Постанова

від 19.11.2024 по справі 915/37/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. ОдесаСправа № 915/37/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання - В.М. Волковінська,

за участю представників сторін:

від прокуратури: О.А. Лянна

від позивача: не з`явився

від відповідача: В.О. Кузнецов

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 (суддя Н.О.Семенчук, м. Миколаїв, повний текст складено 27.05.2024)

у справі №915/37/24

за позовом керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки»

про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря у розмірі 311109,46 грн,

В С Т А Н О В И В :

Коротка історія справи. Короткий зміст позовних вимог

У січні 2024 року керівник Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» збитки, завдані порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, в сумі 311109,46грн.

Позов з посиланням на положення статей 13, 16, 66, 68 Конституції України, статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 40, 41, 59, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 1, 10, 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" мотивований здійсненням відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) збитки у розмірі 311 109,46 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» на користь Миколаївської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 4 666,64 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах у діях відповідача наявні всі складові елементи цивільно-правової відповідальності, а саме: протиправна поведінка, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосередньо причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини, тому вважав наявні підставі для стягнення з відповідача збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, при цьому встановив, що розмір їх розрахований позивачем правомірно з урахуванням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за №414/34697 (далі - Методика від 28.04.2020 №277).

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити

Апелянт зазначає, що при здійснені розрахунку розміру збитків позивач застосував формули, які не передбачені Методикою №277 від 28.04.2020 та безпідставно не враховував показник фактичної маси викидів забруднюючої речовини, застосувавши при цьому максимальне значення разових викидів забруднюючих речовин, зазначене в Звіті про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки», у зв`язку з чим, відповідний розрахунок не може бути прийнятий судом як належний доказ. Крім того, на переконання скаржника у даному випадку відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області). Також апелянт заперечує проти протокольної ухвали місцевого господарського суду від 15.04.2024 про продовження судом строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи письмових доказів, доданих позивачем до клопотання про доручення письмових доказів, а саме Звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки».

Позиція прокуратури щодо апеляційної скарги

Керівник Баштанської окружної прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

Зокрема, Керівник Баштанської окружної прокуратури зазначив, що за результатами перевірки та опрацювання наданих товариством в ході її проведення документів, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) відповідно до Методики від 28.04.2020 №277 проведено розрахунок розмірів збитків в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного на те дозволу в період з 29.12.2021 по 13.06.2022, які становлять у загальному розмірі 311 109,46грн. Зазначений розрахунок розміру збитків, а також акти перевірок та претензії про відшкодування збитків у вказаному розмірі, протокол та постанова про адміністративне правопорушення були вручені керівнику відповідача, не викликали з його боку зауважень та не оскаржувались в судовому порядку. Поряд з цим Керівник Баштанської окружної прокуратури зазначає про наявність у нього правових підстав для звернення до суду із відповідним позовом і інтересах Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Позиція Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) щодо апеляційної скарги

Державна екологічна інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) у відзиві на апеляційну скаргу просила оскаржуване рішення суду залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

Позивач зазначає, що в період з 29.12.2021 по 13.06.2022 відповідач здійснював свою діяльність без дозволу на викиди в атмосферне повітря, що є грубим порушенням норм чинного законодавства, при цьому розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря проводилися на підставі вичерпного ряду формул розрахунків та коефіцієнтів застосованих із Методики від 28.04.2020 №277 та згідно Звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки». Також позивач звертає увагу на те, що під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, жодних замірів викидів речовин в повітря не проводилось, тому фактичних показників викидів зафіксовано не було, у зв`язку з чим під час проведення розрахунку нанесеної шкоди за викиди в атмосферне повітря були застосовані коефіцієнти зазначені в інвентаризації та довідці про час роботи стаціонарних джерел викидів, при цьому відповідачем не надано альтернативного розрахунку з обґрунтованими показниками та коефіцієнтами, які б могли спростувати правильність розрахунку проведеного посадовими особами Державна екологічна інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Позиція апелянта щодо відзиву Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на апеляційну скаргу.

Апелянт у додаткових поясненнях щодо відзиву Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на апеляційну скаргу зазначив: позивач при здійсненні розрахунку збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря невірно розрахував один із показників, а саме - безрозмірний показник (Аі); застосував формули для розрахунку збитків, не передбачені Методикою від 28.04.2020 №277; при розрахунку маси забруднюючих речовин взяв не фактичне, а максимальне значення разових викидів забруднюючої речовини, зазначене в Звіті про інвентаризацію без здійснення відповідних замірів.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційна скарга зареєстрована судом 14.05.2024 за вх.№1798/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 у справі №915/37/24. Встановлено учасникам справи строк до 12.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попередити учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

01.07.2024 від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2244/24/Д3).

12.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» надійшли додаткові пояснення (вх.№2244/24/Д4), в яких скаржник, зокрема, повідомляє, що докази понесення судових витрат будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі.

12.07.2024 від керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2244/24/Д5).

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 07.08.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 у справі №915/37/24 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд справи призначено на 10.09.2024 об 11:00 год.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.09.2024 забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» - адвоката Кузнецова Владислава Олеговича у судовому засіданні 10.09.2024 об 11:00 год у справі №915/37/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

09.09.2024 від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надійшло клопотання (вх.№№3371/242244/24 від 09.09.2024) про розгляд справи за відсутності її представника.

У судовому засіданні, яке відбулось 10.09.2024, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 15.10.2024 о 10:30 год.

Крім того, ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.09.2024 повідомлено Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про те, що наступне судове засідання у справі №915/37/24 відбудеться 15.10.2024 о 10:30 год та задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

19.09.2024 від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надійшли додаткові пояснення (вх.№2244/24/Д7 від 19.09.2024).

02.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» надійшли додаткові пояснення (вх.№2244/24/Д8).

Ухвалою апеляційного суду від 07.10.2024 задоволено заяву представника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - Міляєвої Юлії Борисівни (вх.№3728/24 від 03.10.2024) та забезпечено участь вказаного представника у судовому засіданні 15.10.2024 о 10:30 год у справі №915/37/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

14.10.2024 від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надійшли додаткові пояснення (вх.2244/24/Д9).

У судовому засіданні, яке відбулось 15.10.2024 зазначені вище додаткові пояснення сторін (вх.№2244/24/Д7 від 19.09.2024, вх.№2244/24/Д8 від 02.10.2024, вх.№ вх.2244/24/Д9 від 14.10.2024) протокольною ухвалою залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.10.2024, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 19.11.2024 о 14:00 год.

Ухвалою суду від 15.10.2024 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» про дату, час та місце наступного судового засідання, а також забезпечено участь представника позивача 19.11.2024 о 14:00 год у справі №915/37/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

15.11.2024 від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надійшло клопотання (вх.№2244/24/Д11 від 15.11.2024) про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника через велике навантаження, адже інтереси інспекції в усіх судових інстанціях Одеської та Миколаївської області здійснювалися лише двома представниками Польщіною Т.Л. (Одеський округ) та Міляєвою Ю.Б. (Миколаївський округ), на даний час в юридичному відділі Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) перебувають лише два представники, один із яких (Міляєва Ю.Б.) перебуває у відпустці з 11.11.2024 до 24.11.2024, що підтверджується копією наказу від 04.11.2024 №260-в.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів протокольною ухвалою, постановленою в судовому засіданні 19.11.2024, відхилила його з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та третьої статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Частиною другою статті 202 Господарського процесуального кодексу передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Частиною одинадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Згідно із частиною дванадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, а також те, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, виходячи зі змісту статей 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Південно-західний апеляційний господарський суд також виходив з того, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №910/12842/17).

У постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №361/8331/18 викладено правову позицію, відповідно до якої якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, доводи Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) викладені письмово у відзиві на апеляційну скаргу та у письмових поясненнях, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, на підставі колективного звернення фізичної особи (фізичних осіб) та відповідно до погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 10.12.2021 №4.1/2430ПГ проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки».

За результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів було складено Акт №1031 від 29.12.2021 (далі - Акт).

Відповідно до вказаного Акту інспекцією встановлено, зокрема що:

- будівлі та споруди, що використовує Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» знаходяться у м. Баштанка за наступними адресами: вул. Промислова, буд. 4 (розвантажувальна дільниця, зерносушарка, олійнопресовий цех, резервуарний парк з пунктами вивантаження олії на автотранспорт, склад лушпиння, дільниця грануляції лушпиння, котельна, лабораторія, майстерня, матеріальний склад, лабораторія, адміністративна будівля), вул. Сизоненка, буд. 9/7 (склад насіння №1, вагова), вул. Промислова, буд.4А (цех екстракції, склад насіння №2, склад шроту та макухи);

- відповідальною особою за дотримання вимог природоохоронного законодавства на підприємстві згідно наказу №22 від 01.11.2021 призначено ОСОБА_1 - інженера з охорони праці Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки»;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» використовує майно та споруди по переробці соняшникового насіння, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Соняшниковий світанок» згідно договорів оренди №3/О/ТП та №1/О/НМ від 01.10.2021;

- згідно представлених матеріалів по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин на Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки», розроблених фірмою «ТЕПССО» в листопаді 2021 року, дане підприємство спеціалізується на прийомі, зберіганні, переробці насіння соняшника та виготовлені рослинної олії. Протягом року підприємство переробляє 36500 тон насіння соняшника;

- річний обсяг продукції підприємства складає: олія - 16 150 т, шрот - 12 700 т, лушпиння гранульоване - 365 т;

- об`єкти підприємства, функціонування яких пов`язані з утворенням та викидами в атмосферне повітря забруднюючих речовин, відноситься до виробництва олії, допоміжного, енергетичного, ремонтного та транспортного виробництв;

- загалом згідно інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин на майданчику підприємства знаходиться 44 од. джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 20 з яких є організованими, 24 - неорганізованими;

- в порушення статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» відсутній Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Акт підписано - директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» без зауважень.

З метою усунення вищевказаних порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведеної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» проведеної з 24.12.2021 по 29.12.2021, старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища було оформлено припис №539 від 30.12.2021. Пунктом 1 вказаного припису Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» було зобов`язано в строк до 30.06.2022 отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно до вимог статтей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" .

Також, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) складено протокол №003039 від 28.12.2021 про те, що ОСОБА_1, який працює на посаді інженера з охорони праці Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки», здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 78 Кодексу України про адміністративне правопорушення, тим що 28.12.2021 під час проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки», встановлено що воно здійснює викиди забруднюючих речовин без наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням статей 10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Вказаний протокол підписано ОСОБА_1 без зауважень.

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) №003039 від 29.12.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн, який сплачено у добровільному порядку 29.12.2021.

В подальшому, на виконання припису №539 від 30.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» 13.06.2022 отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №UA48020010072548-4, строк дії якого 10 років, з 13.06.2022 по 07.04.2032.

Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» скеровано запит від 27.02.2023 № 681/2.2 про надання інформації щодо часу роботи джерел викидів (далі ДВ) №№ 31, 33, 36, 35, 41 та витрати палива ДВ №№ 7, 38, 39 за період з 29.12.2021 по 13.06.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ БАШТАНКИ» у відповідь на вказаний запит, листом №2 від 01.03.2023 надало інформацію щодо викидів в атмосферне повітря в період з 29.12.2021 по 13.06.2022, а саме:

ДВ -7 - протягом вказаного періоду не працювала, викиди не проводилися.

ДВ № 31 - бункер завантаження макухи в екстрактора (цех екстракції) у кількості 144 години.

ДВ № 33 - цех екстракції у кількості 48 годин.

ДВ № 35 - адсорбер (цех екстракції) у кількості 288 годин.

ДВ № 36 - вентиляція (цех екстракції) у кількості 288 годин.

ДВ № 38 - котельня переробила 1050 тон.

ДВ № 41 - робота з хімічними препаратами (в лабораторії):

-Водень хлористий робота - 6 год.

-Кислота оцтова - 30 год.

-Натрія гідрооксид - 30 год.

-Спирт етиловий - 30 год.

При цьому, відповідно до вказаної інформації підприємство з 24.02.2022 призупинило роботу, про що надано копію відповідного наказу від 24.02.2022 №41.

За результатами проведеної перевірки та на підставі наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» листа №2 від 01.03.2023 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами) в період з 29.12.2021 по 13.06.2022, які відповідно до розрахунку склали 320 682,07 грн.

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) 22.05.2023 направила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» претензію №68 разом з розрахунком розміру збитків, в якій пропонувала відшкодувати заподіяні в результаті порушення природоохоронного законодавства збитки.

Прокурор у позові вказує, що під час вивчення вказаного розрахунку встановлено, що спеціалістами Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) при проведенні розрахунку застосовано мінімальний розмір заробітної плати в сумі 6 700,00 грн, що не відповідає сумі, визначеній Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», що є наслідком невірного визначення загальної суми збитків. У зв`язку з чим, окружною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) скеровано лист за №52/4-5716 вих-23 від 30.10.2023 про необхідність корегування суми завданих збитків.

Так, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами), відповідно до вказаного розрахунку загальний розмір збитків, завданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря Баштанки" здійсненням наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу у період з 29.12.2021 по 13.06.2022 без спеціального дозволу, склав 311109,46 грн (106,14 грн. (гексан) + 254849,24 грн (азоту діоксид) + 46289,95 грн (вуглецю оксиду) + 9655,62 грн (діазоту оксиду) + 208,51 грн (метан).

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) 02.11.2023 направила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» претензію №167 разом з розрахунком розміру збитків, в яких пропонувала відшкодувати заподіяні в результаті порушення природоохоронного законодавства збитки.

Відповідь на вказану претензію в матеріалах справи відсутня.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря Баштанки" завдані збитки не сплатило, прокурор звернувся до суду із відповідним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив встановлення наявності усіх елементів складу відповідного цивільного правопорушення та заподіяння державі шкоди внаслідок недотримання відповідачем природоохоронного законодавства.

Позиція суду апеляційної інстанції

Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті (абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У спірному випадку прокурор зазначає, що своєчасність і повнота наповнення бюджету має важливе значення для виконання державних природоохоронних заходів, а невідшкодування відповідачем до Державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища шкоди, заподіяної внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря завдає шкоди державним інтересам.

Неотримання вищевказаних коштів порушує інтереси держави, оскільки відбувається недофінансування заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення, тощо.

Судова колегія зазначає, що здійснення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря з порушення вимог законодавства щодо дозвільності такої діяльності та перевищенням визначених законом лімітів не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Отже, правовідносини щодо охорони навколишнього природного середовища становлять суспільний інтерес, а незаконне його забруднення шляхом здійснення викидів у атмосферу, такому суспільному інтересу не відповідає.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади (ст.28 Закону україни «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Частиною 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з статтею 1 цього Закону державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Судова колегія звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 №802 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції» утворено як юридичну особу публічного права, зокрема, Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), ліквідовано як юридичну особу публічного права, зокрема, Державну екологічну інспекцію в Одеській області та Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області, пунктом 3 Постанови № 802 визначено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, що ліквідуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міжрегіональним територіальним органам, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 №802 Державною екологічною інспекцією України 22.12.2020 прийнято наказ №502 «Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)», яким визначено Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) забезпечити здійснення покладення на неї функцій і повноважень на відповідній території відповідно до Положення, Державній екологічній інспекції в Миколаївській області припинити здійснення функцій і повноважень.

Згідно п.4 наказу Державної екологічної інспекції України від 22.12.2020 №502 встановлено, що датою початку здійснення відповідних повноважень і виконання відповідних функцій Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є 23.12.2020.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Таким чином, повноваження та функції Державної екологічної інспекції в Миколаївській області були покладені на Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Отже, зважаючи на вибуття Державної екологічної інспекції в Миколаївській області як суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин, беручи до уваги те, що єдиним органом, уповноваженим державою здійснювати контрольні функції у сфері природоохорони, є новоутворена Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), відбулося публічне правонаступництво органів екологічної інспекції.

Так, згідно з розділом II Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), затвердженого наказом голови Державної екологічної інспекції України № 255 від 01.06.2021, Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, у даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), яка є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Виходячи зі змісту позовних вимог, посадовими особами Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) проведена перевірка стану додержання відповідачем вимог чинного природоохоронного законодавства у грудні 2021 року, а завдані порушенням збитки Товариству з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» нараховано у травні 2023 року.

Таким чином, представникам інспекції з грудня 2021 року було достовірно відомо про факт вчинення правопорушення, внаслідок якого завдані збитки, проте заходів щодо відшкодування цих збитків дотепер не вжито.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави Баштанською окружною прокуратурою було направлено Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) запит №52/4-5284ВИХ-23 від 04.10.2023 для з`ясування факту відшкодування збитків, завданих державі, встановлення причин не звернення до суду з позовною заявою про стягнення збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки».

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) у відповідь на вказаний запит, зазначила, що не здійснювала захисту інтересів держави України з приводу відшкодування збитків, завданих державі. З метою дотримання вимог із захисту та охорони навколишнього природного середовища, Інспекція вважає можливим здійснення представництва законних інтересів держави в суді в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) органом прокуратури шляхом подання позову до суду про стягнення збитків (лист №4250/2.2 від 17.10.2023).

Також, матеріали справи містять лист Баштанської окружної прокуратури №52/4-6635ВИХ-23 від 14.12.2023 направлений Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), у якому перший заступник керівника Окружної прокуратури, повідомив адресата про те, що Баштанською окружною прокуратурою у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» буде вжито заходів представницького характеру.

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) у відповідь на вказаний запит, зазначила, що станом на 19.12.2023 Інспекцією, заходи спрямовані на стягнення завданих збитків у судовому порядку у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря Баштанки" не вживались (лист №5439/1.2 від 18.12.2023).

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведення прокурором нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та наявність підстав для представництва інтересів держави в особі позивача у даному спорі, і оскільки Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), незважаючи на очевидний характер порушень, будучи належним чином повідомленою про їх існування, захист прав і законних інтересів держави не здійснила, що свідчить дії про усвідомлену пасивну поведінку позивача, як уповноваженого суб`єкта владних повноважень, тобто нездійснення ним захисту інтересів держави в суді, вказане і стало підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з даним позовом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про відсутність підстав в даному випадку для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Щодо суті спору

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а також цивільно-правової відповідальності, як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність та завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Слід зауважити, що стаття 1166 Цивільного кодексу України, встановлює правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.

в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) Остання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Тобто, в даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.

Приписами частини 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Згідно ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частинами 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ч. 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

За приписами абз. 5-6, 13 ст. 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викидом є надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Системне тлумачення ч.1 ст.10, ч.5-6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" свідчить, що суб`єкти господарювання (незалежно від їх групи) можуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами лише за наявності в них дозволу, виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади.

Тобто законодавцем встановлено обов`язок суб`єктів господарювання (незалежно від їх групи) отримувати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до п. п. 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002 (далі по тексту -Порядок), передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Міндовкіллям.

Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку для отримання дозволу суб`єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами входить до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (п. 30 додатку №1 Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності додаток») (в редакції від 19.01.2020).

З наведених норм права вбачається, що викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря юридичними особами при здійсненні їх діяльності врегульовано спеціальним законодавством, яке вимагає наявність відповідного дозволу на такі викиди.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки», встановлено порушення останнім статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме, відсутність у нього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, яке зазначено в акті №1031 від 29.12.2021.

Матеріалами справи підтверджується, що старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища було оформлено припис №539 від 30.12.2021 про усунення вищевказаних порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведеної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» з 24.12.2021 по 29.12.2021, зокрема останнє було зобов`язано в строк до 30.06.2022 отримати Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно до вимог статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

На виконання припису №539 від 30.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» 13.06.2022 отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №UA48020010072548-4 строк дії дозволу 10 років, з 13.06.2022 по 07.04.2032.

Таким чином, факт здійснення відповідачем викидів в період з 29.12.2021 по 13.06.2022 забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідача, які знаходяться за адресами Баштанська міська територіальна громада, м.Баштанка, вул. Промислова, буд. 4; вул. Сизоненка, буд 9/7; вул. Промислова, буд. 4А без дозволу підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме актом №1031 від 29.12.2021, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, який був підписаний відповідачем без заперечень; приписом №539 від 30.12.2021; постановою від 29.12.2021 №003039 про накладення адміністративного стягнення, посадову особу підприємства - інженера з охорони праці ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.78 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вказаний акт перевірки не скасований та не оспорювався відповідачем у встановленому законодавством порядку, постанову у встановленому порядку також не оскаржено, а штраф сплачено у повному обсязі.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законом.

Отже, в діях відповідача є протиправна поведінка, як необхідна умова для застосування до нього встановленої законодавством відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Приписами частини третьої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 922/4374/16.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання передбачений у Методиці, затвердженій наказом Міністерства захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 (далі-Методика).

Згідно вимог Методики № 277:

- наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (пункт 2.1.2.);

- факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами (пункт 2.2.);

- при визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати вимірювань, серед іншого, Держекоінспекції та її територіальних та міжрегіональних територіальних органів, уповноважених на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Мінекоенерго (пункт 2.3.);

- розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу (пункт 2.8.1.);

- розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховуються за формулою:

З = mi х 1,1П х Аі х Кт х Кзі,

де mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини (пункт 4.1.);

- розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулою:

mi = 3,6 х 10-6 х (рВі - рВнорм) х qVo х T,

де mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; рВі - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової концентрації i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, мг/м3; рВнорм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, мг/м3; qVo - значення об`ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м3/с; T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.,

та/або за формулою:

mi = 3,6 х 10-3 х (qmi-qm норм) х T, де

де mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; qmi - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, г/с; qm норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с; T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год. (пункт 3.1.);

- розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва);

результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди (пункт 3.7.).

Отже, розміри відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря розраховуються державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідно до положень Методики.

При цьому судова колегія зазначає, що всі формули Методики віднесені до окремих пронумерованих пунктів із чітко сформульованим призначенням. Також під кожною формулою наведений вичерпний перелік показників із зазначенням їх змісту та одиниць виміру.

Довільна заміна показників, або їх неповне використання, особливо у випадках, які стосуються математичних операцій додавання чи віднімання, застосування інших формул призводить до отримання невірного результату розрахунків, що унеможливлює визначення достовірного та об`єктивного розміру збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

В матеріалах справи міститься розрахунок шкоди, виконаний Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) згідно якого, загальний розмір збитків, завданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря Баштанки" здійсненням наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу у період з 29.12.2021 по 13.06.2022 без спеціального дозволу, склав 311 109,46 грн. (106,14 грн (гексан) + 254 849,24 грн (азоту діоксид) + 46 289,95 грн (вуглецю оксиду) + 9 655,62 грн (діазоту оксиду) + 208,51 грн (метан).

Зокрема з відповідного розрахунку вбачається, що:

- розрахунок маси викиду гексану з ДВ 31, 33,36 виконано позивачем за формулою Мі=0,0036*Ммр*Т, де Ммр - максимальні разові викиди гексану при роботі насосного обладення, Т - час роботи систем вентиляції;

- розрахунок маси викиду гексану з ДВ 35 виконано позивачем за формулою Мі=Gi*Т/1000000, де Gi- кількість викидів забруднюючих речовин із апарату при примусовій конвекції газового потоку, Т - час роботи обладнення;

- розрахунок маси викиду азоту діоксиду, вуглецю оксиду та діазоту оксиду з ДВ 38 виконано позивачем за формулою Мі=10-6*Кі*Qi*B, де Кі- показник емісії забруднюючої речовини, Qi - нижча теплота згорання згорання, В- кількість витраченого палива.

Дослідивши відповідний розрахунок, колегія суддів встановила, що його проведено не за формулами наведеними у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за №414/34697, а за формулами які містяться у Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки», водночас ці формули у Звіті були розраховані на підставі «Сборника показателей эмисии (удельних выбросов) загрязняющих веществ в атмосферный воздух различными производствами, УНЦ-ТЕ, Донецьк, 2004 р. та «Сборника методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ различными производставами», Гидрометеоиздат, Л. 1986.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу на те, що відповідні збірки не є нормативними актами, не є затвердженими методиками у значенні пункту 3.7 Методики №277 для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди, а тому застосування цих джерел для визначення формул вказаних у розрахунку є безпідставним і протиправним.

Таким чином, розрахунок збитку, заподіяного державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Товариством з обмеженою відповідальнісю «Зоря Баштанки» не відповідає формулам та вимогам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря №277, у зв`язку з чим, не може бути прийнятий судом як належний доказ.

За наведеного, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не доведено розмір заподіяних збитків, а отже, відсутній склад цивільного правопорушення для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, що є підставою для відмови в позові.

Доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Що стосується заперечень апелянта проти протокольної ухвали місцевого господарського суду від 15.04.2024 про продовження судом строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи письмових доказів, зокрема Звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки», то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно частин першої, третьої, четвертої статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Судом апеляційної інстанції враховано, що позивач звертаючись 04.04.2024 із клопотанням про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме копій дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки», зазначив об`єктивні причини з яких не були подані відповідні документи своєчасно, зокрема про те, що з метою отримання відповідних документів він листом за вих. 755/1.2 від 20.02.2024 звертався до Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації.

Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації листом від 27.02.2024 №319/01.1-04/05 повідомило позивача, що у зв`язку з великим обсягом інформації представнику Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) буде надано можливість ознайомитись із Звітом по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» та дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Таким чином після ознайомлення з відповідними документами представником позивача, вони були подані ним до місцевого господарського суду.

Отже, позивачем наведено поважні причини, які перешкоджали подати до суду відповідні докази у визначений процесуальним законодавством строк, а відтак правомірним є висновок суду першої інстанції, викладений у протокольній ухвалі від 15.04.2024 про наявність підстав для продовження строку для подання доказів, та долучення до матеріалів справи доказів доданих позивачем до клопотання про долучення письмових доказів, зокрема Звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки».

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із частиною першою 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення з підстав нез`ясування обставин, що мають значення для справи, та ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати за його подання покладаються на Миколаївську обласну прокуратуру. Враховуючи задоволення апеляційної скарги, судовий збір за апеляційний перегляд справи покладається на Миколаївську обласну прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 у справі №915/37/24 скасувати.

3.У задоволенні позову відмовити.

4.Стягнути з Миколаївської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» 5599/п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять/ грн 97 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.11.2024.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран