Постанова

від 18.11.2024 по справі 910/17772/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. Справа №910/17772/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники учасників справи:

від позивача: Шевченко П.М.

від відповідача: Мазуренко О.П.

від третьої особи: не з`явився

від державної виконавчої служби: Куц О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Банк Січ" та Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 (повний текст складено 12.09.2024)

у справі №910/17772/20 (суддя Котков О.В.)

за позовом Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед"

до Акціонерного товариства "Банк Січ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іберія"

про стягнення 2 500 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються

31.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" на дії державного виконавця, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати прийняте в межах виконавчого провадження №72216382 рішення державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС) Куц Ольги Валеріївни від 11.07.2023 у формі повідомлення про повернення стягувачу без прийняття до виконання виданого Господарським судом міста Києва 16.05.2023 наказу про примусове виконання постанови №910/17772/20, яким стягнуто з Акціонерного товариства "Банк Січ" (далі - АТ "Банк Січ") на користь Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" 56 250,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги;

- зобов`язати ВДВС прийняти до виконання наказ про примусове виконання постанови №910/17772/20, яким стягнуто з АТ "Банк Січ" на користь Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" 56 250,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги, відкрити виконавче провадження та вчинити усі необхідні та передбачені законом виконавчі дії, спрямовані на своєчасне і в повному обсязі виконання рішення суду.

В обґрунтування вищенаведеної скарги позивач посилається на те, що в даній справі позовну заяву подано задовго до прийняття уповноваженим органом рішення про ліквідацію боржника та відкликання банківської ліцензії, а судове рішення ухвалено після запровадження ліквідаційної процедури. За таких обставин ефективним способом виконання судового рішення є саме стягнення коштів в межах виконавчого провадження в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження". Враховуючи значний проміжок часу, що минув до ухвалення остаточного судового рішення, заявлення до банку вимог в порядку Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не буде ефективним та призведе до необхідності нести додатковий тягар з повторного доведення своїх законних вимог до іншого механізму реалізації таких прав, встановленого державою.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20 скаргу Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" на дії державного виконавця у справі №910/17772/20 задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано прийняте в межах виконавчого провадження №72216382 рішення державного виконавця ВДВС Куц О.В. від 11.07.2023 у формі повідомлення про повернення стягувачу без прийняття до виконання, виданого Господарським судом міста Києва 16.05.2023 наказу про примусове виконання постанови №910/17772/20, яким стягнуто з АТ "Банк Січ" на користь Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" 56 250,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов`язано ВДВС прийняти до виконання наказ про примусове виконання постанови 910/17772/20, яким стягнуто з АТ "Банк Січ" на користь Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" 56 250,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги, відкрити виконавче провадження та вчинити усі необхідні та передбачені законом виконавчі дії, спрямовані на своєчасне і в повному обсязі виконання рішення суду.

Постановляючи вищенаведену ухвалу, суд першої інстанції, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011, норми Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини дійшов висновку, що дії державного виконавця ВДВС Куц О.В. про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 №910/17772/20) стягувачу без прийняття до виконання є незаконними, оскільки Компанія "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", звернулася до суду з позовом до АТ "Банк Січ" у листопаді 2020 року, тобто до запровадження ліквідаційної процедури та внаслідок розгляду справи в судах різних інстанцій остаточне рішення у справі ухвалено після відкликання банківської ліцензії банку-боржника.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, АТ "Банк Січ" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед".

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги АТ "Банк Січ" посилається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Так, скаржник зазначає, що повернення державним виконавцем ВДВС Куц О.В. виконавчого документа поданого стягувачем здійснено відповідно до імперативної норми прямої дії, а саме пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, апелянт звертає увагу на те, що виходячи зі змісту оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд, в порушення частини 3 статті 343 ГПК України, задовольняючи скаргу стягувача на дії державного виконавця, не вказав жодної норми матеріального права, які порушив виконавець Куц О.В. при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Банк Січ". Більш того, на переконання скаржника, суд першої інстанції сам же спростовує свій висновок щодо наявності підстав для задоволення скарги, зазначивши в оскаржуваній ухвалі про те, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень в межах повноважень, у спосіб та порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження". Таким чином, порушення місцевим господарським судом частини 3 статті 343 ГПК України призвело до неправильного вирішення справи, адже не можна визнати неправомірним та скасувати рішення державного виконавця, за відсутності факту порушення державним виконавцем закону при прийнятті ним відповідного рішення та за відсутності порушеного права стягувачем рішенням державного виконавця.

Крім того, відповідач зауважує, що та обставина, що судове рішення у справі №910/17772/20 ухвалено після початку процедури ліквідації, не позбавляє можливості стягувача скористатися своїм правом звернутися до АТ "Банк Січ" з заявою кредитора протягом всього терміну здійснення ліквідаційної процедури банку, але не пізніше 45 днів до планової дати складання ліквідаційного балансу АТ "Банк Січ". Враховуючи те, що стягувач не звертався до АТ "Банк Січ" із заявою кредитора щодо майнових вимог, підтверджених судовим рішенням у справі №910/17772/20, саме бездіяльність позивача щодо не звернення до банку з заявою кредитора призводить до порушення його ж прав та, відповідно, до не виконання судового рішення у процедурі ліквідації, а не протиправне рішення державного виконавця.

Також, не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ВДВС звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20.

Так, в апеляційній скарзі ВДВС зазначає, що судом першої інстанції не вірно встановлено обставини справи, не досліджено докази та не враховано доводи, які подавались, зокрема, ВДВС на підтвердження обставин правомірності винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Як наслідок, судове рішення є необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024 апеляційну скаргу АТ "Банк Січ" у справі №910/17772/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Банк Січ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20. Розгляд апеляційної скарги АТ "Банк Січ" призначено на 16.10.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17772/20.

30.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/17772/20.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому суддів (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.09.2024 апеляційну скаргу ВДВС у справі №910/17772/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 апеляційну скаргу ВДВС залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 розгляд апеляційної скарги АТ "Банк Січ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20 відкладено на 18.11.2024.

17.10.2024, через систему "Електронний суд", ВДВС подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВДВС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20. Об`єднано апеляційні скарги ВДВС та АТ "Банк Січ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20. Розгляд апеляційної скарги ВДВС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20 призначено на 18.11.2024.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги

08.10.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу АТ "Банк Січ" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20 - без змін.

Так, позивач, зокрема зазначає, що викладені в апеляційній скарзі АТ "Банк Січ" доводи про те, що суд першої інстанції не зазначив, які саме норми права порушив державний виконавець є безпідставними, оскільки зі змісту відповідного судового рішення чітко вбачається, що судом встановлено безпідставне застосування державним виконавцем вимог пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

09.10.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ВДВС на апеляційну скаргу АТ "Банк Січ", в якому останнє просить апеляційну скаргу відповідача задовольнити та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20.

У своєму відзиві ВДВС зазначає, що судом першої інстанції не вірно встановлено обставини справи, не досліджено докази та не враховано доводи, які подавались, зокрема, ВДВС на підтвердження обставин правомірності винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Як наслідок, судове рішення є необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

13.11.2024 відповідачем подано до Північного апеляційного господарського суду письмові пояснення, в яких останній надає пояснення по суті спору та вказує, що повернення державним виконавцем ВДВС Куц О.В. виконавчого документа, поданого стягувачем, здійснено відповідно до імперативної норми прямої дії, а саме пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 18.11.2024 з`явились представники сторін та державний виконавець.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, третя особа повідомлена судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом належним чином, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/17772/20 розглядається за відсутності її представника.

Представник відповідача та державний виконавець, у судовому засіданні 18.11.2024, підтримали вимоги та доводи апеляційних скарг, просили суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги позивача.

Представник позивача у судовому засіданні 18.11.2024 заперечив проти задоволення апеляційних скарг та просив суд апеляційної інстанції апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20 - без змін.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі №910/17772/20 у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" на користь АТ "Банк Січ" витрати по сплаті судового збору за подачу касаційної скарги у розмірі 75 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі №910/17772/20 заяву АТ "Банк Січ" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено.

Стягнуто з Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" на користь АТ "Банк Січ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2024 апеляційні скарги Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі №910/17772/20 задоволено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 у справі №910/17772/20 скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з АТ "Банк Січ" на користь Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" 2 500 000,00 грн заборгованості та 37 500,00 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнуто з АТ "Банк Січ" на користь Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" 56 250,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі №910/17772/20 скасовано.

Відмовлено у задоволенні заяви АТ "Банк Січ" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/17772/20.

16.05.2023 на виконання вищезазначеної постанови Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

11.07.2023 державним виконавцем ВДВС Куц О.В. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №72216382, на підставі пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", що і стало підставою для звернення позивача до суду першої інстанції зі скаргою на дії державного виконавця.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на підставі рішення Правління Національного банку України від 09.08.2022 №405-рш/БТ "Про віднесення Акціонерного товариства "Банк Січ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.08.2022 №579, яким розпочато процедуру виведення Банку з ринку та призначено уповноваженою особою Фонду і делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Банку Степанець Вікторії Сергіївні.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.08.2022 №654 строк тимчасової адміністрації неплатоспроможного Банку, а також строк повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Банку Степанець Вікторії Сергіївни продовжено по 09.10.2022 (включно).

На підставі рішення Правління Національного банку України від 06.10.2022 №495-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Банк Січ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07.10.2022 прийнято рішення №803 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Січ" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з вказаними рішеннями відкликано банківську ліцензію Банку, розпочато процедуру його ліквідації з 10.10.2022 до 09.10.2025 включно та призначено уповноважену особу Фонду, якій делеговано всі повноваження ліквідатора Банку, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.10.2022 №810 "Щодо формування реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк Січ" в умовах воєнного стану в Україні" погоджено формування реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку на підставі балансових даних в розмірі залишків на рахунках контрагентів, станом на дату запровадження процедури ліквідації Банку. Уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку зобов`язано у термін до 18.11.2022 здійснити дії щодо формування реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку на підставі балансових даних в розмірі залишків на рахунках контрагентів на дату запровадження процедури ліквідації Банку та надати його на затвердження виконавчої дирекції Фонду.

Наведена інформація є публічною та розміщена на офіційному вебсайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

14.10.2022 в "Урядовому кур`єрі" №221 опубліковано відомості про ліквідацію АТ "Банк Січ" та зазначено, зокрема, про те, що кредитори АТ "Банк Січ" можуть направити заяви кредиторів протягом всього терміну здійснення ліквідаційної процедури банку, але не пізніше 45 днів до планової дати складання ліквідаційного балансу АТ "Банк Січ".

За таких обставин, з 10.10.2022 АТ "Банк Січ" перебуває у процедурі ліквідації, яка здійснюється державною установою - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, тобто банк перебуває під повним контролем держави Україна.

Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011, на яку посилається скаржник. Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи зазначену справу дала відповідь на запитання щодо правильного застосування приписів Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі щодо застосування пункту 4 частини 4 статті 4 зазначеного Закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011 зазначила, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження".

За частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" за цим законом підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами в передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" законодавець урегулював, що примусове виконання рішень уповноваженими цим Законом органами та особами здійснюється у межах повноважень та у спосіб, що визначені, зокрема, Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Одним із таких актів є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який установлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (стаття 1 цього Закону).

Відповідно до пункту 8 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що йому не суперечить.

Тобто у спорах, пов`язаних із виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, зобов`язань перед його кредиторами, приписи Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними відносно приписів інших нормативних актів, що регулюють відповідні правовідносини. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011, від 13.03.2018 у справі №910/23398/16, від 29.08.2018 у справі №127/10129/17, від 23.01.2019 у справі №761/2512/18, від 09.02.2021 у справі №381/622/17.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, такі повноваження: реалізує повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у кредитному реєстрі Національного банку України.

Колегія суддів зазначає, що на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2024 у справі №910/17772/20 Господарським судом міста Києва 16.05.2024 видано накази, в тому числі наказ від 16.05.2023 про стягнення з АТ "Банк Січ" на користь Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", 56 250,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Наведена постанова апеляційного господарського суду набрала законної сили, а тому не може ставитися під сумнів під час розгляду скарги на дії державного виконавця стороною (боржником), щодо якої його прийнято.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо Національний банк України прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (пункт 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 11 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011, наведена правова норма (пункт 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження") має застосовуватися імперативно щодо всіх конкурсних вимог кредиторів неплатоспроможного банку, оскільки Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає спеціальні процедури задоволення конкурсних вимог неплатоспроможного банку у відповідній черговості. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №909/1152/17.

Однак, якщо існують судові рішення, які набрали законної сили, щодо зобов`язання до вчинення ліквідатором банку певних дій з погашення вимог, які виникли як поточні в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, і такий ліквідатор відмовляється в добровільному порядку виконати такі рішення, стягувач не може бути позбавлений конституційного права на виконання судового рішення. З огляду на таке повернення державним виконавцем без прийняття до виконання виконавчого документа стягувачу буде незаконним. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011.

У той же час, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до АТ "Банк Січ" із заявою кредитора щодо майнових вимог підтверджених судовим рішенням у справі №910/17772/20.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що на відміну від обставин даної справи №910/17772/20, у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №761/14537/15-ц, на яку посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, зазначається, що: "всі правові можливості виконати судове рішення, яке набрало законної сили, скаржник вичерпав". Відповідно, висновки Верховного Суду у справі №761/14537/15-ц зроблені з урахуванням вказаної обставини.

Разом із тим, в межах даної справи №910/17772/20, стягувач не лише не вичерпав всі правові можливості виконати судове рішення, а взагалі не звертався до АТ "Банк Січ" з метою виконання остаточного судового рішення у процедурі ліквідації АТ "Банк Січ".

Наведене підтверджує безпідставність застосування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, які містяться у постанові від 06.11.2019 у справі №761/14537/15-ц.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи, що процедуру ліквідації АТ "Банк Січ" розпочато з 10.10.2022 до 09.10.2025 (три роки), дійшла висновку, що стягувач не позбавлений можливості заявити свої вимоги до Банку, відповідно до статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом всього терміну здійснення ліквідаційної процедури АТ "Банк Січ", але не пізніше 45 днів до планової дати складання ліквідаційного балансу.

Крім того, відповідно до пункту 1 розділу VII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.08.2017 №3711 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2017 за №1104/30972, внесення змін до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється на підставі заяви кредитора про кредиторські вимоги до банку, додатком до якої в обов`язковому порядку має бути копія рішення суду, належним чином засвідчена, з відміткою суду про дату набрання рішенням суду законної сили.

Таким чином, твердження стягувача про необхідність повторного доведення своїх законних вимог є безпідставним, оскільки судовим рішенням у справі №910/17772/20 вже встановлено розмір зобов`язання АТ "Банк Січ" перед стягувачем.

Враховуючи наведене вище, доводи скаржників є обґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні скарги Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" на дії державного виконавця слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому, з огляду на відсутність повноважень суду апеляційної інстанції щодо направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв`язку зі скасуванням судового рішення, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України апеляційний суд зобов`язаний ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги АТ "Банк Січ" та ВДВС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20 підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" на дії державного виконавця.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційних скарг покладаються на Компанію "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Банк Січ" та Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/17772/20 скасувати.

3. Відмовити у задоволенні скарги Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед"на дії державного виконавця у справі №910/17772/20.

4. Стягнути з Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" (01133, місто Київ, вулиця Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код 26612982) на користь Акціонерного товариства "Банк Січ" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 6; ідентифікаційний код 37716841) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" (01133, місто Київ, вулиця Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код 26612982) на користь Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03127, місто Київ, вулиця Здановської Юлії, будинок 22/15; ідентифікаційний код 34999976) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №910/17772/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 25.11.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов