Ухвала

від 19.11.2024 по справі 916/2938/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

19 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2938/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання В.М. Волковінська,

за участю представників сторін:

від прокуратури: О.В. Шафарчук

від позивача: О.І. Асташенкова

від відповідачів:

1)Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт»: не з`явився

2)державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси від 30.10.2024 №52-13069ВИХ-24 (вх.№4109/24 від 31.10.2024) про роз`яснення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024, прийнятої за наслідками розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2023 (суддя Ю.С. Бездоля, м.Одеса, повний текст складено 09.05.2023)

у справі №916/2938/21

за позовом т.в.о. заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідачів:

1)Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт»;

2)державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни

про скасування рішення, припинення права власності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року т.в.о. заступника керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси (надалі також прокурор) в інтересах Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» (надалі також відповідач-1) та державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни (надалі також відповідач-2), в якому просив:

-визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни (індексний номер 45968894 від 12.03.2019), на підставі якого за Приватним підприємством «Чорномор-Ріелт» (код ЄДРПОУ 33657568) зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 236,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 36;

-припинити право власності Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» (код ЄДРПОУ 33657568) на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 236,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 36, шляхом скасування державної реєстрації речового права (реєстраційний номер об`єкта 1786571251101);

-зобов`язати Приватне підприємство «Чорномор-Ріелт» (код ЄДРПОУ 33657568) звільнити земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 36, шляхом знесення за власний рахунок самочинно побудованої на ній нежитлової будівлі площею 236,2 кв.м.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.04.2023 позовні вимоги т.в.о. заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» задоволено повністю. У задоволенні позову до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» задоволено частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2023 у справі №916/2938/21 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни (індексний номер 45968894 від 12.03.2019), на підставі якого за Приватним підприємством «Чорномор-Ріелт» зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 236,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 36, та в частині задоволення позовної вимоги про припинення права власності Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 236,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 36, шляхом скасування державної реєстрації речового права (реєстраційний номер об`єкта 1786571251101). Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2023 у справі №916/2938/21 залишено без змін.

Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2023 у справі №916/2938/21 в наступній редакції:

« 1.Позовні вимоги т.в.о. заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» задовольнити частково.

2.Зобов`язати Приватне підприємство «Чорномор-Ріелт» звільнити земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 36, шляхом знесення за власний рахунок самочинно побудованої на ній нежитлової будівлі площею 236,2 кв.м.

3.У задоволенні решти позовних вимог заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» відмовити.

4.У задоволенні позову т.в.о. заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни відмовити.

5.Стягнути з Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» на користь Одеської обласної прокуратури 9355 /дев`ять тисяч триста п`ятдесят п`ять/ гривень 20 копійок судового збору за подання позовної заяви».

Стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» 6810 /шість тисяч вісімсот десять/ гривень 00 копійок витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручено Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Апеляційний суд з урахуванням стандарту доказування «вірогідності доказів» погодився з доводами прокурора про те, що Приватне підприємство «Чорномор-Ріелт» здійснило не реконструкцію приміщення, а нове будівництво з істотно збільшеною площею замість нежитлового приміщення, яке було повністю знищене пожежею.

За встановленими у цій справі обставинами як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, Одеська міська рада, яка представляє інтереси територіальної громади міста Одеси як власника земельної ділянки, на якій Приватне підприємство «Чорномор-Ріелт» здійснило будівельні роботи, не надавала згоди на забудову земельної ділянки і така ділянка не відводилась Приватному підприємству «Чорномор-Ріелт» для нового будівництва нерухомого майна. Також Приватним підприємством «Чорномор-Ріелт» не надано до суду жодного належного та допустимого доказу наявності в нього дозвільних документів на будівництво спірного об`єкта нерухомості.

Отже, фактично побудоване Приватним підприємством «Чорномор-Ріелт» майно є самочинним будівництвом в розумінні частини першої статті 376 Цивільного кодексу України. Повернення такої земельної ділянки відповідно до приписів статті 212 Земельного кодексу України власнику з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд відповідає законодавству, що регулює спірні правовідносини.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого за Приватним підприємством «Чорномор-Ріелт» зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна, та припинення права власності Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» на об`єкт нерухомого майна шляхом скасування державної реєстрації речового права, апеляційний суд дійшов висновку про незаконність здійсненої державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозовою Ольгою Станіславівною державної реєстрації права власності на спірний об`єкт самочинного будівництва.

Водночас апеляційний суд з покликанням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 зазначив про неналежний спосіб захисту прав у частинах позову про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності. Якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2024 касаційну скаргу Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» залишено без задоволення. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у справі №916/2938/21 залишено без змін.

Верховний Суд постанову мотивував тим, що зважаючи на встановлені у цій справі обставини, висновок судів попередніх інстанцій про те, що земельна ділянка комунальної власності підлягає поверненню власнику з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно розміщеного на ній майна, є законним та обґрунтованим.

Також Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, утворений у результаті нового будівництва чи реконструкції, є необхідним наявність відповідних дозвільних документів та документів про введення об`єкта в експлуатацію, а також документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою. Державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погодилась з висновками про те, що Приватне підприємство «Чорномор-Ріелт» перед здійсненням будівництва спірної забудови, ознайомившись зі змістом земельного та цивільного законодавства, проявивши розумну обачність, міг та повинен був знати про незаконність здійснення забудови за відсутності у нього правовстановлюючих документів на землю комунальної власності. Проігнорувавши вимоги чинного законодавства, Приватне підприємство «Чорномор-Ріелт» фактично взяв на себе ризики, пов`язані, в тому числі, із можливим знесенням самочинно збудованого об`єкта будівництва.

При цьому доводи скаржника про те, що апеляційним судом не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.01.2019 у справі №708/254/18, від 09.09.2022 у справі №759/18854/20, щодо підстав, з яких може бути припинено право власності на знищений об`єкт нерухомості (стаття 346 Цивільного кодексу України), Верховний Суд відхилив, оскільки в межах цієї справи не заявлялася вимога про припинення права власності Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» на об`єкт нерухомого майна, придбаний ним за договором купівлі-продажу від 17.05.2011. Крім того, скаржником не враховано, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні вимог про припинення права власності Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» на спірну нежитлову будівлю з підстав неналежності способу захисту права. Тобто судом не було припинено право власності Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» на відповідний об`єкт нерухомості.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що в ході касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, тому і підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у касаційному провадженні, яке відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, немає.

31.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява заступника керівника Приморської окружної прокуратури від 30.10.2024 №52-13069ВИХ-24 (вх.№4109/24 від 31.10.2024), в якій заявник просив роз`яснити постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у справі № 916/2938/21 в частині визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни (індексний номер 45968894 від 12.03.2019), на підставі якого за Приватним підприємством «Чорномор-Ріелт» зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, площею 236,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 36, та в частині припинення права власності Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» на вказаний об`єкт нерухомого майна, з метою його реального виконання, зазначивши, чи є вказане рішення суду підставою для припинення права власності (зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю, площею 236,2 кв.м, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Генуезька, буд. 36 (реєстраційний номер об`єкта 1786571251101).

Заявник зазначив, що Приморська окружна прокуратура міста Одеси звернулась до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради із заявою щодо скасування державної реєстрації права власності Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» на вказаний об`єкт нерухомого майна. При цьому, державному реєстратору на виконання подано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024, згідно із якою рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2023 у справі №916/2938/21 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни, на підставі якого за Приватним підприємством «Чорномор-Ріелт» зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м.Одеса, вул. Генуезька, буд., 36, та припинення такого права.

Однак за результатом розгляду вказаної заяви державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій, з посиланням на те, що припинення права власності здійснюється на підставі: судового рішення, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнаного на підставі судового рішення недійсним; скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав.

Таким чином, як вказав заявник, в процесі виконання судового рішення є незрозумілим, чи повинен реєстратор скасовувати право власності Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» на спірний об`єкт нерухомого майна та чи може бути обставина, на яку посилається реєстратор, бути підставою для невиконання судового рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду заяви, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вирішено розглянути заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси від 30.10.2024 №52-13069ВИХ-24 (вх.№4109/24 від 31.10.2024) про роз`яснення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у справі №916/2938/21 поза межами строку, передбаченого у частині третій статті 245 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд вказаної заяви призначено на 19.11.2024 об 11:45 год. Запропоновано учасникам справи в строк до 12.11.2024 надати свої міркування або заперечення щодо заяви заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси від 30.10.2024 №52-13069ВИХ-24 (вх.№4109/24 від 31.10.2024) про роз`яснення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у справі №916/2938/21.

12.11.2024 від Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» надійшов відзив на заяву про роз`яснення судового рішення (вх.№1467/23/Д8 від 12.11.2024), в якому відповідач просив відмовити заступнику керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в задоволенні заяви про роз`яснення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у справі №916/2938/21, посилаючись на те, що Приватне підприємство «Чорномор-Ріелт» також зверталося до суду апеляційної інстанції із заявою про роз`яснення вказаної постанови, в якій, серед іншого, порушувалося питання, чи передбачає рішення Південно-західного апеляційного господарського суду у цій справі скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності Приватного підприємства «Чорномор-Ріелт» на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 36. Проте апеляційний суд ухвалою від 02.07.2024 відмовив у задоволенні заяви про роз`яснення постанови. Верховний Суд 30.07.2024 постановив ухвалу, якою відмовив Приватному підприємству «Чорномор-ріелт» у відкритті касаційного провадження та погодився з висновками суду апеляційної інстанції, викладеними в ухвалі від 02.07.2024, про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, зазначивши, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення постанови, оскільки заявлена вимога про її роз`яснення не доводить неясності судового акта, а також неможливості чи утруднення розуміння висловлених судом висновків.

У судове засідання, яке відбулось 19.11.2024, представники відповідачів не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно із частиною третьою статті 245 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути заяву прокурора про роз`яснення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у даній справі без участі відповідачів.

Перевіривши заяву прокурора про роз`яснення судового рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що подана заява не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. У статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Положеннями статті 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтею 326 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові від 21.03.2019 у справі № 807/1689/14 Верховний Суд вказав, що рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз`ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення, за заявою учасника справи.

Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв про роз`яснення судових рішень встановлені статтею 245 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 245 Господаарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі №816/1512/15 зазначено, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення є його незрозумілість.

Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13.07.2016 у справі №21-6440іп15, від 12.07.2017 у справі №802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 у справі №138/815/17, від 16.07.2020 у справі №619/3407/16-а, від 30.12.2020 у справі №766/9580/17, від 26.05.2022 у справі №620/1269/20.

За своєю суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Частиною другою статті 245 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України «Про виконавче провадження». Подібна за змістом правова позиція є сталою та неодноразово викладалася, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 у справі №911/2050/16, від 18.06.2019 у справі №903/922/17, від 06.10.2020 у справі №233/3676/19, а також Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постановах від 19.06.2023 у справі №925/632/19 та від 06.07.2022 у справі №904/766/21.

У мотивувальній частині постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 зазначено, які норми законодавства України було порушено відповідачем, досліджено законність будівництва та питання самовільного зайняття земельної ділянки з наданням відповідної правової кваліфікації, наведено мотиви прийняття постанови, а також надано оцінку державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва.

При цьому колегія суддів наголошує, що механізм роз`яснення судового рішення, визначений статтею 245 Господарського процесуального кодексу України, не може використовуватись, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення.

В даному випадку, звертаючись із заявою про роз`яснення судового рішення, заявник фактично намагається схилити суд розширити раніше прийняте рішення, розтлумачити його мотиви та висновки, змінити його мотивувальну частину.

Клопотання про роз`яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини постанови суду викликають труднощі в їх розумінні.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у даній справі викладена у послідовності, що визначена статтею 282 Господарського процесуального кодексу України, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини, розуміння її змісту не викликає жодних труднощів та не потребує зайвої деталізації.

Із врахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, судове рішення є цілком зрозумілим та роз`ясненню не підлягає, у зв`язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення у справі №916/2938/21.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (частина четверта статті 245 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 234, 235, 245, 281 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви заступника керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси від 30.10.2024 №52-13069ВИХ-24 (вх.№4109/24 від 31.10.2024) про роз`яснення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у справі №916/2938/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 25.11.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран