Рішення

від 17.10.2024 по справі 469/1100/21

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.10.2024 Справа №469/1100/21

2/469/119/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.

учасники справи та їхні представники:

прокурор Мішустін М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ", про усунення перешкод у користуванні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, припинення права власності та зобов`язання повернути земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури 16 листопада 2021 року звернувся до Березанського районного суду із позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1 , третя особа Державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство», у якому просив:

- усунути перешкоди власнику Миколаївській ОДА у розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА від 31 січня 2013 року №27 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0800 га з кадастровим номером 4820982200:03:000:0061 в Миколаївському (Березанському) районі для індивідуального дачного будівництва;

- усунути перешкоди власнику Миколаївській ОДА у розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 08 липня 2013 року №5846962 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0800 га з кадастровим номером 4820982200:03:000:0061 в Миколаївському (Березанському) районі (запис №1557964);

- усунути перешкоди власнику Миколаївській ОДА у розпорядженні землями державного лісового фонду, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Миколаївської ОДА, з правом постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ», земельну ділянку площею 0,0800 га з кадастровим номером 4820982200:03:000:0061 в Миколаївському (Березанському) районі Миколаївської області.

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області сплачений судовий збір за подачу позову.

У обґрунтування заявлених вимог прокурор посилався на те, що на момент надання та на даний час спірна земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду, перебуває у постійному користуванні ДП Очаківське лісомисливське господарство та відповідно до законодавства не могла бути надана у приватну власність ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва; усупереч вимогам законодавства Березанською РДА незаконно, в односторонньому порядку, поза волею належного розпорядника Миколаївської ОДА і постійного землекористувача ДП Очаківське ЛМГ, без вилучення з постійного користування ДП "Очаківське ЛМГ", за відсутності погодження Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства та існування прямої заборони законодавства щодо відчуження з державної власності та передачі у приватну власність земель лісогосподарського призначення та об"єктів природно-заповідного фонду спірну земельну ділянку передано в приватну власність ОСОБА_1 зі зміною її цільового призначення для індивідуального дачного будівництва.

Прокурор зазначав, що розпорядження Березанської РДА №27 від 31 січня 2013 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0800 га з кадастровим номером 4820982200:03:000:0061 видане з порушеннями закону та порушує цивільні права та інтереси, що відповідно до ст.ст.16, 21 ЦК України, ст.152 ЗК України та ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є підставою для визнання розпорядження в цій частині незаконним; у зв"язку з цим, за вимогами ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", одночасно із визнанням незаконним та скасуванням розпорядження Березанської РДА підлягає визнанню недійсним та скасуванню відповідне свідоцтво про право власності на земельну ділянку. Незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення, розташованих в межах РЛП «Тилігульський», їх подальше надання у власність для забудови грубо порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.

17 листопада 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

26листопада 2021рокусудом задоволено заяву прокурора про забезпечення позову: накладено арешт на спірну земельну ділянку та заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки; заборонено Управлінню державної інспекції архітектури та містобудування у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці; заборонено ОСОБА_1 вчиняти із спірною земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її об`єднання з іншими ділянками, зміну її цільового призначення, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи.

31 травня 2022 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

14 грудня 2023 року ухвалою суду залучено Державне спеціалізоване господарське підприємство ЛІСИ УКРАЇНИ до участі у справі як правонаступника третьої особи Державного підприємства Очаківське лісомисливське господарство.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладенні у позовній заяві.

Представник позивача Миколаївської обласної державної адміністрації у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, надав суду письмове пояснення, у якому підтримав позовні вимоги прокурора, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Миколаївської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Представник третьої особи без самостійних вимог Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ" у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки учасники справи неодноразово повідомлялись судом про час та місце слухання справи, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомили, відповідачі відзиву до суду не надали, незважаючи на тривалий час розгляду справи, суд на підставі ст.223 ЦПК України прийшов до висновку, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи та розглянув справу без участі осіб, що не з`явились у судове засідання.

Встановлені судом обставини з посиланням на докази, що їх підтверджують

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Березанської районної державної адміністрації №27 від 31 січня 2013 року двадцяти громадянам України затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, поза населеним пунктом, загальною площею 1,8350 га., у тому числі ОСОБА_1 - площею 0,0800 га з кадастровим номером 4820982200:03:000:0061 (а.с.23).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що на підставі вказаного розпорядження за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну та видано видано свідоцтво про право власності №5846962 від 08 липня 2013 року, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 1557964 (а.с.24-25).

На час прийняття оскаржуваного розпорядження спірна земельна ділянка входила до складу земель державного лісового фонду Березанського лісництва ДП Очаківське ЛМГ категорії «захисні ліси квартал 46, виділ 8, що вбачається з даних Публічної кадастрової карти (шари кадастру «лісовий кадастр») (а.с.26, 27), Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11 листопада 2021 року (а.с.28-29), повідомлення ВО «Укрдержліспроект» від 06 вересня 2021 року з фрагментами публічної кадастрової карти України з нанесеною частиною межі кварталу 46 (а.с.31-32).

Згідно з листом ДП «Очаківське ЛМГ» від 29 вересня 2021 року, земельні ділянки лісогосподарського призначення, розташовані у межах Коблівської сільської ради, у тому числі спірна ділянка, надані у власність без відома та вилучення з постійного користування підприємства (а.с.33).

Відповідно до інформації Миколаївської обласної державної адміністрації від 17 вересня 2021 року розпорядження про вилучення з постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ» земель державного лісового фонду, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:03:000:0061, та припинення права користування ними не приймались (а.с.37-38).

За змістом інформації Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації від 01 жовтня 2021 року, спірна земельна ділянка знаходиться в межах РЛП «Тилігульський» (а.с.39).

З інформації РЛП «Тилігульський» від 19 липня 2021 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:03:000:0061 входить в межі території РЛП «Тилігульський», визначені «Проектом створення РЛП «Тилігульський» в межах господарств Березанського району Миколаївської області за 1994 рік» (а.с.40).

Відповідно до рішення Миколаївської обласної ради народних депутатів №8 від 28 квітня 1995 року обласною радою народних депутатів створено регіональний-ландшафтний парк «Тилігульський», землі якого переведено до категорії природоохоронного призначення (а.с.41-54).

Згідно з вказаним рішенням, проектом створення парку та наявними у проекті планово-картографічними матеріалами (план меж), положенням про парк, вся територія східного побережжя та прилегла акваторія Тилігульського лиману у межах Березанського району Миколаївської області входить до регіонального-ландшафтного парку «Тилігульський» та, відповідно, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:03:000:0061 входить в межі об`єкту природно-заповідного фонду «Тилігульський».

З інформації Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 16 серпня 2021 року вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення, що перебувають в постійному користуванні ДП «Очаківське ЛМГ»; проект землеустрою або інша землевпорядна документація стосовно відведення спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 , зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, а також вилучення її зі складу земель ДП «Очаківське ЛМГ» на розгляд та погодження до Управління не надходили і, відповідно, висновки не надавалися (а.с.55).

Таким чином, спірна земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду, знаходиться в межах РЛП «Тилігульський», а її власником - титульним володільцем є Миколаївська обласна державна адміністрація.

Постійним користувачем земельної ділянки, наданої ОСОБА_1 у власність, є ДП «Очаківський ЛМГ» (правонаступником якого є ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ").

Норми права, які застосував суд

Щодо посилань прокурора про порушення земельного законодавства

Статтею 84 Земельного кодексу (далі ЗК) України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно з підпунктом «ґ» частини 4 цієї ж статті, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 56 ЗК України установлено, що громадянам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність лише замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Статтями 116, 141, 149 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття спірного рішення) передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Однією з підстав припинення права постійного користування, відповідно до вимог ст.141 Земельного кодексу України, є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 149 Земельного кодексу України визначено, що районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства;

в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті (ч.6 ст.149 ЗК України).

Відповідно до розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації №167-р від 26.03.2021 Миколаївська районна державна адміністрація є правонаступником всього рухомого і нерухомого майна, майнових та немайнових прав та обов`язків Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, у тому числі і повноважень щодо передачі земельних ділянок із земель державної власності у власність чи користування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Березанською РДА при прийняті спірного розпорядження від 31 січня 2013 року №27 незаконно, в односторонньому порядку, поза волею належного розпорядника Миколаївської обласної державної адміністрації і постійного землекористувача ДП «Очаківське ЛМГ» спірну земельну ділянку передано в приватну власність ОСОБА_1 зі зміною її цільового призначення для індивідуального дачного будівництва.

Щодо порушення законодавства при погодженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу; до складу постійно діючих комісій для розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та міста обласного значення, містах Києві та Севастополі Комісії входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини. У разі погодження проектів землеустрою, що розробляються з метою вилучення, надання, зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов`язани із розробкою корисних копалин, до складу Комісії залучається відповідно представник територіальних органів лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду.

Згідно з ч.4 ст.20 ЗК України, зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, проводиться з урахуванням висновків оганів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері заборонено приймати рішення про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду:

- для будівництва, реконструкції та капітального ремонту залізничних ліній та автомобільних доріг загального користування;

- для розміщення кладовищ

та за рішенням Кабінету Міністрів України - для: будівництва та обслуговування об`єктів енергетичної інфраструктури (газо-, нафтопроводів, газових та нафтових терміналів, газових та нафтових свердловин, ліній електропередачі, електростанцій, електропідстанцій, розподільних пунктів, ядерних установок); видобування корисних копалин відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами; облаштування державного кордону та будівництва пунктів пропуску через нього; забезпечення відбудови та функціонування монастирів на місцях їх історичного заснування; будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів, визначених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; створення та забезпечення функціонування об`єктів природно-заповідного фонду і виробничо-соціальних об`єктів, необхідних для ведення лісового господарства; розміщення інших об`єктів, вилучення і надання ділянок для яких здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Ч.8 ст.118 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.186-1 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з органом лісового господарства.

Відповідно до інформації Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не погоджувався.

Отже, земельну ділянку надано у власність відповідачу без відповідного погодження у порядку, встановленому законом.

Щодо дотримання вимог Лісового Кодексу України

Підпунктом "ґ" частини 4 статті 84 ЗК України передбачено, що землі лісогосподарського призначення належать до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч.1 ст.55 ЗК України, ч.1 ст.5 ЛК України).

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств (ч.2 ст.56 ЗК України).

Відповідно донорм ч.5ст.116ЗК України(вредакції,що булачинною намомент прийняттяоскаржуваного розпорядження), земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Усупереч зазначеним вимогам вилучення земельної ділянки з постійного користування ДП "Очаківське ЛМГ" не відбулося, заяви про відмову від права користування чи згоду на вилучення земельної ділянки ДП "Очаківське ЛМГ" не надавались, відповідних рішень не приймалось (а.с.33).

Таким чином, спірна земельна ділянка знаходилась у користуванні державного підприємства "Очаківське ЛМГ" та перебувала у державній власності, земельну ділянку у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 надано поза волею належного власника та постійного землекористувача і з порушенням встановленого законодавством порядку, у тому числі всупереч встановленому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року №610-р Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками мораторію на передачу у власність земельних ділянок зі зміною цільового призначення та всупереч вимогам законодавства про неможливість набуття у приватну власність земель лісогосподарського призначення.

Щодо скасування рішення органу місцевого самоврядування

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з ч.3 ст.43 Закону України Про місцеві державні адміністрації, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180).

Разом з тим, оскаржуваним розпорядженням Березанська РДА змінила цільове призначення земельних ділянок, що, враховуючи викладені прокурором підстави позову, є порушенням інтересів держави щодо використання земельних ділянок державного лісового фонду за цільовим призначенням, а тому у цій частині оскаржуване розпорядження не вичерпало своєї дії шляхом виконання, є чинним та породжує відповідні правові наслідки.

Тому вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА (у частині зміни цільового призначення земельної ділянки) є належною та ефективною, що відповідає правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18.

Оскільки оскаржуване розпорядження Березанської РДА суперечить законам України, відповідно до п.а ч.1 ст.21, п.г ч.3 ст.152 ЗК України воно підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (частина перша статті 125 ЗК України).

Згідно з частиною першою статті 126 ЗК України (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення), ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності на земельну ділянку посвідчується свідоцтвом про право власності на майно, яке видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Отже, підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не свідоцтво про право власності на майно, яке посвідчує відповідне право та не має самостійного юридичного значення.

Враховуючи вказане, а також те, що зміна власника земельної ділянки можлива лише у випадку, визначеному у частині другій статті 59 ЗК України і який не застосований у цій справі, суд вважає, що для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї ділянки власнику визнання недійсним свідоцтва про право власності не є необхідним. Така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядження земельною ділянкою, а тому у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності від 08 липня 2013 року №5846962 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 , слід відмовити.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Вероховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц.

Щодо повернення земельної ділянки

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України.

Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині третій статті 152ЗК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним зазначеною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом.

Зайняття фізичними та юридичними особами земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, не пов`язане із позбавленням власника цих ділянок володіння ними стосується і тих випадків, коли право приватної власності на земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення було зареєстровано на підставі неправомірних рішень про передачу таких земель у власність фізичних чи юридичних осіб. Такі рішення не створюють ті юридичні наслідки, на які вони спрямовані.

За таких умов ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндікаційний позов. Вимогу про усунення перешкод державі чи відповідній територіальній громаді у користуванні чи розпорядженні такими земельними ділянками можна заявити впродовж усього часу, поки триває відповіднепорушення.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Отже, зайняття земельної ділянки державного лісового фонду з порушенням ЗК України треба розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу, допоки триватиме порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів Миколаївської РДА та ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачені судові витрати в рівних частках з кожного пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2270,00 грн. за одну вимогу немайнового характеру, 2270,00 грн. за одну вимогу майнового характеру та 1135,00 грн. за подачу заяви про забезпечення позову), тобто підлягає стягненню з Миколаївської РДА та ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 2837,50 грн. з кожного.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 12,13,258,259,263-265ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації у розпорядженні землями державного лісового фонду.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 31.01.2013 №27 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0800 га з кадастровим номером 4820982200:03:000:0061 в Миколаївському (Березанському) районі для індивідуального дачного будівництва.

Зобов`язати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, з правом постійного користування Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ", земельну ділянку площею 0,0800 га з кадастровим номером 4820982200:03:000:0061 в Миколаївському районі Миколаївської області.

Стягнути з Миколаївської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 54036, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Одеське шосе, 18-А, код ЄДРПОУ 04056500) та ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір у сумі 2837,50 грн. з кожного.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: