Постанова

від 12.11.2024 по справі 914/3208/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р. Справа №914/3208/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання: Шатан Т.О.

представники сторін:

позивача: Борис В.Ю.,

відповідача: Давидович М.І., Держицький М.І.,

третьої особи: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління 27» від 15.05.2024 (вх. суду від 20.05.2024 № 01-05/1442/24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 (повний текст рішення складено 26.04.2024 (суддя Гоменюк З.П.)

у справі № 914/3208/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління-27», м. Новий Розділ, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», м. Київ

про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №112,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (далі ТОВ «Львівенергозбут) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління-27» (далі - ТОВ "СУ-27") про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 112.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що універсальні послуги надаються споживачам, які приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВТ, однак дозволена потужності об`єкта електропостачання відповідача за адресою: м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4/1 500 кВт.

Таким чином, на думку позивача, відповідач не мав права на універсальну послугу, відповідно такий договір не мав бути укладеним.

Водночас позивач зауважує, що третя особа (оператор системи розподілу) помилилась у визначенні відповідача як споживача універсальної послуги, тому у даному випадку відсутня вина Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» як постачальника.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 у справі № 914/3208/23 позов задоволено повністю, визнано недійсним договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за №112, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління-27» з моменту його укладення - 01.09.2020 року.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що договір №112 від 01.09.2020 вчинений під впливом помилки зі сторони ПП «Гарант Енерго М», яке не виконало свого обов`язку щодо передання достовірних відомостей по обсягах фактичного споживання електричної енергії об`єктами відповідача, чим позбавило можливості ТОВ «Нафтогаз Тепло» належним чином сформувати відповідну базу споживачів та у подальшому передати постачальнику позивачу коректні відомості.

Відтак, враховуючи, що договірна потужність об`єкта електропостачання відповідача за адресою: м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4/1 500 кВт, про що стало відомо позивачу із листа ТзОВ «Нафтогаз Тепло», суд першої інстанції констатував, що відповідач не мав права на універсальну послугу, відповідно такий договір не мав бути укладеним.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, ТОВ "СУ-27" звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 у справі № 914/3208/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянт звертає увагу, що в нього є три підключення електромереж споживача і які зазначені в договорі точка 62760659554282049 вул. Ходорівська, 4/1 потужність 250 кВт, точка 627882318549089 вул. Ходорівська, 4/1 потужність 500 кВт, точка 6278924980153298 вул. Гірнича 1 потужність 20 кВт.

Також скаржник зазначає, що ТОВ «Львівенергозбут» виставляло відповідачу рахунки за період жовтень 2020 по липень 2021, такі рахунки були складені з врахуванням актів приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електроенергії та містили інформацію про потужність об`єкта електропостачання.

Крім цього, апелянт вказує, що ще до початку розгляду даної справи між сторонами існував спір щодо стягнення з відповідача заборгованість за електроенергію (справа № 914/2950/21) та спір щодо зобов`язання вчинити дії по підключенню до електроенергії (справа № 914/1574/23), посилається на правові висновки судів у цих справах.

ТОВ «Львівенергозбут» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Позивач зазначає, що договір між сторонами був укладений помилково та не з вини позивача, оскільки позивачу на момент укладення спірного договору не було та не могло бути відомо про те, що потужність електроустановок відповідача більша 150 кВт, так як у позивача немає жодних електромереж, ліній, підстанцій, жодного електрообладнання та позивач не надає послуги з розподілу електричної енергії.

На переконання позивача, укладений між сторонами договір суперечить вимогам ст. ст. 1, 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», «Правилам роздрібного ринку електричної енергії» та в момент його укладення сторонами не дотримано вимог цих нормативно-правових актів, відповідач не мав права на отримання електричної енергії на умовах універсальної послуги.

Рух справи в суді апеляційної інстанції:

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 справу № 914/3208/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління 27» від 15.05.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 у справі № 914/3208/23.

Ухвалою суду від 21.06.2024 призначено на 09.07.2024.

Процесуальний хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Зокрема, ухвалою суду відкладено розгляд справи відкладено на 12.11.2024.

У судовому засіданні 12.11.2024 скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечив заявлені доводи з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, сторони надали суду пояснення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

При перегляді рішень місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:

З 01.09.2020 року згідно постанови НКРЕКП №1269 від 09.07.2020 року оператором системи розподілу на території місцезнаходження електромереж відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло».

Згідно п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», додатку №3 до постанови НКРЕКП №1268, постанови НКРЕКП №429 від 14.06.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» є постачальником універсальних послуг на території Львівської області з 01.01.2019 року по 31.12.2024 рік.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» є постачальником універсальних послуг для побутових та малих непобутових споживачів на території Львівської області, постачальником електричної електроенергії для споживачів за вільною ціною на території України та постачальником природного газу для усіх категорій споживачів.

На території м. Новий Розділ позивач здійснює постачання електричної енергії споживачам універсальної послуги з 01.09.2020 після фактичної передачі Оператором системи розподілу (ТОВ «Нафтогаз тепло») даних відповідно до Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 №1268.

05.08.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» на виконання постанови НКРЕКП №1268 від 26.10.2018 року передала постачальнику універсальних послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» електронною поштою перелік малих непобутових споживачів, серед яких, зокрема і Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління-27» (п. 217), яким постачання електричної енергії здійснюється на умовах універсальної послуги постачальником універсальних послуг.

Згідно цієї інформації, яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» передала позивачу об`єкт цього споживача універсальної послуги знаходиться за адресою: м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4/1.

Відповідно до п. 7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого на веб-сайті постачальника, шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги).

Пункт 3.2.14. «Правил роздрібного ринку електричної енергії» №312 від 14.03.2018 передбачено, що договір вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка.

З 01.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» відкрило на Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління-27», як на споживача універсальної послуги особовий рахунок 8000002932.

18.05.2023 ТОВ "СУ-27" звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність ТОВ "Нафтогаз Тепло" щодо відмови у підключенні ТОВ "СУ -27" до електроенергії на об`єктах позивача, що знаходяться у м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4/1 (виробнича база, ЕІС-код 62Z88231835490890 та вул. Гірнича (гараж, ЕІС-код 62Z8924980153298);

- зобов`язати ТОВ "Нафтогаз Тепло" вчинити дії по підключенні ТОВ "СУ -27" до електроенергії на об`єктах позивача, що знаходяться у м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4/1 (виробнича база, ЕІС-код 62Z88231835490890 та вул. Гірнича (гараж, ЕІС-код 62Z8924980153298).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.07.2023 у справі № 914/1574/23 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (ТОВ «Львівенергозбут») в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки ТОВ "Львівенергозбут" є отримувачем коштів за поставлену електроенергію.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2023 у справі № 914/1574/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ТОВ "Нафтогаз Тепло" щодо відмови у підключенні ТОВ "СУ -27" до електроенергії на об`єктах позивача, що знаходяться у м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4/1 (виробнича база, ЕІС-код 62Z88231835490890 та вул. Гірнича (гараж, ЕІС-код 62Z8924980153298). Зобов`язано ТОВ "Нафтогаз Тепло" вчинити дії по підключенні ТОВ "СУ -27" до електроенергії на об`єктах позивача, що знаходяться у м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4/1 (виробнича база, ЕІС-код 62Z88231835490890 та вул. Гірнича (гараж, ЕІС-код 62Z8924980153298).

Постановою Верховного Суду від 10.07.2024 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі №914/1574/23 залишено без змін.

Судами у цій справі було встановлено наступні обставини:

01.09.2020 шляхом подання підписаної заяви-приєднання між ТОВ "Нафтогаз Тепло" (оператор системи розподілу) та ТОВ "СУ-27" (споживач) укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 249 (далі Договір).

Предметом Договору стали об`єкти ТОВ "СУ-27", де здійснювалося електроспоживання:

Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Ходорівській 4/1 (виробнича база, EIC код 62Z8823183549089 ), спожито 44 880 кВт/год за період з 01.09.2020 по 06.04.2021;

Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Гірнича (гараж, EIC код 62Z8924980153298), спожито 58 801 кВт/год за період з 01.09.2020 по 12.08.2021.

ТОВ «Львівенергозбут» звернувся з позовом у цій справі про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії постачальником електричних послуг, у зв`язку з тим, що один з об`єктів ТОВ "СУ-27", де здійснюється електроспоживання, перевищує дозволену потужність і оператор системи розподілу помилково класифікував відповідача споживачем універсальної послуги.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є примірним та розробленим на виконання статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» і відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі Правила) і застосовується у відносинах з усіма споживачами.

Відповідно до частини третьої статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з дотриманням положень статті 179 цього Кодексу, шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до частини першої статті 525 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або Законом.

Частиною 11 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".

Згідно з частиною 1 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та/або малому непобутовому споживачу, який знаходиться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії.

Приписами частини 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (п. 1.2.15 Правил).

Пунктами 3.1.8, 3.19. встановлено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Пунктом 3.2.6. Правил передбачено, що укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Електропостачальник зобов`язаний забезпечити на своєму офіційному вебсайті можливість укладення договору постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач надає такому електропостачальнику заяву-приєднання, яка підписується з використанням засобів електронної ідентифікації.

Пунктом 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Водночас п. 3.2.14 встановлено, що договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.

У позовній заяві сам же позивач вказує на те, що фактом визнання відповідачем укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є оплата відповідачем за електроенергію згідно платіжного доручення.

Відповідно до п. 7.1 Правил тимчасово, на період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов`язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг.

Позивач вказує на те, що дозволена потужність об`єкта електропостачання відповідача за адресою: м. Новий Розділ, вул. Ходорівська 4/1 500 кВт, тому відповідач не мав права на універсальну послугу, відповідно і на укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Слід зазначити, що відповідач не заперечує дозволену потужність на одному з його об`єктів електроспоживання в розмірі 500 кВт.

Згідно з положеннями пункту 1.1.2 Правил, дозволена (договірна) потужність максимальна величина потужності, дозволена до використання в будь-який час за кожним об`єктом споживача відповідно до умов договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії, набута на підставі виконання договору про приєднання до електричних мереж або у результаті набуття права власності чи користування на об`єкт (об`єкти); площадка вимірювання - забезпечена точкою комерційного обліку або точками комерційного обліку електроустановка або сукупність електроустановок, виключно між якими можливі перетікання електричної енергії технологічними електричними мережами власника електроустановок, у які надходить або з яких віддається електрична енергія.

У матеріалах справи наявні підписані постачальником (ТОВ «Львівенергозбут») акти приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії ТОВ «СУ-27» (вул. Ходорівська, 4/1, м. Новий Розділ, Львівська область, 81652), у яких вказано фактичний обсяг спожитої енергії споживачем.

Разом з тим, пунктом 5 ч. 5 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачальник універсальних послуг зобов`язаний вести реєстри споживачів, яким здійснюється постачання універсальних послуг, у тому числі вразливих споживачів.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що не тільки оператору системи розподілу було відомо про обсяг дозволеної потужності об`єктів відповідача, а й постачальнику ТОВ «Львівенергозбут».

Суд звертає увагу, що оспорюваний договір є публічним за своєю правовою природою і був укладений шляхом акцептування споживачем умов договору, рахунок на оплату якого був виставлений відповідачу самим ж позивачем (постачальником ).

Матеріали справи не містять та позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про надання споживачем оператору системи розподілу чи постачальнику неправдивих відомостей щодо дозволеної потужності об`єктів електроспоживання відповідача (споживача).

У матеріалах справи також відсутні акти про невідповідність дій споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.

Водночас помилкові дії оператора системи розподілу, як вказує позивач, при визначенні відповідача споживачем універсальної послуги не можуть покладатись виключно на споживача, адже споживач здійснив оплату за електроенергію на підставі рахунку, який виставив йому постачальник та передання даних споживача оператором системи розподілу постачальнику не залежало від споживача.

Відповідно до пункту 1.2.10. Правил обов`язки, права та відповідальність постачальника універсальної послуги та/або постачальника "останньої надії" покладаються на електропостачальника в установленому законодавством порядку. Покладення на електропостачальника обов`язків, прав та відповідальності постачальника універсальної послуги та/або постачальника "останньої надії" не обмежує електропостачальника у здійсненні діяльності з постачання електричної енергії за вільними цінами. У такому випадку витрати та доходи електропостачальника за кожним із зазначених видів діяльності мають обліковуватися окремо.

Зміна електропостачальника з будь-яких причин, зміна організаційно-правової форми, форми власності чи економічного стану електропостачальника, зміна споживача на об`єкті в установленому цими Правилами порядку не може призводити до обмеження чи припинення постачання електричної енергії споживачу, якщо останній виконує свої зобов`язання згідно з договором та цими Правилами. Для реалізації права на вільний вибір електропостачальника споживач повинен мати укладений з оператором системи договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (пункт 1.2.11 Правил).

Варто зауважити, що суди у справі № 914/1574/23, про яку згадано апеляційним судом вище, визнали, що ТОВ «СУ-27» виконував свої зобов`язання згідно з договором та зобов`язали оператора системи розподілу вчинити дії по підключенні ТОВ "СУ -27" до електроенергії на об`єктах позивача, що знаходяться у м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4/1 (виробнича база, ЕІС-код 62Z88231835490890 та вул. Гірнича (гараж, ЕІС-код 62Z8924980153298).

Враховуючи те, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається, матеріали справи не містять доказів виставлення постачальником відповідачу будь-якого іншого рахунку на оплату спожитої енергії по виробничій базі EIC код 62Z8823183549089 (дозволена потужність якої встановлена на рівні 500 кВт.) для акцептування відповідачем договору, умови якого дозволяли б відповідачу споживати електроенергію на рівні 500 кВт.

При цьому, відповідно до оскаржуваного договору постачання електроенергії відповідачу здійснюються також і до об`єкту електроспоживання відповідача точки EIC код 62Z8924980153298, дозволена потужність якої 20 кВт.

Крім цього, позивач звернувся до суду із позовною вимогою про визнання недійсним договору, однак вимоги про застосування наслідків недійсності правочину не заявляв.

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 ЦК України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 11.08.2021 у справі №909/436/20, від 06.10.2021 у справі №925/1546/20). Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20).

Натомість, у цій справі постачальник виставив споживачу рахунок на оплату послуг за спожиту енергію, яку споживач оплатив, акцептував умови договору, визначені постачальником та в подальшому, після прийняття рішення судом першої інстанції у справі № 914/1574/23, яким зобов`язано оператора системи розподілу вчинити дії по підключенні ТОВ "СУ -27" до електроенергії звертається до суду із вимогою про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши послідовний аналіз договірних правовідносин між сторонами, які виникли на підставі публічного договору, колегія апеляційного господарського суду вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову у цій справі є помилковим.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез?ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління-27» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 у справі № 914/3208/23 скасуванню.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений судовий збір Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління 27» при поданні апеляційної скарги, підлягає відшкодуванню скаржнику за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут».

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління 27» від 15.05.2024 (вх. суду від 20.05.2024 № 01-05/1442/24) задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 у справі № 914/3208/23 скасувати. Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління 27» про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №112 відмовити.

3. Здійснити розподіл судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 1; ідентифікаційний код: 42092130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління-27» (81652, Львівська область, місто Новий Розділ, вулиця Ходорівська, будинок 4/1; ідентифікаційний код: 37753155) 4 026,00 гривень судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 25.11.2024.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець