана ухвала була оскаржена представником заявника, постановою Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 липня 2020 року залишено без змін (том №2 а.с. 211, 213-215).

У постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що дійсно, матеріалами справи підтверджується, що на виконанні у Жовтневому ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області відсутні відкриті виконавчі провадження за виконавчими листами у справі № 2-293/06, у яких би боржником виступала ОСОБА_1 (т.1 а.с. 75).

Однак також матеріалами справи доведено, що на виконанні у Шевченківського ВДВС раніше перебували виконавчі листи у справі № 2-263/09, на час подачі заяви про скасування заходів забезпечення позову виконання не здійснюється з незалежних від стягувача причин, що підтверджується й поданням державного виконавця про видачу дублікату виконавчого документа по цій справі. Заявник ОСОБА_1 не надала суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження повного виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 червня 2006 року, яке набрало законної сили.

Колегія суддів вважає, що враховуючи мету вжиття заходів забезпечення позову, а також комплексний аналіз підстав для скасування таких заходів, можливо зробити висновок, що скасування заходів забезпечення позову можливе або у разі повного виконання рішення суду, або у разі відсутності заінтересованості та належних дій з боку стягувача для виконання рішення суду в примусовому порядку. Матеріали справи спростовують відсутність з боку АТ КБ «ПриватБанк» заінтересованості у виконані рішення суду у справі № 2-293/06. Скасування заходів забезпечення позову за заявою представника ОСОБА_1 від 15.06.2020 призведе до нівелювання гарантій такого виконання за відсутності даних про повну неможливість і небажання Банку пред`являти рішення у справі № 2-293/06 до виконання.

07 лютого 2024 року представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 було подано повторно заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.03.2024 у задоволені заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено. ( том №4 а.с. 50-43).

Ухвала суду не оскаржувалась в апеляційному порядку.

Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 17.4Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Окрім того, згідно ч. 1ст. 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Частиною 3статті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1статті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно достатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК Українипередбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6статті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 6статті 158 ЦПК Українипередбачено, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Звертаючись повторно до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову заявником взагалі не надається будь-якого обґрунтування щодо зміни обставин, які мали місце після ухвалення судового рішення про забезпечення позову, та відмову в скасуванні арешту, які б обумовлювали припинення подальшої необхідності у такому забезпеченні, тобто суду не надано жодних доказів, які б свідчили про виконання заявником вказаного рішення суду.

Фактично в поданій заяві про скасування арешту, заявник фактично посилається на ті ж обставини, що викладені в заяві від 15 червня 2020 року та 07 лютого 2024 року, яким судом першої та апеляційної інстанції надано правову оцінку.

Стосовно посилань заявника на нову судову практику зокрема на постанову Верховного Суду від 28.08.2024 по справі № 947/36027/21 як на нову обставину, суд оцінює критично.

У справі № 947/36027/21 вирішувався питання щодо скасування арешту на майно, накладеного в межах виконавчого провадження, що не є подібним обставинам у цій справі. Крім цього, судом касаційної інстанції розглянуто справу з урахуваням усталеної практики з посиланням на постанови Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі №2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі №161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21).

В даному випадку жодного доводу з приводу того, яким чином ситуація на час подання клопотання змінилася в порівнянні з тією, що існувала на час ухвалення відмови в скасуванні заходів забезпечення позову, і яким чином така зміна обумовлює припинення необхідності у таких заходах заявником наведено не було.

За таких підстав, враховуючи, що заява про скасування заходів забезпечення позову не містить нових обставин, які б свідчили, що у вжитих заходах відпала необхідність, суд доходить висновку, що у розумінні положень ст.158ЦПК України наразі відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, та у задоволені даної заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158,353 ЦПК України,суд -

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 червня 2005 року в частині накладання арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , по цивільній справі №2-293/06 за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтехпром» про визнання договорів поруки припиненими та визнання недійсним п. 4 договорів поруки - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 25.11.2024.

Суддя С.О. Рубіжний