Ухвала

від 25.11.2024 по справі 683/1123/22

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/1123/22

2/683/15/2024

У Х В А Л А

17 жовтня 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Завадської О.П.

секретаря Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові Хмельницької області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Андріївське плюс» про визнання договору оренди недійсним,

в с т а н о в и в:

В провадженні Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 31 травня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 вересня 2022 року по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 вересня 2022 року скасовано та направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2022 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 лютого 2023 року по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2023 року поновлено провадження у справі.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 травня 2023 року ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області про призначення почеркознавчої експертизи залишено без змін.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 травня 2023 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 червня 2023 року повторно направлено до Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 лютого 2023 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 вересня 2023 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2023 року у товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» витребувано письмові докази.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2024 року повторно направлено до Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 лютого 2023 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2024 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 квітня 2024 року повторно направлено до Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 лютого 2023 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 травня 2024 року поновлено провадження у справі у зв`язку із направленням експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2024 року по справі закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

В судові засідання 17 вересня 2024 року та 17 жовтня 2024 представник позивача - адвокат Макаренко І.Я. не з`явився, направив до суду клопотання про їх відкладення у зв`язку із його зайнятістю в інших судових справах.

Сторона відповідача про час і місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явилась, заяв, клопотань не подавала.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Приписами частини 1статті 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Водночас положення пункту 3 частини 1статті 257 ЦПК Україниповинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положеннямстаті 223 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 2статті 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5статті 223 ЦПК України).

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5статті 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з таким самим позовом (частина 2статті 257 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 58 ЦПК Українисторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з вимогамиЦПК Українисуд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі №359/7882/19).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та його представник, бувши належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи на 17 вересня 2024 року та 17 жовтня 2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронних листів за електронними адресами, повторно не з`явились, заяв про розгляду справи за відсутності сторони позивача не подано.

Відповідно дост.130 ч.5 ЦПК Українивручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Більш того, інформація про дату та час судового засідання є відкритою для учасника справи та міститься на офіційному сайті судової влади в мережі Інтернет.

Отже, сторона позивача, бувши у встановленому законом порядку належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 17 жовтня 2024 року, не з`явилась, що є повторністю (тобто двічі поспіль), заяву про розгляд справи за їх відсутності не подано.

При цьому, сторона позивача, яка є найбільш зацікавленою в розгляді справи, жодного разу не з`являлася ані в підготовчі засідання, ані в судові засідання, заяв про участь в режимі відеоконференції не подавалось.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

Отже, підстави для ще одного відкладення судового розгляду відсутні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно дост.43 ч.2 п.2 ЦПК Українипозивач, як учасник справи, зобов`язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно дост.44 ч.1 ЦПК Українипозивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно дост.12 ч.4 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на те, що сторона позивача, бувши належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, повторно не з`явилась в судове засідання,не подала заяву про розгляд справи за їх відсутності таїх нез`явлення, з урахуванням категорії складності справи та її об`єму, перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку. А відтак, позивач не позбавлений доступу до правосуддя та має право повторно звернутись до суду в установленому законом порядку з таким же самим позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257ч.1 п.3,258-260,261,353,354 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Залишити без розгляду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Андріївське плюс» про визнання договору оренди недійсним.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя