Постанова

від 07.11.2024 по справі 911/2292/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2024 р. Справа№ 911/2292/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Сибіги О.М.

секретаря судового засідання Антонюк А.С.,

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 11.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2024 (повний текст складено і підписано 10.09.2024)

у справі № 911/2292/23 (суддя - О.Г. Смірнова)

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі

до відповідача Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№119)»

про стягнення 51856 грн 02 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 26.07.2023 до Державного підприємства "ПІДПРИЄМТСВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№ 119)" про стягнення заборгованості за реактивну електричну енергію в сумі 51856 грн 02 коп. за Договором про постачання електричної енергії №220069354 від 17.11.2015.

2. Позов мотивовано заборгованістю Державного підприємства "ПІДПРИЄМТСВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№ 119)" (далі - відповідач, Споживач) перед Приватним акціонерним товариством "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - позивач, Оператор системи), що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії №220069354 від 17.11.2015.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 10.09.2024 (повний текст складено і підписано 10.09.2024) у справі № 911/2292/23 позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№119)» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 18 243 грн. 72 коп. та судовий збір у розмірі 944 грн. 27 коп.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що позивачем доведено суду факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором стосовно не здійснення останнім оплати послуг з перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.07.2020 по 31.12.2020. Натомість, відповідач станом на день розгляду даної справи доказів повної та своєчасної оплати спожитих послуг за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

5. Частково відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що Позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог у розмірі 51 856 грн. 02 коп. долучено до матеріалів справи рахунки-фактури за загальний період з липня 2020 року по грудень 2021 року.

6. Однак, в позовній заяві позивач визначає період заборгованості з 01.07.2020 по 31.12.2020.

7. Частиною 2 ст. 237 ГПК України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

8. Як вбачається з матеріалів справи рахунки-фактури за вказаний період підписані обома сторонами.

9. Проте, рахунки-фактури за інший період - з січня 2021 року по грудень 2021 року, які позивач долучає в якості підтвердження надання відповідачу послуг за Договором, зі сторони останнього не підписані.

10. Разом з цим, матеріали справи не містять звітів про покази лічильників та актів приймання-передачі наданих послуг за період з січня 2021 року по грудень 2021 року.

11. З огляду на вказане, місцевий суд дійшов висновку про перерахунок суми боргу з урахуванням визначеного позивачем у позові періоду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

12. Не погоджуючись із вказаним рішенням, адвокат Безштанько В.В., який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на підставі довіреності від 03.06.2022, 27.09.2024 у встановлений процесуальний строк через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить: Скасувати рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/2292/23 від 10.09.2024 в частині відмови в задоволенні стягнення заборгованості за перетікання реактивної електроенергії за Договором № 220069354 від 17.11.2015 в сумі 33 612 грн. 30 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№119)» в частині стягнення заборгованості за перетікання реактивної електроенергії за Договором № 220069354 від 17.11.2015 в сумі 33 612 грн. 30 коп. задовольнити.

13. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що помилково зазначений в позовній заяві Позивачем період заборгованості був помилково судом трактований як позовні вимоги, оскільки прохальній частині позову зазначено саме про стягнення заборгованості за перетікання реактивної електроенергії за Договором № 220069354 від 17.11.2015 року в сумі 51 856 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот п`ятдесят шість) грн. 02 коп. та відповідно нарахування вказаного боргу за період саме з 01.07.2020 по 31.12.2021 підтверджується доданими до позову доказами.

14. Також скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу також підставою для відмови в задоволенні стягнення заборгованості за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, оскільки рахунки-фактури за інший період - з січня 2021 року по грудень 2021 року, які позивач долучає в якості підтвердження надання відповідачу послуг за Договором, зі сторони останнього не підписані.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

15. Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2024 апеляційну скаргу у справі № 911/2292/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яценко О.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді Яковлєв М.Л., Сибіга О.М.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2024 у справі № 911/2292/23: справу призначено до розгляду на 11.11.2024.

17. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 № 09.1-08/4217/24, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2292/23.

18. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 911/2292/23 між суддями від 05.11.2024, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Яценко О.В., суддів: Сибіги О.М., Хрипуна О.О.

19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Сибіги О.М., Хрипуна О.О.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2024 у справі № 911/2292/23.

Позиції учасників справи

20. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Клопотання учасників справи

21. Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» подало клопотання про приєднання до матеріалів справи № 911/2292/23 додаткових доказів.

22. Неподання вказаних доказів скаржник обґрунтовує тим, що в зв`язку зі збройною агресією російської федерації 24.02.2022 та реальної загрози окупації Київської області та м. Києва, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» були вжиті заходи щодо переміщення в безпечне місце та збереження матеріально-технічних засобів та документації, в тому числі і доказів, які Позивач просить долучити та які перелічені вище. В зв`язку з чим Позивач не мав змоги надати вказані докази в суді першої інстанції, оскільки вважав їх втраченими, однак в ході вжитих заходів щодо їх пошуку, останні нещодавно були знайдені, в зв`язку з чим вважаємо поважними причини та обставини за яких вказані докази не були долучені в суді першої інстанції.

23. Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про залишення вказаного клопотання без розгляду, враховуючи наступне.

24. За ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

25. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

26. Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

27. Як передбачено з ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

28. Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

29. Враховуючи вищенаведені положення процесуального законодавства, апеляційний суд зазначає, що заявник не надав доказів неможливості подання до суду першої інстанції клопотання про доручення додаткових доказів з причин, які об`єктивно не залежали від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Явка представників учасників справи

30. У судове засідання 11.11.2024 з`явився представник позивача, дав пояснення по справі, вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

31. 11.11.2024 в судове засідання відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляв, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом доставлення копій ухвали апеляційного суду до його електронного кабінету, що підтверджується відповідною довідкою.

32. Згідно з частиною 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

33. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

34. Також колегія суддів зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості знайомитись з відповідною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) з огляду на приписи частини 1 статті 9 ГПК України, частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

35. В даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

36. Крім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

37. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

38. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, а тому колегія суддів ухвалила здійснити розгляд справи без участі осіб, які не з`явилися.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

39. Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські Регіональні Електромережі отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.11.2018 №1382 (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 23.09.2020 №1749) і, відповідно, є оператором системи розподілу (ОСР) та з 01.01.2019 надає послуги з розподілу електричної енергії.

40. Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії).

41. З позовної заяви вбачається, що відповідно до рішення річних Загальних зборів акціонерів позивача від 21.08.2020, Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

42. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».

43. Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).

44. Відповідно до ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі Закон), п.1.1.1 ПРРЕЕ вимоги Закону та ПРРЕЕ є обов`язковими для виконання всіма споживачами. Статтею 4 Закону передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

45. Позивач вказує, що між сторонами укладено Договір №220069354 про постачання електричної енергії від 17.11.2015 (далі Договір). Копію договору і додатки до нього позивач долучив до позовної заяви.

46. Позивач зауважує, що відповідно до п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

47. Згідно п. 4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

48. Позивач в позові наголошує, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

49. Абзацом 1 пунктом 2.1.4. ПРРЕЕ встановлено, що договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

50. Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 702 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

51. Відповідно до п. 2.3.4 Договору Споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками споживача згідно з умовами Додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»

52. Умовами пункту 7.1 Договору передбачено, що Облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) Субспоживачем, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку №5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

53. Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до "__"_____20__р. У випадках встановлених абзацом третім п.9.4 даний Договір укладається на строк дії договору оренди. У випадках встановлених абзацом четвертим п.9.4 даний Договір укладається на строк дії договору про приєднання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або про перегляд його умов (п. 9.4. Договору).

54. Згідно з п. 6 Додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» Договору передача показів розрахункових приладів обліку реактивної електроенергії за розрахунковий період, термін якого зазначений в Додатку № 4 до Договору, здійснюється згідно умов Додатку № 6 до Договору.

55. Пунктом 1.1 Додатку №5 передбачено, що розрахунковий період встановлено Споживачу з 20 числа попереднього місяця до 20 числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахункового періоду" та "календарний місяць" вважаються прирівняними. Якщо дата закінчення розрахункового періоду припадає на 30 або 31 число, у місяцях, які мають меншу кількість днів, вона переноситься на останній день місяця.

56. Відповідно до п. 3 Додатку № 4 до Договору порядок отримання рахунків представником споживача за адресою: м. Бориспіль вул. Ватутіна 71.

57. Відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

58. У відповідності до п. 4 Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

59. Відповідно до п. 6 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики.

60. На виконання умов Договору відповідачем подавалися звіти про покази лічильників, на підставі яких позивачем виставлялися рахунки-фактури по оплаті за перетікання реактивної електроенергії.

61. Так, позивач до матеріалів справи долучив копії звітів про покази лічильників за період з липня 2020 року по грудень 2020 року.

62. Разом цим, на виконання п. 3 Додатку №4 до Договору позивачем було виставлено відповідачу до оплати наступні Рахунки-фактури за перетікання реактивної електроенергії:

63. - рахунок-фактури № 306122804567 за липень 2020 року від 23.07.2020 року на суму 6358 грн. 15 коп.;

64. - рахунок-фактури № 306172436120 за серпень 2020 року від 21.08.2020 року на суму 5027 грн. 15 коп.;

65. - рахунок-фактури № 306221962928 за вересень 2020 року від 30.09.2020 року на суму 1784 грн. 02 коп.;

66. - рахунок-фактури № 306271715309 за жовтень 2020 року від 31.10.2020 року на суму 193 грн. 18 коп.;

67. - рахунок-фактури № 306223317428 за листопад 2020 року від 30.11.2020 року на суму 2472 грн. 53 коп.;

68. - рахунок-фактури № 306322105377 за грудень 2020 року від 31.12.2020 року на суму 2408 грн. 69 коп.;

69. - рахунок-фактури № 306127583505 за січень 2021 року від 31.01.2021 року на суму 901 грн. 67 коп.;

70. - рахунок-фактури № 306274480513 за лютий 2021 року від 28.02.2021 року на суму 2684 грн. 93 коп.;

71. - рахунок-фактури № 306129445471 за березень 2021 року від 31.03.2021 року на суму 2532 грн. 28 коп.;

72. - рахунок-фактури № 306276045702 за квітень 2021 року від 30.04.2021 року на суму 2626 грн. 30 коп.;

73. - рахунок-фактури № 306375428080 за травень 2021 року від 31.06.2021 року на суму 00 грн. 00 коп.;

74. - рахунок-фактури № 306375428635 за червень 2021 року від 30.06.2021 року на суму 3096 грн. 90 коп.;

75. - рахунок-фактури № 306327654080 за липень 2021 року від 31.07.2021 року на суму 1047 грн. 65 коп.;

76. - рахунок-фактури № 306328628869 за серпень 2021 року від 31.08.2021 року на суму 2476 грн. 18 коп.;

77. - рахунок-фактури № 306378335985 за вересень 2021 року від 30.09.2021 року на суму 3162 грн. 30 коп.;

78. - рахунок-фактури № 306428375650 за жовтень 2021 року від 30.10.2021 року на суму 2148 грн. 70 коп.;

79. - рахунок-фактури № 306577212845 за листопад 2021 року від 30.11.2021 року на суму 2391 грн. 79 коп.;

80. - рахунок-фактури № 306728215986 за грудень 2021 року від 31.01.2022 року на суму 00 грн. 00 коп.

81. Також, позивач долучив до позовної заяви підписані обома сторонами копії актів приймання передачі наданих послуг з перетікання реактивної електричної енергії з липня 2020 року по грудень 2020 року:

82. - акт №А-306122804567 приймання передачі наданих послуг з перетікань реактивної електричної енергії за липень 2020 року;

83. - акт №А-306221215939 приймання передачі наданих послуг з перетікань реактивної електричної енергії за серпень 2020 року;

84. - акт №А-306221962928 приймання передачі наданих послуг з перетікань реактивної електричної енергії за вересень 2020 року;

85. - акт №А-306271715309 приймання передачі наданих послуг з перетікань реактивної електричної енергії за жовтень 2020 року;

86. - акт №А-306223317428 приймання передачі наданих послуг з перетікань реактивної електричної енергії за листопад 2020 року;

87. - акт №А-306322105377 приймання передачі наданих послуг з перетікань реактивної електричної енергії за грудень 2020 року.

88. Позивач в позові зазначає, що остання оплата відповідачем була здійснена 04.09.2020 року, якою було погашено заборгованість за червень 2020 року, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи витяг з банківської виписки.

89. Позивач наголошує, що відповідач використовував та споживав електричну енергію, але взяті на себе зобов`язання в частині розрахунків виконав частково та не здійснив повної оплати за перетікання реактивної електричної енергії, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 51 856 грн. 02 коп.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

90. За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

91. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

92. Згідно із ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

93. У відповідності до ч. 4 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

94. Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

95. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

96. Оператор системи розподілу має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії (п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону України Про ринок електричної енергії).

97. Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

98. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

99. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

100. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

101. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

102. Згідно із ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

103. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

104. За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

105. Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

106. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

107. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

108. В своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що помилково зазначений в позовній заяві Позивачем період заборгованості був помилково судом трактований як позовні вимоги, оскільки прохальній частині позову зазначено саме про стягнення заборгованості за перетікання реактивної електроенергії за Договором № 220069354 від 17.11.2015 в сумі 51 856 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот п`ятдесят шість) грн. 02 коп. та відповідно нарахування вказаного боргу за період саме з 01.07.2020 по 31.12.2021 підтверджується доданими до позову доказами.

109. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими твердженнями скаржника, у зв`язку з таким:

110. Позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог у розмірі 51 856 грн. 02 коп. долучено до матеріалів справи рахунки-фактури за загальний період з липня 2020 року по грудень 2021 року.

111. Однак, як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, в позовній заяві позивач визначає період заборгованості з 01.07.2020 по 31.12.2020.

112. Як вбачається з матеріалів справи рахунки-фактури за вказаний період підписані обома сторонами.

113. Проте, рахунки-фактури за інший період - з січня 2021 року по грудень 2021 року, які позивач долучає в якості підтвердження надання відповідачу послуг за Договором, зі сторони останнього не підписані.

114. Разом з цим, матеріали справи не містять звітів про покази лічильників та актів приймання-передачі наданих послуг за період з січня 2021 року по грудень 2021 року.

115. З огляду на вказане, місцевий суд дійшов обґрунтованого та законного висновку про перерахунок суми боргу з урахуванням визначеного позивачем у позові періоду, оскільки в силу приписів ч.2 ст.237 ГПК, суд не може виходити за межі позовних вимог.

116. Частинами 1 та 2 ст.14 ГПК передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

117. Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.

118. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

119. Підстави позову становлять ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

120. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

121. В свою чергу, на суд покладений обов`язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

122. Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

123. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що в позовній заяві позивач визначає період заборгованості з 01.07.2020 по 31.12.2020.

124. Разом з тим, суд дійшов обґрунтовано дійшов висновку, що рахунки-фактури за незазначений у позовній вимозі період не підписані відповідачем.

125. Суд апеляційної інстанції наголошує, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст.237 ГПК).

126. Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

127. Таким чином, обставина щодо наявності чи відсутності відповідних обґрунтувань у позові безпосередньо впливає на процесуальну поведінку відповідача, зокрема, щодо надання відповідних доводів та доказів на спростування доводів позивача. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №924/1225/21.

128. Крім того, у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 914/3203/21 зазначено настпне:

129. Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.

130. Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

131. Частинами першою, третьою статті 236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

132. Відповідно частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

133. Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.

134. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

135. Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

136. Таким чином, суд першої інстанції, в врахуванням чинних норм законодавства та сталої судової практики, дійшов цілком обґрунтованого висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до Державного підприємтсва "ПІДПРИЄМТСВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№ 119)" підлягають задоволенню частково, за заявлений позивачем період з 01.07.2020 по 31.12.2020, в загальній сумі 18 243 грн. 72 коп.

137. Крім того, скаржник в апеляційній скарзі не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні стягнення заборгованості за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, оскільки рахунки-фактури за інший період - з січня 2021 року по грудень 2021 року, які позивач долучає в якості підтвердження надання відповідачу послуг за Договором, зі сторони останнього не підписані.

138. Стосовно вказаних тверджень скаржника, колегія суддів зазначає наступне:

139. Зазначаючи про те, що рахунки-фактури за інший період - з січня 2021 року по грудень 2021 року, які позивач долучає в якості підтвердження надання відповідачу послуг за Договором, зі сторони останнього не підписані, суд першої інстанції не послався на це як на єдину підставу для відмовив в стягненні сум за відповідний період, головним та визначальним для цього стала відсутність в матеріалах справи звітів про покази лічильників та актів приймання-передачі наданих послуг за період з січня 2021 року по грудень 2021 року.

140. Позивач не подав відповідних доказів для підтвердження заборгованості за спірний період та більше того, як вже зазначалось, не заявив позовних вимог про стягнення боргу за вказаний період.

141. Відповідно до статті 210 ГПК України, що має назву "Дослідження доказів", суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів визначений у § 3 глави 6 Розділу ІІІ ГПК України.

142. Стаття 86 ГПК України, що має назву "Оцінка доказів", визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

143. Для кожного окремо взятого доказу законодавець установлює такі критерії оцінки як належність, допустимість та достовірність (статті 76-78 ГПК України); доказів у їх сукупності - вірогідність (стаття 79 ГПК України).

144. Тобто заключною стадією процесу доказування є дослідження та оцінка доказів судом. Дослідження доказів - це процесуальна діяльність суду та інших учасників цивільного процесу щодо безпосереднього сприйняття і вивчення в судовому засіданні фактичних даних, якими сторони обґрунтовують свої вимоги чи заперечення. Вона провадиться в судовому засіданні з додержанням принципів усності, безпосередності та безперервності. Оцінка доказів завершує весь процес доказування. Результати оцінки доказів знаходять відображення в мотивувальній частині судового рішення, в якому суд зобов`язаний вказати, які факти судом встановлені, на основі яких доказів, які докази були відкинуті судом і з яких мотивів. Оцінка зібраних доказів здійснюється з точки зору їх достовірності, повноти, несуперечності, достатності на основі внутрішніх переконань (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 369/6092/20 (провадження № 14-9цс23)).

145. Отже, поняття "дослідження доказів" та "оцінка доказів" не є тотожними за своїм змістом. Дослідження доказів виступає одним з етапів судового доказування, який передує оцінці доказів. Порушення правил оцінки доказів судом першої (апеляційної) інстанції може виражатися або в порушенні правил дослідження доказів, або в неправильній оцінці доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

146. У справі, що переглядаються, місцевий суд дослідив зібрані у справі докази та прийшов до обґрунтованого висновку, щодо розміру заборгованості Акціонерного товариства «Укртрансгаз» за Договором №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 у сумі 1 698 007,76 грн.

147. Колегія суддів наголошує, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

148. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

149. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

150. 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

151. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

152. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

153. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

154. Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

155. Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

156. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

157. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

158. Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду у від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

159. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що рахунки-фактури за інший період - з січня 2021 року по грудень 2021 року, які позивач долучає в якості підтвердження надання відповідачу послуг за Договором, зі сторони останнього не підписані, а матеріали справи не містять звітів про покази лічильників та актів приймання-передачі наданих послуг за період з січня 2021 року по грудень 2021 року.

160. З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми нарахованих позивачем за період з січня 2021 року по грудень 2021 року.

161. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

162. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

163. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

164. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

165. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

166. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2024 у справі №911/2292/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

167. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відсутні.

Судові витрати

168. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

169. Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2024 у справі №911/2292/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.11.2024 в перший день після повернення з відрядження судді Хрипуна О.О.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

О.М. Сибіга