Ухвала

від 24.10.2024 по справі 495/3881/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6085/24

Справа № 495/3881/23

Головуючий у першій інстанції Заверюха В.О.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М. Комлевої О.С.,

за участю секретаря Козлової В.А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного Міністерства юстиції,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів,

встановив:

В провадженні Одеського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 травня 2024 року.

18.10.2024 до апеляційного суду через систему «Електронний Суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання (письмові пояснення), у яких останній просить суд поновити строки для подання даних письмових пояснень до суду та залучити їх до матеріалів справи, зокрема поновити строк на подання доказу (документа роботи з психологом), оскільки рішення по справі було постановлено 15.05.2024, а заключення психолога датоване 01.06.2024, тобто пізніше ніж було ухвалено рішення.

Розглянувши заявлене клопотання, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 8 ст.83ЦПК України визначає, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами 1-3ст. 367 ЦПК України, визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, суд апеляційної інстанції наділений відповідними повноваженнями, які дозволяють йому усунути порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи, зокрема щодо реалізації принципу змагальності у цивільному процесі, доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №145/474/17.

У постанові Верховного Суду від 27 березня 2023 року у справі № 686/9366/20 (провадження № 61-8136св22) зазначено, що тлумачення п. 6 ч. 2 ст.356, ч. ч. 1-3 ст.367 ЦПК Українисвідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги ч. 1ст. 44 ЦПКщодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

В даному випадку ОСОБА_1 , як на підставу для долучення до матеріалів справи доказів (заключення роботи психолога із дитиною) посилався на те, що вони є новими та не існували на момент ухвалення судом рішення у справі.

Разом з тим, вказані доводи не є підставою для задоволення клопотання, оскільки надані до суду заключення роботи психолога із дитиною не були предметом дослідження під час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення у справі.

Враховуючи вищезазначені норми процесуального права, наявні у матеріалах справи докази дозволяють встановити та надати оцінку фактичним обставинам справи, тому у задоволенні вищевказаного клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 367 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: