Постанова

від 21.11.2024 по справі 712/11457/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Черкаси

Справа № 712/11457/19Провадження № 22-ц/821/1763/24Категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Фетісової Т. Л.,

секретаря Ярошенка Б. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Соснівського районногосуду м.Черкаси від09вересня 2024року усправі заскаргою ОСОБА_1 ,суб`єкт оскарження:Перший відділдержавної виконавчоїслужби містіЧеркаси Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ),боржник ОСОБА_2 на дії(бездіяльність)органу примусовоговиконання, у складі: головуючого судді Токової С. Є.,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

14 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд із вищевказаною скаргою.

В обґрунтування скарги зазначала, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у вихованні дитини та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у спосіб встановлений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 573 від 07.09.2018 «Про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні матері ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_3 ».

Вказане рішення набрало законної сили 23 листопада 2021 року.

Зазначає, що 31 грудня 2021 року вона пред`явила виконавчий лист від 09 грудня 2021 року до виконання за місцем проживання боржника ОСОБА_2 до Центрального відділу ДВС м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) шляхом направлення поштовим відправленням адресату.

12 січня 2022 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 68129406 з примусового виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19.

Період перебування рішення суду на примусовому виконанні у Центральному відділі ДВС склав 18 місяців. За цей час державні виконавці Центрального відділу ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) двічі у незаконний спосіб закінчували виконавче провадження № 68129406 та двічі постанова про закінчення виконавчого провадження була скасована Соснівським районним судом м. Черкаси як незаконна у порядку судового контролю за виконанням рішення.

В результаті незаконного закінчення виконавчого провадження № 68129406 двічі відбувалось порушення прав стягувача ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, оскільки в примусовому порядку виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19 за період між винесенням незаконних постанов про закінчення виконавчого провадження та скасуванням цих постанов - не відбувалось саме з вини державного виконавця.

Вказує, що на підставі наказу ЦМУ МЮ (м. Київ) № 934/6 від 21.06.2023, яким визначено територіальну юрисдикцію відділів державної виконавчої служби, 13 липня 2023 року державний виконавець Трохименко О. С. виніс постанову про передачу виконавчого провадження та фактично передав виконавче провадження № 68129406 до Першого відділу ДВС м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ).

18 липня 2023 року Перший відділ ДВС м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) постановою державного виконавця фактично прийняв виконавче провадження № 68129406 до примусового виконання.

За період з 18 липня 2023 року до 31 травня 2024 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19 не виконувалось жодного разу у зв`язку з чим, стягувач ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Соснівського районного суду м. Черкаси зі скаргами на рішення та бездіяльність державного виконавця та органів ДВС в порядку судового контролю за виконанням рішень.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року було визнано бездіяльність державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) та зобов`язано ЦМУ МЮ (м. Київ) розробити комплексну стратегію примусового виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19 для забезпечення реального фізичного контакту між матір`ю та дитиною.

Постановою Верховного Суду за касаційними скаргами Першого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) та ЦМУ МЮ (м. Київ) змінено постанову Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, доповнивши третій абзац словами «за період з 09:00 год. 18 листопада 2023 року до 19:00 год. 19 листопада 2023 року» та з урахуванням мотивів, викладених в Постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року.

Верховний Суд, зокрема, дійшов висновку, що місце побачення стягувача з дитиною в треті вихідні листопада 2023 року, а саме з 09:00 год. 18 листопада 2023 року до 19 год. 19 листопада 2023 року мало бути визначено відповідною постановою державного виконавця, а не вимогою від 14 листопада 2023 року № 109517.

30 травня 2024 року державний виконавець виніс постанову про відкладення проведення виконавчих дій, якою постановив відкласти проведення виконавчих дій під час примусового виконання виконавчого листа № 712/11457/21, виданого 09.12.2021 Соснівським районним судом м. Черкаси.

06 червня 2024 року державний виконавець виніс постанову про визначення місця побачення стягувача з дитиною, якою визначив місцем побачення стягувача ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 перші та треті вихідні місяця з 09:00 суботи до 19:00 неділі; святкові дні та день народження дитини з 13:00 до 18:00 без присутності батька та з урахуванням обставин, які можуть виникнути у виконавчому провадженні № 68129406 адресу: АДРЕСА_1 , тобто за місцем фактичного проживання стягувача.

Зазначає, що 08, 09 та 15, 16 червня 2024 року відбулося реальне спілкування стягувача зі своїм малолітнім сином у спосіб, що передбачений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 573 від 07 вересня 2018 року, а саме перші та треті вихідні місяця з 09 год. суботи до 19 год. неділі без присутності батька та з урахуванням обставин, які можуть виникнути.

06 та 07 липня 2024 року були першими вихідними місяця липня та черговим епізодом примусового виконання судового рішення для спілкування та виховання стягувачем ОСОБА_1 свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно із встановленим графіком.

Проте 06 та 07 липня 2024 року судове рішення фактично виконано не було, примусового виконання державним виконавцем не було організовано, побачення для виховання та спілкування з малолітнім сином стягувача не відбулося.

10 липня 2024 року стягувач ОСОБА_1 на свою поштову скриньку отримала паперовий лист з вкладенням - постановою про закінчення виконавчого провадження.

Державний виконавець Першого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) 05 липня 2024 року (за день до зазначеного епізоду) виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ « Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду.

Також вказує, що рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19 в повному обсязі не виконано, оскільки після пред`явлення виконавчого листа від 09 грудня 2021 року до примусового виконання, державний виконавець повинен організувати примусове виконання із вжиттям співмірних заходів примусового виконання на кожен епізод побачень стягувача ОСОБА_1 зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто кожні перші та треті вихідні кожного місяця з 09:00 суботи до 19:00 неділі, святкові дні та день народження дитини з 13:00 до 18:00 без присутності батька, включно до 14-го дня народження малолітнього ОСОБА_3 , тобто до зміни дитиною статусу малолітньої особи на неповнолітню особу. Епізодичні виконання судового рішення є частковим виконанням та не свідчить про виконання рішення в повному обсязі.

Крім цього, Черкаський апеляційний суд у постанові від 06 лютого 2024 року, зобов`язуючи Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) розробити комплексну стратегію примусового виконання рішення для реального фізичного контакту матері і дитини врахував той факт, що виконання судового рішення повинно відбуватись протягом тривалого часу, оскільки в самій постанові міститься інформація про цільову підтримку дитини, яка вочевидь проявляє ознаки відчудження від матері.

Проте, комплексна стратегія примусового виконання судового рішення фактично не розроблена, виконання судового рішення протягом двох епізодів в червні 2024 року відбулося лише за наполяганням стягувача проводити виконавчі дії за місцем проживання, а державний виконавець не проявляє бажання примусово виконувати рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19 в повному обсязі.

В результаті закінчення виконавчого провадження № 68129406 стягувач ОСОБА_1 знову зазнає порушення свого права на справедливий суд, оскільки в подальшому примусове виконання судового рішення не відбувається, а добровільне виконання не є можливим в силу того факту, що боржник в добровільному порядку судове рішення не виконував.

Просить суд визнати незаконною постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 68129406 від 05 липня 2024 року та скасувати вказану постанову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2024 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 68129406 від 05 липня 2024 року.

Ухвала мотивованатим,щозакінчення виконавчого провадження № 68129406 з підстав його фактичного виконання є передчасним, адже виконання рішення суду 08.06.2024 та 15.06.2024 тобто двічі за весь період виконання не може свідчити про фактичне та реальне виконання.

Крім того, Черкаський апеляційний суд у постанові від 06 лютого 2024 року, зобов`язуючи Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) організувати через структурний підрозділ, що забезпечує реалізацію повноважень у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), розробку комплексної стратегії, необхідної для забезпечення примусового виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.07.2021 у справі № 712/11457/19, із застосуванням заходів примусового виконання рішення, співмірним вимогам за рішенням суду та забезпечити реальний фізичний контакт матері та малолітньої дитини вказав на ту обставину, що побачення матері з дитиною повинні відбуватися тривалий час.

При цьому, суд не визнав вказану постанову незаконною, оскільки остання винесена державним виконавцем у межах наданих повноважень визначених ЗУ «Про виконавче провадження».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі представник Першого відділу ДВС м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) Анісімов О. О., вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та недотриманням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.09.2024. Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що всі вимоги закону щодо оформлення документа було виконано державним виконавцем під час складання постанови від 05.07.2024.

Зазначає, що рішення суду про зобов`язання боржника не чинити перешкоди стягувачу у вихованні дітей також можуть бути відновлені за заявою стягувача, як і рішення щодо встановлення графіку побачень батька з дітьми.

Вважає, що у даному випадку стягувач мала звернутись до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Натомість звернення до суду зі скаргою про незаконність постанови про закінчення виконавчого провадження, що не відповідає ефективному способу захисту її прав та інтересів.

Водночас скаржником не надано належних доказів та не наведено достатніх обґрунтувань стосовно незаконності постанови головного державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) Чорної С. А. від 05.07.2024, тому всі міркування скаржника вважає необґрунтованими, а її позицію безпідставною.

Фактичні обставини справи

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.07.2021 у справі № 712/11457/19 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини було задоволено позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у вихованні дитини та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спосіб, встановлений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 573 від 07 вересня 2018 року «Про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні матері ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_3 ».

Відповідно до рішення служби у справах дітей ЧМР № 573 від 07 вересня 2018 року, матері ОСОБА_1 встановлено спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 : перші та треті вихідні місяця з 09:00 суботи до 19:00 неділі; святкові дні та день народження дитини з 13:00 до 18:00; без присутності батька дитини та з урахуванням обставин, які можуть виникнути.

Вказане рішення суду набрало законної сили 23.11.2021.

Зазначене рішення перебувало на виконанні у Першому відділі ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ).

05 липня 2024 року постановою державного виконавця Першого відділу ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) Чорною С. А. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 712/11457/19, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у вихованні дитини та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спосіб, встановлений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 573 від 07 вересня 2018 року «Про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні матері ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_3 » закінчено.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Першоговідділу ДВСм.Черкаси ЦМУМЮ (м.Київ) АнісімоваО.О., ОСОБА_2 , перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 3 ст. 451 ЦПК України).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 451 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регламентується спеціальними правилами ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження».

Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням суду. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному ч. 1 ст. 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею (ч. 1 - ч. 6 ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження»).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 638/12278/15-ц (провадження № 61-14491 сво 20) вказано, що «підставою для закінчення виконавчого провадження є виконання рішення боржником. Зазначене положення закону має застосовуватися не формально, а сутнісно, коли рішення суду реально й фактично виконано, з огляду на таке.

Забезпечення виконання судового рішення є обов`язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов`язкове судове рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року).

Установивши, що державний виконавець не вчинив всіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», заходів щодо примусового виконання рішення суду, маючи таку можливість, суди вірно задовольнили скаргу. При цьому положення ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження» про те, якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження, стосується іншої ситуації, а саме коли первинно рішення суду реально й фактично виконано, а у подальшому чиняться перешкоди».

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону (ч. 7 ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Згідно зі ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Тлумачення наведених норми права свідчить, що: підставою для закінчення виконавчого провадження при виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною є лише фактичне виконання в повному обсязі рішення боржником згідно з виконавчим документом (п. 9 ст. 39 Закону) та яке підлягає відновленню державним виконавцем за заявою стягувача у зв`язку із перешкоджанням боржником побаченню стягувача з дитиною;

натомість рішення в частині зобов`язання усунути перешкоди у побаченні з дитиною є рішенням, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, яке виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону, та може бути закінчено і у разі невиконання боржником рішення, за умови вжиття виконавцем усіх передбачених цією статтею Закону заходів виконання (п. 11 ст. 39 Закону - надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону), проте відновлення виконавчого провадження з вказаних підстав не передбачено.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 вересня 2023 року у справі № 551/920/22.

З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2023 у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме - головного державного виконавця Чорної С. А. на виконанні перебуває виконавче провадження № 68129406 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 712/11457/19, виданого 09.12.2021 Соснівським районним судом м. Черкаси, про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у вихованні дитини та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спосіб встановлений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 573 від 07.09.2018 «Про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні матері ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 ».

Виконавче провадження було відкрито 12.01.2022 за реєстраційним номером 68129406.

Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06.06.2024 визначено місцем побачення стягувача ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 68129406 адресу: АДРЕСА_1 .

Учасниками справи не заперечується, що ОСОБА_2 фактично виконано рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.07.2021 у справі № 712/11457/19 щодо усунення перешкоди ОСОБА_1 у вихованні дитини та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 08.06.2024 та 15.06.2024, про що складено відповідні акти державного виконавця.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції таке спілкування відбувалося лише двічі за весь тривалий період виконання, що не може свідчити про фактичне та реальне виконання судового рішення.

Крім того, весь період виконання супроводжувався численними скаргами ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця, частина вимог яких судами була задоволена.

На ряду з цим судом встановлено, що постановою Черкаського апеляційного суду від 06.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не здійсненні заходів примусового виконання судового рішення у справі № 712/11457/19 у виконавчому провадженні № 68129406. Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) організувати через структурний підрозділ, що забезпечує реалізацію повноважень у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), розробку комплексної стратегії, необхідної для забезпечення примусового виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.07.2021 у справі № 712/11457/19, із застосуванням заходів примусового виконання рішення, співмірним вимогам за рішенням суду та забезпечити реальний фізичний контакт матері та малолітньої.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.05.2024 року (провадження № 61-2986св24) касаційну скаргу Першого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити частково. Постанову Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року змінено з урахуванням мотивів, викладених в цій постанові Верховного Суду. Абзац третій резолютивної частини постанови Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року після слів «Визнати бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не здійсненні заходів примусового виконання судового рішення у справі № 712/11457/19 у виконавчому провадженні № 68129406» доповнено словами «за період з 09:00 год 18 листопада 2023 року до 19:00 год 19 листопада 2023 року».

У вказаних рішеннях суди встановили, що для проведення виконавчих дій з метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, органи державної влади (в тому числі Центральне МУ МЮ (м. Київ), структурним підрозділом якого є Перший ВДВС у місті Черкаси) не ініціювали механізми заохочення співпраці батьків, а також не вжили заходів щодо розробки комплексної стратегії виконання судового рішення, у тому числі з метою цільової підтримки дитини, яка, вочевидь, проявляла ознаки відчуження одного з батьків.

Суди дійшли висновку про задоволення вимоги заявниці в частині зобов`язання Центрального МУ МЮ (м. Київ) організувати через структурний підрозділ, що забезпечує реалізацію повноважень у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), розробку комплексної стратегії, необхідної для забезпечення примусового виконання рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19, із застосуванням заходів примусового виконання рішення, співмірних вимогам за рішенням суду та забезпечити реальний фізичний контакт матері та малолітньої дитини.

Вказані судові рішення набрали законної сили.

Як зазначалось, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до суду із скаргами на дії ДВС у даному виконавчому провадженні, зокрема і щодо не розроблення Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) вищевказаної комплексної стратегії.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 червня 2024 року, яка залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 17 липня 2024 року, зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), структурним підрозділом якого є Перший ВДВС у місті Черкаси ініціювати механізми заохочення співпраці батьків та вжити заходи щодо розробки комплексної стратегії на виконання судового рішення, у тому числі з метою цільової підтримки дитини, яка проявляє ознаки відчуження одного з батьків.

Крім того, у справі, що переглядається, Центральним МУ МЮ (м. Київ) не надано доказів розроблення відповідної стратегії або вжиття конкретних заходів для забезпечення примусового виконання рішення суду станом на час подачі ОСОБА_1 скарги.

Як в процесі розгляду скарги ОСОБА_1 в суді першої інстанції, так і на час розгляду даної апеляційної скарги, Перший відділ ДВС м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) не надав доказів того, що на час закриття виконавчого провадження було вжито відповідні заходи щодо розробки комплексної стратегії на виконання рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19.

З огляду на наведене, слід погодитися з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 583/1254/21, від 17.11.2021 у справі № 548/205/16 та від 15.09.2023 у справі № 551/920/22 не заслуговують на увагу, адже вказані постанови винесені за інших фактичних обставин справи.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття таможе бутиоскаржена досуду касаційноїінстанції протягомтридцяти днівз днявиготовлення повноготексту судовогорішення,в порядкута заумов визначенихЦПК України.

Повний текстпостанови складено25листопада 2024року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

Т. Л. Фетісова