Ухвала

від 19.11.2024 по справі 461/3013/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3013/20

Провадження № 1-кп/461/91/24

УХВАЛА

19.11.2024 року Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши клопотання сторони захисту у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні №12020140050000947 від 27.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження №12020140050000947 від 27.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч. 1 ст. 263 КК України.

На стадії судового розгляду від сторони захисту до суду надійшло ряд клопотань, а саме:

1)клопотання про визнання доказів недопустимими від 24.09.2024 року та від 19.11.2024 року;

2)клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових матеріалів та їх дослідження в судовому засіданні від 26.09.2024 року

3)клопотання про виклик та допит свідків в судовому засіданні;

4)клопотання сторони захисту про долучення до матеріалів кримінального провадження доказів від 14.10.2024 року.

Щодо клопотання сторони захисту про долучення до матеріалів справи додаткових матеріалів та їх дослідження в судовому засіданні від 26.09.2024 року.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про долучення до матеріалів судової справи: протоколів оглядів предметів з додатками у вигляді цифрових носіїв інформації, ухвал слідчих суддів на підставі яких було проведено тимчасові доступи до речей та документів, доручень оперативним підрозділам на проведення таких тимчасових доступів, постанов про створення групи слідчих та прокурорів, процесуальних документів що підтверджують вилучення маски та чорної балонової куртки та усіх речових доказів, що наявні в матеріалах кримінального провадження.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні клопотання підтримали та просили таке задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що протоколи оглядів предметів з додатками вже були долучені ним до матеріалів судової справи. Щодо долучення інших документів та речових доказів не заперечував.

Представник потерпілого у вирішенні вказаного клопотання поклався на розсуд суду.

Суд розглянувши клопотання, заслухавши доводи сторін, прийшов до наступного висновку.

Згідно положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Враховуючи, що клопотання про долучення до матеріалів судової справи письмових документів, речових доказів, вказаних стороною захисту, має важливе значення для об`єктивного та всебічного розгляду кримінального провадження, виходячи з того, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, суд дійшов висновку, що його слід задовольнити частково.

При цьому, в частині долучення протоколів оглядів предметів з додатками у вигляді цифрових носіїв до них, слід відмовити, оскільки такі докази вже долучені та знаходяться у матеріалах судової справи.

Щодо клопотання про визнання доказів недопустимими від 24.09.2024 року та від 19.11.2024 року.

Захисником було подано ряд клопотань про визнання доказів недопустимими та неможливості їх використання під час ухвалення остаточного рішення.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні клопотання підтримали та просили такі задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив у задоволенні клопотань відмовити.

Представник потерпілого підтримав позицію прокурора.

Суд розглянувши клопотання, заслухавши доводи сторін, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Вимогами ст.86 КПК України визначено умови визнання доказу допустимим.

Відповідно до вимог ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а відповідно до вимог ч.2 даної статті у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Підстав для визнання доказів очевидно недопустимими на даному етапі судового розгляду, суд не вбачає. При цьому, оцінка доводам обвинуваченого та його захисника щодо недопустимості наведених в клопотаннях доказів, буде надана судом в нарадчій кімнаті під час прийняття остаточного рішення, у відповідності до норм діючого КПК України.

Щодо клопотання сторони захисту про долучення до матеріалів кримінального провадження доказів від 14.10.2024 року

Захисник звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просив долучити до матеріалів справи та врахувати у роботі лист Центральної виборчої комісії від 01.10.2024р. за вих. №21-30/1-2540, лист Надвірнянської районної ради Івано-Франківської області від 30.09.2024р. №1-221/90/200 та копію постанови Надвірнянської районної виборчої комісії Івано- Франківської області №31 від 30.11.2015р..

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні клопотання підтримав та просив таке задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.

Представник потерпілого в судовому засідання проти задоволення клопотання заперечував, оскільки стороною захисту не дотримано вимог ст. 290 КПК України щодо відкриття матеріалів іншій стороні.

Суд розглянувши клопотання, заслухавши доводи сторін, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 11, 12 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

З огляду на те, що стороною захисту суду не надано відомостей про відкриття зазначених у клопотанні доказів іншій стороні, суд приходить до переконання, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити стороні захисту можливість повторно звернутись із клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів після виконання вимог ст. 290 КПК України.

Щодо клопотання про виклик та допит свідків в судовому засіданні

Захисник звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просив викликати та допитати в судовому засіданні понятих, учасників обшуків, слідчих та експертів, які брали участь в слідчих діях на стадії досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні клопотання підтримали та просили такі задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив у задоволенні клопотань відмовити.

Представник потерпілого підтримав позицію прокурора.

Суд розглянувши клопотання, заслухавши доводи сторін, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України понятий належить до учасників кримінального провадження.

Понятий - це незаінтересований учасник кримінального провадження, який запрошується слідчим або прокурором до участі у проведенні обшуку, огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи ? в обов`язковому порядку; при пред`явленні особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи - в альтернативному порядку; при проведення інших процесуальних дій ? в факультативному порядку, є присутнім при провадження таких дій та засвідчує власним підписом відповідність записів у протоколі стосовно факту, змісту та результатів їх проведення.

Головне призначення участі понятих у проведенні слідчих (розшукових) дій на досудовому розслідуванні полягає у створенні необхідних умов для найбільш об`єктивного й правильного проведення цих дій і є важливою правовою гарантією забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до положень КПК України понятий має права: брати участь у слідчій (розшуковій) дії, робити з приводу її проведення заяви і зауваження, що підлягають занесенню до протоколу; знайомитися з протоколом слідчої (розшукової) дії, у проведенні якої він брав участь. Понятий не має права розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії, якщо він був про це заздалегідь попереджений (ч. 3 ст. 66 КПК України).

Відповідно до вимог ч.7 ст.223 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, огляду особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Згідно з частиною 1 ст.65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

За частиною 5 даної статті особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, понятий не є безпосереднім очевидцем події кримінального провадження, а є лише свідком факту, змісту та результатів процесуальної дії, що повністю відображено у відповідному протоколі та засвідчено його підписом.

В матеріалах клопотання відсутнє обґрунтування необхідності допиту понятих, інших осіб, які зазначені в клопотанні як учасники обшуків. Крім того, у клопотанні не зазначено, які саме порушення під час проведення слідчих дій чи оформлення їх результатів були допущені стороною обвинувачення та про які могли б повідомити зазначені в клопотанні особи.

Щодо допиту в якості свідків, оперативних працівників, суд зазначає, що процесуальним законом слідчий наділений правом і обов`язком збирати і представляти суду докази. Слідчий є посадовою особою, уповноваженою в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове слідство у кримінальній справі, а відповідний оперативний співробітник виконує доручення слідчого в межах його компетенції відповідно до вимог ст.ст.40, 41 КПК України. Інших повноважень і обов`язків у слідчого, оперативного співробітника в кримінальному процесі не встановлено. Інформація, яка відома слідчому, оперативному співробітнику щодо обставин вчинення злочину отримана ним оперативним шляхом та знайшла своє відображення у прийнятих процесуальних рішеннях. Тому суд вважає, що обґрунтованість висновків слідчого також буде предметом оцінки суду під час прийняття остаточно рішення на предмет їх допустимості та належності. Окрім того, процесуальні питання допиту більшості учасників процесу врегульовані кримінально-процесуальними нормами, але жодна з них не регулює порядок допиту слідчого, що є стороною обвинувачення в силу п.19 ч.1 ст.3 КПК України.

Пунктом 11 ч.2 ст. 65 КПК України передбачено, що не можуть бути допитані як свідки: експерти - щодо роз`яснення наданих ними висновків.

Таким чином, клопотання сторони захисту в частині допиту експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в якості свідків не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства.

З огляду на відсутність обґрунтування підстав для необхідності виклику та допиту в судовому засіданні у якості свідків понятих, інших учасників обшуків, слідчих та оперативних співробітників, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 371,372 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання сторони захисту про допит свідків, - відмовити повністю.

Клопотання про визнання доказів недопустимими від 24.09.2024 року та від 19.11.2024 року, - долучити до матеріалів кримінального провадження та надати їм оцінку у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових матеріалів та їх дослідження в судовому засіданні від 26.09.2024 року, - задовольнити частково.

Долучити до матеріалів судового провадження письмові документи та речові докази, вказані в клопотанні сторони захисту від 26.09.2024 року.

У задоволенні клопотання сторони захисту про долучення до матеріалів кримінального провадження доказів від 14.10.2024 року, - відмовити повністю.

Роз`яснити стороні захисту про можливість заявлення вказаного клопотання після виконання вимог ст. 290 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1